Лабораторна робота № 2 (2 год.)Тема: Клімат і погода у гігієнічному відношенні. Рекреаційні характеристики клімату. Акліматизація

Мета заняття: розглянути санітарно-гігієнічне та рекреаційне значення клімато-метеорологічних умов, засвоїти методики оцінки температурно-вологісного та температурно-вітрового режиму, розрахунку тривалості хронофізіологічної адаптації.

Обладнання: стаціонарний та аспіраційний психрометри, чашковий і крильчатий анемометри.

Хід роботи:

Рекреація (від лат. recreatio – відновлення) – відновлення фізичних і духовних сил людини за допомогою відпочинку; термін вживається з 60-х рр.
XX століття.

До рекреаційних ресурсів відносяться компоненти природного середовища, які використовують для задоволення рекреаційних потреб: рельєф, клімато-метеорологічні показники, поверхневі та підземні води
(у тому числі мінеральні), рослинність тощо.

Серед клімато-метеорологічних показників, що лімітують рекреаційну діяльність, необхідно відзначити:

· інтенсивність сумарної сонячної радіації – інсоляційний режим;

· середньодобова температура повітря, міждобові й добові коливання температури;

· переважні швидкості вітру.

1. Вимірювання температури повітря (див.
роботу № 1).

2. Визначення вологості повітря (див. роботу № 1).

3. Визначення швидкості руху повітря проводять за допомогою крильчатого і чашкового анемометра
(рис. 3, 4).

Рис. 3	Рис. 4
Рис. 3. Анемометр крильчатий АСО–3: 1 – крильчатка, 2 – шкала одиниць, 3 – шкала сотень, 4 – шкала тисяч, 5 – аретир, 6 – ручка Рис. 4. Анемометр чашковий МС–13: 1 – вертушка, 2 – шкала одиниць, 3 – шкала сотень, 4 – шкала тисяч, 5 – аретир, 6 – вінт

Крильчатий анемометр дозволяє визначити швидкість руху повітря в діапазоні від 0,2 до 5,0 м/с, чашковий анемометр – від 1 до 20 м/с.

Перед початком роботи з анемометром фіксують початкові показники лічильника за трьома шкалами (одиниць, сотень і тисяч). Встановлюють прилад у повітряному потоці та через 10 – 15 секунд одночасно вмикають механізм анемометра (за допомогою аретиру)
і секундомір. Вимірювання здійснюють протягом однієї – двох хвилин. Після цього механізм анемометра
і секундомір виключають та записують кінцеві показники лічильника за трьома шкалами, а також час експозиції в секундах. Різницю між кінцевими та початковими показниками ділять на час експозиції (у секундах) визначаючи число ділень, що припадають на одну секунду.

Використовуючи табл. 2 будують градуювальнийграфік, за якім визначають швидкість повітряного
потоку в м/с.

Таблиця 2

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: