ЗадачІ навчальної дисципліни

ЗМІСТ

Стор.

Вступ 4

1. Задачі навчальної дисципліни 5

2. Програма курсу «Хімічна мікробіологія» 6

3. Список рекомендованої літератури 8

4. Контрольні роботи, що пропонуються студентам заочної

форми навчання 10

5. Рекомендації для самостійного вивчення питань, що не викладаються

на лекціях 12

6. Методичні вказівки до лабораторних робіт 13

Список літератури 73

ВСТУП

Предметом навчальної дисципліни “Хімічна мікробіологія” є вивчення хімічного складу, будови, топології та обміну речовин мікроорганізмів (бактерій, міцеліальних грибів і дріжджів).

Дисципліна “Хімічна мікробіологія” є однією з перших спеціальних дисциплін, яку вивчають студенти напрямку “Фармація”. Ця дисципліна є однією з найважливіших в системі підготовки фармацевтів, оскільки одержання фармацевтичних продуктів мікробіологічного походження базується на життєдіяльності мікроорганізмів.

Навчальна дисципліна “Хімічна мікробіологія” базується на знаннях, які отримані студентами при вивченні біології, біохімії, неорганічної, органічної, фізичної та колоїдної хімії. Дисципліна “Хімічна мікробіологія” є базовою для вивчення наступних спеціальних дисциплін.

Мета дисципліни “Хімічна мікробіологія” – надати студентам знання про організацію, життєдіяльність, хімію та біохімію мікроорганізмів, їх можливості при використанні в біотехнологічному виробництві фармацевтичних препаратів.

ЗадачІ навчальної дисципліни

Завдання дисципліни “Хімічна мікробіологія” – надати студентам базові знання про: положення, роль та взаємовідношення мікроорганізмів у природі; структурні, хімічні, функціональні особливості прокаріотів та еукаріотів; систематику мікроорганізмів, фізіологію росту, різні типи живлення мікроорганізмів; основні механізми обміну та перетворення енергії мікроорганізмів; шляхи перенесення генетичної інформації у мікроорганізмів; принципи регуляції біохімічних процесів у мікроорганізмів на різних рівнях.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен

1. ЗНАТИ:

1.1. Закони, принципи, правила, формули:

– принципи класифікації мікроорганізмів;

– принципи регуляції біохімічних процесів мікроорганізмів на різних рівнях;

– принципи складання живильних середовищ для культивування різних груп мікроорганізмів;

– принципи і методи стерилізації.

1.2. Поняття, визначення, терміни.

– терміни і поняття, що використовуються в мікробіології та вірусології;

– визначення клітинних структур прокаріотів та еукаріотів;

– поняття про структурні, хімічні, генетичні, функціональні властивості прокаріотів (еубактерій, архебактерій, ціанобактерій) та еукаріотів (мікроміцетів та дріжджів);

– поняття про фізіологію росту мікроорганізмів;

– поняття про різні типи живлення мікроорганізмів та шляхи використання ростових та неростових субстратів (міксотрофія, диауксія, кометаболізм, синтаболізм).

– поняття про патогенність мікроорганізмів та імунну відповідь.

1.3. Будову прокаріотичної та еукаріотичної клітини, клітинні органели.

1.4. Основні механізми обміну та перетворення енергії у мікроорганізмів (енергетичний та конструктивний метаболізм, метаболічна активність аеробних гетеротрофів, шляхи асиміляції ними різних вуглецевих субстратів – від полімерних до одновуглецевих).

1.5. Особливості метаболізму анаеробних бактерій (типи бродіння, анаеробне дихання), а також метаболізму хемолітоавтотрофних і фототрофних бактерій.

1.6. Систематику мікроорганізмів.

1.7. Хімічні основи патогенності мікроорганізмів. Хімія протимікробного імунітету.

1.8. Процеси.взаємодії мікроорганізмів між собою та з навколишнім середовищем.

2. ВМІТИ:

2.1. Застосовувати різні методи вивчення морфології мікроорганізмів.

2.2. Готувати тимчасові та фіксовані препарати і забарвлювати їх простими та диференційними методами.

2.3. Визначати морфологію мікроорганізмів та відносити їх до різних систематичних груп.

2.4. Готувати посуд та інструменти до стерилізації.

2.5. Готувати живильні середовища для культивування різних груп мікроорганізмів.

2.6. Здійснювати посіви та пересіви мікроорганізмів на рідкі та тверді живильні середовища.

2.7. Одержувати накопичувальні культури аеробних та анаеробних мікроорганізмів.

2.8. Визначати чисельність мікроорганізмів, користаючись методами прямого та непрямого рахунку.

2.9. Визначати характер росту мікроорганізмів на твердому живильному середовищі.

2.10. Визначати біохімічні ознаки мікроорганізмів (ферментативну активність, відношення до джерел азоту та вуглецю, до кисню, інших факторів зовнішнього середовища).

2.11. Визначати антибіотичні властивості мікроорганізмів.

2.12. Використовувати базові знання з мікробіології та вірусології при біотехнологічних дослідженнях, у фармацевтичному біотехнологічному виробництві.

2. ПРОГРАМА КУРСУ «ХІМІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ»

РОЗДІЛ І. МОРФОЛОГІЯ ТА СИСТЕМАТИКА МІКРООРГАНІЗМІВ

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЇ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МІКРООРГАНІЗМІВ. Морфологічний період розвитку мікробіології. Еколого-фізіологічний період розвитку мікробіології. Відкриття Луї Пастера. Відкриття Роберта Коха. Розробка методів досліджень. Класифікація живих організмів. Прокаріоти та еукаріоти. Загальні властивості мікроорганізмів. Бактерії. Мікроскопічні міцеліальні гриби. Дріжджі. Клітинна вода; елементний склад; органічні сполуки: білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди, пігменти. Фізико-хімічні властивості бактеріальної клітини.

БУДОВА МІКРОБНОЇ КЛІТИНИ. Клітинні стінки мікроорганізмів. Будова і хімічний склад клітинних стінок прокаріотів. Клітинні стінки еукаріотів. Мембрани мікробних клітин. Загальні уявлення про хімічний склад, будову мембран. Цитоплазматична мембрана (мембранні білки; мембранні вуглеводи; ліпіди мембран). Внутрішньоклітинні структури. Рибосоми. Вакуолі. Карбоксисоми. Магнітосоми. Запасні речовини (полісахариди, жироподібні речовини, поліфосфати, сірка). Нуклеоїд.

СИСТЕМАТИКА ПРОКАРІОТ. Вступ до систематики бактерій. Принципи класифікації бактерій; термінологія, яка використовується в систематиці (класифікація; номенклатура; ідентифікація; таксон). Концепція виду в бактеріології. Історичні аспекти систематики бактерій. Відділ Gracillicutes. Відділ Firmicutes. Відділ Tenericutes. Відділ Mendosicutes.

ГРИБИ. Загальна характеристика грибів. Положення грибів серед живих організмів. Ознаки грибів, спільні з рослинами і тваринами. Будова грибної клітини. Характеристика органел грибної клітини. Вегетативне тіло гриба. Нижчі та вищі гриби. Розмноження грибів. Систематика грибів.

Дріжджі. Будова дріжджової клітини. Розмноження дріжджів. Характеристика деяких промислових дріжджів. Дріжджі Saccharomyces у промисловості (виробництво алкогольних напоїв, виробництво етанолу, пекарські дріжджі та отримання біомаси; продукти, які отримуються з дріжджів).

ВІРУСИ. Форми існування і загальна організація вірусів. Будова вірусів. Природа і походження вірусів. Класифікація вірусів. Форми і види вірусних інфекцій у людини і тварин. Противірусний імунітет (спадкові фактори антивірусного, набуті фактори антивірусного імунітету). Антивірусні вакцини. Хіміотерапія вірусних інфекцій.

Загальні поняття по метаболізм. Обмін речовин та енергії. Загальне поняття про катаболізм та анаболізм. Загальна схема катаболізму біомолекул. Шляхи катаболізму глюкози та інших вуглеводів. Гліколіз. Пентозофосфатний шлях. КДФГ – шлях, утворення ацетил-КоА. Цикл Кребса. Конструктивний метаболізм. Енергетичний метаболізм.

Ферменти мікроорганізмів – біокаталізатори процесів обміну речовин.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТАБОЛІЗМ МІКРООРГАНІЗМІВ

РІСТ МІКРООРГАНІЗМІВ. Дія на мікроорганізми зовнішніх факторів. Фізичні фактори. Хімічні фактори. Загибель та знищення мікроорганізмів. Методи стерилізації. Методи консервування.

Живлення мікроорганізмів. Головні та мінорні біоелементи. Типи живлення. Потреби мікроорганізмів у факторах росту.

Фізіологія росту. Визначення росту (поняття «ріст»). Розмноження бактерій. Методи визначення концентрації бактерій та біомаси. Експоненційний ріст та тривалість генерації. Ріст бактерій в періодичній культурі. Параметри кривої росту. Ріст в безперервній культурі. Принципові відмінності між періодичною та безперервною культурами.

Дихальний ланцюг та фосфорилювання (синтез АТФ) при переносі електронів. Компоненти дихального ланцюга. Окисно-відновний потенціал. Розміщення та функції окисно-відновних систем у дихальному ланцюгові. Механізм синтезу АТФ при переносі електронів. Катаболізм вищих н -алканів і жирних кислот. Катаболізм білків та амінокислот. Неповні окислення.

ТИПИ БРОДІННЯ. Загальна характеристика процесу бродіння. Регенерація АТФ при бродінні. Значення процесів бродіння у балансі природи. Спиртове бродіння. Молочнокисле. Пропіоновокисле бродіння. Мурашинокисле бродіння. Маслянокисле та ацетоно-бутилове бродіння.

Хімічні основи патогенності мікроорганізмів. Патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Хімічні речовини, що визначають властивості патогенності мікроорганізмів. Хіміотерапія інфекційних хвороб.

ХІМІЯ ПРОТИМІКРОБНОГО ІМУНІТЕТУ (імунохімія). Імунна система та імунітет. Хімія антигенів. Хімія антитіл. Хімічні основи реакцій імунітету. Практичне використання імунохімії. Вплив лікарських засобів на імунну систему.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: