Структура соціологічного знання.

Існує багато підходів до визначення критеріїв структурування і кількості рівнів соціології – від найпростішого (поділ соціології на фундаментальну і прикладну) до найскладнішого (виокремлення семи рівнів соціології: методологічні та теоретичні засади, спеціальні знання, прикладний рівень, соціоінженерний рівень, теорія соціологічного дослідження, методи здобуття соціологічної інформації, знання про організацію соціологічних служб).

Але більшість вчених дотримується думки про трирівневу структуру соціології: теоретична соціологія, спеціальні соціологічні теорії та емпіричні дослідження.

Розглядаючи питанняза основу візьмемо трирівневу структуру соціологічних знань, запропоновану американським соціологом Р.Мертоном (1910 – 1998?). Перший рівень – загальна соціологія, або теоретична соціологія. Другий рівень – соціологія конкретного суспільства. Охоплює спеціальні соціологічні теорії, які вивчають соціальні зв”язки між суспільством в цілому і даною сферою суспільного життя (наприклад, соціологія особистості, соціологія міста, соціологія села, тендерна соціологія та ін.) і галузеві соціології, які вивчають різні види людської діяльності (наприклад, соціологія політики, соціологія освіти, соціологія релігії). Цю групу ще називають соціологічні теорії середнього рівня. Третій рівень – рівень конкретних соціологічних досліджень.

Крім того, серед вчених досить поширений підхід до структурування соціологічного знання з точки зору методів і рівня отримання знання:

– теоретична соціологія (класифікація, узагальнення, систематизація соціологічних знань);

– емпірична соціологія (накопичення фактичного матеріалу, аналіз документів, статистика, спостереження та ін).

З точки зору предмета вивчення виділяють:

– макросоціологію ( вивчає будову суспільства, взаємозалежність і взаємодію його структурних утворень).

– мікросоціологію (вивчення повсякденного життя людини у її найближчому оточенні).

Теоретична соціологія – вивчає суспільство як цілісний організм, акцентуючи на глобальних проблемах, отримані знання встановлюють сутнісний зв”язок між окремими підсистемами суспільства, якнайзагальніше описують їх. Інколи теоретичну соціологію порівнюють з донедавна пануючою у вітчизняному суспільствознавстві теорією історичного матеріалізму. Сучасна загальна соціологічна теорія охоплює різноманітні течії, школи, напрями, які зі своїх методологічних позицій пояснюють розвиток суспільства.

Теоретична соціологія вирішує низку завдань:

– створення засад для опису і пояснення явищ, фактів соціальної дійсності у термінах і категоріях, які відображають їх сутнісні характеристики;

– орієнтація на комплексний підхід до вивчення соціальних явищ і процесів;

– розкриття сутності соціальних законів (загальних і спеціальних);

– формування методологічної бази для соціологічного пізнання дійсності та вироблення методологічних засад розвитку спеціальних соціологічних теорій та емпіричних досліджень;

– інтеграція, синтез, узагальнення розрізнених знань, здобутих емпіричним шляхом, формування їх у систему висновків, узагальнень, понять, категорій тощо.

Отже, складність суспільства, різноманітність процесів, явищ, що зумовлюють його життєдіяльність, потребують багаторівневої системи соціологічного пізнання соціальної реальності. Відповідно до цього формується багаторівнева структура соціологічної науки та визначаються її функції.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: