Підсумкові завдання до модуля IV

1.Суспільний підхід до аналізу суспільства.

2. Суспільство як процес. Проблема сенсу історії.

3. Загальні сфери життєдіяльності суспільства.

4. Соціальний прогрес. Формаційний та цивілізаційний підходи до аналізу суспільства.

5. Історична генеза соціальних спільнот.

6. Форми суспільної свідомості, їх взаємозв'язок та взаємообумовленість.

7. Людина, індивід, особистість.

8. Діяльність, її види. Активність суб'єкта.

9. Соціалізація, індивідуалізація. Соціальна роль особистості.

10. Специфіка ціннісного ставлення людини до світу.

11.Суспільство та природа. Глобальні екологічні проблеми.

12. Релігія як історико-культурний та соціальний феномен.

13. Визначення релігії та її основні функції.

14. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм.

15. Буддизм.

16. Християнство.

17. Іслам.

18. Свобода совісті в Україні.

19. Нові релігійні течії та організації в Україні.

20. Предмет та функціональне покликання етики.

21. Сутність основних моральних та етичних вчень.

22. Основні категорії етики.

23. Моральний досвід та проблеми практичної етики.

24. Моральні принципи ділового спілкування.

25. Предмет та завдання естетики.

26. Системність та нормативний характер естетики.

27. Естетична діяльність, її види.

28. Художня культура суспільства.

29. Функції мистецтва.

30. Основні естетичні категорії.

ПРИКІНЦЕВЕ СЛОВО

Вивчення філософії у вищому навчальному закладі - це не просто доповнення до формування спеціаліста, котрий буде використовувати її положення у своїй професії, а й ті загальні засади формування духовного світу особи, котрі завдяки усві­домленню людиною себе як особистості, завдяки усвідомлен­ню сенсу свого буття відіграють свою значною мірою визна­чальну роль у становленні молодої людини як фахівця.

У філософії чудернацьким чином змішуються висока і склад­на теорія, часто недоступна для непідготовленої людини, яка, проте, самою своєю сутністю націлена на те, щоб відповісти на першопочаткові і в цьому розумінні прості питання. При цьо­му часто не розуміють, що прості питання можуть вимагати дуже складних відповідей, значно складніших, ніж в конкрет­них науках, адже останні спираються на свідомо обмежену галузь досліджень, коли на підставі сукупності вже досягнуто­го шляхом систематичного засвоєння попередніх знань, мож­на оволодіти предметним знанням та притаманними цій науці методами його отримання. Філософії ж, як особливому типу міркувань навчитись у такий спосіб неможливо, адже у філо­софії всі та завжди рівні, бо кожна людина здійснює філософсь­ке мислення самостійно, ідучи до мудрості з самого початку.

На основі засвоєння основних ідей зі світової історичної скарбниці філософії, усвідомлення світоглядної та методологі­чної значущості основних принципів, законів та категорій, кож­на людина здатна оновлювати, доповнювати свою власну філо­софську концепцію, трансформувати свої власні позиції у відповідь на виклики сучасного життя. Для цього потрібно ос­мислити та навчитись захищати вищі моральні та естетичні цінності свого буття, запроваджувати у своєму власному ото­ченні принципи етики ділового спілкування, сприяти підви­щенню своєї логічної культури, застосовувати знання логіки на практиці: при обґрунтуванні своїх рішень, у ході дискусій.

Отже, філософія відкрита для всіх, і кожна людина тією або іншою мірою філософствує, однак дійсне оволодіння нею - це глибока й систематична робота мислення, вимагає певного на­строю душі, коли все оточуюче нас ніби пропускається крізь призму філософської інтерпретації, коли в значущих та в зовн­ішньо не дуже значущих явищах ми вбачаємо закони гармон­ійного та розумного устрою буття і розуміємо своє дійсне місце в межах світового цілого.

Зміст

ВСТУП............................................................................................................... 3

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: