Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Юридична література. Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій




Вінник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навчальний посібник. -К.: Атіка, 2000.

Вінник О.М. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2005. - 634 с.

Гайворонський В.М., Жушман В.П. Господарське право України. -X.: Право, 2005. -384 с.

Горевий В.І., Завальний В.М. Правове забезпечення діяльності під­приємств: Методичні рекомендації. - Суми: Вид-во Сумського наці­онального аграрного університету, 2004. - 212 с.

Саниахметова Н.А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украиньї: Учебное пособие. - X.: Одиссей, 2004. - 480 с.

Сенчик В.І. Кооперативне право: Підручник. - К.: Ін Юре, 1998.

Щербина О.В. Правове становище акціонерів за законодавством Укра­їни. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 160 с.

Щербина В.С. Господарське право: Піл; К.: Юрінком Інтер, 2003. - 480 с.

Наукові статті

1. Архіпова О.В. Припинення юридичної особи й права, що виникають з її участі в інших підприємствах // Вісник Хмельницького інститу­ту регіонального управління та права. - 2002. - № 2. - С. 62-64.

2. Баранцев П. Ліквідація підприємств: правове регулювання, оподат­кування // Право України. - 2000. - № 12. - С. 77-80.

3. Беляневич О.А. Відокремлені підрозділи підприємств як учасники господарського обороту // Вісник Вищого арбітражного суду Укра­їни. - 1998. - № 2. - С. 248-251.

 

- 51 -

 

4. Блащук Т. Організаційно-правові форми юридичних осіб у сучасно­му цивільному праві // Підприємництво, господарство і право. -2005. - № 8. - С. 3-5.

5. Винар Т. Організаційно-правові форми юридичних осіб, заснованих державою // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 1. - С. 6-Ю.

6. Вінник О. Організаційно-правові форми підприємств державного сектора економіки // Юридичний вісник України. - 1996 - № 26.

7. Кучеренко І.М. Види підприємницьких юридичних осіб за новим Цивільним та Господарським кодексами // Вісник Хмельницького ін-ту регіонального управління та права. - 2002. - № 2. - С. 20-22.

Ісаков М. Деякі проблеми приватних підприємств // Підприємниц­тво, господарство і право. - 2005. - № 3.

 

1. Правовий статус і діяльність організацій, що здійснюють госпо­дарську діяльність, регламентується ГК України та іншим зако­нодавством. Найбільш детально опрацьовані законодавцем пра­вові аспекти діяльності підприємств.

Згідно з ГК України, підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, створеним компетентним органом державної вла­ди, місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задо­волення суспільних та особистих потреб шляхом систематично­го здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення під­приємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Воно є юридичною особою, має відокремлене майно, са­мостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та

- 52 -

ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Структура підприємства може складатися з виробничих підроз­ділів (виробництв, цехів, бригад, лабораторій), а також функціональ­них підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб). Підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють штатний розпис і кількість працівників. Функції, права та обов'язки структурних підрозділів визначаються поло­женнями про них, що затверджуються в порядку, визначеному ста­тутом підприємства та іншими установчими документами.

Підприємства можуть створювати філіали, представництва, від­ділення та інші відокремлені підрозділи з правами відкриття раху­нків у банках та затверджувати положення про них. Узгодження питань про розміщення таких підрозділів підприємств з органами місцевого самоврядування здійснюються в установленому порядку. Залежно від форм власності ГК України виділяє такі види підприємств:

- приватне підприємство, засноване на приватній власності громадян чи іншого суб'єкта господарювання;

- підприємство, що діє на основі колективної власності;

- комунальне підприємство, що діє на основі власності від­повідної територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної влас­ності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

В Україні, за Кодексом, можуть діяти також інші види під­приємств (ст. 63).

У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвес­тиція становить не менш як 10%, воно визнається підприємст­вом з іноземними інвестиціями. Підприємство, у

 

- 53 -

 

статутному фонді якого іноземна інвестиція становить 100%, вважається інозем­ним підприємством.

Залежно від обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до малих, середніх або великих.

Малими (незалежно від форм власності) визнаються підпри­ємства з середньообліковою кількістю працюючих за звітний (фі­нансовий) рік, що не перевищує 50 чоловік, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими визнаються підприємства, у яких середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, по­слуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн євро за серед­ньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються середніми.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду підприємства поділяються на унітарні та кор­поративні. Унітарне підприємство створюється одним власни­ком, який виділяє необхідне для нього майно, формує статутний фонд, не поділений на частки, паї, затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначаєть­ся, керує підприємством, формує його трудовий колектив на заса­дах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації

підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, засновані на власності об'єднань громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративні підприємства утворюються двома чи більше власниками на підставі їх спільної угоди (договору) і діють на основі об'єднання майна та/або

- 54 -

трудової чи підприємницької ді­яльності засновників (учасників), їх спільного управління спра­вами на базі корпоративних прав, у тому числі через створювані ними органи, участі в розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарських товариств (акціонерного, з обмеженою відповідальністю, повного, з додатковою відповідаль­ністю, командитного), а також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності кількох осіб.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна та участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємст­вом безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства вла­сник (власники) або уповноважений ним орган призначає (оби­рає) керівника підприємства. У разі наймання керівника підпри­ємства з ним укладається договір (контракт), у якому визнача­ються строк наймання, права, обов'язки і відповідальність керів­ника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови наймання за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємс­тва, представляє його інтереси в органах державної влади і орга­нах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в ме­жах та порядку, визначених установчими документами.

 

- 55 -

2. Компетенція структурних підрозділів визначається підприємст­вом самостійно. Однак вищі органи управління можуть вплива­ти на цей процес з метою забезпечення раціональної організації виробництва шляхом рекомендацій, таких, наприклад, як типові або примірні положення про підрозділи підприємства, що встано­влюють оптимальні моделі їх компетенції, а також регулюють внутрішні господарські відносини. Компетенція таких підрозді­лів, як бухгалтерія, юридична служба підприємства, установлю­ється вищими органами у вигляді загальних положень.

Оскільки управління підприємством і правова робота на підпри­ємстві тісно взаємопов'язані, слід визначити правовий стан окре­мих структурних підрозділів підприємства. Насамперед, планово-економічного відділу,який організовує та вдосконалює планування виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозді­лів, координує діяльність підрозділів щодо вдосконалення вироб­ництва, забезпечує проведення аналізу з метою підвищення ефектив­ності виробництва. Тому, крім функції управління, планово-еконо­мічний відділ на основі державного замовлення, договорів і замов­лень споживачів продукції, виконуваних робіт, а також послуг, що надаються, розробляє перспективні, річні та квартальні плани виро­бництва, витрати виробництва, норми запасів матеріалів у цілому на підприємстві, контролює виконання економічних показників ді­яльності підприємства та його підрозділів, готує пропозиції щодо їх поліпшення, вживає заходи щодо зміцнення госпрозрахунку, підви­щення рентабельності, розробляє проекти договірних, оптових та роздрібних цін на продукцію, готує матеріали для підведення підсумків роботи підрозділів і підприємства в цілому за певний період.

Керівник планово-економічного відділу має право вимагати від інших структурних підрозділів матеріали та інформацію, що необхідні для виконання покладених на

 

- 56 -

відділ функцій, перевіря­ти діяльність структурних підрозділів з питань планово-економіч­ної роботи, давати рекомендації з питань, пов'язаних з виконанням планів, здійснення економічного аналізу, веденням звітності1.

Відділ праці та заробітної плати,плануючи і вдосконалюючи структуру управління, штатів, розробляє плани, що стосуються ор­ганізації праці та заробітної плати, за структурними підрозділами і в цілому по підприємству; штатні розписи підрозділів згідно з фон­дом оплати праці, структурою, схемою посадових окладів, аналізує ефективність діючої системи оплати праці, вносить пропозиції щодо її вдосконалення, здійснює контроль за правильним застосуванням різних форм оплати праці, забезпечує додержання штатної дисцип­ліни та ін. Відділ забезпечує додержання трудового законодавства,

бере участь у розв'язанні трудових спорів, розробленні та здійсненні заходів щодо зміцнення трудової дисципліни,

посилення контролю за використанням робочого часу, у складанні посадових інструкцій працівників підприємства. Начальник відділу праці та заробітної плати має право давати структурним підрозділам рекомендації з питань організації праці та заробітної плати, одержувати від них матеріали, що необхідні для виконання покладених на відділ функ­цій, звертатися до керівника підприємства з пропозиціями про за­охочення працівників за активну участь у поліпшенні організації праці або про накладення стягнень на службовців, які припусти­лись порушень при використанні фонду оплати праці.

Бухгалтеріязабезпечує організацію бухгалтерського обліку і контроль за раціональним та економним використанням матері­альних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням майна.

Головний бухгалтер забезпечує облік надходжень грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, відображення в бухгалтер­ському обліку операцій, пов'язаних з рухом, облік витрат та інший облік

- 57 -

 

 

господарсько-фінансової діяльності підприємства; правильне і своєчасне перерахування коштів у державний бюджет, внесків у державне соціальне страхування, коштів у різні фонди й резерви; виплату заборгованості банкам за кредитами й позиками та ін.

Разом із керівниками відповідних підрозділів головний бух­галтер здійснює контроль за дотриманням правил прийняття та відпуску товарно-матеріальних цінностей, правильністю витрат фонду оплати праці, суворим додержанням штатної фінансової та касової дисципліни, додержанням установлених правил прове­дення інвентаризацій, законних списань з бухгалтерських балан­сів нестач та інших витрат. У разі виявлення незаконних дій доповідає про це керівникові підприємства.

Головний бухгалтер разом із керівником підприємства підпи­сує документи, які є підставою для прийняття та відпуску гро­шових коштів і товарно-матеріальних цінностей, для чого вида­ється відповідний наказ по підприємству. Перелічені документи без підпису головного бухгалтера недійсні. Головному бухгалте­ру заборонено приймати до виконання та оформлювати докумен­ти за операціями, що суперечать законодавству та встановленому порядку прийняття, збереження й використання грошових кош­тів, товарно-матеріальних та інших цінностей.

Головний бухгалтер має право вимагати від структурних під­розділів додержання встановленого порядку оформлення операцій і подання необхідних документів і матеріалів, що є обов'язковим для виконання всіма працівниками. Призначення, звільнення та

переміщення матеріально відповідальних осіб можливі лише за погодженням із головним бухгалтером. Останній попередньо роз­глядає та візує договори та угоди підприємства на операції з товар­но-матеріальними цінностями, виконання робіт або послуг, а та­кож накази та розпорядження про встановлення працівникам по­садових

 

- 58 -

окладів, надбавок до заробітної плати та преміювання.

Відділ кадріввиконує важливу роль у здійсненні правової роботи на підприємстві. Основними його завданнями є забезпе­чення підприємства робітниками та службовцями необхідних спеціальностей та кваліфікацій згідно з планом, що стосується організації праці та заробітної плати, а також організація роботи з обліку, підготовки та підвищення кваліфікації працівників.

Особливу відповідальність відділ кадрів несе за своєчасне офор­млення працівників при прийнятті їх на посаду, переведенні та звільненні з посади, яку вони обіймають, відповідно до трудового законодавства; за додержання трудової дисципліни й правил вну­трішнього трудового розпорядку; за надання працівникам відпу­сток. Начальник відділу кадрів має право вимагати від структу­рних підрозділів необхідні дані про роботу з кадрами, контролю­вати роботу з кадрами в підрозділах. Відділ кадрів діє в тісному контакті з профспілковою організацією підприємства.

Відповідальну частину правової роботи на підприємстві вико­нують також відділи матеріально-технічного постачання та збу­ту. Спільна правова робота відділів матеріально-технічного по­стачання та збуту полягає в тому, що згідно з плановими завдан­нями і чинним законодавством вони укладають договори з по­стачальниками і споживачами продукції, контролюють їх вико­нання і в разі потреби застосовують передбачені законодавством заходи майнової відповідальності за невиконання постачальни­ками або споживачами договірних зобов'язань1.

Відділ матеріально-технічного постачанняпокликаний за­безпечувати підприємство сировиною, матеріалами, комплектую­чими виробами для дотримання графіку виробництва, своєчасно­го випуску якісної продукції, згідно із затвердженою номенклату­рою, державним замовленням та договорами зі споживачами.

- 59 -

Відділ збутуповинен реалізовувати виготовлену продукцію згідно з укладеними договорами.

Відділ охорони праці підприємствавиконує такі основні функції:

- забезпечує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє вдосконаленню діяльності в цьому напрямку кожного структурного підрозділу й кожної посадової особи;

- здійснює оперативно-методичне керівництво роботою з охо­рони праці;

- планує і розробляє разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення вста­новлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничо­го середовища (підвищення існуючого рівня охорони пра­ці, якщо встановлені норми досягнуті), а також складає розділ «Охорона праці» в колективному договорі; проводить для працівників ввідний інструктаж з питань, що стосуються охорони праці.

Організує:

1) забезпечення працівників правилами, стандартами, норма­ми, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

2) паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відпо­відності їх вимогам охорони праці;

3) облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворю­вань і аварій, а також шкоди від цих подій;

4) підготовку статистичних звітів підприємства з питань охо­рони праці;

5) розробку перспективних та початкових планів роботи під­приємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

6) роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведен­ня консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розпо­всюдження засобів наочної агітації, оформлення інформа­ційних стендів тощо;

- 60 -

7) допомогу комісії з питань охорони праці підприємства в опрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її ре­комендацій;

8)підвищення кваліфікації та перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Бере участь у:

1) розслідуванні нещасних випадків та аварій;

2) формуванні фонду охорони праці підприємства та в розпо­ділі його коштів;

3) роботі комісії з питань охорони праці підприємства;

4) роботі комісії з введення в дію завершених будівництв, реконструйованих або технічно переозброєних об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтова­ного або модернізованого устаткування;

5) розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства;

6) роботі постійної комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

Здійснює контроль за:

1) дотриманням чинного законодавства, міжгалузевих, галу­зевих та інших нормативних актів, виконанням праців­никами посадових інструкцій з питань охорони праці;

2) виконанням приписів органів державного нагляду, пропо­зицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за при­значенням коштів фонду охорони праці;

3) відповідністю нормативним актам про охорону праці ма­шин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, тех­нологічних процесів, засобів протиаварійного, колективно­го та індивідуального захисту працюючих,

 

- 61 -

 

наявністю тех­нологічної документації на робочих місцях;

4) своєчасним проведенням навчання та інструктажів працюю­чих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадо­вих осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

5) забезпеченням працюючих засобами індивідуального за­хисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мийними засо­бами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацією питного режиму; наданням працівникам передбачених за­конодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

7)використанням праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством.

Крім того, відділ охорони праці підприємства:

сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки й тех­ніки, у тому числі економіки, прогресивних технологій, су­часних засобів колективного та індивідуального захисту пра­цюючих, захисту населення та навколишнього середовища;

розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці;

надає методичну допомогу керівникам структурних підроз­ділів підприємства в розробленні заходів охорони праці;

готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;

- розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я працівників або для людей, що їх оточують, і навколишнього середовища, випадки відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи.

- 62 -

 

Контрольні питання

1. За якими критеріями класифікують підприємства?

2. Які підприємства належать до категорії малих підприємств?

3. Розкрийте поняття «унітарне підприємство».

4. У чому полягає специфіка корпоративних підприємств?

5. Чи може приватне підприємство створюватися юридичною особою?

6. Які види господарських товариств ви знаєте?

7. Чи може створюватися господарське товариство однією особою?

8. Яким чином здійснюється управління підприємством?

9. Правове становище планово-економічного відділу.

10. Основні завдання бухгалтерії підприємства.

11.У чому полягають обов'язки відділу кадрів підприємства?

12.Функції відділу охорони праці підприємства.

 

 

vikidalka.ru - 2015-2017 год. Все права принадлежат их авторам!