Заняття шосте(2 год).Логічні основи аргументації.

1. Поняття доведення.

2. Поняття спростування.

3. Правила доказового міркування.

4. Дискусія. Правила ведення дискусії. Мистецтво полеміки.

Вправи

1. Спростуйте тезу: «Усі метали важчі від води».

2. Встановіть помилку у доведенні: «Ця тварина — зебра, бо вона смугаста».

3. Сформулюйте типові софізми: «брехун», «рогатий»;

парадокси: «купа», «лисий», «мер міста», «генерал і цирульник».

4. Розкрийте зміст понять: спір, еристика, дискусія, полеміка, диспут, дебати.

5. У наведеній нижче «Справі Вальяно» визначте:

1) який софістичний прийом застосував адвокат у своєму твердженні про непідсудність Вальяно?

2) якої логічної помилки припустився прокурор, кинувши свою репліку?

3) яку логічну помилку не помітили у виступі адвоката прокурор, суддя і присяжні?

4) як називається полемічний прийом, який так вдало використав адвокат проти прокурора?

Справа Вальяно

У 80-ті роки XIX ст. Таганрог жваво торгував із заморськими країнами. Молодий торговий маклер Вальяно несподівано для всіх казково розбагатів. Він був настільки спритним контрабандистом, що ввозив заборонені товари цілими пароплавами. Це робилося таким способом. Існувало митне правило: після перевірки вантажу і нарахування мита господар вантажу мав право або, сплативши мито, забрати з пароплава вантаж, або, відмовившись від сплати, утопити вантаж на рейді. Акт про втоплення підшивався до справи, а пароплав відходив у зворотний рейс. Насправді ж ніякого втоплення не було. У Вальяно була зафрахтована ціла флотилія турецьких фелюг — містких плоскодонних човнів, якими вантаж переправлявся до підвалів особняка Вальяно.

До Таганрога прибув новий прокурор з метою зробити собі кар’єру. Він порушив проти Вальяно кримінальну справу, яка просувалася дуже швидко. Спроби підкупити прокурора успіху не мали. Вальяно загрожували три місяці ув’язнення і колосальний штраф за контрабанду — 12 мільйонів рублів, що становило майже все багатство контрабандиста.

Адвокатом Вальяно запросив відомого фахівця з цивільних позовів А. Я. Пассовера. Іде засідання суду. Обвинувальна промова прокурора триває три години. Вина Вальяно доведена. Захисник говорив не більше п’яти хвилин. Він заявив, що Вальяно має бути виправданим, оскільки возив вантаж на турецьких фелюгах, а в роз’ясненні судового департаменту сенату з вичерпним переліком усіх видів морської контрабанди — човни, баркаси, шлюпки, плоти, навіть рятівні пояси та уламки кораблів, що зазнали аварії,— плоскодонні турецькі фелюги не згадуються. Роз’яснення ж правлячого сенату розширювальному тлумаченню не підлягають.

Бліде обличчя прокурора почервоніло. Він підхопився і закричав тремтячим голосом:

— Вальяно — контрабандист! Коли б він ним не був, він не зміг би своєму адвокатові заплатити мільйон рублів за захист! У залі ахнули. Мільйон рублів?! Нечувана цифра! Репліка прокурора тієї ж миті повернулась проти нього.

— Так, я дістав мільйон, — спокійно відповів захисник. — Значить, так дорого цінуються мої слова! А тепер порахуємо, чого варті слова прокурора!

За рік прокурор одержує 3600 рублів, — вирахував уголос адвокат, — за місяць — 300, отже, за день, у тому числі й за сьогоднішній, — рублів 10. Виголошував свою промову прокурор три години, сказав за свої 10 рублів 45 тисяч слів. Скільки ж коштує слово прокурора?

Витягнувшись, Пассовер вигукнув:

— Гріш ціна слову прокурора!

Процес було виграно. Вальяно виправдали.

(С. Званцев. Дело Вальяно. Рассказ)

Література

Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов педвузов. — М.: Высш. шк., 1995. — Гл. VІ—VП.

Павлова Л. Г. Спор, дискусия, полемика. — М.: Просвещение, 1991. — С. 3—36.

Поварнин О. И. Спор о теории и практике спора // Вопросы философии. — 1990. — № 3. — С. 57—134.

Петров Ю. А. Азбука логического мышления. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. — С. 42—46.

Кириллов В. И., Старченко Л. А. Логика. — М.: Высш. шк. — Гл. ХІІ.

Тофтул М. Г. Логіка: Посібник. — К.: Академія, 1999. — С. 3—12, 295—327.

5. Методика розв’язання задач
на дедуктивні умовиводи

У практиці повсякденного мислення ми найчастіше користуємося дедуктивними умовиводами, і саме вони становлять переважну більшість логічних задач, які повинні розв’язувати студенти в процесі засвоєння курсу логіки та під час заліку.

До найпоширеніших дедуктивних умовиводів належать простий категоричний, умовно-категоричний і розділово-категоричний силогізми та ентимема.

Як показує досвід, розв’язання задач на зазначені види умовиводів, особливо на простий категоричний силогізм і ентимему, становить для студентів чималі труднощі.

Значною мірою це пояснюється тим, що в підручниках з ло-
гіки не дається методика розв’язання задач, а спеціальних ме-
тодичних розробок, у яких розглядалися б технічні прийоми
аналізу силогізмів, немає. Цей розділ дещо заповнить цю прогалину.

Слід мати на увазі, що без ґрунтовного знання теорії розв’я­зувати логічні задачі неможливо. Тому, перш за все, необхідно
засвоїти відповідний теоретичний матеріал, ознайомитися з методикою та опанувати технічні прийоми розв’язання задач на той
чи інший вид умовиводу і лише після цього приступати до їх розв’язання.

5.1. Розв’язання задач на простий
категоричний силогізм

Під час розв’язання задач на простий категоричний силогізм треба насамперед встановити тип суджень, що входять до складу даного силогізму, потім визначити терміни силогізму, більший і менший засновки, фігуру і модус силогізму. Тільки після цього можна приступати до перевірки особливих правил фігури і загальних правил силогізму.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: