Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема: САНІТАРНЕ ЗАКОНОДАВСТВО Й ОРГАНІЗАЦІЯ




ХАРЧОВОГО НАГЛЯДУ

Контрольні запитання

1. Які органи мають право здійснювати санітарно-харчовий нагляд?

2. Що входить до компетенції поточного та попереджувального санітарних наглядів?

3. Яким чином громадськість бере участь у санітарному нагляді?

4. Назвіть законодавчі документи, якими керується у своїй роботі санітар­но-харчовий нагляд?

Санітарне законодавство — це сукупність законів, які визначають вимоги та нормативи в галузі санітарно-гігієнічної охорони праці та побуту населення. Основне завдання державного санітарного нагляду України — контроль за здійсненням заходів, спрямованих на попередження та ліквідацію професійних та інфекційних захворювань, раціональну організацію праці та побуту насе­лення, на ліквідацію та попередження забруднень водойм, ґрунту, повітря шкідливими промисловими викидами.

Санітарний державний нагляд здійснює санітарно-епідеміологічна служба, до складу якої входять відділи, які безпосередньо займаються питаннями гігієни — відділ харчової гігієни, створений для захисту інтересів спожи­вачів, контролю за якістю харчових продуктів (санітарна експертиза) і проф­ілактики харчових отруєнь. Санітарна експертиза повинна також визначати відхи­лення від норм у хімічному складі продуктів, виявляти отруйні домішки, рівень бактеріального забруднення продуктів, з'ясовувати умови приготування, збе­рігання та реалізації кулінарних виробів, стежити за тим, щоб готові страви, кулінарні вироби дійшли до споживача якісними. Санітарно-харчовий нагляд є частиною загального санітарного нагляду.

Державний санітарний нагляд очолює Головний санітарний лікар України, а практичну діяльність здійснюють санітарно-епідеміологічні станції. Саме вони в особах санітарних лікарів і їх помічників, здійснюють поточний і попе­реджувальний санітарний нагляд. Метою поточного санітарно-харчового на­гляду є контроль за санітарним станом підприємства. З одного боку — це виключення шкідливого впливу харчових продуктів на людину, з іншого — збереження харчової цінності продуктів харчування та кулінарних виробів.

Представники санітарно-епідеміологічних станцій (санітарний лікар чи його помічник) обстежують підприємство у плановому порядку чи в разі крайньої необхідності (харчове отруєння, сигнал про порушення санітарного режиму). Попереджувальний санітарно-харчовий нагляд має на меті не допустити сані­тарних порушень під час проектування та будівництва підприємств масового харчування. При цьому враховується характер ґрунту під будівництво, рельєф місцевості, дотримання розмірів, гігієнічних норм вентиляції, каналізації, опа­лення. Представник санітарно-епідеміологічної станції обов'язково дає вис­новки про відповідність даного об'єкту вимогам санітарії.

Органи попереджувального санітарного нагляду здійснюють контроль під час розробок нових рецептур і технологій на харчові продукти та кулінарні вироби, беруть участь у складанні стандартів на них.

Щоб не допускати порушень санітарних правил роботи підприємств масо­вого харчування, забезпечити якість готової продукції санітарні лікарі та їх помічники мають право без будь-яких обмежень відвідувати об'єкти нагляду (при пред'явленні службового посвідчення затвердженої форми) і давати обо­в'язкові для виконання рекомендації щодо усунення виявлених порушень. Сані­тарний стан підприємства перевіряється бактеріологічним методом, роблячи змиви зі санітарного одягу працівників, з рук, обладнання, інвентарю та посуду.

Органолептичним методом і лабораторним обстеженням взятих проб дос­ліджують якість їжі. Органам і закладам охорони здоров'я надається право призупиняти експлуатацію підприємства масового харчування у разі незадовіль­ного санітарного стану, не допускати до роботи працівників, при виявленні у них інфекційних захворювань, бактеріоносійства, глистоносійства, забороняти використання неякісних харчових продуктів.

Рекомендації санітарних лікарів повинні обов'язково виконуватися.

Після проведення такої перевірки результати санітарного стану підприєм­ства заносяться до санітарного журналу, який зберігається у директора закла­ду. За результатами перевірки може також складатися акт.

У разі систематичного порушення санітарно-гігієнічних правил з винних осіб стягується штраф.

Крім працівників санітарно-епідеміологічних станцій, санітарний нагляд може здійснювати відомча санітарна служба, яка може організовуватися при міністерствах торгівлі, управліннях торгівлі та масового харчування. Сані­тарні лікарі та фельдшери цієї служби щодня контролюють санітарний режим і дотримання санітарних правил на підприємствах масового харчування. Пред­ставникам цієї служби надається право перевіряти повноту закладання сиро­вини та якість готових страв, стежити за вчасністю проходження медичних ог­лядів працівниками.

Перевірку санітарного стану підприємств громадського харчування може Здійснювати громадський санітарний актив, який обирається в колективах підприємств, організацій, учбових закладів. Санітарний актив бере участь у відправленні на обстеження до лабораторії зразків продуктів, кулінарних ви­робів, займається бракеражем їжі, організовує в цехах санітарні пости, які сте­жать за дотриманням працівниками правил особистої гігієни, за правильністю виконання виробничих процесів.

Санітарно-харчовий нагляд у своїй роботі керується спеціальними доку­ментами, до яких належать постанови, інструкції, санітарні правила.

 

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных