Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Основні види модальних суджень




У логіці виокремлюють і досліджують модальні судження (від лат. тоіїш — спосіб). Вони будуються з простих категоричних суджень за допомогою логічних операторів, які вказують на додаткові обстави­ни, що можуть вплинути на їхнє (суджень) істиннісне значення. Видів модальних суджень існує багато, ми розглянемо лише деякі основні: алетичні, епістемічні, деонтичні, аксіологічні й темпоральні.

1. Алетичні (істиннісні, від гр. аіе^а — істина) модальності ха­рактеризують вид істинності суджень. Істина буває необхідною, мож­ливою або випадковою.

Судження про необхідність (аподиктичні) будуються за допомогою модального оператора "необхідно" ("*"). Наприклад: "Необхідно, що 2*2=4".

Судження про події навколишньої дійсності (асерторичні) будують­ся за допомогою модального оператора "випадково" ("А"). Наприклад: "Випадково Петро виграв у лото тисячу гривень".

Проблематичні судження будуються за допомогою модального оператора "можливо" ("0"). Насамперед, це судження про майбутні або минулі події, достовірні відомості про які не збереглися. Наприк­лад: "Можливо, збірна України з футболу стане чемпіоном Європи"; "Можливо, у Києві сьогодні йтиме дощ".

Взаємозв'язки між видами алетичних суджень мають певні законо­мірності, наприклад, незбалансованість (несиметричність). Наприк­лад: те, що дійсне, те й можливе, але не навпаки; те, що необхідне, те й дійсне, але не навпаки.

2. Епістемічні, або пізнавальні (від грецьк. еріяіете — знання), судження визначають характер і ступінь достовірності знання. Існують два основні види епістемічних модальностей: 1) судження, що ґрунту­ються на вірі; 2) судження, що ґрунтуються на знанні.

Перший вид суджень будується за допомогою модальних опера­торів "знаю", "вірю", "впевнений" тощо. Наприклад: "Борис упевне­ний, що всі політики є брехунами"; "Микола вірить у потойбічне життя".

Другий вид суджень будується за допомогою модальних операторів "знаю", "ймовірно", "достовірно", "доведено" тощо. Такі судження бувають імовірнісними (проблематичними) або достовірними. Наприк­лад: "Імовірно, життя існувало на Марсі"; "Достовірно відомо, що Зем­ля обертається навколо Сонця".

3. Деонтичні, або нормативні судження (від грецьк. (іеоп — по­трібно, повинно) стосуються діяльності людей, норм їхньої поведінки в суспільстві. Існують два основні види деонтичних модальностей: 1) су­дження про наявність (або відсутність) певного права; 2) судження про наявність (або відсутність) певного обов'язку.

Перший вид суджень будується за допомогою модальних опера­торів "дозволено", "заборонено", "має право" тощо. Наприклад: "Кожний має право на життя"; "В Україні примусова праця забороне­на" і под. Наявність або відсутність прав у громадян правових країн фіксується у відомій формулі: "Дозволено все, що не заборонено зако­ном". Але посадовці повинні керуватись іншою формулою: "Заборо­няється все, що не дозволяється законом".

Другий вид суджень будується за допомогою модальних операторів "зобов'язаний", "повинен" тощо. Наприклад: "Державні органи по­винні сприяти професійним спілкам у їх діяльності".

Права й обов'язки громадян повинні бути збалансованими. Кожно­му праву повинен відповідати певний обов'язок і навпаки, інакше правова система може виявитися неефективною.

4. Аксіологічні, або оціночні, судження будуються за допомогою модальних операторів "добре", "погано", "байдуже" та ін. Вони ви­являють ставлення людей до предметів або подій. Зрозуміло, що ставлення різних людей до однакових подій можуть бути різними, що впливає на істиннісне значення таких мовних виразів. Мабуть, дале­ко не всі німці погодяться, скажімо, із таким твердженням: "Добре, що союзники (СРСР, США, Великобританія) перемогли фашистську Німеччину у війні".

Аксіологічні судження досліджуються логічною прагматикою.

5. У темпоральних судженнях враховуються часові характеристи­ки, які можуть вплинути на істиннісне значення суджень про події в нав­колишній дійсності. Вони будуються за допомогою модальних опера­торів "раніше", "вчора", "минулого тижня", "у майбутньому", "завт­ра", "наступного місяця" тощо. Наприклад: "Наступного тижня у нашій групі відбудеться семінар з логіки"; "Минуле літо в наших краях було дуже спекотним".






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных