ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Розкрийте зміст методики підготовки і проведення семінарського заняття.Семінарське заняття (лат. seminarium - розсадник) (СЗ) – вид навчальних практичних занять студентів, який передбачає самостійне вивчення студентами за завданням викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наочним оформленням матеріалу у вигляді реферату, доповіді, повідомлення. У добу Середньовіччя в доповнення до диспутів, дискусій з’явилися семінари. Головне завдання СЗ — навчити студентів умінню критично висловлювати свої міркування щодо певних питань, сприяти оволодінню методами і прийомами риторики. СЗ сприяють:- активізації пізнавальної діяльності студентів; - формуванню самостійності суджень; – умінню обстоювати власні думки; – аргументувати їх на основі наукових фактів; – оволодінню фундаментальними знаннями, – допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, впливати на соц- становлення особистості. Функції с.з.: - Поєднання лекційної форми навчання із систематичною самостійною роботою студентів над підручниками та першоджерелами, теоретичної їх підготовки з практичною, формування пізнавальної мотивації - Навчання студентів творчо працювати з матеріалами, реферувати їх, готувати доповіді, виступи, відстоювати свою точку зору. - Розвиток творчого професійного мислення, умінь і навичок розумової праці, використання теор. знань для розв’язання практичних професійних завдань. - Формування інтересу до науково-дослідної роботи - Повторення, закріплення знань, контролювання роботи студентів і перевірка їх знань Два напрямки в методиці проведення семінарського заняття – демократичний (висока активність студентів) та а вторитарний. Різновиди СЗ: 1. Просемінари – своєрідні практикуми (проводять на перших курсах для вироблення у студента вміння виконувати практичні роботи, навчитися працювати з книгою, першоджерелами, реферувати літературу, складати тези). 2. Семінари — вищий рівень організації навчальної діяльності. Цією організаційною формою навчання передбачено підвищення пізнавальної активності студентів. Види: 1) семінар запитань і відповідей. 2) семінар – розгорнута бесіда. 3) Семінар – коментоване читання (молодші курси). 4) Семінар, що передбачає доповіді студентів з наступним їх обговоренням. 5) Семінар – дискусія. 6) Семінар, що передбачає обговорення письмових рефератів. 7) Семінар-конференція. 8) Семінар –заняття на виробництві. 9) Семінар – прес-конференція. 10) Семінар – "мозковий штурм" - колективний метод вирішення складних, нерозроблених питань науки і техніки, організаційних проблем (впровадив А. Осборн в 1953 р) у формі потоку ідейз метою ініціювання максимум ідей для розв’язання проблеми. 3. Спецсемінари – проводяться на старших курсах (затверджують кафедри). До читання спеціальних курсів залучаються відомі вчені, а також спеціалісти. 4. Наукові студентські семінари за спеціалізацією. К-сть учасників семінару – не більше 10-15 чол.
Успіх семінару залежить від досвіду того, хто веде семінар, його вміння організувати групову роботу студентів: розподілити форми участі та функції студентів, керувати роботою, підвести підсумки.
Критерії оцінки семінарів: - цілеспрямованість, постановка проблеми, теорія+практика; - планування, виділення головних питань; - організація семінару (вміння викликати та підтримати дискусію, наповненість навчального часу обговоренням проблем); - стиль проведення (жвавий, повільний); - взаємини викладач-студент; - управління групою; - швидкий контакт зі студентами; - впевнена поведінка; - зауваження викладача; - чи ведуть записи студенти. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|