Главная | Случайная

КАТЕГОРИИ:






ЯК МЕТОД АКТИВІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ

ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»

 

 


Загальноісторична тенденція демократизації всіх сфер соціуму стимулює перебудову юриди­чної освіти, антропологізацію правової теорії і практики. Юрист у сучасних і майбут­ніх соціа­льних реаліях повинен бути і право­викона­вцем, і правозахисником одночасно. Це немож­ливо без широкого філософського пра­ворозу­міння. Це завдання частково реалізуєть­ся у про­цесі викла­дання курсу «Філософія права».

«Філософія права» – складний теоретичний курс. Його абстрактний характер і з світогля­дно-аксіологічним вектором складно корелює з дог­матичним, формально-логічним (позити­вістсь­ким) мисленням студентів – майбутніх правозна­вців.

Особливості курсу детермінують відповідні методичні прийоми. Одним з методів акти­ві­зації творчого мислення студентів є індиві­дуа­льні за­вдання. Творчі індивідуальні за­вдання в курсі «Філософія права» спрямовані не на розв’язання конкретної задачі, однозна­чну відпо­відь на по­ставлене питання, але на міркування, роздуми, співставлення позицій, точок зору. Ін­дивідуаль­ність реалізується тут у суб'єктивному, особисті­сному підході до про­блеми. Сту­дентам задається така освітня уста­новка: «Не шукайте готових відповідей, спро­буйте висло­вити свій погляд й аргументувати його: по-перше, своїми знаннями права, по-друге, своїм особистим до­сві­дом». Педагогі­чна практика показує, що знання, набуті через суб'єктивний досвід (нехай на­віть ідеально, теоретично) надійніше асимі­люються у свідо­мості.

Застосування індивідуальних творчих за­вдань має різноманітний характер і методичні техноло­гії (від індивідуальних дослідницьких проектів, есе на одну з тем, на вибір до конк­рет­них пи­тань-вправ).

Частина питань-вправ представлена в ме­то­ди­чних рекомендаціях з курсу «Філософія права». Студенти можуть ознайомитися з ними заздале­гідь, щоб знати, що їх очікує на семі­нар­ських заняттях і на заліку.

Педагогічний досвід дозволяє дати насту­пну типологію питань-вправ. Кожен тип вправ спря­мований на вирішення конкретного освіт­нього завдання.

1. Категоріальний аналіз. Питання-вправи, зв'язані з категоріальним аналізом, фор­мують уміння оперувати абстрактними філософ­ськи­ми поняттями, переходити від абстрактного до кон­кретного і навпаки.

Наприклад:

– Дайте порівняльний аналіз понять: «Фо­р­ма­льна рівність» і «Фактична рівність».

– Як Ви розумієте таку фразу: «Формальна рі­вність припускає нерівність»?

– Проаналізуйте поняття «правовий закон». Чи не видається Вам, що це – «масло мас­лене»? Хіба закон може бути не правовим?

2. Контекстний аналіз. Аналіз невеликих фрагментів текстів, спрямований на фор­му­вання світоглядно-аксіологічної рефлексії. Да­ється не­великий фрагмент тексту і питання, зв'язані з його аналізом.

Наприклад:

– «Справедливость и справедливое… есть благо чужое, то есть польза человека си­ль­нейшего и правителя, а собственно для по­ви­нующегося и служащего это – вред… Чело­век справедливый везде выигрывает менее, неже­ли несправедливый». [4, c. 319-320].

Чи згодні Ви з цим поглядом? Аргумен­туйте свою відповідь.

– «Гипотетически государственная власть может установить законом социалистический строй или восстановить крепостное право; из­дать акт о национализации всей земли; взять по­ловину всех имеющихся у граждан средств; об­ратить всех живущих в стране иудеев в хри­сти­анство; запретить все церкви; отказаться от своих долговых обязательств; ввести обязате­ль­ное всеобщее обучение или запретить всякое обучение, уничтожить брак и т.п.» [5, c. 217].

Чи погоджуєтеся Ви з таким поглядом? Ар­гу­ментуйте свою відповідь.

– «Жизнь как совокупность целей имеет право пойти наперекор абстрактному праву. Если, на­пример, жизнь может быть поддержа­на посредс­твом кражи куска хлеба, то этим, правда, пора­жается собственность другого че­ловека, но было бы не правомерно рассматри­вать этот по­ступок как обычное воровство» [1, c. 171].

Проаналізуйте цю ситуацію з позицій пра­во­вого позитивізму і природно-правової кон­цеп­ції.

3. Проблемний аналіз. Формується діалек­ти­чне мислення, здатність мислити протилеж­но­сті в їхній єдності.

Наприклад:

– Проаналізуйте таке твердження: «Право є справедливість сильного».

– Чим правова норма як наказ, повинність, примус відрізняється від «наказу» вуличного грабіжника, що вимагає віддати йому ваші цін­ності?

– «Fiat iustitia, pereat mundus» – «Нехай здійс­ниться справедливість, навіть якщо заги­не світ».

Які філософсько-правові проблеми відо­бра­жені в цьому висловлюванні?

– «Законодательная власть не создает за­кона,

– она лишь открывает и формулирует его» [2, c. 285].

На яку особливість права звернув увагу фі­ло­соф?

Як з цієї позиції можна оцінити сучасну пра­вову реальність?

4. Концептуальний аналіз. Завдання, спря­мовані на розширення праворозуміння майбутніх юристів, формування здатності ви­значати фі-лолофсько-пра­вові концепції й ана­лізувати них.

Наприклад:

– Німецький правознавець К.Бергбом у книзі «Юриспруденція і філософія права» пи­сав: «Сутність будь-якого права полягає в тому, що воно діє. Тому щонайкраще ідеальне право не може не залишатися за самим жалю­гідним пози­тивним правом, подібно тому, як будь-який ка­ліка бачить, чує і діє краще, ніж найпрекрасніша статуя».

Визначіть тип праворозуміння.

– «Воля народовластия сама по себе не мо­жет быть нормой, ибо она является лишь воз­можнос­тью желаний, достоинство которых определяется целью, а не их распространеннос­тью. А в общес­твенных от­ношениях такой нор­мой может слу­жить лишь то начало, которое яв­ляется нравст­венной ос­новой человеческого об­щения, то есть начало личности» [3, c. 237-238].

Визначите тип праворозуміння.

5. Методологічний аналіз. Формується здат­ність до методологічної рефлексії. За­вдання ста­виться так: застосувати визначений метод, ви­значити методологічний принцип і т.ін.

Наприклад:

– Американський юрист Дж. Френк ствер­джує: «Невизначеність права – це не невдала ви­падковість, а чудова соціальна цінність»

Яка філософсько-юридична проблема тут ві­дображена?

Як вона розв’язується в різних філософ­сько-правових концепціях?

– І. Кант стверджував: «...Те, чого народ не може вирішити щодо самого себе, того і зако­но­давець не може вирішити щодо народу»

Яка ідея і який принцип тут відображені?

– Що повинен робити юрист, якщо бездо­ганне з формально-правового погляду рішення різке і демонстративно несправедливе?

Як ця проблема розв’язується в правовому по­зитивізмі і природно-правових концеп­ціях?

– У Давньому Римі мовили: «summum jus summa injuria» «Надмірно точне здійснення права породжує найвищу несправедливість»

Які філософсько-правові проблеми тут по­ста­влені?

Які Ви можете навести приклади на під­твер­дження сказаного?

Приведена типологія не претендує на пов­ноту і завершеність (вона однобічна, як і будь-яка схема).

У виборі індивідуальних творчих завдань, створенні їх ми використовуємо такі ме­тоди­чні принципи – прийоми:

Принцип простоти. Завдання має бути «під­німальним» для студента середнього рі­вня, так чи інакше пов'язане з проблемами, освітлюваними в лекціях. Завдання має бути не­великим за обсягом (якщо це текст, то бе­реться невеликий фрагмент або кілька фраг­ментів, у яких концент­ровано висловлена го­ловна думка автора).

Принцип різноманітності (варіативно­сті). При складанні завдань використовуються різ­но­манітні джерела: філософські і юридичні тексти, художня література, крилаті вирази, при­слів'я, міфи, фрагменти текстів зі ЗМІ.

Принцип єдності раціонального та емо­цій­ного. Тексти завдань мають бути яскра­вими, такими, що запам'ятовуються, щоб «за­чепити студента на емоційний гачок». Думка, супрово­джу­вана емоційними почуттями пра­цює набагато ефективніше.

Педагогічна практика показує, що індиві­дуа­льні творчі завдання, застосовувані в різ­них варі­антах, суттєво підвищують інтерес студентів до курсу «Філософія права».

Список літератури

1. Гегель Г. Философия права. – М.: Мысль, 1990.

2. Маркс К. К критике гегелевской фило­со­фии права // Соч. Т. 1.

3. Новгородцев П.И. Кризис современ­ного правосознания. – М., 1909.

4. Фразі Мах. Антологія мировой филосо­фии. – М., 1961. – Т. 1. – Ч. 1.

5. Шершеневич Г.Ф. Общая теория права. – М., 1910.


О. М. Губар

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ВІДРОДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА | ПРАВО И ПОЛИТИКА: В ПОИСКАХ БАЛАНСА
vikidalka.ru - 2015-2017 год. Все права принадлежат их авторам!