5 страница

Чи є підстави для задоволення позову дружини Кучерова?

Як вона може захистити свої права?

Завдання №16

19-річний Сергій Миронов, студент другого курсу автодорожнього
інституту, знаходився на утриманні своїх батьків. Одного разу батько
дав йому гроші для придбання пальто. Проте Сергій купив на ці гроші
у свого знайомого Чанова електронний годинник.

Батько Сергія почав вимагати, щоб син віддав годинник Чанову
і забрав гроші. Оскільки і син, і Чанов відмовились виконувати ці
вимоги, батько звернувся з позовом до суду про визнання договору
купівлі-продажу недійсним. Батько заявив, що хоча сину вже 19 років,
але свого заробітку він не має, стипендії не одержує і тому не вправі
самостійно розпоряджатися грошима.

Вирішіть справу.

Завдання №17

Левицький в установленому порядку був оголошений померлим.
Його майно перейшло до його дружини як до єдиної спадкоємиці
першої черги. Через рік вона продала будинок Сучкову, автомашину
через комісійний магазин Анахіну, бібліотеку - Жаркову. Всі вони
знали, що купують речі, які належали особі, яку оголошено померлою.
Декілька цінних картин, а також ряд інших речей були продані не-
відомим особам. Скрипку, фотоапарат, телевізор дружина залишила
собі. Частину грошей, одержаних від продажу картин, вона витратила
на придбання меблів.

Через 2 роки після оголошення Левицького померлим, він повер-
нувся. До цього часу дружина вступила у шлюб другий раз з Мілько і
відмовилась повернутись до Левицького, а також відмовилась віддати
йому речі, які залишились, та гроші, одержані за продані речі. Суч-
ков, Анохін і Жарков також відмовились повернути йому речі. Тоді
Левицький звернувся до суду з позовом до своєї дружини та до цих
осіб. Від останніх він вимагав повернення будинку, автомашини та
бібліотеки, а від дружини - скрипки, фотоапарату, телевізора, а також
меблів, оскільки вони були куплені за гроші, одержані від реалізації
картин та інших речей, які належали йому. Левицький також просив
суд визнати недійсним шлюб його дружини з Мілько.

Які вимоги Левицького є підставними?

Чи є правомірними дії Левицького?

Завдання № 18

Внаслідок переобліку матеріальних цінностей на базі ТОВ «Тек-
стильшвейторг» було встановлено нестачу на суму 3 284 грн. Відпові-
дальний за зберігання матеріальних цінностей бази комірник Чуднов
після ревізії почав переховуватись. Його розшук протягом року не дав
жодних результатів. Як з’ясувалось, у Чуднова на праві приватної
власності с будинок, який було куплено ним незадовго до виявленої
нестачі.

Чи може ТОВ «Текстпильшвейгпорг» компенсувати вартість
нестачі матеріальних цінностей, і що він повинен для цього зро-
бити?

Завдання № 19

Психічно хворий Тучко був визнаний судом недієздатним. Опіку-
ном Туч ко було призначено його сестру Єлисеєву.

За відсутності Єлисеєвої Тучко продав килим і магнітофон Баркову,
з яким познайомився у магазині.

Дізнавшись про це, Єлисеєва пред’явила позов до Баркова про ви-
знання договору купівлі-продажу недійсним і повернення проданих
речей. Барков проти позову заперечував, посилаючись на те, що він
не знав про недієздатність Тучко.

Чи підлягає позов Єлисеєвої задоволенню?

Завдання № 20

Громадянин М. та громадянин К. звернулись до нотаріуса з прохан-
ням посвідчити договір купівлі-продажу квартири, власниками якої є
М. та члени його сім’ї. Для посвідчення правочину М. надав нотаріусу
свідоцтво про приватизацію, відповідно до якого власниками квартири
є він, його дружина та двоє дітей, одному з яких 11, а другому 16 років.
Нотаріус відмовився посвідчувати зазначений договір на підставі від-
сутності рішення органу опіки та піклування.

Грнин М. оскаржив відмову нотаріуса, мотивуючи це тим, що його
сип віком 16 років, має право сам укладати правочини, але за його
згодою, а за меншого сина він зробить це сам.

Чи правильні дії нотаріуса?

Завдання № 21

15-річній К. суд дав дозвіл на одруження. Під час шлюбу подружжя
придбало гараж. Через 4 місяці після одруження за бажанням обох із
подружжя суд задовольнив позов про їх розлучення. За рішенням суду
гараж перейшов у власність К., яка незабаром звернулась до нотаріуса
з проханням посвідчити угоду про відчуження гаража. Нотаріус від-
мовив її у вчиненні нотаріальних дій по посвідченню угоди, мотиву-
ючи не тим, що па даний момент К. вже не перебуває у шлюбі та їй не
виповнилось ще 18 років на момент укладення даного договору. Для
посвідчення правочину нотаріус вимагав згоди батьків та відповідного
рішення органу опіки та піклування.

Чи правильні дії нотаріуса?

Завдання № 22

Дубинський А. А. звернувся до суду з заявою про визнання своєї
бабусі Дубинської Л. М. недієздатною. Подання заяви він обумовив
тим, що на сьогоднішній день бабуся потребує призначення над нею
опіки, оскільки не може в силу свого душевного стану відповідати за
свої дії та керувати ними. В судовому засіданні Дубинський А. А. про-
сив задовольнити заяву.

На підставі яких матеріалів суд приймає рішення, яким має
бути його зміст?

Завдання № 23

Колеснікова Є. С. звернулась до суду з заявою про визнання помер-
лим свого сина. Заява була подана 27 березня 2006 року.

У своїй заяві вона вказала, що її син на автомобілі, що належить
йому, в травні 2005 року виїхав в м. Донецьк до родичів. 20 травня

2005 року його автомобіль був знайдений робітниками міліції зі слі-
дами крові в салоні та багажнику автомобіля. 31 травня 2005 року
прокуратурою було порушено кримінальну справу за фактом вбивства
Колеснікова В. П. В заяві також було вказано, що протягом 8 місяців
про сина заявниці нічого не було відомо. Вжиті Колесніковою заходи
щодо визначення місця знаходження сина результатів не дали. Ви-
знання Колеснікова В. П. померлим позивачці потрібно було для при-
йняття спадщини.

Яке рішення повинен винести суд?

Завдання № 24

АТ «Київміськбудматеріали» звернулось до суду з заявою про ви-
знання свого працівника Авраменка безвісно відсутнім. В заяві від 16
лютого 2006 року пояснено, що Авраменко проживав в помешканні
32, будинку 13 по вул. Нижньоюрківська в м. Києві з 23 березня 1986
року.

З травня 2004 року Авраменко у вказаній квартирі не проживає, з
цього ж часу його місцезнаходження невідомо.

Чи підлягає позов задоволенню?

Тести

1. Що з наведеного відповідає положенням Цивільного кодексу
України щодо фізичних осіб:

а) фізичною особою є громадянин як учасник цивільних відносин;

б) у випадках, встановлених законом, цивільну правоздатність
може мати ненароджена дитина;

в) цивільна правоздатність фізичної особи є здатністю фізичної осо-
би набувати цивільні права та здійснювати обов’язки;

г) цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент
її смерті.

2. Чи допускається обмеження цивільної правоздатності фі-
зичної особи:

а) допускається лише якщо це визначено законом;

б) допускається, лише якщо це визначено Конституцією України;

в) допускається, якщо це визначено Цивільним кодексом Укра-
їни;

г) не допускається.

3.Яке з цих визначень відповідає поняттю «цивільна дієздат-
ність»:

а) здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивіль-
них прав, самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями
створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та
нести відповідальність у разі їх невиконання;

б) здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивіль-
них прав та обов’язків та реалізовувати їх;

в) здатність фізичної особи набувати цивільних прав та обов’язків
для себе, а також для інших суб’єктів;

г) здатність фізичної особи бути учасником цивільних правовід-
носин.

4. Яке з наведених повноважень може самостійно здійснювати
тільки фізична особа з повною цивільною дієздатністю:

а) розпоряджатися укладом, внесеним особою на своє ім’я за до-
говором банківського вкладу (рахунку);

б) здійснювати майнові права на результати інтелектуальної влас-
ності;

в) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелек-
туальної власності;

г) укладати договір дарування нерухомого майна.

5. В якому випадку для укладення правочину необхідною є згода
органів опіки та піклування:

а) укладення договору дарування речей побутового призначення
опікуном підопічному;

б) прийняття спадщини опікуном від імені підопічного;

в) відмова від прийняття спадщини неповнолітнім за згодою батьків;

г) закриття вкладником рахунку в банківській установі, відкритого
ним на своє ім’я.

6. Який з цих цивільно-правових наслідків пов'язується з міс-
цем проживання фізичної особи:

а) визначення місця встановлення опіки та піклування;

б) місце посвідчення довіреності;

в) встановлення місця відкриття спадщини;

г) встановлення місця виконання зобов’язання.

7. Який із зазначених юридичних фактів не є підставою для при-
йняття відповідним органом рішення щодо надання неповнолітній
особі повної цивільної дієздатності:

а) запис неповнолітньої особи батьком або матір’ю дитини;

б) реєстрація шлюбу неповнолітньої особи;

в) досягнення неповнолітньою особою 16 років і перебування її у
трудових відносинах;

г) досягнення неповнолітньою особою 16 років і бажання займатися
підприємницькою діяльністю.

8.В яких випадках встановлюється піклування над фізичною
особою?

а) над неповнолітніми особами, позбавленими батьківського піклу-
вання, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена;

б) над малолітніми особами, позбавленими батьківського піклуван-
ня, та фізичними особами, визнаними недієздатними;

в) над малолітніми та неповнолітніми особами, позбавленими бать-
ківського піклування, фізичними особами, цивільна дієздатність яких
обмежена, та фізичними особами, визнаними недієздатними.

9. За яких обставин фізична особа може бути визнана безвісно
відсутньою?

а) розшук відсутньої особи не дав позитивного результату; мають
бути відсутні підстави вважати, що особа ухиляється від право-
суддя у зв’язку із вчиненням злочину чи від виконання цивільних
обов’язків;

б) особа була відсутньою за місцем постійного проживання; про її
місцезнаходження не було відомостей зазвичай протягом трьох років;
розшук її не дав позитивного результату; мають бути відсутні підстави
вважати, що особа ухиляється від правосуддя у зв’язку із вчиненням
злочину чи від виконання цивільних обов’язків;

н) особа була відсутньою за місцем постійного проживання; про
її місцезнаходження не було відомостей зазвичай протягом трьох
років.

10. Які правові наслідки оголошення фізичної особи померлою?

а) правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирів-
нюються до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної
особи;

б) спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають
права відчужувати протягом 5 (п’яти) років нерухоме майно, що пере-
йшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини;

в) нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спад-
щину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження;

г) інше.

Контрольні питання

1. Проведіть порівняльний аналіз термінів «цивільна право-
суб’єктність», «цивільна правоздатність», «цивільна дієздатність».

2. ("формулюйте поняття цивільної правоздатності фізичної особи.

3. Дайте визначення поняття цивільної дієздатності і наведіть її
види за ЦК України.

4. Які умови, порядок та правові наслідки визнання фізичної особи
недієздатною?

5. Які та правові наслідки оголошення фізичної особи померлою?

ТЕМА 7: ЮРИДИЧНІ ОСОБИ ЯК СУБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНИХ
ПРАВОВІДНОСИН

Питання для обговорення

1. Поняття та ознаки юридичної особи.

2. Розвиток вчення про юридичні особи в науці цивільного права.

3.Поняття і види правосуб’єктності юридичних осіб.

4. Органи юридичних осіб. Індивідуалізація юридичних осіб, її
способи та цивільно-правове значення.

5. Цивільно-правовий статус філій та представництв юридичної
особи.

6.Порядок і способи утворення юридичних осіб. Установчі до-
кументи юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи
та її правове значення.

7. Припинення діяльності юридичної особи. Порядок ліквідації
юридичної особи.

8. Банкрутство юридичної особи - суб’єкта підприємницької ді-
яльності. Реорганізація юридичної особи. Способи реорганізації.

9. Види юридичних осіб: співвідношення Цивільного і Госпо-
дарського кодексів.

Нормативні акти

Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня
1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними
змінами і доповненнями.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003. -
№ 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Про кооперацію в С РСР. Закон СРСР від 26 травня 1988 р. // Відомості Верховної
Ради України. - 1991. - № 12. - Ст. 325.

Про свободу совісті та релігійні організації. Закон України від 23 квітня 1991 р. //
Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. - Ст. 283; з наступними змінами
і доповненнями.

Про цінні папери та фондовий ринок. Закон України № 3480-IV від 23 лютого 2006 р.
// Голос України. - 2006. - № 69. - 14 квітня.

Про господарські товариства. Закон України від 19 вересня 1991 р. // Відомості
Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - Ст. 682; з наступними змінами і допо-
вненнями.

6. Зам. 61

Про акціонерні товариства. Закон України // ІШр://2акоп.гасІа.до.иа

Про споживчу кооперацію. Закон України від 10 квітня 1992 р. // Відомості
Верховної Ради України. - 1992. - № ЗО. - ст. 414; з наступними змінами і доповне-
ннями.

І іро об’єднання громадян. Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Вер-
ховної Ради України. - 1992. - № 34; з наступними змінами і доповненнями.

Про заставу. Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1992. - № 47. - Ст. 642; з наступними змінами і доповненнями.

Про адвокатуру. Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1993. - № 9. - Ст. 62; з наступними змінами і доповненнями.

Про нотаріат. Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1993. - № 39. - Ст. 383; з наступними змінами і доповненнями.

Про захист від недобросовісної конкуренції. Закон України від 07 червня
1996 р. // Відомості Верховної Ради - 1996. - № 36. - Ст. 164; з наступними змінами
і доповненнями.

Про сільськогосподарську кооперацію. Закон України від 17 липня 1997 року //
Голос України. - 1997. - 8 серпня; з наступними змінами і доповненнями.

Про ліцензування певних видів господарської діяльності. Закон України від
1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36. - Ст. 299;
з наступними змінами і доповненнями.

Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000 р. // Урядовий
кур’єр від 17.01.2001 р.; з наступними змінами і доповненнями.

Про захист економічної конкуренції. Закон України від 11 січня 2001 р. // Відо-
мості Верховної Ради України. - 2001.-№12.- Ст. 64; з наступними змінами і до-
повненнями.

Про політичні партії. Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної
Ради України. - 2001. - № 23. - Ст. 118; з наступними змінами і доповненнями.

Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.
Макон України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. -
N° 47. - Ст. 251; з наступними змінами і доповненнями.

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.
Маком України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. -
ГЧ" 1. Ст. 1; з наступними змінами і доповненнями.

І Іро державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Закон
У* раши під 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31-
Сі.?63; з наступними змінами і доповненнями.

Про іпотеку. Закон України від 5 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради
Уцмпіи.?003. - № 38. - Ст. 313; з наступними змінами і доповненнями.

Про фермерське господарство. Закон України від 19 червня 2003 р. // Відо-
мої п Верховної Ради України. - 2003. - № 45. - Ст. 363; з наступними змінами і

Д<)І И >ІШ< ‘ПНЯМИ.

І її і < і < і м о и > і Кабінету Міністрів України від 16 червня 1998 р. № 914 «Про типовий підприємства» // Офіційний вісник України. - 1998. - N9 4.

Література

Бірюков О. Кодекс про банкрутство США: Зразок регулювання відносин у сфері
(іпмкрутства в Україні: Тези II! Всеукраїнської конференції «Стан кодифікаційого
процесу в Україні: системність, пріоритети, уніфікація». - К., 1995. - С. 55-56.

Вінник О. М. Господарські товариства і виробничі кооперативи. - К., 1998.

Винар Л. В. Правовий статус юридичних осіб, заснованих державою: Автореф.дис.... канд. юрид. наук. - Львів, 2006. - 20 с.

Гражданское право: учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. - М.,
2004.

Гражданское право: учебник/ Под ред. Е. А. Суханова. - М., 2006. - Т. 1.

Гражданское право: учеб.: в 3 т. Т. 1. / Е. Н. Абрамова, Н. Н. Аверченко,
Ю. В. Байгушева [и др.]; под. ред.. А. П. Сергеева. - М.: ТК Велби, 2008. - 1008 с.

Грибанов В. П. Юридические лица. - М., 1961.

Грудницька С. Напрямки розвитку законодавства про господарські об’єднання
// Право України. - 1998. - № 5. - С. 60-63.

Джунь В. Напрямки вдосконалення інституту неспроможності (банкрутства) в законодавстві України // Право України. - 1995. -№ 9. - С. 12-14.

Давиденко Г. Практика застосування суддями законодавства про релігійні
організації // Право України. - 1993. - № 2. - С. 16-18.

Єлов В. Засновницькі документи про створення господарських об’єднань, їх
зміни // Право України. - 1998. - № 1. - С. 92.

Зарубайко І. Акціонерні товариства: організаційно-правові питання // Право
України. - 1992. -№11.

КашанинаТ. В. Хозяйственные товарищества и общества. - М., 1995.

Кібенко О. Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпо-
ративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та
України: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. - Харків, 2006. - 40 с.

Коссак В. Здійснення спільної підприємницької діяльності, пов’язаної зі
створенням юридичної особи // Право України. - 1996. - № 11.

Кравчук В, Засновник - підприємництво: сутність взаємовідносин // Право
України. - 1998. - № 8. - С. 103-108.

Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти):Монографія / За заг. ред. В. В. Луця. - Тернопіль, Підручники і посібники, 2007. - 320 с.

Лещенко Д. С. Установи як учасники цивільних відносин: Монограф. - Д.:
Дніпропетр. держ. вн-т внутр. справ, 2007. - 196 с.

Ніколаєв В. Про інститут юридичної особи // Право України. - 1999. - № 7.

Рабовська С. Я. Спадкування прав засновника (учасника) корпоративного
підприємства: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Київ, 2007. - 20 с.

Саніахметова Н. Кодифікація у цивільному законодавстві і проблеми зако-
нодавчого регулювання підприємницької діяльності та її захисту: Тези III Все-
української конференції і «Стан кодифікаційного процесу в Україні: Системність,
пріоритети, уніфікація». - К., 1995. - С. 50-51.

Семчик В. Проблеми господарської самостійності підприємств споживчої
кооперації (правові питання) // Право України. - 1995. - № 12. - С. 35-39.

Субъекты гражданского права / Под редакцией С. Н. Братуся. - М., 1984.

Суханов Е. А. Система юридических лиц // Советское государство и право. -
1991.-№ 11.- С. 42-50.

Тітов М. І Банкрутство: матеріально-правові і процесуальні аспекти. - X.,
1997.

Хохлов Е. Б., Бородин В. В. Понятие юридические лица: история и современнаят трактовка // Государство и право. - 1993. - № 9.

Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах/ За заг. ред. Я. М. Шевченко. - Т. 1, 2. - К.: Ін Юре, 2003.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. Розробників проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юр з, 2004.

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Харитонова Є. О., Калі-
тенко О. М. - X.: Одіссей, °003.

Щербина В. С. Господарське право. - К.: Юрінком Інтер, 2006.

Методичні вказівки

Поряд з фізичними особами, державою, Автономною Республі-
кою Крим, територіальними громадами учасниками цивільних
відносин виступають також юридичні особи.

При вивченні цієї теми студентам слід насамперед ретельно
проаналізувати ті чис ленні новели, які закладені в Цивільному та
Господарському кодексах.

Перш за все слід звернути увагу на легальне визначення юри-
дичної особи. ЦК України формулює його вельми лаконічно, відби-
ваючи таким чином загальні підходи до поняття юридичних осіб у
зарубіжному законодавстві. Ст. 80 ЦК України визначає юридичну
особу як організацію, створену і зареєстровану у встановленому за-
коном порядку. Разом з тим аналіз змісту норм ЦК України щодо
юридичних осіб не дає підстав для відмови від багатьох ознак юри-
дичних осіб, прийнятих у цивілістиці протягом багатьох десятків
років, а саме:

1) організаційна єдність, тобто юридична особа виступає як
певним чином організований колектив людей, створений з метою
досягнення певних цілей;

2) наявність відокремленого майна. Майно юридичної особи
мк самостійного суб’єкта цивільного обороту є відокремленим від
майна засновників та учасників цієї юридичної особи, а також від
майна держави та інших суб’єктів цивільних відносин;

3) виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юридич-
иа особа має своє найменування", під яким вона виступає в процесі
сиоеї діяльності;

4) здатність нести самостійну майнову відповідальність вті-
люється в наступному принципі: учасник (засновник) юридичної
особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична
особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника) (ч.
'Л ст. 96 ЦК України). Винятки з цього правила можуть бути вста-
новлені установчими документами та законом.

Інші ознаки юридичної особи, що іноді виділяються в науко-
иій літературі (наявність органів управління, рахунку у банку,
печатки, можливість виступати в судовому процесі) не істотними,
оскільки випливають з наведених чотирьох ознак.

Однією з центральних новел ЦК України є відмова від терміну
«підприємство» в розумінні суб’єкта цивільних відносин — юридич-
ної особи. Підприємство за змістом нового ЦК - сукупність майна,
тобто об’єкт, а не суб’єкт цивільних відносин (ст. 191). В цьому
полягає одна з найбільш принципових розбіжностей між ЦК і ГК
України, оскільки останній зберігає підхід до підприємства як до
суб’єкта правовідносин (ст. 62).

Ще одним важливим положенням ЦК України є наділення
юридичних осіб, здебільшого, загальною правоздатністю. Це вияв-
ляється в нормі ч. 1 ст. 91 ЦК України, згідно якої юридична особа
здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки, як і фізична особа,
крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. ЦК
УРСР, навпаки, передбачав прямо протилежний підхід, наділяючи
юридичних осіб спеціальною правоздатністю, внаслідок чого, зокре-
ма, угоди, укладені поза переліком видів діяльності, передбачених
статутом юридичної особи, визнавалися недійсними як такі, що
суперечать меті створення юридичної особи (ст. 50 ЦК УРСР).

Відмова від спеціальної правоздатності юридичних осіб викли-
кана необхідністю закріпити за ними максимальне коло майнових
прав і сприяти, таким чином, розвитку цивільного обороту.

Виходячи з цього, юридична особа, незважаючи на те, в якій
організаційно-правовій формі вона створена, має право займа-
тися підприємницькою діяльністю. Разом з тим це правило не є
абсолютним. Непідприємницькі товариства та установи мають
право здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не
встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої
вони були створені, та сприяє її досягненню (ст. 86 ЦК України).

Юридичні особи можуть мати не лише майнові, але й особисті
немайнові права, серед яких ЦК називає право на недоторканність
ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію (ст.
94 ЦК України).

Змінився в новому ЦК і підхід до визначення видів юридичних
осіб. Відповідно до ст. 81 ЦК України за критерієм створення
юридичні особи поділяються на осіб приватного права, що ство-
рюються на підставі установчих документів (засновницького
договору, статуту), та осіб публічного права, що створюються за
розпорядчим актом Президента У країни, органу державної влади,
органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого
самоврядування.

В свою чергу, юридичні особи приватного права в залежності
від того, чи мають право брати участь засновники в управлінні
юридичною особою, поділяються на товариства, в діяльності яких
засновники мають право брати участь, та установи, в управлінні
яких засновники участі не беруть.

Слід звернути увагу на принципово відмінну від наведеної кла-
сифікацію юридичних осіб (підприємств), закладену у ГК України.
Ст. 63 ГК виділяє наступні види підприємств:

1) приватне, що створюється і діє на основі приватної власності
фізичних або юридичних осіб;

2) підприємство, що діє на основі колективної власності;

3) комунальне підприємство, що діє на основі власності терито-
ріальної громади;

4) державне підприємство, що може існувати у різних формах

- унітарне, комерційне, казенне;

5) підприємство, що діє на основі об’єднання майна різних форм
власності;

6) підприємство з іноземними інвестиціями, в статутному фонді
якого інвестиція становить не менше 10 відсотків;

7) іноземне підприємство, в статутному фонді якого іноземна
інвестиція становить сто відсотків.

Надзвичайно важливим є питання державної реєстрації юри-
дичної особи, адже лише з дня її реєстрації юридична особа вважа-
ється створеною (ч. 4 ст. 87 ЦК України). Порядок державної реє-
страції юридичних осіб визначається Законом України «Про дер-
жавну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Студентам слід звернути увагу не лише на саму процедуру реєстра-
ції, але й на сферу дії даного закону і його співвідношення з іншими
спеціальними нормативними актами, присвяченими реєстрації
окремих видів юридичних осіб (зокрема, Закони України «Про
об’єднання громадян», «Про політичні партії» тощо).

Завдання

Завдання № 1

В заснуванні спільного підприємства з іноземними інвестиціями
у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Іпі. Согр.»
прийняли участь три фізичні особи - громадяни України та іноземний
інвестор - юридична особа за законодавством США компанія «Р&С
Согр.», в особі її представника - громадянина США Роя Н. Сміта. Всі
учасники товариства внесли свою частку до статутного капіталу това-
риства та одержали свідоцтва товариства. Через рік після заснування
товариства між його учасниками - громадянами України виник кон-
флікт. Два українських учасника товариства та інший представник
іноземного інвестора — громадянин Кіпру Джордж К. Паріакос підпи-
сали протокол загальних зборів про виключення третього українсько-
го учасника - громадянки К. зі складу товариства «за систематичне
перешкоджання діяльності товариства». Після цього засновницькі до-
кументи товариства, в складі учасників якого К. відсутня, були подані
до відповідної районної державної адміністрації та перереєстровані.
Громадянка К. звернулась з позовом до суду.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: