ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Розміри приямок для монтажу труб
Після цього легкі труби вручну чи на канатах, а важкі за допомогою вантажопідйомних засобів опускають у траншеї і починають з'єднувати. Перед цим кінці труб очищають. Далі першу трубу укладають розтрубом назустріч руху води. У її розтруб вкладають гладенький кінець другої і центрують її, витримуючи необхідний нахил. Центрування труб необхідне для попередження додаткових опорів у стиках під час руху води і для запобігання руйнуванню кінців труб при підвищенні температури. З цією ж метою слід стежити, щоб зазор між упорною поверхнею розтруба однієї труби і гладеньким кінцем другої становив 3-5 мм (рис. 7). Потім трубу закріплюють, підсипаючи і ущільнюючи ґрунт з обох боків на висоту не менш як на 0,5 діаметра. Переконавшись у тому, що після закріплення труби центрування її не порушене, закладають стик. Для закладання стику розтрубних труб використовують просмолені і не просмолені джгути із конопляного волокна, портландський цемент марки не нижче 400, а при температурі повітря нижче мінус 10 °С - азбестоцемент. Товщина джгута повинна бути на 3 - 4 см більша від щілини, а довжина на 25 % більша від довжини кола труби. Цементні і азбестоцементні розчини готують окремо перед закладанням кожного стику. Азбестоцементну суміш готують із 70 % цементу марки не нижче 400 і 30 % азбестового волокна.
Рис. 7. Розтрубне з'єднання чавунних водопровідних труб: 1 - розтруб; 2 - гладкий кінець труби; 3 - ущільнення прядивне або гумове у вигляді шнура або кілець; 4 - азбестоцементний замок; 5 - ізоляційна бітумна мастика (застосовується при агресивних ґрунтах)
Закладають стики в такій послідовності: спочатку в зазор між трубою і розтрубом по колу вводять перший просмолений конопляний джгут і ущільнюють його ручною конопаткою, чеканкою або пневматичним молотком з наконечником для чеканки. Потім вводять другий просмолений джгут і ущільнюють його. Після цього вводять третій не просмолений, змочений у воді джгут і попередньо приготовленою сумішшю закладають кільцевий простір трьома - чотирма шарами, починаючи з низу стику. Кожний укладений шар ретельно ущільнюють. Останній шар закладають урівень із зовнішнім краєм розтруба до утворення гладенької поверхні. Чеканки (рис. 8) виготовляють з інструментальної сталі; їх мінімальні розміри визначають залежно від діаметра труб (табл. 1.5). Таблиця 1.5 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|