Вище керівництво і встановлення етичного порядку

Всі ми знаємо, що розпорядження згори рідко коли сприймаються серйозно підлеглими, аж доки керівник "не прийде і не скаже особисто". А серед вищо­го менеджменту побутує переконання, що для того аби підлеглі поводили себе етично достатньо періодичних нотацій. Усе це абсолютно не так.

У багатьох організаціях також існує тенденція вважати сказане публічно не більш як ширмою для справжніх рішень, що приймаються у залі засідань ради директорів. Зовсім не дивно, що в компаніях, де такі подвійні етичні стандарти характерні для керівництва найвищого рівня; викривлюється все організаційне середовище — це немов відбиток викопного молюска на при­морській скелі.

Насправді, в більшості фірм просто говорять добрі слова про етику та мо­раль, але промови ховаються до шухляд, а менеджери докладають мак­симуму зусиль, аби підтасувати справжню ситуацію під парадну звітність. Так, наприклад, фірмові буклети розкажуть вам про напружену працю і ком­фортні умови для неї, тоді як насправді ця фірма завантажує своїх менедже­рів роботою мало не до смерті.

Тому зовсім не дивно, що всі розпорядження згори викликають бажання підтасувати необхідні дані, навіть якщо це суперечить справжній картині і прийнятим правилам — аби лише "за руку не зловили".

Втім, принцип "робіть, як я вам кажу, а не так, як я роблю сам" потроху від­ходить у минуле. Ще в 1979 віце-президент компанії "ВеіпіеНет ЗіееГ Річард Шуберт наголошував:

"Керівництво повинно зробити більше, ніж просто створювати етичні кодекси. Головне наша відповідальність полягає в тому, щоб мотивувати та заохочувати співробітників поводити себе сумлінно та чесно. Вище керівництво має служити прикладом моральної поведінки. Дотримуймося самі того, що проповідуємо".

ЕТИЧНІ КОДЕКСИ

Зараз у багатьох організаціях існують етичні кодекси та інструкції, що спрямовують прийняття рішень у складних ситуаціях. Проте такі кодек­си — не нова ідея. Лоренс Б. Чонко у своїй книзі "Етичне прийняття рішень в маркетингу" цитує уривок, якому вже понад 3000 років:

"Не неси двох вантажів у одному мішку — з яких один важкий, а інший легкий. І не міряй все двома мірками — з яких одна велика, а інша ма­ла"².

У конфуціанстві також існує поняття Лі — принципу, за яким слід діяти. Конфуцій розумів, що люди потребують зразків, згідно з якими вони мають поводитися. Одним з Лі було життя самого Конфуція, і тому ніхто не мав сумнівів, що поводитися слід саме так.

Формальний етичний кодекс може служити кільком цілям.

• Він підкаже менеджерам та працівникам, як чинити, приймаючи рішення, на основі аналізу цінностей.

• Він формально зобов'яже усіх працівників зважати на етичні аспекти рішень, які вони приймають. У такий спосіб, співробітники знатимуть, що вони мають формальний обов'язок оцінити наслідки своїх рішень, а також рішень інших для всієї організації з точки зору етики.

• Стане підґрунтям для дискусій з питань етичної поведінки. Такі дис­кусії — чудова нагода дослідити зони етичної невизначеності, що хвилюють співробітників організації.

Справді, саме тільки існування етичного кодексу вже є частковим захис­том від неетичних рішень в тому розумінні, що, як письмовий документ, до якого можна при потребі звернутися і апелювати, він надає працівни­кам необхідні їм орієнтири. Окрім того, наявність такого кодексу випра­вдовує винесення спірного питання поза межі конкретної робочої групи на рівень компанії, у випадку, якщо працівник не може вирішити сумнів­ні моменти зі своїм безпосереднім керівником. А той, від кого залежить прийняття рішення, знатиме, що пізніше його можуть спитати, як той чи інший його вчинок узгоджується з принципами, визначеними в кодексі.

Скажімо, компанія "Соса-Соїа" у своєму етичному кодексі радить сво­їм працівникам взяти до уваги що:

"Статті етичного кодексу є невід'ємними принципами компанії. Пра­цівники можуть час від часу потребувати допомоги, щоб дізнатися, як положення кодексу співвідносяться з конкретними ситуаціями, що їм траплятимуться. Подібні питання слід адресувати своєму безпосеред­ньому керівникові або ж наглядовій раді компанії".

Іншими словами, якщо ви не можете дійти задовільного вирішення питання зі своїм власним босом, є інша можливість, і ви зобов'язані нею скористатися.

Етичний кодекс може включати, наприклад, таке:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: