7 страница. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву

Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. - Л.:
издательство Ленинградского университета им. А. А. Жданова, 1949.

Иоффе О. С. Спорные вопросы учения о правоотношении // Очерки по
гражданскому праву. - Л.: Издательство Ленинградского университета, 1957. -
С. 21-64.

Корецкий В. И. Гражданское право и гражданские правоотношения в СССР. -
Душанбе: Ирфон, 1967.

Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве. - М.:
Госюриздат, 1958.

Кузнецова Н. С., Назарчук I. Р. Ринок цінних паперів в Україні. - К., 1998.

Кулі ніч О. С. інформація з обмеженим доступом як об’єкт цивільних прав:
Автореф. дис.... канд, юрид. наук. - К., 2006. - 20 с.

Магазинер Я. М. Объект права // Очерки по гражданскому праву. - Л.:
Издательство Ленинградского университета, 1957. - С. 65-78.

Петров Є. В. Інформація як об’єкт цивільно-правових відносин: Автореф. дис....
канд. юрид. наук. ~ X., 2003. - 20 с.

Сепп X. В. К вопросу о сущности гражданского правоотношения // Осо-
бенности правового положения субъектов о объектов имущественных и личных
неимущественных отношений в развитом социалистическом обществе. - Тарту.
Ученые записки Тартусского государственного университета. - Издательсво ТГУ,
1986. - Вып. 758. - С. 4-18.

Теория государства и права. Учебник / Под ред. В. М. Корельского и

B. Д. Перевалова. - М.: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1997.

Теория государства и права / Под ред. К. А. Мокичева. ~ М.: Юридическая
литература, 1971.

Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и
А. В. Малько. - М.: Юристъ, 1997.

Толстой Ю' К. Еще раз о правоотношении // Правоведение. - 1969. - № 1. -

C. 32-36.

Толстой Ю. К. К теории правоотношения. - Л.: Издательство Ленинградского
университета, 1959.

Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении. - М.: Юридическая литература,
1974.-351 с.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзера,
А. С. Довгерт та ін.; За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер,
2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників
проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Харитонова Є. О., Калі-
тенко О. М. -X.: Одіссей, 2003.

Швиденко О. С. Акція як об’єкт права власності: Автореф. дис.... канд. юрид.
наук. - К., 2006. - 20 с.

Яроцький В. Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових
відносин (основи інструментальної концепції): Монографія. - Харків: Право, 2006.

- 544 с.

Методичні вказівки

Центральним питанням цієї теми є питання про сутність самого
поняття об’єкта цивільних правовідносин.

Питання про об’єкт правовідношення є одним з найбільш спірним
у теорії права взагалі і у цивілістичній науці зокрема. Прагнучи ви-
явити сутність об’єкта правового відношення, переважна більшість
авторів підтримує плюралістичну теорію об’єктів, вважаючи, що
об’єктом правовідношення виступають речі, дії, результати духо-
вної та інтелектуальної творчості, особисті немайнові блага (напр.,

А. Г. Калпін, А. І. Масляєв, І. Б. Новицький, Л. А. Лунц, О. А. Пуш-
кін, О. М. Садіков, В. О. Тархов тощо).

Інші автори висунули теорію об’єкта дії, відповідно до якої
об’єктом правовідношення є поведінка зобов’язаної особи у формі
здійснення активних дій або утримання від дій, якої вправі вима-
гати уповноважена сторона (Д. М. Гєнкін, О. С. Іоффе, Я. М. Мага-
зинер). Речі, за переконанням цієї групи вчених, взагалі не здатні
бути юридичним об’єктом права, оскільки на річ може впливати
лише поведінка людей - учасників правовідношення.

У своїх подальших роботах один з родоначальників моністичної
теорії об’єкта правовідношення, О. С. Іоффе, дещо змінив свої на-
укові погляди! висунув концепцію трьох об’єктів - юридичного,
ідеологічного та матеріального. Юридичним об’єктом, на думку
автора, виступає поведінка зобов’язаної особи, дотримання якої
може вимагати уповноважений суб’єкт, ідеологічним - воля носі-
їв цивільних прав та обов’язків, матеріальним - той об’єкт, яким
володіє суспільне відношення, що лежить в його основі та закріп-
люється ним.

Особливу позицію при вирішенні питання про поняття об’єкта
правовідношення зайняв Ю. К. Толстой. На його думку, оскільки
правове відношення є особливим ідеологічним відношенням, при
посередництві якого здійснюється вплив норми права на суспільне
відношення, то й норма права, і правовідношення мають один і
той же самий об’єкт - фактичне суспільне відношення. При цьому
об’єктом правовідношення виступає суспільне відношення в ціло-
му, а не один з його елементів. Речі та продукти духовної творчості
розглядаються в якості складової частини правовідношення. Безпо-
середньо правовідношення впливає лише на волю та поведінку лю-
дей, а на речі - опосередковано - через таку поведінку. У результаті,
правовідношення має загальний об’єкт, яким є фактичне суспільне
відношення, а також воно може мати і спеціальні об’єкти - речі або
продукти духовної творчості. Внаслідок того, що не усі суспільні
відносини пов’язані з речами або продуктами духовної творчості,
не усі правовідносини мають спеціальні об’єкти. Однак і ці право-
відносини не Є безоб’єктними, оскільки у них є спільний об’єкт

- фактичне суспільне відношення.

Подібний погляд на правову природу об’єкта правовідношення
був висловлений і М. Г. Александровим, який вважав, що об’єктом
правового впливу є поведінка людей, а зовнішнім об’єктом - речі,
але це - явища, що перебувають у різних площинах; не можна їх
назвати об’єктом правовідношення, яким є те, з приводу чого воно
встановлюється.

В. І. Корецький зазначав, що об’єктами цивільних право-
відносин є «ті цілі, для досягнення яких між суб’єктами право-
відношення на підставі норм права, в силу юридичних фактів
встановлюється комплекс кореспондуючих прав та обов’язків».
У цьому розумінні об’єктами виступають «такі цілі, як передача
речі, здійснення дій або утримання від них, користування тим чи
іншим благом тощо».

В даний час найпоширенішою виступає плюралістична концеп-
ція, відповідно до якої об’єктами виступають речі, дії, немайнові
блага тощо. Таке розуміння наповнює категорію об’єкта правовід-
ношення реальним значенням, свідчить про те, що об’єкти право-
відносин є настільки ж різнобічними, наскільки різноманітними є
урегульовані правом суспільні відносини, тт. саме життя, а також
наголошує на тому, що «закони, їх норми впливають не лише на
людей, але через них і на об’єкти матеріального світу, соціальні
спільноти, державні інститути».

Крім того, студентам слід звернути увагу на сутність і класи-
фікацію такого поширеного об’єкта цивільного права, як річ.
Питання про класифікацію речей не повинно викликати особливих
ускладнень з огляду на його вивчення в курсі «Вступ до приватного
права».

Студентам варто проаналізувати зміст ст. 190 ЦК України,
що наводить визначення «майна» як об’єкта цивільних прав

- «майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ,
сукупність речей, а також майнові права та обов’язки». Доцільно
проаналізувати зміст ЦК України і виявити, в якому випадку
майно і річ є тотожними поняттями, в якому - майно являє собою
сукупність речей, а в якому - майнові права та обов’язки.

Крім того, на практичних заняттях варто приділити увагу
особливостям таких видів майна, як нерухомість, цінні папери,
валютні цінності, підприємство (з урахуванням діаметрально
протилежних підходів ЦК та ГК України), немайнові блага
тощо.

Завдання

Завдання № 1

Державне підприємство «Дніпропетровський металургійний завод
імені Петровського» (орендодавець) і Акціонерно-комерційний банк
«Дніпро» (орендар) уклали договір оренди будівлі для приміщення
філії банку.

Умовою договору оренди була угода про укладення в майбутньому
договору купівлі-продажу орендованого приміщення.

У зв’язку з приватизацією майна орендодавця його право-
наступником - закритим акціонерним товариством «Дніпропетров-
ський металургійний завод імені Петровського» заявлена претензія
про визнання названого договору оренди недійсним, його умова про
купівлю-продаж приміщення суперечить діючому законодавству
України.

В чому особливість правового режиму майна державних
підприємств? В якому порядку здійснюється передача майна
державних підприємств? Чи єпідстави визнати укладений договір
оренди недійсним?

Завдання № 2

Приватне підприємство «Надія» (комісіонер) і виробниче об'єд-
нання «Вінницький електроламповий завод» (комітент) уклали
договір комісії на продаж продукції, згідно якого комісіонер
зобов’язується за дорученням комітента здійснити в інтересах
останнього від свого імені угоду з продажу продукції іноземним
покупцям.

Договором передбачено, що винагорода комісіонера випла-
чується шляхом утримання належних йому сум із грошових кош-
тів, перерахованих покупцями комісіонеру за продаж продукції
комітента,

Враховуючи, що розрахунки з покупцями здійснювались в
іноземній валюті, комісіонер утримував кошти на своєму рахунку
також в іноземній валюті,

Однак уповноважений банк, який здійснював контроль за ва-
лютними операціями, поставив питання про неправомірність дій
комісіонера і вказав, що розрахунки між комітентом і комісіонером
мають здійснюватись у національній валюті України.

В чому особливість правового режиму «валютних цінностей»?

Чи обґрунтовані дії уповноваженого банку?

Завдання № З

Уповноважений представник іноземної фірми «Белее» пан
Сугареску уклав угоду з інвестиційною компанією «Інвест-сервіс» про
купівлю-продаж цінних паперів (акцій і облігацій), емітентом яких є
юридичні особи, зареєстровані на території України.

Після здійснення розрахунків за придбані акції і облігації пан
Сугареску уклав від імені фірми «Велес» з брокерською конторою
угоду про продаж акцій і облігацій, власником яких є фірма «Велес»,
на торгах фондової біржі.

В чому особливість правового режиму цінних паперів?

Хто має право в Україні здійснювати операції з торгівлі цін-
ними паперами?

Чи є законними дії пана Сугареску?

Завдання № 4

Подружжя Мартинових протягом довгого часу колекціонували
поштові марки. Після смерті Мартинова у відповідності до складеного
ним заповіту належне йому майно повинно перейти в рівних частках
до дружини і сина від першого шлюбу.

Дружина Мартинова категорично заперечувала проти поділу ко-
лекції, вважаючи, що колекція є неподільною, і пропонувала другому
спадкоємцю частку в колекції замінити іншими речами із своєї частки.
Син Мартинова вимагав передачі йому відповідної частини колекції
в натурі.

Визначити, що належить до подільних і неподільних речей?

Чи можливий поділ колекції марок в натурі?

Як би вирішився спір, якби його предметом були:

а) порцеляновий столовий сервіз;

б) колекції старовинних монет;

в) бібліотека;

г) зібрання творів українських поетів;

д) однокімнатна квартира;

є) жилий будинок.

Завдання № 5

Згідно договору купівлі-продажу, укладеного виробничим об’єд-
нанням «Електрон» і універмагом «Львів», об’єднання мало передати
універмагу 100 одиниць телевізорів.

Умовою договору була попередня оплата придбаного товару і пере-
дача його на складі продавця.

Отримавши гроші на свій рахунок 20 жовтня 2005 р., продавець
повідомив покупця, що товар знаходиться на складі, де його можна
отримати щоденно з 9 до 18 годин.

Заявившись за товаром 23 жовтня 2005 р., покупець дізнався, що
на складі була пожежа, в результаті якої частина телевізорів згоріла,
а частина була пошкоджена. Продавець відмовився замінити товар,
вважаючи виконаними свої зобов’язання.

Універмаг звернувся з позовом до суду.

Яке рішення має прийняти с^Ъ²

Чи зміниться рішення, якщо пі звернувся б за товаром

в день, коли йому було повідомлено про передачу товару на склад
для тд вантаження?

Завдання № 6

На межі присадибних земельних ділянок, які належали громадя-
нам Сидоренку і Петрову, росла груша.

Коли груша почала плодоносити між власниками ділянок виник
спір про право на плоди.

Визначити, хто має право на плоди.

Як врегулювати спір між Сидоренком і Петровим?

Завдання № 7

Приватне підприємство «Ростр» (замовник) і будівельний трест
(підрядник) домовились про будівництво споруди. Згідно укладеного
договору підряду замовник повинен передати підряднику проектно-
кошторисну документацію і рішення місцевої адміністрації про від-
ведення землі під забудову, а підрядник повинен побудувати споруду

зі своїх матеріалів і передати її замовнику в термін, визначений до-
говором.

Визначити, що є об'єктом даних правовідносин.

Завдання № 8

Після смерті батька громадянка Мироненко дізналась, що видавни-
цтво перевидало двічі його книгу, яка десять років назад була видана
на підставі договору, укладеного видавництвом і батьком громадянки
Мироненко.

Остання звернулась до видавництва з вимогою про сплату гонорару.
Видавництво відмовило в зв’язку з тим, що договором було передба-
чено право на перевидання книги.

Про який об'єкт цивільних прав іде мова в задачі?

Чи входить авторське право до складу спадкового майна?

Чи є у громадянки Мироненко підстави вимагати виплату
гонорару?

Завдання № 9

Комерційний банк придбав для своїх співробітників 50 упаковок
з аерозолями сльозоточивої та дратівливої дії виробництва ФРН і під
розписку роздав своїм співробітникам для індивідуального захисту.
Син одного зі співробітників банку в школі застосував балончик проти
іншого учня, який потрапив до реанімації, знаходився тривалий час
на лікуванні і став інвалідом III групи.

Батько потерпілого звернувся з позовом до банку про відшкоду-
вання шкоди, а органи внутрішніх справ зразу ж після події вилу-
чили у співробітників всі упаковки.

Дайте правову оцінку ситуації.

Завдання № 10

Після публікації в газеті статті про Федоренка, останній, вважаючи,
що викладені відомості про нього не відповідають дійсності, вирішив
звернутися до суду із заявою про спростування цих даних.

Проаналізуйте дану ситуацію і вкажіть, що еоб’єктом неправо-
мірної (на думку позивача) поведінки відповідача?

Тести

1. Об’єктами цивільних прав є:

а) речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові
права;

б) результати робіт, результати інтелектуальної, творчої діяльності,
інформація, інші матеріальні і нематеріальні блага;

в) матеріальні і нематеріальні блага, встановлені законом або до-
говором.

2. Річчю є:

а) предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати ци-
вільні права та обов’язки;

б) майно;

в) майнові права та обов’язки;

г) матеріальні предмети, щодо яких можуть виникати права та
обов’язки.

3. Якому об'єкту цивільних прав є властивим наступне визна-
чення: «окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та
обов'язки»:

а) подільна річ;

б) неподільна річ;

в) складна річ;

г) майно.

4. Які речі не відносяться до нерухомого майна:

а) транспортні засоби;

б) земельні ділянки;

в) будівлі;

г)споруди.

5. Гроші (грошові кошти):

а) є законним засобом платежу (у відплатних договорах);

б) є рухомим майном, що відноситься до категорії подільних ре-
чей;

в) можуть бути предметом деяких цивільно-правових правочинів
(заповіту, договорів позики, дарування, кредитних договорів тощо);

г) це гривня України (як законний платіжний засіб на всій тери-
торії України) та іноземна валюта як платіжний засіб у випадках і в
порядку, визначеному чинним законодавством.

6. Видами цінних паперів є:

а) пайові, боргові, похідні, товаророзпорядчі цінні папери;

б) акції, облігації, векселі, інші види цінних паперів, встановлені
законом;

в) інше.

7. Права, посвідчені цінним папером, належать:

а) пред’явникові цінного папера (для цінного папера на пред’яв-
ника);

б) особі, названій у цінному папері (для іменного цінного паперу);

в) особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці
права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповно-
важену особу (для ордерного цінного паперу);

г) власнику цінного паперу;

д) [довірчому] управителю пакетом цінних паперів, які знаходяться
в його управління (відповідно до положень глави 70 ЦК України);

е) особі, яка управляє державними корпоративними правами.

8. Яким є момент набуття права власності на нерухоме майно
у разі його придбання за цивільно-правовими правочинами:

а), момент укладення правочину;

б) момент передачі набувачеві при належностей нерухомого майна
(право встановлювальних документів, ключів тощо);

в) момент нотаріального посвідчення правочину;

г) момент державної реєстрації права власності на нерухоме майно
в державних органах.

9. Яким чином Цивільний кодекс кваліфікує поняття «підпри-
ємство»:

а) як юридичну особу — суб’єкта прав;

б) як об’єкт прав - земельну ділянку, обладнання, устаткування;

в) як об’єкт прав - земельну ділянку, обладнання, устаткування,
права вимоги, борги;

г) як об’єкт прав - земельну ділянку, обладнання, устаткування,
права вимоги, борги, права інтелектуальної власності.

10. Якими підставами може визначатися, що плоди, продукція
та доходи, одержані від речі, належать не власникові речі, а іншій
особі:

а) лише договором;

б) лише законом;

в) лише законодавчими актами;

г) договором або законом.

11. Якому з видів об'єктів цивільних прав відповідає наступ-
не визначення: «це документ встановленої форми, що посвідчує
грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між
особою, яка його випустила і власником та передбачає виконання
зобов'язань, а також можливість передачі прав, що випливають з
цього документа, іншими особам»:

а) гроші;

б) цінні папери;

в) договір;

г) інформація.

12. До немайнових благ належать:

а) результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об’єкти
права інтелектуальної власності, встановлені законом;

б) інформація;

в) особисті немайнові блага, які охороняються цивільним законо-
давством;

г) інші нематеріальні блага, передбачені договором.

13. За якої у мови (умов) результати інтелектуальної діяльнос-
ті людини стають об'єктами цивільних прав, що охороняються
правом інтелектуальної власності:

а) творчий характер;

б) творчий характер та вираження в об’єктивній формі;

в) творчий характер, вираження в об’єктивній формі та державна
реєстрація;

г) творчий характер, вираження в об’єктивній формі, державна
реєстрація та підтвердження права авторським свідоцтвом.

Контрольні питання

1. Перерахуйте основні види об’єктів цивільного права.

2. Наведіть поняття речей в цивільному праві та їх класифікацію.

3. Що слід розуміти під терміном «нерухоме майно»?

4. Сформулюйте поняття особистих немайнових благ, їх ознаки та
види.

5. Як співвідносяться між собою послуги та роботи?

ТЕМА 10: ПРАВОЧИНИ

Питання для обговорення

1.Поняття та правова природа правочину.

2. Види правочинів.

3.Умови дійсності правочинів.

4. Форма правочину.

5.Сторони в правочині.

6.Зміст правочину.

7. Єдність (відповідність) волі і волевиявлення сторін правочину.

8. Поняття недійсного правочину. Правові наслідки недійсності
правочину.

9. Нікчемні та оспорювані правочини.

10. Фіктивні та удавані правочини.

11. Правові наслідки недійсності частини правочину.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. - 2003. - № 47-
48; з наступними змінами і доповненнями.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради
України. ~ 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

Про нотаріат. Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради
України. - 1993. - № 39. - Ст. 383; з наступними змінами і доповненнями.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за-
тверджена наказом Міністерства юстиції від 3 березня 2004 р. // Офіційний вісник
України. - 2004. - № 15; з наступними змінами і доповненнями.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними» від 28 квітня 1978 р. № 3 // Збірник постанов Пленуму
Верховного Суду України (1963-1995). - К., 1996.

Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням договорів про
сумісну діяльність» від 28 квітня 1995 р.

Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики ви-
рішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» від 12 березня 1999 р.

Література

Алексеев С. С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового
регулирования: Сб. уч. тр. - Свердловск: Свердл. юрид. ин-т. - 1970. - Вып. 13.

Гуревич М. Правовые последствия признания сделок недействительными //
Сов. юстиция. - 1966. - № 4.

Джунь В. В. До питання про обов’язковість застосування реституції у разі
неправозгідності угоди // Вісник господарського судочинства. - 2002. - № 4.

Дзера О. В. Загальні положення про правочин в новому ЦК України // Юридична
Україна. - 2003. - № 7.

Дзера О. В. Недійсність правочину (угоди) за новим цивільним кодексом України
// Юридична Україна. - 2003. - № 10.

Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. /Т. В. Боднар, О. В. Дзера,
Н. С. Кузнецова та ін.; за ред. О. В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 2008. ~ 896 с.

Кот О. О. До питання про визнання недійсними угод з метою суперечною
інтересам держави і суспільства // Вісник господарського судочинства. - 2002. -
№4.

Красавчиков О. А. Характерные особенности правового регулирования
недействительных сделок по новому гражданскому законодательству // Сов. гос.
и право. - 1965. - № 10.

Куник Я. А. Гражданско-правовые сделки. Представительство. Общее учение об
обязательстве. Способы обеспечения обязательств. Лекции. - М., 1960.

Кучер В. Співвідносність понять «недійсний» та «неукладений» правочин у
контексті нового цивільного законодавства // Підприємництво, господарство і
право. - 2002. - № 9.

Насыров Р. Недействительность части сделки // Сов. юстиция. - 1980. - № 8.

Новицкий И. Б. Сделки. Исковая давность. - М., 1950.

Новицкий И. Б. Сделки. - М., 1954.

Ойгензихт В. А. Воля и волеизъявление. - Душанбе, 1983.

Поленина С. Б. Новое в законодательстве о сделке // Сов. гос. и право. - 1964.

- № 7.

Рабинович Н. В. Недействительность сделок и ее последствия. - Л., 1960.

Рясенцев В. Форма сделок и последствия ее несоблюдения // Сов. юстиция.

- 1974.-№21.

Сидоренко М. Загальні і спеціальні наслідки недійсності угод// Право України.
-2002. -№ 11.

Спасибо-Фатєєва І. Проблемні аспекти недійсних правочинів (на прикладі
договору міни акцій) // Підприємництво, господарство і право. - 2002. ~ № 7.

Толстой В. С. Мнимые и притворные сделки // Соц. законность. - 1971. - № 12.

Толстой В. С. Понятие и значение односторонних сделок в советском граж-
данском праве. - М.: Тр. ВЮЗИ. - 1996. - Т. 5.

Хейфиц Ф. Недействительность сделки юридического лица, противоречащей
его целям //Сов. юстиция. - 1970. - № 17.

Хейфиц Ф. Недействительность сделки, совершенной с целью, противной
интересам социалистического государства и общества // Сов. юстиция. - 1972.
-№11.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Дов-
ге рт та ін.; За ред. О. В. Дзери та Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери,

Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників
проекту Цивільного кодексу України. - К.: Істина, 2004.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.

Цивільний кодекс України: Коментар/За заг. ред. Харитонова Є. О., Калітен-
ко О. М. -X.: Одіссей, 2003.

Шахматов В. П. Составы противоправных сделок и обусловленные ими
последствия. - Томск, 1967.

Эйдинова Э. Б. Сделки в нотариальной и судебной практике. - М., 1981.

Методичні вказівки

При вивченні окремих договорів, деяких категорій спадкового
права (прийняття і відмова від спадщини, складання заповіту), під-
став виникнення розрахункових і кредитних правовідносин (ви-
дача чеку, векселя) студент побачить, що всі вони є правочинами.
Саме тому питання теми про правочини мають безпосереднє від-
ношення до наступних тем особливої частини цивільного права.

ЦК України передбачає легальне визначення правочину (стаття
202). При вивченні зазначеного визначення необхідно встановити
його елементи і засувати для себе сутність правочину. При цьому
необхідно знати чим правочин як юридичний факт відрізняється
від інших юридичних фактів: юридичного вчинку, правопорушен-
ня, події. Для вирішення вказаного завдання слід виділити ознаки
правочину, а саме: наявність вольових дій учасників правочину,
єдність волі і волевиявлення; правомірний характер дій; спрямо-
ваність правочину на настання юридичних наслідків; юридична
рівність, майнова відокремленість, адміністративна незалежність
учасників правочину.

Потрібно також засвоїти класифікацію правочинів на види в за-
лежності від критеріїв, покладених в основу такої класифікації.

Поділяючи правочини на односторонні, двосторонні і багато-
сторонні, студенти повинні усвідомити, що для одностороннього
правочину достатнім є волевиявлення однієї сторони; для дво-
стороннього правочину необхідні зустрічні волевиявлення двох
сторін, а для виникнення багатостороннього правочину необхідно
волевиявлення трьох і більше сторін. При цьому слід звернути ува-
гу, що для даної класифікації першочергове значення має кількість
сторін правочину та спільність волевиявлень кожної сторони, кіль-
кість учасників на кожній із сторін правочину значення не має.

Крім того, студенти повинні засвоїти класифікацію правочинів
на консесуальні та реальні, платні та безоплатні, каузальні та
абстрактні, вміти наводити приклади щодо кожного виду право-
чину і пояснити їх особливості. При цьому необхідно розуміти, що
один і той самий правочин в залежності від певних умов не може
бути віднесений до того чи іншого виду, а є таким в силу закону та
правової природи. Набуті знання будуть застосовані при вивченні
тем з особливої частини зобов’язального права.

Правочин набуває належної юридичної сили, якщо він відпо-
відає певним умовам. Ці умови називаються умовами дійсності
правочину. До них відносяться: суб’єкти правочину, форма право-
чину, зміст правочину, тотожність волі (внутрішньої) і зовнішнього
виразу волі - волевиявлення - суб’єктів правочину, правочин має
бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обу-
мовлені ним; правочини, що вчиняються батьками (усиновителя-
ми), не можуть суперечити інтересам їхніх неповнолітніх дітей.

Юридичним наслідком порушення хоча б однієї з умов дійснос-
ті правочину є його недійсність (стаття 215) і обмеження у виборі
доказів для доведення певних обставин, наприклад, факту укла-
дання угоди, при цьому можна посилатися на письмові докази, а
показання свідків не допускаються.

Форма правочину - це спосіб виявлення волі суб’єктів цивіль-
ного права. У відповідності до ЦК України правочини можуть
вчинятися в усній та письмовій (простій письмовій та нотаріально
засвідченій) формах. Студенти повинні знати, в яких випадках
правочин може бути вчинено усно, в яких законом вимагається до-
тримання письмової форми, а також у яких випадках правочини,
що вчинені письмово, потребують нотаріального посвідчення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: