Циклічність, як діалектична концепція геологічних знань

Сутність категорії циклічності в геології полягає у наступному :

2. Циклічна структура розвитку геологічних систем не виключаєнезворотних змін у процесах, а навпаки, передбачає їх. Незворотність у даному випадку проявляється у деформуванні структури циклів, „неповторності” прояву кожного з них. Незворотність розвитку євнутрішньою властивістю циклічної структури.

3. Відхилення від закономірно-впорядкованої картини циклічності призводять до того, що кожний цикл нижчого порядку перетворюється у цілком визначений етап циклів більш крупного масштабу. Нерівнозначність різних циклів утворює конкретну причину поступального характеру розвитку геологічних систем.

4. Для геологічних процесів дуже характерною є певна ієрархічність геологічних циклів різних порядків і природи. Як правило, кожний з циклів складається з ряду циклів нижчого порядку, а сам, у свою чергу, разом з іншими однотипними циклічними утвореннями включається у циклічну структуру більшого масштабу і порядку. Таким чином, структура розвиткувеликої геологічної системи є співвідношенням циклів різного рангу: розвиток виступає, як результуюча різного типу циклів.

5. Однією з особливостей геологічного циклу є певна плавність, розтягнутість у часі. Будь-які різківідхилення лінії розвитку не характерні для геологічної еволюції. І навіть якщо відбувається стрибкоподібне нарощування якості процесів, цей стрибок займає досить значний проміжок часу.

6. Для геологічних циклів характерним є те,щокінцевий ступіньрозвитку не дуже відрізняється від початкового. Це пояснюється тим, що якісні зміни окремих геологічних систем, що здійснюються в межах циклу,досить жорсткообмежуються загальною суттюгеологічної формируху. Дійсно, тверда оболонка Землі у цілому динамічно „консервативна” і стабільна за основними своїми суттєвими параметрами. Тому якісні зміни елементів у сфері динамічно стабільного цілого не повинні носити дуже сильних „збуджень”.

7. Поступовість, спрямованість у геологічному розвитку реалізується через ряд послідовних циклів. Процес геологічного розвиткумає поліциклічнуструктуру. Принцип поліциклізму безпосередньо припускає: а) незнамкненість кожного циклу; б) незворотність розвитку на протязі кожного циклу; в) складну ієрархію циклів різних порядків і природи.

Ґрунтуючись на цих висновках, спробуємо показати значення діалектичної концепції циклічності для деяких методологічних і теоретичних проблем сучасної геології.

I. Місце геології у природничонауковій картині світу

Побудова природничонаукової картини світу вимагає використання всієї сукупності природничих знань на базі діалектико-матеріалістичної методології. Оскільки така картина - узагальнена теоретично-логічна модель матерії, що рухається і розвивається, то для визначення місця геології у ній необхідно уточнити положення геологічної форми руху серед інших форм руху матерії.

Геологічну форму руху слід розглядати як сполучну ланку між генетично попередніми формами руху матерії і як основу для функціонування наступних форм. Вона виступає як необхідна умова для активної еволюції матерії - утворення життя. Геологічні знання - необхідна умова для екстраполяції практично усіх інших знань, оскільки центромперетину об’єктів більшості наук є наша планета і, відповідно, уся система об’єктів, що відбивається у геологічній науці.

Сучасна картина світу - це перш за все - цілісна динамічна модель функціонування об’єктів різної складності зі своїми законами. За для того, щоб природно-наукова картина носила діалектичний характер, вона повинна відбивати протиріччя між стабільністю та мінливістю.

Циклічний характер мікро-, макро- і мегапроцесів передбачає утворення нової якості, що і дає можливість зробити картину об’єктів діалектично стійкою. Діалектична стійкість - це насамперед рівновага у русі і рух урівновазі, що характеризує ті параметри системи, які періодично репродуктуються, повторюючи себе без змін.

Різні елементи геологічної системи включено до різних циклічних процесів, причому цикли мають різний ступінь спільності і знаходяться у певному взаємозв’язку (наприклад, хімічний цикл створення молекул, пов’язаний з відповідними фізичними, енергетичними та ін. циклами). Таким чином, категорія будь-якого (діалектичного) циклу виконує функцію структурно-ієрархічного упорядкування фрагментів розвитку природи. Вцьому і полягає діалектика геологічних процесів.

Основою діалектики геологічних процесів, її визначальним принципом є закон єдності і боротьби протилежностей - вчення про суперечності як внутрішню причину саморуху і саморозвитку геологічної системи, як причину існування геологічної форми руху матерії. Матеріалістична діалектика, на яку ми спираємося у пізнанні геологічних об’єктів, процесів та явищ є, з одного боку, загальною теорією розвитку, а з іншого - теорією пізнання.

В сучасній геологічній науці діалектика, як наука про універсальні закони руху і розвитку природи набуває все більшого значення. Вихідним принципом діалектичного способу мислення є пізнання істини через осягнення єдності протилежних визначень предмета. Діалектика є вивченням суперечностейв самій суті предметів. А умовою пізнання всіх процесів світу в їхньому саморусі є пізнання їх як єдності протилежностей.