Тема: Вивчення основ дезінфекції. Методи дезінфекції. Фізичні засоби дезінфекції.

Мета: засвоїти відомості про дезінфекцію, вивчити засоби фізичної дезінфекції, ознайомитися з властивостями та принципами підбору дезінфектантів.

Матеріальне забезпечення: зразки засобів чи обладнання для фізичної дезінфекції,

Дезінфекція - знищення на об'єктах зовнішнього середовища чи видалення з них патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів – збудників інфекційних хвороб. Вона спрямована на другу ланку епізоотичного ланцюга – механізм передачі збудника інфекції і безпосередньо на збудника в навколишньому середовищі. Дезінфекцію включають в плани протиепізоотичних заходів.

Об’єкти дезінфекції:

· приміщення та території тваринницьких і птахівничих підприємств, вентиляційні канали, водопровід та кормотранспортери, годівниці, молокопроводи, тощо

· продукція (сировина) та відходи тваринництва

· приміщення переробних підприємств, холодильники, склади та їх обладнання

· транспорт і тара

· ринки, виставки, інші місця тимчасового накопичення тварин

· предмети догляду, реманент, спецодяг, взуття, інструменти та перев’язочний матеріал.

· Шкірні покрови тварин, руки лікарів ветеринарної медицини

Види дезінфекції:

1.. дезінфекція - проводиться для попередження можливості обміну мікрофлорою між тваринами, і накопичення її в приміщеннях

- включають як обов’язковий захід в загальний технологічний процес: при стійлово-вигульному утриманні проводять навесні після вигону; при відгінному – восени; в родильних відділеннях, профілакторіях, тощо – після кожного звільнення від тварин.

- після дезінфекції в приміщенні необхідно забезпечити санітарний розрив (перерву, відпочинок) протягом мінімум кількох днів

- використовують частіш за все: 2% гарячий розчин їдкого натрію, хлорне вапно з 2% акт. хлору, 1% формалін, 5% гарячий розчин кальцинованої соди, 20% суспензію свіжо гашеного вапна, 3% гарячу емульсію креоліну.2% гарячий розчин ксилонафту.

2.. дезінфекція - проводиться при виникненні інфекційної хвороби для знищення збудника інфекції в навколишньому середовищі та попередження його накопиченні і передачі здоровим тваринам. Деззасоби використовують в залежності від стійкості до них збудників інфекції: Вимушену дезінфекцію поділяють на:

·. дезінфекцію – проводиться систематично з дня прояву в господарстві випадків інфекційної хвороби і після кожного наступного випадку (майже щоденно) – дезінфікують все, з чим контактували тварини.

· дезінфекцію – повне знищення мікробних агентів після згасання епізоотії.

При цьому дезінфікують приміщення, території, транспорт, стічні води, відходи тваринництва, рештки кормів та ін.; ґрунт під полами перекопують з хлорним вапном, або знімають і заміняють глиною, поли перекривають. Проводять перед зняттям карантину або обмежень.

Фізичні засоби дезінфекції:

Фізичний метод дезінфекції полягає у знезараженні об'єктів за допомогою фізичних засобів. Перевага цього методу полягає у тому, що засоби, які при цьому використовуються, відносно дешеві, майже не завдають шкоди екології, не нагромаджують залишки дезінфектантів у навколишньому середовищі, і, крім того, не проявляють патологічної дії на організм тварини у технологічних дозах, що дозволяє використовувати їх у присутності тварин.

· Механічне очищення - видалення мікрофлори з поверхні об'єкта.

Проводять за допомогою лопат, вил, мітел, щіток, транспортерів та інших механічних засобів, часто поєднуючи з відмиванням під струменем води. Кращий результат отримують при поєднанні механічного й санітарного очищення: використання теплої (________°С) води (краще під тиском), в якій розчинено 1-2 % NaOH, демпу, кальцинованої соди чи синтетичні миючі засоби. Сучасна техніка дає змогу очищати приміщення струменем гарячої води під тиском до 140 атм. При цьому гине до _________% мікробів, що майже рівнозначно проведенню дезінфекції.

Окрім цього, до механічного очищення належить фільтрація води й повітря, прання, обстругування дерев'яних поверхонь і ін. Факторами, що сприяють зниженню мікробного забруднення повітря приміщень, є провітрювання чи вентиляція.

· Випромінювання сонця - згубно для всіх мікроорганізмів. Бактерицидна дія сонячного світла зумовлена прямим впливом ультрафіолетових променів на бактеріальну клітину. За допомогою цього методу, згідно з діючими інструкціями, пасовища знезаражуються протягом 3 міс. при бруцельозі, при туберкульозі - 4 міс, знешкоджуються вигули, інвентар, дошки підлог тощо.

· Ультрафіолетове опромінення (УФО) залежно від дози може викликати в бактеріях три види змін: стимуляцію, пригнічення та відмирання. Слабке опромінення стимулює життєздатність мікроорганізмів, що проявляється їх розмноженням, проростанням спор. Інтенсивніше опромінення пригнічує життєві функції клітини внаслідок змін у колоїдній системі. Великі дози опромінення (третій ступінь) призводять до деполімеризації білків, розпаду білкових ланцюжків клітини.

Випромінювачі УФО застосовують для дезінфекції тваринницьких приміщень, в операційних, боксах, інкубаторіях, харчокомбінатах, на переробних підприємствах, в лабораторіях ветсанекспертизи, ізоляторах, для санації повітря (в т.ч. у вентиляційних каналах), дезінфекції сировини, посуду молочарень і т. д. Особливо широко використовують УФ-промені на птахофабриках, де крім дезінфікуючої дії під їх впливом у птиці синтезується вітамін D, який запобігає рахіту і нормалізує обмін фосфору.

· Інфрачервоні промені (лампи "Солюкс") використовують для обігріву та санації повітря в приміщеннях, де утримують молодняк.

· Гамма-промені (іонізуюче опромінення) У сублетальній дозі у спор спричинює активізацію процесів росту з утворенням молодих вегетуючих форм. Летальна доза спричинює негайну смерть клітин. Іонізуюче опромінення широко використовують для дезінфекції спецодягу, вовни, щетини, пуху, пір'я, шкіряно-хутрової сировини, вуликів та ін.

· Ультразвук (УЗ) використовують для знезараження рідких середовищ за рахунок ефекту кавітації. Крім того молекули рідини іонізують, дисоціюють з утворенням радикалів Н⁺, ОН^- та інших, які і діють бактерицидно. Метод широко використовують у біологічній промисловості для одержання вакцин та стерилізації рідких середовищ.

· Висушування – допоміжний засіб. Бактерицидна дія зумовлена зміною рН середовища мікробної клітини при висиханні. Висушування ефективне, наприклад, при знезараженні сіна, заготовленого з території, де випасалася хвора на туберкульоз худоба.

Прасування - поєднання висушування та високої температури. Застосовують для знезараження халатів, спецодягу, перев'язувального матеріалу.

· Температура: Сухе тепло:

1. Спалювання - трупів, залишків корму, гною, підстилки, предметів догляду, бактеріального матеріалу, лабораторних тварин після біопроби, патологічний матеріал в лабораторіях, тощо - при багатьох спорових чи інших особливо небезпечних інфекціях (_________________________________________________).

2. Обпалювання - використовують паяльні лампи, газові горілки для знезараження кліток на кроле- і птахофермах. Обпалюють дерев`яні (до пожовтіння) та металеві (до почервоніння) конструкції.

3. Сухий жар (температура до _________°С) використовують у камерах Пастера, Левітсона, Краснощокова, сушильних шафах для дезінфекції лабораторного посуду, інструментів.

Останнім часом, особливо в умовах комплексів, рекомендується застосовувати тепло і для дезінфекції приміщень. Після механічного очищення за допомогою теплогенераторів температуру в приміщенні доводять до 70-80°С. За 1-2 год. експозиції гине практично вся мікрофлора й гельмінти.

Вологе нагрівання.

1. кип'ятіння у воді використовують для дезінфекції спецодягу, інструментів, перев'язувального матеріалу, знезараження продуктів вимушеного забою тварин (спори стійкі проти кип'ятіння протягом кількох годин: правець – 3 год., ботулізм - 6)

2. суха насичена пара під тиском – автоклав (апаратах Коха, камери Капустіна, Кругляка). Пару в автоклав подають під тиском, завдяки чому підвищується її температура. Так, при тиску пари 0,5 атм. температура в камері становить _______°С, 1 атм. - _______°С; 2 атм. - _______°С; 4 атм. - _______°С. При цьому гинуть усі мікроорганізми, тобто відбувається стерилізація.

При стерилізації руйнуються також великі білкові молекули, вітаміни, ензими, тому для харчових продуктів застосовують менш жорсткі температурні режими:

пастеризація – нагрівання середовища до _________ ºС – протягом 30 хв., або до _____ ºС -2 сек. При цьому гинуть лише вегетативні форми мікроорганізмів. Її застосовують для знезараження молока при багатьох інфекційних хворобах.

тиндалізація – короткочасне нагрівання не вище _________ °С, по 20-30 хв. що повторюється протягом 5-7 днів. При цьому не розпадаються білки тканин, а проростають і гинуть лише спори.

Досить ефективним, універсальним і водночас технологічно простим способом дезінфекції є внесення до складу будівельних матеріалів біоцидних речовин тривалої дії, які запобігають життєдіяльності мікроорганізмів і грибів як у товщі, так і на поверхні бетону. Дезречовини при цьому передбачається вносити безпосередньо в будівельні матеріали при будівництві та під час санітарних ремонтів тваринницьких приміщень. Санація таких приміщень у подальшому зводиться лише до вологого механічного очищення.

Завдання для самостійної роботи

1. Вписати пропущені по тексту показники температур, терміни та хвороби.

Лабораторно-практичне заняття № 13

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: