ЗБІРКА - ЗБІРНИК - ЗІБРАННЯ

Збірка. Однотомне (рідше кількатомне) видання художніх творів одного автора та фольклорних записів: збірка лірики, збірка дум, збірка нарисів.

Збірник, -а. Посібник з математики, фізики, мови тощо; видання, в яке входять різні документальні матеріали, твори різних авторів: збірник задач, збірник диктантів, філологічний

збірник, збірник наказів і розпоряджень, збірник документів.

Зібрання, р. мн. -ань. 1. Переважно багатотомне видання, сукупність творів якогось автора; сукупність однорідних предметів: Повне зібрання творів Тараса Шевченка, зібрання лексики.

2. Спільне засідання членів організації, колективу: театральне зібрання, земське зібрання.

ЗБІРНІСТЬ. Збірні іменники не мають форм множини, бо форма однини в них виражає не один предмет чи істоту, а об’єднання багатьох предметів чи істот, які не підлягають лічбі: густе волосся, глибоке коріння, малярське приладдя, веселе жіноцтво. Деякі створені за аналогічними моделями слова не мають категорії збірності, тому вони вживаються і в однині, і в множині: учасник змагання і спортивні змагання, зі знанням справи і неабиякі знання, малярське знаряддя і переворот у знаряддях виробництва, без жодного зусилля і докладати зусиль.

ЗБОКУ - З БОКУ

Збоку, присл. З бічної сторони, осторонь; у знач, прийм. Збоку біля стіни недбало лежали й стояли прихилені лопати, кайла, свердла (О.Досвітній); Збоку дивлячись – Христя не наймичка, а дочка рідна (Панас Мирний); Рідкодуб і Карась мовчки йшли збоку созівських гарб (І.Кириленко).

З боку, ім. з прийм. Візникова спина сонно хиталась з боку на бік (М.Коцюбинський).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: