ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Круглого столу» з філософії права«Антропологія права: філософський та юридичний виміри Учасники Всеукраїнського «круглого столу» з філософії права «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)», обговоривши сучасні актуальні проблеми антропології права, особливості її становлення й розвитку в Україні, констатують:
Однією із загальновизнаних сучасних тенденцій розвитку суспільних наук є їх антропологізація. У системі правничих наук це знаходить прояв в тому, що у них все рельєфніше виокремлюється антропологія права як галузева юридична наука, а в структурі філософії права формується окремий розділ, присвячений антропологічній проблематиці. Антропологізація відбувається й у сучасній українській філософії та загальній теорії права. Свідченням цього є: розгортання саме антропологічно-правових досліджень (у тому числі дисертаційних) як у філософії, так і в юриспруденції; інтенсивний розвиток вітчизняної загальної теорії прав людини (здійснюваний, зокрема, дослідженнями Львівської лабораторії прав людини Академії правових наук України); наявність окремої рубрики з антропології права у новоствореному міжнародному журналі «Проблеми філософії права»; висвітлення у деяких вітчизняних підручниках і навчальних посібниках з філософії права питань з антропологічно-правової проблематики. Особливо слід відзначити, що згадана тенденція реалізується у філософії права на засадах багатодисциплінарності й методологічного плюралізму. Остання обставина, безперечно, демократизує та збагачує шляхи пошуків істини, дозволяє більш повно й всебічно осягнути предмет дослідження – як людиномірні характеристики права (яке б явище не відображалось цим терміно-поняттям), так і правові властивості людини (яким би чином не інтерпретувати її природу та сутність). Поряд з цим процесу інтенсифікації антропологічно-правових досліджень в Україні властиві певні вади. До них можна віднести: недостатню координацію таких досліджень, виконуваних представниками, з одного боку, філософської науки, а з іншого, – юридичної; перетворення у деяких дослідженнях методологічного плюралізму на методологічний анархізм, методологічну нерозбірливість; відсутність фахового видання, в якому би комплексно висвітлювалися різноаспектні проблеми людинознавства; несформованість спеціальних наукових підрозділів з антропології права; недостатнє врахування позитивних здобутків попередньої української наукової спадщини з вказаних проблем; неповне та повільне засвоєння й творче застосування досягнень сучасної зарубіжної антропологічної науки; відсутність самостійних навчальних курсів, а також навчальної літератури з антропології права. З огляду на викладене, учасники «круглого столу» рекомендують: − орієнтувати юристів-дослідників на вивчення антропних властивостей права та держави, дослідження актуальних антропологічних теоретичних і практичних питань право- і державотворення в Україні; − розширювати подальші антропологічно-правові дослідження, зокрема збільшуючи їх питому вагу у дисертаційних й інших наукових роботах з філософії права; − підвищити ефективність координації згаданих досліджень, що проводяться у різних закладах України; − повніше враховувати сучасні здобутки філософської, релігійної, соціокультурної (соціальної та/чи культурної), етнічної, психологічної, лінгвістичної й інших антропологій і суміжних з ними галузей наукового знання при виконанні антропологічно-правових досліджень; − налагоджувати контакти із зарубіжними представниками антропологічно-правової науки; − ретельніше відроджувати та використовувати наукову спадщину тих українських вчених минулого, які займалися антропологічно-правовою проблематикою; − перекладати, публікувати та вивчати зарубіжні наукові праці з цієї проблематики; − враховувати те, що антропологічно-правові дослідження – як і будь-які дослідження у суспільних науках – мають відповідати таким гносеологічним принципам: об’єктивна зумовленість обраних методів дослідження специфікою його предмета; необхідність встановлення єдиної істини, яку можна довести й перевірити за посередництвом певного об’єктивного критерію; спроможність застосовуваного концептуального підходу та відповідних йому дослідницьких методів наближувати, призводити до розкриття сутності антропно-правових явищ; − поступово запроваджувати викладання спеціальних курсів з антропології права студентам вищих юридичних і філософських навчальних закладів; − створити авторський колектив для підготовки вітчизняного навчального посібника (підручника) з антропології права; − регулярно проводити всеукраїнські та міжнародні конференції, семінари, «круглі столи» й інші наукові, а також інформаційні заходи з антропологічно-правової проблематики; − Оргкомітету «круглого столу» організувати видання матеріалів цього заходу та забезпечити висвітлення останнього в юридичній пресі.
Дані Рекомендації скерувати в Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, в Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, у Президію Академії правових наук України, до Всеукраїнської асоціації філософії права і соціальної філософії, на юридичні та філософські факультети провідних вищих навчальних закладів нашої держави.
Схвалено у Львові 17 вересня 2005 року учасниками Всеукраїнського «круглого столу» з філософії права «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)».
ллллл
© 2005 А. О. Фальковський Одеська національна юридична академія “АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА” Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|