Оптимальний вибір методів виховання

В практиці виховної роботи завжди стоїть задача не просто за-стосувати один з методів, а вибрати найкращий – оптимальний. Вибір форми і методу – це завжди пошук оптимального шляху виховання.

Оптимальним називається найбільш вигідний шлях, який дозво-ляє швидко і з розумними затратами енергії та засобів досягнути поставленої мети. Вибравши показники цих затрат в якості критеріїв оптимізації, можна порівняти між собою ефективність різних методів і форм виховання.

Розглянемо загальні причини (умови, фактори), що визначають вибір методів і форм виховання. В першу чергу повинні бути вра-ховані наступні.

1. Мета і завдання виховання. Мета не тільки виправдовує ме-тоди, але й визначає їх. Методи виховання мають органічно пов’язу-ватись з метою, яка стоїть перед школою.

2. Зміст виховання. Потрібно мати на увазі, що одні і ті ж задачі можуть бути наповнені різним змістом.

3. Не можна використовувати один або кілька методів, як уні-версальні. Потрібно мати систему методів.

4. Вікові особливості. Одні й ті самі задачі вирішуються різними методами і формами в залежності від віку вихованців. Вік – це не просто кількість прожитих років. За ними придбаний соціальний досвід, рівень психологічних і моральних якостей.

5. Рівень сформованості колективу. По мірі розвитку колектив-них форм самоуправління методи педагогічного впливу не залишаю-ться незмінними. Гнучкість управління – необхідна умова успішної співпраці вихователя і вихованців.

6. Індивідуальні і особистісні особливості вихованців. Загальні методи, загальні програми – це лише «канва» виховного впливу. Необхідне їх індивідуальне й особистісне корегування. Гуманний вихователь буде застосовувати такі методи і форми, які дають можли-вість кожній особистості розвинути свої здібності, зберегти свою індивідуальність, реалізувати особисте «Я».

7. Умови виховання. До них, крім згаданих вище – матеріальних, психофізіологічних, санітарно-гігієнічних, відносять і відношення, які складаються в колективі: клімат в колективі, стиль педагогічного керівництва і інші. Вибір методу залежить від умов, у яких здійс-нюється виховний вплив.

8. Засоби виховання. Методи виховання стають засобами, коли виступають компонентами виховного процесу. Крім методів існують й інші засоби виховання, з якими методи тісно пов’язані і застосо-вуються в поєднані.

9. Рівень педагогічної кваліфікації. Вихователь вибирає тільки ті методи, з якими він знайомий, якими володіє. Багато методів складні, потребують великої напруги сил, тому незацікавлені педагоги обох-дяться без них. Наслідок – низька ефективність виховання.

10. Потрібно, щоб узгоджувались метод виховання і особистість вихователя.

11. Час виховання. Коли часу мало, а цілі великі, застосовують «сильнодіючі» методи, в сприятливих умовах застосовують «пощад-ливі» методи виховання. Поділ методів на сильнодіючі і пощадливі умовний: перші пов'язані з покараннями і примусами, другі – це умовляння і поступове привчання. Єдиної точки зору відносно того, чи достатньо часу в студентів у вузі для формування стійких якостей особистості, немає. Деякі педагоги вважають, що часу недостатньо, а тому схиляються на користь сильнодіючих методів. Як би там не було, фактор часу залишається дуже важливим при проектуванні і виборі методів виховання.

12. Очікувані наслідки. Вибираючи форму та метод вихователь повинен бути впевнений в успіху. Для цього необхідно передбачити, до яких результатів приведе застосування певної форми та методу.

13.Загальний принцип вибору методів та форм виховання – гуманізм відношень педагога до вихованців. Вибір повинен бути під-готовленим і мати реальні умови для здійснення. Не можна вибирати метод, який в даних умовах не можна застосовувати. Не можна ста-вити перспективи, які все рівно не досягнути.

14. Будь-яка розумна й підготовлена дія педагога повинна бути доведена до кінця, метод потребує логічного завершення. Виконувати це правило важливо тому, що тільки в цьому випадку у вихованців формуватиметься корисна звичка доводити діло до кінця, а вихова-тель закріплює свій авторитет організатора.

15. Вибір методу залежить від стилю педагогічних відношень. При товариських відношеннях буде діючим один метод, при відношен-нях нейтральних або негативних приходиться вибирати інші шляхи взаємодії.

16. Проектуючи методи виховання, потрібно передбачити психіч-ний стан вихованців в даний час, коли методи будуть застосовуватись. Це не завжди вирішувана задача, але загальний настрій, відношення вихованців до проектованих методів повинні бути враховані раніше.

Рекомендована література

1. Бандурка О.М., Тюріна В.О., Федоренко О.І. Основи психології і педагогіки: Підручник. – Харків: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – С.190–199.

2. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – С. 104–288.

3. Організація, зміст, форми та методи виховної роботи серед студентів колективами кафедр вищого навчального закладу освіти: Методичні рекомендації / Укл.: В.Д. Базилевич, М.І. Поночовний, H.I. Косарева. – К.: ІЗМН. – 1997. – 28 с.

4. Педагогіка. Навчальний посібник / В.М. Газузяк, М.І. Сме-танський, В.І. Шахов. – Вінниця: РВВВАТ «Віноблдрукарня». – 2001. – 200 с.

5. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 2. – С. 93–136.

6. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2006. – С. 291–299.

7. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2007. – С. 330–355.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: