Про характер закономірностей у геології та гідрогеології

Встановлено, що багатьом з геологічних наук властиві закономірності функціонального характеру. Є вони і у гідрогеології, хоча вивчення підземних вод мало більш практичний інтерес.

Що ж таке закономірність? Філософська категорія закономірності, що тісно пов’язана з категорією закону, означає, насамперед, певну впорядкованість подій, відносну постійність, сталість головних детермінуючих факторів, регулярність зв’язку між речами. На перших ступенях пізнання відповідна залежність між речами виступає як закономірність. Ця ж сама залежність формулюється як закон, коли знання про неї набувають повнішого і конкретнішого характеру, фіксуючи конкретне співвідношення між певними речами.

Протиріччя між фактами, що накопилися і рівнем теоретичного знання єоднією з основних внутрішніх причин розвитку науки. Нові емпіричні дані призводять до перегляду гіпотез. Так, ще донедавна превалювала теорія про фіксоване положення континентів та океанів (фіксистська тектонічна теорія). Завдяки новим дослідженням із застосуванням сучасних методів було встановлено, що окремі літосферні плити постійно рухаються. Це призвело до того, що фіксистську теорію було змінено на теорію літосферних плит, якою і керується зараз переважна більшість геологів.

Розвиток геології, з одного боку, йде шляхом широкого використання статистичних методів, із застосуванням найновіших технічних засобів, а з іншого - вона все більше використовує методи самих різних галузей науки.

Новий етап у розвитку геології пов’язаний з розглядом геологічних процесів як сукупності астрономічних, фізичних, хімічних і біологічних процесів. Така сукупність є якісно-своєрідною формою руху матерії (геологічною формою - яку ми розглядали раніше).

Закономірності геологічних процесів та явищ за своїм характером не співпадають з законами фізики, хімії, біології, оскільки вони проявляються лише на певних етапах розвитку. Так, закономірна залежність формування хімічного складу підземних вод від складу водоуміщуючих порід та розвантаження флюїдів по зонах розломів проявляється протягом всієї геологічної історії Землі, проте ступінь дії цих факторів у різні геологічні періоди неоднакова.

Формування підземних вод відбувається внаслідок як зовнішніх так і внутрішніх факторів. Під зовнішніми маються на увазі фактори, що безпосередньо не пов’язані зі зміною геологічної обстановки формування вод. До них належать тектонічні рухи, фізико - геологічні умови, еволюція органічного світу та інші, що обумовлюють зміни у водоносних породах та басейнах поверхневих вод.

Під внутрішніми - розуміють впливи, пов’язані зі змінами місцевих умов фільтрації, перерозподілу у іонно - солевому складі вод, зміною показників рН та Еh і т. ін., що викликані дією протилежно спрямованих сил.

Чим меншим є масштаб резервуара підземних вод, тим більше проявляється безпосередня роль внутрішніх впливів. Саме цією закономірною залежністю підкреслюється нерозривний діалектичний зв’язок між внутрішнім та зовнішнім впливом.

Взаємодія закономірних факторів і випадкових явищ залежить від масштабупроцесів формування підземних вод. Чим більшим є масштаб цьогопроцесу тим більш значно проявляється дана закономірність. Зовнішні впливи, у порівнянні із внутрішніми, пов’язані з явищами, що діють у більш широких масштабах. Тому відповідні закономірності у цьому випадку виявляються простіше.

Знаходження підвищених концентрацій певних асоціацій гідрогеохімічних елементів - індикаторів над рудними об’єктами, напірність вод у артезіанських басейнах, підвищені температури води у районах тектонічної активізації (що пов’язується з інтенсифікацією теплового потоку та ін. - все це гідрогеологічні закономірності, що обумовлені геологічними (зовнішніми) особливостями. З іншого боку, наприклад - підвищена або знижена рухливість окремих хімічних елементів у водяних розчинах (що пов’язана із фізико - хімічною обстановкою середовища міграції), мінералізація підземних вод, що контролюється сумою розчинних солей є закономірностями, обумовленими внутрішніми факторами.

Єдність і боротьба протилежностей як рухома сила формуванняхімічного складу підземних вод проявляється у привносі і виносі ними мінеральних речовин, руйнуванні та утворенні водоуміщуючих товщ та водотривів, змішуванні інфільтраційних та глибинних вод.

Закономірним у цьому є те, що формування вод завжди пов’язане з процесом вирішення протиріч між глибинними (ендогенними) та поверхневими (екзогенними) процесами.

З розвитком гідросфери хімічний склад підземних вод постійно змінюється, урізноманітнюючи типи існуючих та стимулюючи появу інших протиріч у системі. Це обумовлює виникнення нових закономірностей, існування котрих забезпечується тією ж боротьбою протилежних факторів у єдиній системі „вода - порода - газ - жива речовина”.

Таким чином закономірності у геології (і гідрогеології. зокрема) виникають в процесі впорядкованого перебігу подій у геологічній історії і обумовлені єдністю та боротьбою протилежних за походженням і спрямованістю факторів. Саме усвідомлення окремих закономірностей у будові і розвитку геологічних систем і підсистем певного класу дозволяє нам вивести закони природи та створити об’єктивну картину світу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: