Розумінняу тлумаченні, застосуванні та реалізації

Шаповал В. Теоретичні проблеми реалізації норм Конституції // Право України. -1997.-№6.-С.6.

Відомо, наприклад, що такий орган, як Верховний Суд США, час від часу змінює, суттєво коригує свої власні висновки, роз'яснення щодо чинного законодавства (див.: Равное правосудие на основе закона Верховный Суд в жизни Америки. - М, 1995. - С.57-58, 63-65, 69-74, 78-79). Робив це колись і Пленум Верховного Суду СРСР (див.: Судебная практика в советской правовой системе.-М., 1975.-С.72-73, 124-125, 153-159).

Така можливість зумовлюється тим, що значна частина законодавчих текстів (втім, як і багатьох інших знакових утворень) об'єктивно допускає неоднозначну інтерпретацію, здатна слугувати носієм різноманітних соціальних „смислів", значень.

юридичних норм. У герменевтиці нині вироблено такі поняття, положення, методики, процедури, використання котрих дозволяє піднести наукову і практико-прикладну розробку тлумачення юридичних норм на якісно новий рівень. Йдеться, наприклад, про поняття смислу, поняття інформативності тексту (тобто системи його властивостей, характеристик, що обумовлюють його правильну інтерпретацію, яка, проте, не є тотожною його інформаційній насиченості) та класифікацію текстів залежно від цієї ж властивості, а також про такі поняття, як адекватність смислової інтерпретації, інтерпретаційна модель, інтерпретаційний „зсув" (зрушення), переосмислювання („перекодовування") тексту, рівень семіосоціопсихологічної підготовки суб'єктів, семіосоціопсихологічна група. Наведені поняття дозволяють, зокрема, виявити умови адекватності уяснення закону, ступінь відповідності тлумачення закону задуму (волі) законодавця, рівень інформативності закону, ступінь підготовленості, здатності адресатів законів до його адекватного тлумачення, уточнити причини нерозуміння закону, передумови і межі допустимості офіційного „перетлумачення" даного закону відповідним органом.

Евристичні можливості загальної теорії розуміння (зокрема, того її розділу, що репрезентований працями Т. Дрідзе¹, ми спробували свого часу використати при проведенні серії емпіричних досліджень, спрямованих на уточнення передумов і факторів однакового, відповідного до задуму законодавця розуміння текстів законів їхніми виконавцями².

Мета одного з таких досліджень полягала у тому, аби визначити співвідношення використовуваних у законодавстві тих загальновживаних слів і спеціальних (термінологічних)

¹ Див.: Дридзе Т. М. Текстовая деятельность в структуре социальной
коммуникации // Проблемы семиосоциопсихологии. - М, 1984. - С.48-
135.

² У цих дослідженнях брали участь також М. Дякович (Садовська) і А.
Забродський.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: