Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками.

Суспільство настільки складний об’єкт, що одній науці вивчити його не під силу. Внутрішній світ людини вивчає психологія. Поведінку людини в безпосередньому середовищі вивчає соціальна психологія – стик психології та соціології. Але соціальний психолог не зможе пояснити причини змін у суспільному житті, або ж його пояснення буде надзвичайно вузьким. Залежно від сфери діяльності людини, кожна суспільна наука вивчає цю сферу: політика – політична наука, економіку – політична економія, культурний розвиток – культурологія, правову діяльність – правові науки, історичний розвиток – історія і т.і.

Представники різних наук по різному сприймають один і той же об’єкт. Наприклад, сім’я: економіст – бюджет; юрист – права та обов’язки кожного члена сім’ї, демографа – дітність, статево-вікова структура; психолог – різні типи особистості, мотиви; і т.і. Тільки соціолог візьме всі ці чинники до уваги у їх сукупності і поставить ключове питання: „яка згуртованість цієї групи, як і чому вона існує?”.

У системі суспільних та гуманітарних наук соціологія займає особливе місце. Це пояснюється тим, що:

- вона є наукою про суспільство, його явища і процеси;

- вона вміщує в себе теорію суспільства або загальну соціологічну теорію, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних та гуманітарних наук;

- техніка та методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального виміру, розроблені соціологією, є необхідними і використовуються всіма іншими науками;

- склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та ін. наук.

Соціологія – філософія. Межі не чіткі. Частина сучасних дослідників підкреслює, що соціологія не є філософською наукою (Соціологія / За ред. В.Г.Городяненка. С.11; В.А.Ядов (4, с.19). Історія соціології невіддільна від історії філософії. Через соціальну філософію – тісний зв’язок. Соціологія, здійснюючи конкретний аналіз суспільного життя у всій його багатомірності, сприяє збагаченню понятійного апарату та предметного змісту філософії.

Соціологія – психологія. Проблема соціальної поведінки індивідів і груп не вирішується без знань психології. Існує психологічний напрям у розвитку соціологічних вчень, психологічні методики (тестування, соціометрія) збору соціологічної інформації. У свою чергу соціальні психологи, поряд з психологічними методиками, застосовують соціологічні методи у своїх дослідженнях (опитування, аналіз документів, соціальний експеримент). Спільні проблеми дослідження – потреби, мотиви, інтереси, цінності, установки, думки, настрої людей.

Соціологія – правознавство. Існує соціологія права, юридична, правова, кримінальна соціологія. Без розгляду юридично-правових знань неможливо з’ясувати природу взаємовідносин людей у правовій сфері, нормативи та відхилення їх діяльності.

Соціологія – політична наука. Соціологія політики, політична соціологія, політична психологія, соціологія громадської думки, соціологія влади та ін., які з’ясовують природу взаємовідносин людей, спільностей з одного боку, та політики, політичних процесів, влади – з іншого. Політика як дуже широке, складне і багатовимірне явище проявляється в усіх сферах суспільного життя і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому. Крім того, соціальні спільності, соціальні інститути, організації є важливими діючими складовими політики.

Соціологія – історія. Історія вивчає суспільство в конкретних проявах. Акцентується увага на минулому. Соціологія на сучасності. Формується соціологія історії. Якщо історика цікавлять причини, хід, наслідки конкретної революції, в конкретній країні, то соціолога цікавлять процеси соціальних змін і революція як одна із форм. Увага на універсальному, загальному.

Соціологія – соціальна статистика. Забезпечує соціальною та демографічною інформацією для оперативного аналізу змін в суспільстві. На їх основі робляться прогнози, проекти соціального розвитку. Соціологія застосовує статистичні та математичні методи в обґрунтуванні вибірки дослідження, обробки, групування та аналізу інформації.

Нині соціологія успішно кооперує свою діяльність також з природничими та технічними науками, утворюючи спеціальні відгалуження знань на стику наук. Відбувається своєрідна „соціологізація” наук, з’являються такі невідомі досі напрями як біосоціологія, соціологія населення, соціологія епідемій, соціологія інфаркту, соціологія злочинності, соціологія менеджменту, соціологія підприємницької діяльності тощо.

Отже, на відміну від інших суспільних чи соціогуманітарних наук, соціологія є генералізуючою наукою, яка досліджує суспільство в цілому і людину як істоту соціальну.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: