Використання фразеології в різних стилях.

У багатій фразеології нашої мови закладено великі синонімічні можливості, що дає підстави її широкого використання як стилістичного засобу. Фразеологічні звороти широкого вживаються в усіх мовних стилях, але в різній функції. У науковому та офіційно діловому мовленні, як правило, використовуються загальнолітературні стійкі звороти, що вступають у номінативній функції: брати участь, виносити ухвалу. У публіцистичних і особливо художніх творах та в розмовному мовленні на перший план виходить експресивно-стилістичний бік фразеологізмів як книжного, так і розмовно-побутового характеру.

Розмовні фразеологічні одиниці наділені безпосередністю, невимушеністю, їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимна пом’якшеність: вискочив, як Пилип з конопель; наше діло півняче – прокукурікав, а там хоч і не розвидняйся; голодній курці просо на думці. Просторічні фразеологізми вживаються переважно в розмовному мовленні, але в них більше, ніж у розмовних одиниць, виявляється емоційність, оцінність, експресивність. Сюди належать фамільярні, вульгарні, зневажливі, лайливі звороти. Як і просторічна лексика, вони перебувають на межі літературної мови: утерти носа; заткнути пельку; без задніх ніг; іди к чорту.

Фразеологізмам властиві такі виразові якості, як образність, емоційність, оцінність, експресивність. Образність є домінантною рисою фразеологічних одиниць, становить їхню естетичну цінність. У публіцистиці й художній літературі фразеологічні звороти використовуються в авторському мовленні, роблячи його різноманітнішим, більш мальовничим, сповненим почуттів, а також у мовленні персонажів, як один із засобів їх характеристики.

Якщо в художньому стилі образність виявляється в багатоплановому, організованому системному викладі, то в публіцистиці образна оповідь переривається безпосередньо авторськими міркуваннями. Особливість публіцистичного образу полягає в тому, що він якоюсь мірою забарвлює інформаційний текст.

86. Міжмовна омонімія та паронімія як джерело…. (чогось там =))

Омоніми – слова, що мають однаковий склад, але відмінні значенням (стигнути – дозрівати і стигнути – холонути)

Крім внутрішньомовної, існує міжмовна омонімія. Однакові звукові комплекси з різним значенням є і в близькоспоріднених, і в віддалених щодо походженнях мовах. У даному випадку нас більше цікавить омонімія в близькоспоріднених мовах. Наприклад, українські та російські значення слів бані, луна, люлька, рожа, сказ, трус та ін. Люди, недостатньо обізнані з лексичними нормами тієї чи іншої мови, часто користуються цими омонімами неправильно. Наприклад, про боягуза можуть сказати – він такий трус, лазню називають банею, а баню на церкві - запозиченим з рос. Мови – купол. На жаль, такі помилки не обмежуються усним мовленням, інколи вони псують і термінологію, зокрема технічну чи музичну. Приміром, російське слово шарикопідшипник перекладають у нас як шарикопідшипник, замість нормального відповідника кульковий підшипник, на «Місячну сонату» Бетховена кажуть «Лунна соната». Міжмовну омонімію використовують подеколи як засіб гумори і сатири.

Пароніми – слова близькі за звучанням, але різні за значенням (іммігрант – емігрант, уява – уявлення).

Близькоспоріднені мови мають таку лексико-семантичну особливість: у них є майже тотожні за звучанням слова того самого кореня, які позначають різні, часом навіть протилежні поняття. Скажімо, укр.. уродливий і рос. Уродливий, ч. cerstviy означає «свіжий», тобто є антонімічним українському черствий. Для людей, що не досить опанували мову, такі випадки можуть стати джерелом неправильного слововживання, особливо коли мова йде про службові частини мови. Наприклад, українські прийменники у і в за значенням нічим не відрізняються один від одного. Їхнє вживання залежить від позиції в тексті: У мене була книжка; Був у мене підручник. Під впливом російської мови в українських писаних та усних текстах з’являються помилкові конструкції. Серед кількох значень російського прийменника у є таке: «поблизу,біля чогось», якому в укр. мові відповідають коло, біля, край, перед.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: