Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема: Організація та проведення щеплень тварин і птиці проти інфекційних хвороб. Контроль ефективності вакцин. Складання рекламації.




Мета: Здобуття практичних навичок по організації щеплення тварин, по визначенню доцільності застосування того чи іншого біопрепарату, по підготовці та введенню біопрепаратів; оформлення документації на проведену імунізацію. Засвоїти методи оцінки епізоотологічної ефективності застосування вакцин та браковки біопрепаратів

Матеріальне забезпечення: Інструментарій, що застосовується для введення біопрепаратів, зразки біопрепаратів.

 

Імунізацію тварин (щеплення) застосовують лише при наявності реальної можливості виникнення епізоотії (перебування тварин в зоні природного вогнища інфекції, загрозливій зоні чи в епізоотичному вогнищі або використання незнезаражених харчових відходів на корм тваринам, тощо), вирішуючи в кожному випадку, що застосовувати - засоби активної чи пасивної імунізації. Тому в кожному конкретному випадку слід визначити доцільність вакцинації з урахуванням епізоотичної ситуації, що склалася та можливих наслідків застосування біопрепарату. Не можна проводити вакцинацію, якщо в ній немає необхідності.

В залежності від епізоотичної ситуації та наявності показань для проведення імунізації визначають категорію пункту: неблагополучний, стаціонарно-неблагополучний, загрозливий, благополучний.

В залежності від цього щеплення мають різний характер - вимушені і планові:

- - для попередження розповсюдження інфекційної хвороби, яка виникла серед тварин в господарстві, населеному пункті чи в сусідніх господарствах. При цьому тваринам, підозрілим в захворюванні та хворим застосовують специфічні сироватки чи глобуліни, якщо так передбачено інструкцією (такі щеплення мають характер відповідно пасивної запобіжної та лікувальної імунізації), а вакцинують лише умовно-здорових тварин (підозрюваних в зараженні) – вимушена активна імунізація.

- - для попередження захворювань, загроза виникнення (занесення) яких існує в господарстві постійно. Такі щеплення проводять: в промислових тваринницьких підприємствах - згідно з технологічними картами обробок по виробничих цехах та вікових групах тварин (птиці), а в колективних та приватних господарствах - частіше навесні перед вигоном на пасовище та літні табори або восени перед постановкою на зимово-стійлове утримання. Щеплення носять характер активної запобіжно імунізації.

Способи введення імунобіологічних препаратів:

1. Ін'єкційний - введення препаратів внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно, у черевну порожнину, внутрішньосинусно,та ін.

2. Скарифікаційно-нашкірний - втирання препарату в шкіру, слизові оболонки губ чи ясен.

3. Інстиляційний - краплинне введення препарату в природні порожнини тіла тварин (кон'юнктивально, клоачно, назально).

4. Дисперсійний - розпилення рідких і порошкоподібних препаратів у приміщенні, де утримують тварин (птицю).

5. Аліментарний - згодовування препаратів із кормом або водою.

6. Комбінований - одночасне, але роздільне використання двох або більше методів.

Місця ін'єкцій біопрепаратів:

підшкірні — в ділянці__________________________________________________________________________;

внутрішньошкірні — в ділянці___________________________________________________________________;

внутрішньом'язове — в ділянку__________________________________________________________________;

внутрішньовенне — у вени______________________________________________________________________;

у черевну порожнину.

Послідовність дій при підготовці до вакцинації:

1. Завчасно досліджують тварин на гельмінтози і за необхідності проводять дегельмінтизацію. За кілька днів до вакцинації припиняють даванку кормових антибіотиків чи інших засобів, які можуть вплинути на дію біопрепарату в організмі. Поліпшують умови утримання та годівлю тварин для запобігання можливих ускладнень та зниження продуктивності стада.

2. Напередодні проводять клінічний огляд всіх тварин, що підлягають щепленню. При цьому уточнюють кількість тварин, роблять відмітки в списках проти тварин, не допущених до вакцинації, із зазначенням причин (загальна слабкість, виснаженість, хронічні хвороби, підвищення температури, великі строки вагітності чи післяродовий період) та термінів відстрочки від вакцинації.

3. За день до вакцинації визначають місце і час проведення щеплення, перевіряють біопрепарати, готують інструментарій (системи шприців, голки, ножиці, пінцет, стерилізатори, посуд для відпрацьованих голок, скальпель), дезінфектанти (етиловий спирт, 3%-й розчин фенолу), вату, термометри, засоби гігієни (мило, рушники, а також настоянку йоду, бинт) та спецодяг, домовляються за допоміжний персонал.

4. В день вакцинації зранку стерилізують кип`ятінням протягом 30 хвилин весь інструментарій, шприці та голки (з розрахунку не менше ніж 1 голка на 1 голову коней, биків; 1 голка на 5 голів корів, телиць; 1 голка на 10-15 голів телят, свиней, овець та інших тварин) або готують одноразові шприці.

5. Перед введенням вакцини готують шкіру в місці введення: вистригають (якщо це необхідно) та протирають 70º етиловим спиртом чи 3%-м розчином фенолу. Вакцинованих тварин потім видно по вистриженій ділянці, а свиней мітять маркером чи фарбою (синькою, фуксином, брильянтовим зеленим).

6. Вакцину вводять в таких дозах та тим способом, які зазначено в настанові по застосуванню вакцини. Настанову слід передивлятися перед кожною вакцинацією!

7. Залишки вакцини, що не були використані після відкупорення протягом терміну, визначеного настановою (для живих вакцин - 1-4 години), знезаражують кип’ятінням, атоклавуванням або хімічною коагуляцією з дезінфектантом. Про це робиться запис в акті.

8. По закінченні вакцинації складають акт на проведення вакцинації за підписом мінімум осіб (ветпрацівники та працівники ферми - зооінженер, завфермою, бригадир). До акту додають опис щеплених тварин з помітками про недопущених до вакцинації та причинами цього.

Вакцинація - невід`ємний захід в системі профілактики інфекційних хвороб тварин. В умовах промислового ведення тваринництва, особливо в господарствах із великим поголів’ям тварин і птиці, вакцинації включають в технологічні схеми обробок.

Тварин, призначених для вивозу з господарства не допускають до планової вакцинації, а у випадку, коли щеплення обов’язкове - відстрочують їх продаж або забій на м`ясо на ______ днів

Протягом близько 7 - 21 днів після вакцинації відбувається формування імунітету, тому для попередження зниження ефекту від вакцини слід заборонити застосування антибактеріальних засобів протягом 10 діб після імунізації (за виключенням випадків лікування хворих тварин, які на момент щеплення мали прихований перебіг хвороби. Таких тварин після одужання ревакцинують).

Ефективність вакцинації визначається методом епізоотологічного моніторингу на території її застосування. Показники захворюваності та летальності при конкретній хворобі, що достовірно зменшуються після використання вакцин на неблагополучних з цієї хвороби територіях, свідчать про виражену ефективність вакцинації. При використанні вакцин для профілактики хвороб, які не мають явного клінічного прояву, застосовують серологічний моніторинг – визначення рівня поствакцинальних антитіл у певної частини тварин чи птиці (кров відбирають вибірково у _____% поголів’я). Таким чином визначають напруженість та однорідність імунного фону (імунного статусу) стада.

На вакцину, яка виявилася недостатньо активною (контроль поствакцинального імунітету виявив низький рівень титрів відповідних антитіл чи після її застосування не спостерігалося покращення епізоотичної ситуації), складається рекламація і направляється в ДНКІБШМ. Рекламація складається також на вакцину, після застосування якої виникли ускладнення, що стали причиною захворювання, забою чи загибелі тварин (птиці). В цьому випадку негайно припиняють застосування біопрепарату. Тварин, у яких виявлені місцеві явища (набряк, запальна реакція, болісність місця введення) чи загальні реакції організму (розлади апетиту, травлення, сечовипускання, порушення поведінки, підвищення температури, анафілактичний шок, тощо) негайно ізолюють. Якщо це передбачено інструкціями, таких тварин лікують специфічними засобами, антибіотиками чи симптоматично.

При наявності тріщин в тарі, нещільності закупорки, здутті, невідповідності вмісту флаконів опису в настанові (наявність плівок, пластівців, грудочок, осаду, що не розбивається, зміні кольору, тощо), при порушенні режимів зберігання, при виникненні ускладнень у оброблених цими біопрепаратами тварин (від легкого занедужання з відмовою від корму та місцевою реакцією до різкого підвищення температури, шоку та загибелі) проводиться комісійна браковка біопрепаратів, про що складається відповідний акт, і також направляється рекламація.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных