Шляхи гуртування колективу

Шляхи згуртування колективу:

а) наявність системи перспективних ліній;

б) дотримання макаренківського принципу паралельної дії;

в) зміцнення позитивних традицій;

г) формування громадської думки;

д) використання студентського самоврядування у згуртуванні;

е) організація змагання;

є) спільні справи;

ж) взаємна інформація про стан справ у різних контактних колективах.

Виховна роль колективу на його членів підвищується за таких умов:

а) розумне поєднання педагогічного керівництва зі створенням умов для прояву вихованцями самостійності, ініціативи, самодіяльності;

б) колектив вступає у відносини співпраці з вихованцями;

в) контроль за діяльністю членів колективу переходить у само-контроль;

г) колектив навчився терпеливого ставлення до недоліків його членів, прощати нерозумні дії, нанесені образи;

д) адекватність виконання членами колективу ролей своїм реаль-ним можливостям;

е) своєчасне педагогічне втручання у формування стосунків між членами колективу;

є) створення тимчасових об’єднань з переведенням до них ви-хованців, у яких не склалися нормальні стосунки в первинному колективі;

ж) зміна характеру і видів колективної діяльності, що дозволяє вводити студентів до нових стосунків.

Педагогічний колектив щодо студентського колективу повинен допомогти:

а) виробити єдині установки, що виражалися б у правилах, законах життя навчального закладу;

б) створити систему єдиних вимог;

в) вплинути на весь тон і стиль взаємовідносин у колективі;

г) у підборі, навчанні і координації діяльності органів самовря-дування;

д) в плануванні, підготовці і проведенні запланованих заходів;

е) в координуванні міжособових і ділових стосунків у колективі.

Рекомендована література

1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.

2. Дьомін А.І., Жалдак Л.М. Основні напрями нейтралізування причин спаду згуртованості малої групи // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2000. – Вип. 21. – С. 47–52.

3. Дьомін А.І., Жалдак Л.М. Причини спаду згуртованості малої групи // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2000. – Вип. 25. – С. 141–150.

4. Жалдак Л.М. Гуртування студентської групи вищого аграрного закладу освіти: Монографія. – К.: НАУ, 2007. – 210 с.

5. Жалдак Л.М. Про теорії груп та колективів, стан та перспективи їх розвитку // Придніпровський науковий вісник. – 1998. – № 111 (178). – С. 36–41.

6. Жалдак Л.М. Управління гуртуванням студентської групи // Освіта і управління. – 1999. – Том 3. – № 3. – С. 99–102.

7. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел. – М.: Просвещение, 1989. – 96 с.

8. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997. – С. 55–61.

9. Красовицкий М.Ю. Педагогика А.С. Макаренко: какой она видится в конце XX столетия? // Педагогика. – №1. – 1996. – С. 61–68.

10. Красовицький М.Ю. На власні очі. Проблеми морального виховання учнів у теорії і практиці вітчизняної та американської педагогіки. – К.; Нью-Йорк: Педагогічна думка. – 1998. – 160 с.

11. Лузан П.Г., Жалдак Л.М. Студентська група дієздатна тільки тоді, коли вона згуртована і безконфліктна. Про оптимізацію між-особистісних взаємин у ній // Педагогіка толерантності. – 1999. – № 2. – С. 53–56.

12. Марисова Л.И. Студенческий коллектив: основы формирования и деятельности. – К.: Вища школа, 1984. – 525 с.

13. Матюша І.К. Особистість і колектив як цілісна гармонійна система (психолого-педагогічний аспект): Навч.-метод. посібник: ІЗМН, 1997. – 188 с.

14. Науково-методичні проблеми формування оптимального педагогічного клімату в шкільному колективі / Грабовська Т.О. – К.: МАУП. – 1999. – 134 с.

15. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. Вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – Кн. 2. – С. 59–92.

16. Психологическая теория коллектива / Под ред. А.В. Петров-ского, М.: Педагогика, 1979. – 240 с.

17. Семиченко В.А. Психологія соціальних відносин. – К.: «Maгістр-S», 1999. – 168 с.

18. Сухомлинский В.А. Методика воспитания коллектива. – М.: Просвещение. – 1981. – 192 с.

19. Уманский Л.И. Поэтапное развитие группы как коллектива // Коллектив и личность / Ред. кол. К. К. Платонов /руков. группы/ и др./. – М. – 1975. – 263 с.

20. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищ. пед. закл. освіти. – Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 1999. – С. 91–93.

21. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – К.: «Академвидав», 2007. – С. 372–393.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: