Ожеледь і ожеледиця

Ожеледдю називають шар щільного льоду, що утворюються на поверхні землі та предметах внаслідок намерзання переохолоджених крапель дощу, мряки, туману. Спостерігається при від’ємних температурах (від 0° до -3° С) найчастіше з повітряного боку. Шар льоду під час ожеледі буває прозорим або матовим.

Утворення ожеледі пов’язане у циклонічною діяльністю і розвитком атмосферних фронтів. Значних вплив мають місцеві умови, зокрема характер підстилаючої земної поверхні, ступінь відкритості й експозиції схилів відносно вологонесучого потоку та мікрокліматичні особливості.

В Україні ожеледь спостерігається з жовтня по квітень, найчастіше у грудні — лютому. Пересічна кількість днів з ожеледдю коливається від 5 до 40, тривалість ожеледі — від 15 хв. до 15 діб. Шар льоду під час ожеледі становить пересічно 7-11мм, досягаючи на височинах 100 мм, у горах 200 мм. Максимальний діаметр (208 мм) спостерігався у Кримських горах (Карабі-яйла) 2.ІІІ.1959 року.

Ожеледь діаметром 20 мм і більше відносять до особливо небезпечних атмосферних явищ. Ожеледь завдає шкоди сільськогосподарським посівам, порушує роботу транспорту, лінії зв’язку.

Ожеледиця шар льоду на земної поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при температурі повітря 0°, -5° С.

Розрізняють кілька видів ожеледиці:

— крижана кірка у вигляді суцільного шару прозорового або матового льоду, утворюється при випадання рідких опадів на охолоджену поверхню грунту і один з найнебезпечніших видів ожеледиці;

— надгрунтовий лід (щільний, прозорий лід з рівною поверхнею) виникає при замерзанні калюж і талого снігу;

— зернистий пласт — біляста льодова кірка з шорсткою поверхнею, що утворюється на охолодженій земній поверхні внаслідок осідання густого туману;

— сніговий накат виникає від ущільнення на дорогах снігу, який зверху розтанув і має горбкувату снігово-льодову поверхню.

Ожеледиця характерна для всієї території України. Буває переважно при східних або південно-східних вітрах. Тривалість її коливається від 1 год до 19-20 діб, найчастіше не перевищує 1 доби.

Ожеледиця викликає вимерзання озимини, утруднює роботу транспорту.

Снігові лавини

Снігова лавина — раптовий зсув великих мас снігу з крутих гірських схилів. Виникають при порушенні стійкості снігу внаслідок різких змін погоди (сильні снігопади, відлиги, хуртовини тощо) у комплексі з особливостями рельєфу та підстилаючої поверхні (крутизна схилів, ступінь розчленованості території, характер рослинного покриву та ін.). Найчастіше снігові лавини бувають на схилах із стрімкістю понад 15° та шаром снігу 30 см і більше.

Залежно від морфології схилів та характеру переміщення серед снігових лавин розрізняють зсуви (на рівних схилах) лоткові (переміщуються по улоговинах та ерозійних бороздах) та стрибаючі (коли на шляху снігових лавин трапляються уступи).

В Україні снігові лавини бувають кожної зими в Українських Карпатах і Кримських горах. В Українських Карпатах виявлено близько1 тисячі лавинних осередків (найбільші — в межах Чорногори, Свидовця, Полонинського хр., Горган), у Кримських горах — понад 100 (особливо на схилах Бабуган-яйли, Ай-Петрі, Чатирдагу).

Снігові лавини переміщуються на віддаль від кількох десятків метрів до 2-3 км із швидкістю від 1-10 до 80-100 м/с. Об`єми снігу у снігових лавинах коливаються від кількох десятків і сотень м³ до 1 млн м³(в окремих районах Карпат).

Снігові лавини мають велику руйнівну силу. Спостереження за їхнім формуванням і зсувом здійснюється на сніголовинних станціях.

Для боротьби із сніговими лавинами споруджують спеціальні дамби, кам’яні стінки, лавиновідводи, штучно викликають лавини за допомогою вибухів тощо.

1.2.5. Стихійні явища природно-техногенного походження

Активізація природних ресурсних процесів на території України значною мірою відбувається внаслідок антропогенного втручання, особливо в районах розвитку окремих галузей промисловості, розробки родовищ вугілля, нафти, газу, сірки, калійної та кам’яної солі, будматеріалів та ін.

Найбільш характерними імпульсними процесами, що приводять до катастрофічних наслідків у таких регіонах, є зрушення масивів гірських порід і просідання під гірничими виробками. Так, у Кривбасі при загальній площі шахтових полів 16,4 км² просідання над гірничими виробками становить 3-3,5м, у Західному Донбасі — 2,7-5,6м і т. п. Встановлено значні швидкості просідання земної поверхні в районі Шебелинського газового родовища, на локальних ділянках у Передкарпатті, де добувають сіль (Калуш-Голинських калійний район, Солотвинське, Стебніківське родовище) та ін. Дуже значні просідання грунту та зрушення гірських порід над шахтними полями встановлено на площі 5894 км² у Донецькій та Луганській областях.

Активізація карсту під впливом техногенних процесів відбувається у Донбасі в межах Оленівського та Первомайського родовищ у Передкарпатті в зв’язку з відчуванням природних розсолів на Долинському та Моршинстькому родовищах, або грунтових вод в районах Язівського, Любінського, Яворівського родовища, у зв’язку з інтенсивною розробкою Миколаївського цементного кар’єру тощо.

Проектування і будівництво великих народногосподарських об’єктів часто проводиться без достатнього врахування ймовірності прояву небезпечних процесів, що можуть призвести до катастрофи. Найбільше вразливими об’єктами з цієї точки зору є атомні електростанції. На території України вони не завжди розташовані в найбільш сприятливих умовах. Так, Рівненська АЕС була побудована в районі активного прояву карстових процесів, які ще більше активізувалися безпосередньо під одним з реакторів внаслідок антропогенного втручання. В районі Чорнобильської АЕС процеси природного та природно-антропогенного підтоплювання та значна ступінь порушеності верхньої частини земної кори розривними порушеннями, що проявляли активність протягом тривалого часу, в тому числі у четвертинному періоді, спричиняють зменшення стихійності грунтів та приріст сейсмічної бальності, що треба враховувати в процесі експлуатації об’єкту.

Суттєва активізація гравітаційних екзогенних процесів (зсуви, обвали тощо) відбувається у зв’язку з введенням в експлуатацію Дніпровського каскаду водосховищ, активізація абразії та ерозії відзначається в районах гідротехнічних споруд на узбережжях Чорного та Азовського морів, при проведенні робіт по спрямленню русел деяких річок тощо.

Таблиц я 1. Прояв фізико-географічних процесів в Україні (Топчієв, 1996)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: