52 страница

Рябоконь Є. О. Повноваження виконавця заповіту // Вісник Київського
національного університету імені Тараса Шевченка: Юридичні науки. - 2004. - Вип.
56. -С. 32-35.

Рябоконь Є. О. Проблеми суб’єктного складу правовідносин, які виникають у
зв’язку з виконанням заповіту// Вісник Київського національного університету імені
Тараса Шевченка: Юридичні науки. - 2004. - Вип. 57. - С. 78-81.

Рябоконь Є. О. Проблеми правового регулювання інституту секретних заповітів
за новим Цивільним кодексом України // Вісник Київського національного
університету імені Тараса Шевченка: Юридичні науки. - 2004. - Вип. 59. -

С. 151-154.

Серебровский В. И. Очерки советского наследственного права. - М.:
Издательство Академии наук СССР, 1953. - 240 с.

Фурса С. Я., Фурса Є. І. Спадкове право. Теорія та практика. - К.: Атіка, 2002.

- 496 с.

Черепахин Б. Б. Правопреемство по советскому гражданскому праву. - М.,
Госюриздат, 1962. - 162 с.

Чуйкова В. Ю. Правові питання спадкування за заповітом: Автореф. дис.... канд.
юрид. наук: 12.00.03. - X., 1999. - 19 с.

Шевчук Л. В. Заповіт як підстава виникнення правонаступництва в цивільному
праві України. Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03. - К., 2001. - 17 с.

Методичні вказівки

Зі смертю громадянина більшість цивільних прав та обов’язків,
що належали йому, не припиняються і не зникають, а переходять
до інших осіб. Отже, виникають відносини цивільного право-
наступництва, тобто наступництва однієї особи (спадкоємця) в
правах та обов’язках іншої (спадкодавця). Реалізувати наступ-
ництво в правах та обов’язках попереднього їх носія - померлої
фізичної особи - покликані норми інституту спадкування. Таким
чином, об’єктом спадкового наступництва є вся сукупність
правовідносин спадкодавця, в яких він перебував на момент своєї
смерті.

Спадкове право можна визначити як сукупність цивільно-
правових норм, які регулюють правовідносини наступництва в тих
майнових та особистих немайнових правах та обов’язках померлої
фізичної особи, які не припиняються її смертю.

Студентам слід звернути увагу на те, що далеко не всі відносини
цивільного правонаступництва регулюються нормами спадкового
права. Так, за договором міни кожна з сторін набуває право
власності на майно іншої; в даному випадку виникають відносини
наступництва в праві власності на відчужене майно, але цей перехід
засновується не на нормах спадкового права, а на нормах зобов’я-
зального права. Нормами спадкового права регулюються лише
відносини наступництва в правах і обов’язках фізичної особи, що
померла.

З іншого боку, не всі цивільні правовідносини навіть піс-
ля смерті фізичної особи можуть бути об’єктом спадкового
правонаступництва, тобто переходити у спадщину. Природно, що
відносини, зумовлені існуванням особи, нерозривно пов’язані з
останньою, припиняються з її смертю (наприклад, правовідносини,
що випливають з трудового договору, аліментні зобов’язання,
право користування житловим приміщенням, право на отримання
приватизаційних паперів, не одержаних спадкодавцем, відносини,
що випливають з договору доручення).

Оскільки при спадкуванні права та обов’язки померлого
переходять до його правонаступників як єдине ціле (крім тих,
існування яких є невіддільним від особи спадкодавця), спадкове
наступництво вважається універсальним (загальним). Універсальне
наступництво вважається безпосереднім, тобто спадкоємець набуває
спадщину без попередньої передачі останньої (посередництва)
третім особам. За універсального наступництва права та обов’язки
переходять до спадкоємців одночасно та в усій сукупності, навіть
якщо б останні і не знали про існування деяких з них.

У спадковому праві велике значення відіграє також наступ-
ництво сингулярне, або часткове, яке слід відрізняти від універ-
сального правонаступництва. Сингулярний правонаступник
(наступник в окремих правах, відказоодержувач), на відміну від
універсального, набуває лише окреме право зі складу спадщини

- право, зміст якого є чітко відомим. Таке право сингулярного
правонаступника не обтяжується боргами і переходить до нього
не безпосередньо від спадкодавця, а опосередковано - в силу
норми закону (ст. 1237 ЦК України), що покладає на спадкоємця
обов’язок виконання на користь відказоодержувача певного
зобов’язання.

Відкриття спадщини - це настання тих юридичних фактів,
якими обумовлюється виникнення спадкових правовідносин.
Центральним юридичним фактом, який обумовлює відкриття
спадщини, є смерть фізичної особи. Таке ж правове значення має і
факт оголошення громадянина померлим у судовому порядку.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця
(ст. 1220). У разі визнання безвісно відсутнього спадкодавця

померлим у судовому порядку, висновок суду про факт його
смерті носить характер припущення. Саме тому днем смерті
вважається день вступу в силу судового рішення про оголошення
його померлим.

За загальним правилом спадщина відкривається в місці
останнього постійного місця проживання померлого (ст. ст. 526,17
ЦК УРСР). Згідно ст. 1221 нового ЦК місцем відкриття спадщини
вважається вже не останнє постійне, а останнє місце проживання
спадкодавця, що неодмінно призведе до негативних наслідків як
для органів, що здійснюватимуть оформлення спадкової справи,
так і для спадкоємців та інших заінтересованих у спадщині осіб

- кредиторів, відказоодержувачів. При цьому мається на увазі
територія міста, села, селища, тобто певного населеного пункту, де
громадянин постійно або переважно проживав, а не безпосереднє
місце настання його смерті.

За місцем відкриття спадщини встановлюється нотаріальна
контора (виконком сільської, селищної, міської ради), до якої
вправі звернутися спадкоємці із заявою про прийняття спадщини
або про відмову від неї; пред’являються вимоги кредиторів
спадкодавця до спадкоємців; вживаються заходи з охорони
спадкового майна та видається свідоцтво про право на спадщину.

З часу відкриття спадщини і до моменту її прийняття спадкоєм-
цями проходить, як правило, певний строк. У місці знаходження
спадкового майна може не виявитися нікого зі спадкоємців
ані за законом, ані за заповітом. За цей час спадщина може
бути привласнена неуповноваженими на те особами, від чого
страждають права спадкоємців та інших осіб, заінтересованих у
збереженні спадкового майна - кредиторів, легатаріїв, а також
нівелюється авторитет закону, а отже, і державної влади в цілому.
Зазначеними причинами і обумовлюється існування у спадковому
праві інституту охорони спадкового майна.

Особи, закликані до спадкування внаслідок відкриття спад-
щини, ще не є спадкоємцями у повному розумінні. Для цих осіб
створюється лише можливість вступити у спадкові правовідно-
сини. Дана можливість може і не реалізуватися у разі відмови цих
осіб від спадщини або неприйняття її.

Зазначені особи мають лише одну правомочність - прийняти
спадщину, причому остання з’являється у них автоматично з мо-
менту смерті спадкодавця і незалежно від їхнього волевиявлення.
Навпаки, особа, що прийняла спадщину, набуває статусу спадко-
ємця лише в результаті висловлення своєї волі і стає наступником
померлого спадкодавця в усіх його правах та обов’язках, які тільки
можуть бути предметом спадкового переходу.

За змістом статті 1268 ЦК України для придбання спадщини
спадкоємцем необхідно, щоб він її прийняв. Прийняття спадщи-
ни - односторонній правочин, який має зворотну юридичну силу.
Спадкове майно, прийняте спадкоємцем, вважається належним
останньому з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК).

Якщо згідно ЦК УРСР порядок прийняття спадщини встановле-
ний незалежно від того, чи присутній спадкоємець у місці при-
йняття спадщини, то новим ЦК України пропонується дещо його
змінити. Згідно зі ст. 1268 нового ЦК спадкоємець, який постійно
проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести
місяців з дня відкриття спадщини він не заявить про свою відмову
від неї. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодав-
цем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти
спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ст. 1269
ЦК України).

Спадкоємець, право спадкування у якого з’являється після
смерті спадкодавця автоматично, тобто незалежно від його
волевиявлення, може і не бажати приймати спадщину. Він вправі
не здійснювати ніяких дій, що свідчать про прийняття спадщини
(фактичне неприйняття спадщини) або відмовитися від її прийнят-
тя формальним способом (відмова від прийняття спадщини).

Спадкоємці, які прийняли спадщину, можуть оформити свої
спадкові права шляхом одержання в державній нотаріальній кон-
торі за місцем відкриття спадщини свідоцтва про право на спад-
щину. Видача свідоцтва спадкоємцям, які прийняли спадщину,
ніяким строком не обмежена — останні мають право звернутися із
заявою про його одержання в будь-який час після прийняття спад-
щини. Одержання свідоцтва є правом, а не обов’язком спадкоємців.
Факт неоформления спадкових прав не тягне за собою втрату права
на спадкове майно, якщо воно було прийнято у встановлений за-
коном строк і встановленим законом способом.

Водночас слід відзначити, що за новим ЦК України якщо до
складу спадщини входить право власності на нерухоме майно, спад-
коємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах,
які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. В такому
випадку право власності на нерухомість виникає у спадкоємця з мо-
менту державної реєстрації цього майна (ст. 1299 ЦК України).

Залежно від підстави виникнення спадкове наступництво може
бути двох видів: а) за заповітом і б) за законом. Новий ЦК в ст. 1233
формулює наступне визначення заповіту: «Заповітом є особисте
розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті».

Заповіт характеризується наступними ознаками:

1. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки в ньому зна-
ходить свій вираз волевиявлення лише однієї особи - заповідача.

2. Заповіт - це розпорядження, зроблене на випадок смерті.

3. Заповіт є особистим розпорядженням. Це проявляється у
тому, що заповіт може бути складений лише від імені однієї осо-
би (єдине виключення — спільний заповіт подружжя); крім того,
скласти його заповідач може лише безпосередньо, а складання за-
повіту під впливом волі третіх осіб тягне за собою нікчемність цього
правочину як такого, що укладений з пороком волі.

4. Формальний характер - заповіт є правочином, який скла-
дається з суворим дотриманням форми. Цей акт повинен бути
обов’язково складений у письмовій формі і посвідчений відповід-
ною посадовою особою.

5. Заповіт є розпорядженням, яке переважно визначає юридич-
ну долю майна (прав та обов’язків спадкодавця), що може бути
об’єктом спадкового наступництва. Крім того, заповідач може в
тексті заповіту зробити також розпорядження немайнового харак-
теру: призначити виконавця заповіту, виразити волю щодо місця
поховання та ін. Студентам слід мати на увазі, що заповіт, який
цілком або в переважній частині складається з розпоряджень не-
майнового характеру, визнається недійсним.

ЦК України містить ряд новел, якими передбачається істотна
зміна порядку спадкування за законом. Передусім, закріплюєть-
ся право спадкування родичів спадкодавця до шостого ступеню
спорідненості включно (ст. ст. 1261-1265). Перші дві черги зали-
шаються незмінними. Відповідно до ст. 1263 нового ЦК у третю
чергу право на спадкування за законом одержують рідні дядько
та тітка спадкодавця. У четверту чергу спадкують особи, які про-
живали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до
часу відкриття спадщини (ст. 1264). У п’яту чергу до спадкування
закликаються інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спо-
рідненості включно, а також утриманці спадкодавця, які не були
членами його сім’ї (ст. 1265). Ч. 2 ст. 1259 нового ЦК закріплює
правило, згідно з яким за рішенням суду особа, яка є спадкоємцем
за законом наступних черг, може одержати право на спадкування
разом з іншими спадкоємцями, що закликаються до спадкування,
якщо вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально за-
безпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через
тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Спадщина (спадкова маса, спадкове майно) - це сукупність
різних видів майна (прав та обов’язків), що належало спадкодав-
цеві і переходить до його спадкоємців. Від майна, що успадкову-
ється за загальними правилами спадкового наступництва, слід
відрізняти майно, що переходить до цивільних правонаступників
померлої особи за спеціальними правилами. З метою більш по-
вного розуміння особливостей спадкування окремих видів майна
студентам слід проаналізувати не лише норми ЦК України, але й
інших нормативних актів - ЗК України, Законів «Про господар-
ські товариства», «Про авторське право і суміжні права», «Про
іпотеку» тощо.

Завдання

Завдання №> 1

Ковальова звернулася до суду з позовною заявою. Суть спору зводи-
лася до наступного. Чоловік Ковальової залишив заповіт, посвідчений
нотаріально, яким усе своє майно і вклад на ім’я дружини в Ощадбанку
заповів своєму старшому синові від першого шлюбу Степану. Крім того,
Ковальов зробив розпорядження Ощадбанку, де у нього був свій особовий
рахунок, в якому зазначив, що передає по 1/2 вкладу дружині і молодшо-
му синові від першого шлюбу Петру. Петро помер за тиждень до відкриття
спадщини Ковальова. Суми вкладів є такими: у Ковальова 10 ООО грн., у
його дружини -15 000 грн. Іншого майна, яке могло б входити до складу
спадкової маси, не було.

Ковальова вважала, що заповіт є незаконним, оскільки розпоря-
джатися її особовим рахунком він не вправі. Що ж стосується коштів
на рахунку чоловіка, вона вважала, що вони повинні перейти до неї у
повному обсязі, оскільки Петро, другий спадкоємець за розпоряджен-
ням Ощадбанку, помер до відкриття спадщини. Степан, який виступав
другим відповідачем у справі, заперечував проти позиції Ковальової:
усі суми на особовий рахунок Ковальової були внесені в період її шлюбу
з батьком і, відповідно, він мав право розпоряджатися ними на свій
розсуд. Що ж стосується вкладу батька, то він утворився ще до реє-
страції шлюбу з Ковальовою; це - гроші лише батька. Оскільки у Петра
спадкоємців за законом першої черги немає, стверджував Степан, а
він є спадкоємцем Петра другої черги, тому він і повинен одержати
заповідану Петру 1/2 частину вкладу батька.

Яке рішення повинен винести суд?

Завдання № 2

Після довгої розлуки з батьком, від якого останній лист одержав
ще 2002 р., в січні 2006 р. Олександр Молчанов приїхав до місця його
попереднього проживання (у віддалене село) і дізнався, що в будинку
його батька вже давно ніхто не проживає. При цьому було очевидно,
що батько нікуди не виїжджав, оскільки вдома залишилися усі доку-
менти. Сусіди батька О. Молчанова більше 3-х років його не бачили і
не одержували про нього жодних відомостей.

О. Молчанов разом із сестрою Іриною звернувся до суду із заявою
про оголошення батька померлим. Рішення було винесено судом
15 травня 2006 р. Проте 20 травня О. Молчанов загинув. Між його се-
строю та вдовою виник спір про те, хто з них і на яку частину спадщини
О. Молчанова має право.

Вирішіть справу.

Завдання № З

Після смерті М. Соколова про свої претензії на спадщину заявили:
його син від першого шлюбу - Сергій і дружина від другого шлюбу

- Надія. Сергій заперечував проти вимог Надії, зазначаючи, що дру-
гий шлюб батька був розірваний 5 років тому за рішенням суду, яке
вступило в законну силу. Надія посилалася на те, що ні вона, ні М. Со-
колов в органах РАГСу розірвання шлюбу не реєстрували. Одночасно
вона стверджувала, що Сергій не може бути визнаний спадкоємцем,
оскільки шлюб М. Соколова з матір’ю Сергія свого часу був визнаний
судом недійсним.

Чиї претензії на спадщину обґрунтовані?

Завдання № 4

Б. В. Царьков був призначений єдиним спадкоємцем за заповітом.
Через 5 місяців після відкриття спадщини він подав до нотаріальної
контори заяву про відмову від спадщини. Дізнавшись про це через

2 місяці, його брат В. В. Царьков негайно звернувся до нотаріуса із
заявою про прийняття спадщини. Проте нотаріус повідомив В. В.
Царькова, що, оскільки 6-місячний строк для прийняття спадщини
сплив ще 4 тижні тому, його заява не розглядатиметься, і спадщина
перейде до держави.

Дайте юридичну оцінку діям нотаріуса.

Завдання № 5

Р. Р. Муравйов заповів усе своє майно інститутові, в якому
працював. Заповіт був оскаржений обома його синами. Старший
посилався на те, що він, будучи шахтарем, пішов на пенсію у
55 років і тому на день відкриття спадщини (йому до цього часу випо-
внилося 58 років) був вже 3 роки непрацездатним і просив визнати за
ним право на обов'язкову частку. Аналогічну вимогу заявив і молод-
ший син Р. Р. Муравйова, оскільки він, хоча і продовжував працювати,
був інвалідом II гр. Представник інституту визнав у суді позов старшого

3 братів і просив відмовити другому позивачеві, посилаючись на те, що
при заробітку в 500 грн. та пенсії за інвалідністю останній не може бути
визнаний таким, що має право на обов’язкову частку у спадщині.

Вирішіть справу.

Завдання №> 6

М. М. Павленко проживав у м. Києві. У 2004 р. він тимчасово пере-
їхав у м. Харків, де постійно проживають його діти - син Ігор та дочка
Ольга. У м. Харкові у зв’язку із значним погіршенням стану здоров’я
М. М. Павленко вирішив скласти заповіт, запросивши для цього но-
таріуса. Один екземпляр заповіту залишився у нотаріуса, інший - у
заповідача.

Син заповідача - Ігор, прочитавши заповіт батька і побачивши, що
йому заповідана 1/4 майна, а 3/4 - Ользі, підробив цифри заповіту
таким чином, щоб і йому, і сестрі належало по 1/2 частці у спадщині.
У М. М. Павленка, який дізнався про це, під час спору з сином стався
серцевий напад, внаслідок якого він помер.

Ігор звернувся до державної нотаріальної контори у м. Харкові з
проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину на 1/2 час-
тину майна батька. Ольга звернулася до тієї ж нотаріальної контори
з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом
на 3/4 частки. Нотаріус, який здійснював оформлення спадкової спра-
ви, видав Ірині свідоцтво на 3/4 частки, а Ігореві у видачі свідоцтва
відмовив, оскільки визнав його винним у підробці заповіту, і на 1/4
частку у спадщині видав свідоцтво державі, оскільки Ігор був визна-
ний нотаріусом негідним спадкоємцем.

Дайте юридичну оцінку діям нотаріуса. Вирішіть справу.

Завдання № 7

Сергій Марченко і його дружина Олена потрапили в автомобільну
катастрофу. Сергій помер у той же день, а Олена - на наступний день.
Після їхньої смерті залишилось наступне майно: будинок, належний
Сергієві (вартістю 12 000 грн.) та автомобіль, оцінка якого після аварії
склала 4 ООО грн., подарований Олені її батьками в день її 55-річчя.
При оформленні спадщини з’ясувалося, що С. Марченко залишив за-
повіт на усе своє майно на користь сина від першого шлюбу - Микити,
їх спільну з О. Марченко дочку Світлану він позбавив права спадкуван-
ня. Ще про одного сина - Павла - в заповіті не згадувалося. У Олени із
спадкоємців залишилися, відповідно, діти - Світлана і Павло, а також
батько Віктор Петрович.

Хто із спадкоємців і на яку частину майна у грошовому виразі
може претендувати?

Завдання № 8

Згідно з заповітом Павленка його син успадкував майно на за-
гальну суму 50 000 грн. При цьому в заповіті зазначалося, що
син Павленка зобов’язаний передати своїй сестрі 20 000 грн. Піс-
ля відкриття спадщини з’ясувалося, що спадкодавець заборгу-
вав своєму знайомому 22 000 грн., з приводу яких той до спливу
6-місячного строку заявив претензії нотаріальній конторі. Син Пав-
ленка погодився оплатити 3/5 боргу (оскільки він реально успадкував
ЗО 000 з 50 000 грн.), а 2/5 боргу запропоновував стягнути з сестри.
Остання звернулася до юридичної консультації з проханням відпові-
сти, які дії відповідатимуть законові: погодитися з братом і оплатити
відповідну частину боргу або відмовитися від сплати грошей кредито-
рові спадкодавця?

Яку відповідь повинен дати адвокат?

Завдання № 9

У січні 2004 р. помер О. Коваленко. Про свої претензії на спад-
щину заявили: син - М. Коваленко, онук - А. Коваленко (син

М. Коваленка), онуки Б. Волошин та С. Волошин (діти померлої ра-
ніше дочки О. Коваленка), а також К. Самойленко (кровний батько

О. Коваленка).

Усі спадкоємці заперечували проти визнання прав К. Самойленка,
оскільки О. Коваленко, за згодою К. Самойленка, був багато років тому
усиновлений другим чоловіком матері О. Коваленка. К. Самойленко
не погоджувався із цим, посилаючись на те, що хоча вищевикладені
дані і є вірними, але після його виходу на пенсію (130 грн.) вони жили з

О. Коваленком удвох, вели спільне господарство і останній визнавав
його своїм батьком. Основний спір спадкоємців виник з приводу розпо-
ділу вкладу в Ощадбанку на суму 30 ООО грн., куди перераховувалася
заробітна плата О. Коваленка в розмірі 2.000 грн. щомісяця.

Хто і яку частину вкладу повинен успадкувати?

Завдання №10

Коли померла мати Ірини, Наталії та Сергія Нікітіних, вони вирі-
шили, що Ірина і Наталія візьмуть собі особисті речі матері, частину
меблів і столовий посуд. Усе інше, в тому числі і будинок, вирішили
залишити Сергієві. Після спливу 9 місяців Ірина раптом стала пре-
тендувати ще й на половину будинку. Наталія заявила, що вона запе-
речує проти вимог Ірини і, якщо справа дійде до суду, то відмовиться
від права спадкування будинку на користь брата. Ірина звернулася до
адвоката, який запевнив її в тому, що вона має право на 1/2 будинку,
що Наталія відмовитися від своєї частки на користь брата вже не може,
і пояснив, що потрібно звертатися до суду з позовом про продовження
строку для прийняття спадщини.

Чи вірною є позиція адвоката?

Завдання №11

Після смерті Христенка до нотаріальної контори звернулися його
діти Петро і Ніна з проханням видати свідоцтво про право на спадщи-
ну. Нотаріус з’ясував, що Петро і Ніна - кровні діти Христенка, однак
декілька років тому після смерті їх матері були усиновлені іншими
громадянами: Петро за згодою батька, який був тяжко хворий, був
усиновлений подружжям Попових, а Ніна - подружжям Ніченків.
Інших осіб, які могли б бути спадкоємцями Христенка, не було.

До кого перейде спадкове майно?

Завдання №12

Через кілька років після смерті О. Новгородової помер і її чоло-
вік Д. Золотаренко. До суду звернувся Л. Новгородов із заявою про
встановлення факту реєстрації усиновлення його Д. Золотаренком
і про визнання його спадкоємцем після смерті О. Новгородової
та Д. Золотаренка. Заявник послався на те, що був усиновлений
своїм вітчимом Д. Золотаренком, але відповідний документ був
знищений під час пожежі. Проти позову заперечувала дочка
Д. Золотаренка - Ольга, яка претендувала на спадщину і посилалася
при цьому на те, що вона усиновлена О. Новгородовою, але право-
підтверджуючий документ не зберігся з тих же причин.

Суд встановив факт реєстрації удочеріння Ольги Золотаренко з
боку О. Новгородової. Факт реєстрації усиновлення Л. Новгородова
встановлений не був. Разом з Д. Золотаренком проживала його онука

- Ніна - дочка його сина, померлого за 12 років до смерті Д. Золота-
ренка. Ще до смерті Д. Золотаренка його онуці виповнилося 18 років.
Усе майно, спільно нажите О. Новгородовою та Д. Золотаренком, оці-
нювалося у 160 000 грн.

Хто із зазначених осіб буде закликаний до спадкування і яку
частину майна він отримує?

Завдання №13

10 липня померла Чумак О. О., а через 2 міс. - її чоловік Чумак Л. В.
У належному їм на праві власності будинку залишилася проживати
неповнорідна сестра померлого Л. В. Чумака - Городова. З позовом
про визнання права на частку у спадщині (будинок) звернулися сестри
Чумак О. О. - Ярослава та Мар’яна, а також її бабуся Ніколенко.

Яке рішення повинен винести суд?

Завдання №14

Олександр Рубченко залишив заповіт на користь своєї сестри
Олени. Він заповів їй будинок, належний йому на праві приватної
власності, та автомобіль. В заповіті зазначалося, що син Олександра,
Валерій, позбавляється права на спадщину, а про дочку Наталію в за-
повіті не згадувалося.

Після смерті Олександра Рубченка з’ясувалося, що серед спад-
кового майна існує ще й вклад у ЖБК. На вартість паєнакопичення
претендували усі три спадкоємці - сестра, яка вважала, що, оскільки
є заповіт, усе майно померлого повинно перейти до неї; син, який
стверджував, що паєнакопичення повинно перейти до нього, оскіль-
ки він є спадкоємцем першої черги та проживав спільно з батьком; і
дочка, яка вважала, що хоча у заповіті батька про неї не згадується,
але і вона, будучи спадкоємицею першої черги, має право на частку у
спадщині. При розгляді справи також виникло питання про юридичну
долю предметів домашньої обстановки та вжитку, які залишилися
після смерті Рубченка.

Вирішіть справу.

Завдання №15

В результаті пожежі згорів будинок сім’ї Петренків. Під час по-
жежі загинув глава сім’ї, власник будинку Петро, інші члени сім’ї
потрапили до лікарні. Через тиждень померла дружина Петра Тамара.
Ввечері того ж дня помер їхній спільний син Михайло. А ще через день
померла дружина Михайла Олена. Спір виник з приводу наступного
майна: страховки будинку (договір страхування був укладений Пе-
тром); сум, що підлягали виплаті за договором страхування життя,
укладеного Тамарою (в договорі одержувачем призначався Михайло);
а також автомобіля, придбаного Петром і Тамарою в період шлюбу.
На це майно претендували: Олексій - син Петра від першого шлюбу;
Ірина - дочка Тамари від першого шлюбу, Марина - дочка Олени та
Михайла, а також батьки Олгни.

Хто з перерахованих осіб і на яку частину спадщини має
право?

Завдання №16

Після смерті матері Світлани та Олени Прудникових з’ясувалося,
що існують 2 заповіти. Один - на користь Світлани, де зазначалося,
що їй заповідається усе майно, належне матері, і другий, складений в
той же день, яким вклад в ощадній касі був заповіданий Олені. Через
місяць після відкриття спадщини Олена зняла гроші з рахунку матері
і внесла їх в тому ж відділі Ощадбанку на своє ім’я.

Світлана, вважаючи, що раніше, ніж через 6 місяців з дня відкриття
спадщини Олена, яка до того ж не одержала свідоцтво про право на
спадщину, не мала права так вчиняти, звернулася до суду. При розгля-
ді справи в суді з’ясувалося, що мати Олени та Світлани не повернула
взяті в борг у сусідки гроші - 800 грн. - і остання просила стягнути за-
значену суму з обох сестер. Крім того, брат Олени та Світлани - Михай-
ло, який має право на обов’язкову частку у спадщині, також звернувся
до суду з позовом, в якому просив визнати обидва заповіти частково
недійсними і виділити за рахунок обох сестер обов’язкову частку.

Вирішіть справу.

Завдання №17

У гр-на Городова було 2 спадкоємця - син і дочка. Городов про-
живав разом із сім’єю дочки. Після його смерті між дітьми виник
спір з приводу розділу наступного майна: 1) автомобіля, одержаного
Городовим на пільгових умовах, як інвалідом; 2) недоодержаної
заробітної плати в розмірі 200 грн.; 3) страхової суми за договором
страхування життя.

Дочка стверджувала, що на недоодержану зарплату і на автомобіль
вони мають рівні права з братом, а суму страхового відшкодування
повинна одержати лише вона, оскільки відповідне розпорядження
міститься в тексті страхового поліса. Син також погоджувався поді-
лити порівну заробітну плату і вартість автомобіля, доводив, що таким
же чином слід вчинити і з сумою страхової виплати, оскільки строк
договору страхування сплив за 2 тижні до смерті батька. Крім того, він
наполягав на визнанні за ним права власності в порядку спадкування
на автомобіль і пропонував сестрі виплатити компенсацію в розмірі
половини його вартості.

Чия позиція - сина чи дочки спадкодавця — відповідає законові?

Завдання № 18

Віктор Чаусов на час відкриття спадщини та після спливу строку,
встановленого для її прийняття, перебував на дійсній військовій служ-
бі за межами України. Посилаючись на наявність поважних причин
пропуску строку для прийняття спадщини, він звернувся до суду із
заявою про надання йому додаткового строку, достатнього для подання
до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини на користь
одного із спадкоємців, які вже прийняли спадщину. Суд у прийнятті
заяви до розгляду відмовив, пославшись на те, що чинне спадкове за-
конодавство не передбачає можливості у спадкоємця, який пропустив
строк для прийняття спадщини, і якому визначений додатковий строк
для її прийняття, відмовитись від спадщини.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: