Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Пакування, маркування та зберігання столових вин




Вина, після досягнення розливозрілого стану, і ординарні, які пройшли відповідну обробку, направляються в торговельну мережу в пляшках темно-зеленого скла місткістю 0,25; 0,50; 0,75; 0,3 і 1 л.

Закорковують вина корковими бархатними, напівбархатними пресованими корками і поліетиленовими корками, останні дешеві, гігієнічні і забезпечують хорошу герметичність пляшки.

Після закорковування на горло пляшки накладають ковпачок або покривають його спеціальним лаком чи смолкою.

На кожну пляшку наклеюють етикетку, на якій вказують найменування вина, товарний знак, назву фірми, яка виробляє товар, місткість, вміст спирту і цукру, може бути показана ціна. На зворотному боці етикетки показують дату розливу. Остання інформація дуже важлива тому, що разом з показниками якості визначає можливості партії товару до зберігання, а в кінцевому результаті до точного планування комерційної операції без втрат на якості чи масі продукції.

На пляшки з марочними столовими винами, крім етикетки, наклеюють ярличок або кольєретку, на якій показують термін витримки.

Після оформлення пляшки з вином загортають в пакувальний папір і ставлять в щільні дерев'яні або металеві чи поліетиленові ящики. Для цієї ж цілі використовуються і картонні коробки місткістю 10-12 пляшок [1].

Виноробна промисловість практикує також випуск наборів марочних вин в красиво оформлених картонних коробках, які в свою чергу пакують у транспортну тару - дерев'яні або картонні ящики.

У торгову мережу надходять вина і в букових бочках ємкістю 200 л. Бочки повинні бути закриті буковими, дубовими або липовими шпунтами, поверх яких закріпляється бляшана пластинка з відтиском заводу-виготовлювача.

Перевозять і зберігають бочки з вином в горизонтальному положенні при температурі 10...12°С і відносній вологості повітря 75...85%. У період зберігання необхідно регулярно доливати столові вина.

Вина, розлиті в пляшки, необхідно зберігати в чистих, добре вентильованих приміщеннях при відносній вологості 70...75 % і температурі 10...12°С.

Для напівсолодких вин температура повинна підтримуватись на рівні 2...6°С в залежності від вмісту спирту і цукру.

За низьких температур вина (крім напівсолодких) зберігати не слід, так як це може визвати випадіння осадку винного каменю або замерзання вина. Столові вина замерзають при температурі нижче -6°С. [ 1 ]

Доброякісні, стійкі столові вина в торговельній мережі при оптимальних умовах зберігання можуть зберігатися досить довгий період без зниження якості.

Слід також відзначити, що завдяки розробці більш ефективних методів підвищення стійкості вин, сьогодні значно збільшені з боку виробництва гарантійні строки зберігання вин в торговельній мережі. Так, для столових марочних вин гарантійний термін встановлено 4 місяці, для ординарних — 3 місяці з дня відпуску продукції з виноробного підприємства.


ВИСНОВКИ

Столові вина являють собою продукт повного або неповного зброджування виноградного сусла без будь-яких домішок. Вміст спирту в них звичайно коливається в межах від 9 до 14% об.

Свою назву група одержала від того, що ці вина споживаються головним чином під час їжі.

Більшість білих столових вин має світлий жовто-зелений (солом'яно-жовтий) колір, ніжний смак із приємною кислотністю, повною відсутністю грубості й терпкості. Для них характерний тонкий букет з тонами сортового аромату, що добре зберігаються. Ці особливості білих вин обумовлені їхнім складом і станом окислювально-відновних систем.

У білих столових винах легко виявляються найменші недоліки, тому що вони не маскуються ні екстрактивними речовинами, ні спиртом, ні сильним ароматом, властивими іншим типам вин. Тому на якості білих вин особливо помітно відбиваються такі фактори, як екологічні умови, особливості сорту, ступінь зрілості й режим переробки винограду, умови зберігання й прийоми обробки виноматеріалів й ін.

Червоні сухі вина відрізняються від білих за кольором, хімічним складом, смаком, букетом. Характерні якості червоних вин обумовлені тим, що в їх утворенні беруть участь не тільки речовини соку виноградних ягід, але й інші речовини, в основному фенольної природи, які містяться в шкірочці й насінні. Роль фенольних речовин полягає в тому, що вони надають червоному вину характерні для нього колір і смакову повноту. Ці речовини є також важливими компонентами окисно-відновної системи вина, внаслідок чого червоні вина здатні споживати значно більшу кількість кисню без негативного впливу на їх якість.

Червоні вина володіють більш високою, ніж білі, біологічною активністю.

Столові напівсухі й напівсолодкі вина мають невисоку спиртність - від 9 до 14% об. Вміст цукру в напівсухих винах коливається від 0,5 до 3%, у напівсолодких - від 3,1 до 8%. Вони можуть бути віднесені до недобродів, у яких бродіння було зупинено до його природного закінчення, тобто до переброджування всього цукру, що міститься у вихідному суслі. Ці вина містять менш 80 консервуючих одиниць, отже, є біологічно нестійкими: вони можуть почати бродити, у них легко розвиваються дріжджі й інші мікроорганізми. Тому у виробництві таких вин поряд з загальними технологічними прийомами застосовують також спеціальні заходи, спрямовані на забезпечення їх біологічної стабільності.

Рожеві вина є проміжними між червоними й білими. Їх готують із червоних сортів винограду, вони характеризуються вмістом невеликої кількості антоціанів, а також більш високим вмістом дубильних речовин, ніж у білих винах. Вони характеризуються смаком свіжого винограду, вираженим ароматом.

Столові вина повинні виготовлятися відповідно до вимог діючого стандарту ГОСТ Р 52523-2006 «Вина столовые и виноматериалы столовые. Общие технические условия» з дотриманням санітарних норм і правил, за технологічними інструкціями, затвердженими в установленому порядку.

Столові вина повинні мати смак й аромат (букет), властиві даному найменуванню вина, без зайвих тонів. Вина повинні бути розливоостійкими, прозорими з блиском, без осаду й сторонніх включень. Для вин в транспортній тарі допускається легка опалесценція. Колекційні вина можуть мати осад на стінках і дні пляшки.

Слід також відзначити, що завдяки розробці більш ефективних методів підвищення стійкості вин, сьогодні значно збільшені з боку виробництва гарантійні строки зберігання вин в торговельній мережі. Так, для столових марочних вин гарантійний термін встановлено 4 місяці, для ординарних — 3 місяці з дня відпуску продукції з виноробного підприємства.

Вина, розлиті в пляшки, необхідно зберігати в чистих, добре вентильованих приміщеннях при відносній вологості 70...75 % і температурі 10...12°С.

Для напівсолодких вин температура повинна підтримуватись на рівні 2...6°С в залежності від вмісту спирту і цукру.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных