ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Політичний конфліктОтже, як ми вже розглядали, політичний конфлікт є різновидом соціального конфлікту. Стосовно інших соціальних конфліктів даний вид має одну серйозну особливість. Він пов’язаний з тим, що стосується державної влади. Як ми вже розглядали, політична боротьба є об'єктивним станом життя суспільства. Мало того, її наявність говорить про здоровіший стан суспільства, тобто наявність у суспільстві різних точок зору на способи його керування. Об'єктом політичного конфлікту є державна влада, предметом – боротьба за оволодіння системою владних інститутів, які дозволили б розподіляти матеріальні ресурси й управляти соціальними процесами в суспільстві. Процес соціального розвитку, цілком об'єктивно, сприяє зародженню в суспільстві складних соціальних запитів, які цілком можуть і повинні бути несумісні. Вихід їх на політичну арену перетворює їх у політичні інтереси, які доводять політичну боротьбу до рівня конфліктного протистояння. Ми повинні усвідомити, що конфліктність у політичній боротьбі й політичний конфлікт є об'єктивно необхідною умовою існування демократичного суспільства. Поки в суспільстві існує приватна власність і розподіл ресурсів, поки існують різні точки зору на шляху розвитку суспільства й способи його керування, політичні конфлікти закономірні, можливі й навіть необхідні. Демократичний шлях розвитку суспільства показує нам, що паралельно із загостренням політичної боротьби, демократія створює й механізми, щоб у суспільства були механізми, що не допускають переростання цієї боротьби в стан кризи. Специфікою політичного конфлікту можна вважати те, що врегулювання самого конфлікту може трапитися тільки у випадку, якщо буде зменшуватися гострота протиборства між суперниками. Саме гострота протиборства, а не припинення самого протиборства. Та ж історія й з компромісом. Досягнення компромісу між конфліктуючими сторонами і навіть консенсус не усуває причини конфлікту й самої конфліктності у відносинах. Дозвіл політичного конфлікту відбувається тільки через оволодіння предмета конфлікту (тобто завоювання державної влади), що зовсім не сприяє ліквідації можливого рецидиву, а вуж тим більше розв'язання конфлікту. Перемога однієї зі сторін автоматично породжує їхніх опонентів – процес боротьби за владу триває.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|