Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Комплектація деталей




 

Під комплектацією прийнято розуміти комплекс операцій по переміщенню (доставці), підбору і взаємному пригону деталей перед вузловим і загальним збиранням об'єкта. Розрізняють два способи комплектування деталей в умовах ремонтного виробництва: індивідуальний (штучний) і груповий (селективний).

Індивідуальний підбір полягає в тому, що до однієї деталі підбирають другу деталь даного з'єднання виходячи з того зазору або натягу, що допускається при збиранні. При цьому у ряді випадків для забезпечення точності збирання агрегатів доводиться виконувати припасовування деталей по місцю. Під припасовуванням розуміється ручна або механічна обробка деталей, за допомогою якої досягається необхідна точність з'єднання при збиранні. До слюсарно-пригоночних операцій відносяться обпилювання, зачищення, припасовування різьблення, вирубка канавок, шабрування, притирання, свердлення тощо.

Груповий (селективний) підбір характеризується тим, що деталі, що з'єднануються, після їх обробки різанням і контролю сортують за розмірами на певні групи. При збиранні певного з'єднання використовують деталі однієї групи. Селективне збирання, дозволяє значно підвищити точність збирання з'єднань без зменшення допусків виготовлення чи ремонту деталей і забезпечують задану точність збирання при розширенні допусків до економічно обгрунтованих розмірів. Селективне збирання слід застосовувати для відповідальних з'єднань високої точності, коли додаткові витрати на сортування, маркування, збирання і зберігання деталей по групах окупаються високою якістю з'єднань.

До комплектації також відносяться роботи по підбору деталей по масі і балансування з метою усунення неврівноваженості частин механізмів, що обертаються. Відомо, що при великих частотах обертання деталей навіть незначна неврівноваженість служить причиною вібрацій, що приводять до інтенсивного зношування і зламів деталей. Розрізняють силову (статичну) і моментну (динамічну) неврівноваженість. Для урівноваження деталей їх піддають статичному і (або) динамічному балансуванню.

У статично неврівноваженої деталі її маса розташована несиметрично щодо осі обертання. Тому при статичному положенні деталі центр ваги прагнутиме зайняти крайнє нижнє положення (рис. 1.70).

Рис. 1.70 – Схема статичного урівноваження деталей

 

Для урівноваження деталі додають з діаметрально протилежної сторони вантаж масою т2 з таким розрахунком, щоб його момент m2r2 був рівний моменту неврівноваженої маси m1r1. Тоді деталь знаходитиметься в рівновазі, оскільки центр ваги лежатиме на осі обертання. Рівновага досягається також шляхом видалення частини металу деталі із сторони неврівноваженої маси т1. В технічних вимогах на балансування дається допуск, званий дисбалансом, з розмірністю в ньютон-метрах (Н-м). Статичне балансування проводять на горизонтально-паралельних призмах або роликових опорах. Статичному балансуванню піддають деталі, у яких діаметр перевищує довжину і порівняно невелика частота обертання.

Динамічне балансування звичайно роблять деталям, довжина яких рівна або більше діаметра і має велику частоту обертання. На рисунку 1.71 показаний статично відбалансований ротор, у якого маса т урівноважена вантажем М.

Рис. 1.71 – Схема динамічного урівноваження деталей

При швидкому обертанні виникають дві рівні, але протилежно направлені відцентрові сили F1 і F2. Момент F1l1, що утворюється, прагне повернути вісь ротора щодо центра ваги. Момент цієї пари сил може бути урівноважений тільки іншою парою сил, діючою в тій же площині, яка створює рівний протидіючий момент. Для цього на ротор кріплять два вантажі масою m1=m2 на рівній відстані від осі обертання. Вантажі і їх відстані від осі обертання підбирають з таким розрахунком, щоб відцентрові сили від цих вантажів створювали момент P1l2, врівноважуючий момент F1l1. Звичайно вантажі т1 і т2 прикріплюють до поверхонь торців деталей або з цих поверхонь видаляють частину металу. Динамічне балансування проводять на верстатах різних типів. Після закінчення всіх робіт по комплектації деталі комплектів маркірують (буквами або цифрами) згідно вимогам креслень.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных