12 страница. г) позов юридичної особи про визнання інформації недостовірною (статті 16, 277 ЦК);

г) позов юридичної особи про визнання інформації недостовірною
(статті 16, 277 ЦК);

д) судову діяльність, яка носить характер попереднього судового
контролю, тобто, коли для вчинення тієї чи іншої дії, яка може
потягнути правові наслідки і зачіпити права та законні інтереси упо-
вноваженої особи, необхідно попередньо звернутися до суду (зокрема,
застосування конфіскації майна виключно за рішенням суду у ви-
падках, обсязі та порядку, встановлених законом, ст. 41 Конституції

України; ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше
як на підставі закону за рішенням суду, ст. 47 Конституції України).

7. Самозахист цивільних прав допускається за умови:

а) існує порушення права або загроза його порушення;

б) існує необхідність припинення або попереднього порушення;

в) заподіяна шкода має бути менш значною;

г) реальна небезпека, яка загрожувала цивільним правам особи за
даних обставин, не могла бути усунена іншими способами;

ґ) заподіяна шкода має бути значною;

д) встановлення способу самозахисту договором або актом цивіль-
ного законодавства.

8. Способами самозахисту цивільних є:

а) заходи щодо охорони свого майна;

б) звернення стягнення до третіх осіб, які надають послуги з при-
воду забезпечення схоронності майна чи особи;

в) заходи в стані необхідної оборони;

г) заходи в стані крайньої необхідності.

9. На якій підставі суд не може відмовити особі у захисті ци-
вільного права:

а) у випадку зловживання цивільним правом;

б) якщо при здійснення цивільних прав особа не додержувалась
моральних засад суспільства;

в) якщо особа спочатку не звернулась до органу державної влади
за захистом права, яке було порушене рішенням прийнятим цим ор-
ганом;

г) якщо особа використовувала свої цивільні права з метою недо-
бросовісної конкуренції.

10. Відшкодуванню підлягає:

а) лише майнова шкода;

б) лише моральна шкода;

в) лише упущена вигода;

г) майнова і моральна шкода.

11. Збитки - це:

а) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обста-
вин, якби її право не було порушене;

б) втрати, які особа зазнала в зв’язку зі знищенням або пошко-
дженням речі;

в) відшкодування моральної шкоди;

г) витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення
свого порушеного права;

д) реальні збитки та упущена вигода.

12. В який спосіб можна відшкодувати моральну шкоду:

а) грішми, іншим майном;

б) особистими немайновими благами;

в) результатами інтелектуальної діяльності;

г) відновленням становища, яке існувало до порушення.

13. Яка із наведених умов договору суперечить законодавству:

а) сторони передбачили у договорі інший спосіб захисту цивільних
прав, ніж передбачені у законодавстві;

б) сторони передбачили у договорі право на відшкодування мораль-
ної шкоди більше, ніж одноразово;

в) відмова однієї із сторін від права на звернення до суду за захистом
свого порушеного права;

г) сторони передбачили у договорі фіксований розмір збитків, які
будуть відшкодовуватись у разі порушення договору.

Контрольні питання

1.Яке співвідношення понять «відповідальність», «міра захисту»
і «санкція»?

2. Проведіть характеристику поняття форм захисту цивільних
прав.

3. В чому полягають засоби оперативного впливу на порушника
цивільних прав?

4.Проаналізуйте підстави відшкодування моральної шкоди.

5.Розкрийте способи захисту, які притаманні лише у випадку по-
рушення договірних зобов’язань.

6. Яке співвідношення самозахисту, односторонньої відмови від
зобов’язання та припинення правовідношення?

ТЕМА 15: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОСОБИСТІ
НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Питання для обговорення

1. Поняття та ознаки особистих немайнових прав, не пов’язаних
з майновими.

2. Розвиток концепції особистих немайнових прав у цивільному
праві. Галузева належність особистих немайнових, не пов’язаних
з майновими, відносин.

3. Джерела правового регулювання особистих немайнових прав
фізичної особи.

4. Поняття та ознаки особистих немайнових відносин.

5. Підстави виникнення особистих немайнових прав фізичної
особи.

6. Здійснення та гарантії забезпечення особистих немайнових
прав.

7. Система особистих немайнових прав у Цивільному кодексі
України,

8. Захист особистих немайнових прав.

Нормативні акти

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року //
Відомості Верховної Ради України. - 1996. ~ № ЗО. - Ст. 141; з наступними змінами
і доповненнями.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року. - В кн.: Права людини.
Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.: Наук, думка, 1992.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листо-
пада 1950 року // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 3.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року.

- У кн. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.;
Наук, думка, 1992.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966
року. - У кн. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи.

- К.: Наук, думка, 1992.

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих
гідність видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 року. -У кн.: Права людини.
Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.: Наук, думка, 1992.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року. - У кн.: Права людини.
Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.: Наук, думка, 1992.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. 11 Відомості Верховної Ради. -

2003. - № 40-44. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради. -
2002. - № 21-22. - Ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року// Відомості
Верховної Ради. - 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492; з наступними змінами і доповне-
ннями.

Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005 року// Відомості Верхо-
вної Ради. - 2005. - № 35-36; з наступними змінами і доповненнями.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. //
Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - Додаток до № 51. - Ст. 1122; з
наступними змінами і доповненнями.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. -

2001. - № 25-26. - Ст. 131; з наступними змінами і доповненнями.

Житловий кодекс Української РСР від ЗО червня 1983 року (введений в дію з 1
січня 1984 року). - Кодекси України. У 3 кн. - Книга 1. - К.: Юрінком Інтер, 1997; з
наступними змінами і доповненнями.

Основи законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 року // Відо-
мості Верховної Ради України. - 1992. - № 21. - Ст. 294; з наступними змінами і
доповненнями.

Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992
року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 4. - Ст. 19; з наступними
змінами і доповненнями.

Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991
року // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. - Ст. 283; з наступними
змінами і доповненнями.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25
червня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 41. - Ст. 546; з
наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року // Відомості
Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 793; з наступними змінами і допо-
вненнями.

Закон України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року // Відо-
мості Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст. 382; з наступними змінами і
доповненнями.

Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року // Відомості
Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504; з наступними змінами і допо-
вненнями.

Закон України «Про національні меншини в Україні» віл 25 червня 1992 року //
Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 36. - Ст. 529; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної
Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від
16 листопада 1992 року // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 1. - Ст. 1; з на-
ступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року в редакції За-
кону від 21.09.99 11 Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16. - Ст. 93; з
наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя на-
селення» від 24 лютого 1994 року// Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №
27. - Ст. 218; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові
незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»
від 1 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 1. - Ст. 1; з
наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року //
Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 23. - Ст. 183; з наступними змінами
і доповненнями.

Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сиро-
вини» від 23 грудня 1997 року // Урядовий кур’єр. - 1998. - № 15-16. - С. 12-13; з
наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів лю-
дини» від 16 липня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 41. -
Ст. 377; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000
року// Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 23. - Ст. 176.

Декрет Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стан-
дартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» від 8 квітня 1993 року //
Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 23. - Ст. 247.

Положення «Про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України
прізвищ, імен, по батькові». Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від
27 березня 1993 року // ЗП України. - 1993. - № 9. - С. 77-79.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення контролю якості і
безпеки харчових продуктів» від 9 листопада 1996 року // Бюлетень законодавства
і юридичної практики України. - 1996. - № 5. - С. 297-298.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 «Про
застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової
репутації громадян та організацій» // Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний
кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах //
Відп. ред. П. і. Шевчук. - К.: Юрінком Інтер. - 1999. - 496 с.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6
«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування
шкоди»// Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови
Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах. // Відп. ред. П. І. Шевчук. -
К.: Юрінком Інтер. - 1999. - 496 с.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про
судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» //
Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму
Верховного Суду України в цивільних справах // Відп. ред. П. І. Шевчук. - К.: Юрінком
Інтер. - 1999. - 496 с.

Роз’яснення Вищого арбітражного Суду України від 29.02.1996 № 02-5/95 «Про
деякі питання, що виникли при вирішенні спорів, пов’язаних з відшкодуванням мо-
ральної шкоди». // Бюлетень законодавства та юридичної практики. - 1998. - № 7

Література

Алексеев С. С. Предмет советского социалистического гражданского права.
Ученые труды. Серия «Гражданское право». Т. 1. - Свердловск, 1959. -336 с.

Белявский А. В., Придворов Н. А. Охрана чести и достоинства личности в СССР. -
М.: Юридическая литература, 1971. - 208 с.

Блюмкин В. А. О чести и достоинстве советского человека. - М.: Знание, 1974. -
62 с.

Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права, - Л. - М.:
Госюриздат, 1963. - 197 с.

Бердников В. Г. Предмет советского социалистического гражданского права.
Лекции по советскому гражданскому праву для студентов ВЮЗИ. - М., 1954. - 46 с.

Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати. За
редакцією П. І. Шевчука. - Київ, 1997.

Гражданское право. Том 1: Учебник. Изд. 6-е, перераб. и доп./ Под ред. А. П. Сер-
геева, Ю. К. Толстого. - М.: Велби, 2002. - 776 с.

Гражданское право: В 2 т. Т. I: Учебник / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е.
изд. - М.: БЕК, 2002 - 816 с.

Гражданско-правовая охрана интересов личности. - М.: Юрид. лит., 1969. -
256 с.

Давидова Н. О. Цивільно-правова охорона особистих немайнових прав фізичної
особи, що забезпечують її природне існування: Автореф. дис.... канд. юр. наук:

12.0. 03.-Київ, 2005.- 18 с.

Дозорцев А. В. О предмете советского гражданского права \\ Сов. государство
и право. - 1954. - № 7. - С. 107-110.

Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Ев-
ропейская социальная хартия: право и практика. - М.: МНИМП. - 1998. - 600 с.

Егоров Н. Д. Личные неимущественные права граждан и организаций как инсти-
тут советского гражданского права // Правоведение. - 1984. - № 6. - С. 30-38.

Иоффе О. С. Личные неимущественные права и их место в системе советского
гражданского права // Сов. государство и право. - 1966. ~ № 7. - С. 51 -56.

Кохановська О. В. Правове регулювання у сфері інформаційних відносин: Моно-
графія. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. - 212 с.

Красавчикова Л. О. Гражданско-правовая охрана личной жизни советских граж-
дан: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Свердловск, 1979. - 15 с.

Красавчикова Л. О. Личная жизнь граждан под охраной закона. - М.: Юрид. лит.,
1983.- 160 с.

Красавчикова Л. О. Понятие и система личных, не связанных с имущественными,
прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации: Авто-
реф. дис.... докт. юрид. наук. - Екатеринбург, 1994. -43 с.

Красицька Л. В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав
громадян. Монографія. - Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. - 164 с.

Малеин Н. С. Охрана прав личности советским законодательством. - М.: Наука,
1985. - 165 с.

Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР. - М.: Юрид. лит.,
1981.-215с.

Малеина М. Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан. - М.:
Знание, 1991. - 128 с.

Міжнародні стандарти прав людини. - Збірник міжнародно-правовий докумен-
тів. -Ужгород, 1998.

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За відповід.
ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер,

2005. - Т. 1. - 832 с.; Т. 2. - 1088 с.

Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. - М.: Статут (В серии
«Классика российской цивилистики»). - 1998. - 353 с.

Ромовская 3. В. Защита в советском семейном праве. - Львов.: Изд-во при ЛГУ
издательского объединения «Вища школа», 1985. - 179 с.

Ромовская 3. В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды,
классификация, содержание, гражданско-правовая защита). Дисс.... канд. юрид.
наук.-К., 1968.-277 с.

Советское гражданское право: Учебник. В 2-х томах.-Т. 1. - М.: Высшая школа,
1985.-544 с.

Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві
(поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): Монографія / Відп.
ред. Я. М. Шевченко. - Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету
управління та права, 2007. - 626 с.

Тархов В. А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций. - Чебоксары: Чув.
кн. изд-во, 1997. - 331 с.

Тихонова Б. Ю. Субъективные права граждан, их охрана и защита: Автореф.
дис.... канд. юрид. наук. - М., 1972. - 22 с.

ФедюкЛ. В. Система особистих немайнових прав у цивільному праві: Автореф.
дис.... канд. юрид. наук. - К., 2006. - 16 с.

Флейшиц Е. А. Личные права в граждансом праве СССР и капиталистических
государств//Уч. зап. ВИЮН. - М., 1945.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Книга перша / О. В. Дзёра, Д. В. Бо-
брова, А. С. Довгертта ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер,

2004. - 736 с.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. / За ред. розробників
Цивільного кодексу України. - К.: Істина. - 928 с.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004. - Ч. 1. - 692 с.; Ч. 2. - 896 с.

Чорнооченко С. І. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне існу-
вання фізичної особи в Україні: Автореф. дис.... канд. юр. наук: 12.00.03.-Харків. -

2000. - 18 с.

Эрделевский А. М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом. -
Москва. - 1997.

Ярошенко К. Б. Жизнь и здоровье под охраной закона. Гражданско-правовая
защита личных неимущественных прав граждан. - М., 1990.

Методичні вказівки

Розбудова громадянського суспільства та формування правової
держави є неможливим без створення надійного та ефективного
механізму забезпечення прав і свобод людини. Основу його роз-
витку становлять положення глави 2 Конституції України, що
закріплюють базові права людини і громадянина. їх деталізація і
регулювання відносин у сфері реалізації та особистих прав вперше
здійснено на рівні кодифікованого правового акта у книзі другій
Цивільного кодексу України.

Слід підкреслити, що структурне закріплення положень про осо-
бисті немайнові права фізичної особи після книги першої ЦК Украї-
ни («Загальні положення») цілком відповідає Конституції України,
що вказує на пріоритетність охорони прав і свобод людини, про-
голошуючи її найвищою соціальною цінністю суспільства.

Крім Конституції та положень ЦК України правова охорона
особистих немайнових благ фізичної особи забезпечується низ-
кою актів міжнародного характеру (Загальною декларацією прав
людини, Європейською конвенцією про захист прав і основних
свобод людини, Міжнародним пактом про громадянські і політичні
права та Міжнародним пактом про економічні, соціальні і куль-
турні права тощо) та рядом спеціальних законів («Про охорону
навколишнього природного середовища», «Про донорство крові
та її компонентів», «Про якість та безпеку харчових продуктів і
продовольчої сировини», «Про трансплантацію органів та інших
анатомічних матеріалів людини» тощо).

В юридичній доктрині вже протягом тривалого часу диску-
тується питання галузевої належності особистих немайнових прав
фізичної особи. Висловлювались думки на користь необхідності
охорони даної групи прав лише конституційним законодавством.
Обґрунтовувалась також позиція щодо можливостей захисту ци-
вільним правом комплексу особистих немайнових прав фізичної
особи, але не допустимості їх регулювання цивільним законо-
давством. Існує й третя точка зору, яка знайшла своє втілення
у положеннях книги 2 ЦК України, що вказує на необхідність і
можливість регулювання та захисту відносин у галузі особистих
немайнових прав цивільно-правовими нормами.

Відповідно до Конституції України, яка змінила розуміння прав
людини як таких, що отримуються нею від держави, на концепцію
прав людини, що пов’язані із самим фактом її існування, ч. 1 ст.
269 ЦК України вказує, що особисті немайнові права належать
кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті
немайнові відносини виникають з приводу особистих немайнових
благ та належать усім без винятку фізичним особам незалежно від
віку, дієздатності та інших обставин.

Дані права мають абсолютний характер, який відрізняє їх від
майнових прав, що у своїй переважній більшості відносні. Конкрет-
ному носієві абсолютного права протистоїть невизначене коло осіб,
які повинні поважати та не порушувати його право.

Основна частина особистих немайнових прав виникає у зв’язку
з народженням фізичної особи, тобто вони є природними правами
людини.

Іншою рисою особистих немайнових прав фізичної особи є від-
сутність економічного (або майнового) змісту (ч. 2 ст. 269 ЦК).
Вони мають єдину неекономічну природу та утворюються у духо-
вній сфері життя суспільства. Відсутність економічного змісту
випливає перш за все із самої їх назви як немайнових прав.

Особливістю особистих немайнових прав є те, що вони тісно
пов’язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися
від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбав-
лена. Це правило відповідає найважливішим положенням Консти-
туції, які стосуються всієї сфери прав людини, а саме невідчужува-
ність і непорушність прав і свобод людини (ст. 21), неможливість
скасування конституційних прав і свобод (ст. 24). Невіддільність
від особи - носія даного нематеріального права - індивідуалізує і
робить неповторною саму особистість.

Особистими немайновими правами фізична особа володіє дові-
чно, тобто без обмеження строку.

ЦК України здійснив диференціацію особистих немайнових
прав фізичної особи на дві групи: 1) права, що забезпечують при-
родне існування фізичної особи; 2) права, які забезпечують її
соціальне буття. До першої категорії належать: право на життя,
на охорону здоров’я та на медичну допомогу: право на свободу та
особисту недоторканість, право на донорство, на сім’ю, на опіку або

піклування, на безпечне для життя та здоров’я довкілля тощо. Іншу
групу формують: право ім’я, право на повагу до честі й гідності,
право на недоторканість ділової репутації, право на індивідуаль-
ність, на особисте життя та його таємницю, на інформацію, особисті
папери та таємницю кореспонденції, на місце проживання, на не-
доторканість житла, на вибір роду занять, на свободу пересування
та на свободу об’єднання тощо.

Захист особистих немайнових прав від протиправних посягань
інших осіб здійснюється як загальними способами, встановленими
для всього комплексу цивільних прав, так і спеціальними право-
охоронним засобами відповідно до змісту права, способу його по-
рушення та наслідків правопорушення.

Завдання

Завдання № 1

Під час виступу по телебаченню президент компанії «Турист-
Інвест» Коваленко заявив, що туристична фірма «Довіра» ошукує своїх
клієнтів та надає послуги, не маючи на те відповідної ліцензії. Через
півтора місяці адвокати АТЗТ «Довіра» звернулися до суду з позовом
до компанії, вимагаючи протягом 1 тижня спростувати поширені відо-
мості як такі, що не відповідають дійсності і додали ліцензію про право
на надання туристичних послуг.

Відповідач проти позову заперечував, стверджуючи, крім того, що
відповідальною буде телекомпанія.

Чи підлягають задоволенню вимоги позивача? Вирішіть
справу.

Завдання № 2

Глибін звернувся до районного суду з позовом до Петровського про
спростування недостовірної інформації, посилаючись на таке. Відпо-
відач, беручи участь у засіданні як представник підприємства «Украв-
то», даючи пояснення по суті позову прокурора про визнання недій-
сною приватизації підприємства «Укравто» розповсюджував неправ-
диві відомості, які ганьблять честь та гідність позивача. Зокрема, він
пояснював, що Глибін, будучи директором державного підприємства
«Укравто» під час його приватизації шляхом зловживання службовим
становищем незаконно придбав 75% паїв підприємства. Ці відомості

позивач просив суд визнати такими, що не відповідають дійсності та
компенсувати йому моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень.

Яка інформація вважається недостовірною? Хто має право на
її спростування? Вирішіть справу.

Завдання № З

Медведева була притягнена до кримінальної відповідальності. На
запит органів попереднього слідства директором магазину «Книга» їй
було видано характеристику з місця роботи, в якій вказувалось, що
Медведева, працюючи в магазині з 1997 року, зарекомендувала себе з
негативного боку, систематично допускала порушення трудової дис-
ципліни, неввічливо себе поводила з покупцями, допускала порушення
правил обліку та зберігання товарно-матеріальних цінностей, з члена-
ми трудового колективу постійно конфліктувала, в житті трудового
колективу участі не приймала.

Ознайомившись із характеристикою під час вивчення криміналь-
ної справи, Медведева розцінила дані, вказані про неї в службовій
характеристиці, такими, що не відповідають дійсності та ганьблять
її честь та гідність.

Як Медведева може захистити свої права? Чи є правові підстави
для пред⁹явлення позову про захист честі та гідності? Вирішіть
справу.

Завдання № 4

1. Ознаками особистих немайнових прав є:

а) відсутність економічного, майнового змісту;

б) абсолютний характер;

в) можливість розпорядження на підставі цивільно-правових до-
говорів;

г) стосуються особистих немайнових благ.

2. До особистих немайнових прав фізичної особи належать:

а) право на життя;

б) право на недоторканість особистого і сімейного життя;

в) право на недоторканість приватної власності;

г) право на свободу пересування.

3. Особисті немайнові права за ЦК України:

а) лише охороняються, проте не регулюються;

б) не регулюються, оскільки їх охорона здійснюється на підставі
положень Конституції;

в) регулюються та охороняються ЦК України.

4. Зміст особистих немайнових прав фізичної особи стано-
вить:

а) можливість володіння, користування та розпорядження своїми
особистими правами;

б) можливість особи вільно визначати свою поведінку у сфері свого
приватного життя;

в) можливість судового захисту порушених прав.

5. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи мож-
ливе лише у випадках, встановлених:

а) Конституцією України;

б) ЦК України та іншими законами;

в) за договором сторін;

г) фізичною особою за власного волею.

6. ЦК України виділяє наступні групи особистих немайнових
прав фізичної особи:

а) особисті немайнові права, гцо забезпечують природне існування
фізичної особи;

б) особисті немайнові права, що забезпечують сімейне існування
фізичної особи;

в) особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фі-
зичної особи;

г) особисті немайнові права, що забезпечують економічне буття
фізичної особи.

7. Захист особистих немайнових прав здійснюється шляхом:

а) звернення з позовом до суду;

б) звернення до правопорушника;

в) звернення з заявою до органів державної влади та місцевого
самоврядування;

г) звернення з борговим документом до нотаріуса.

8. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено вна-
слідок поширення недостовірної інформації має право:

а) на відповідь;

б) на спростування недостовірної інформації;

в) на розповсюдження недостовірної інформації про поширювача;

г) на закриття засобу масової інформації через який була поширена
недостовірна інформація.

9. Недостовірною інформацією за ЦК України вважається:

а) неправдива інформація;

б) негативна інформація, поширена про особу;

в) інформація, отримана незаконним шляхом.

10. Способами судового захисту особистих немайнових прав
фізичної особи є:

а) вимога про поновлення порушеного права;

б) имога про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної
шкоди;

в) право на відповідь;

г) вимога про компенсацію заподіяної шкоди у розмірі від 10 до 50

0 мінімальних заробітних плат.

Тести

1. До особистих немайнових прав, що забезпечують природне
існування фізичної особи належать:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: