Участь громадськості у вихованні дітей

Громадськість — це непрофесійні вихователі — організації або окремі особи, які виконують виховні функції на добровільно-громадських засадах без оплати їх праці. Основний мотив їхньої участі у вихованні — любов до дітей, бажання передати їм свій досвід, знання, допомогти, коли це потрібно.

Це можуть бути:

— батьківські комітети школи і класів;

— ради сприяння сім'ї та школи на підприємствах;

— ради громадськості за місцем проживання;

— представники добровільних товариств, творчих союзів, ентузіасти.

Всі ці представники громадськості працюють сумісно зі школою, з батьками і дітьми.

У роботі з батьками вони допомагають у вирішенні таких завдань:

— підвищенні відповідальності батьків за виховання дітей;

— обміні досвідом сімейного виховання;

— сприянні нормалізації відношень в сім'ї між дорослими, дорослими з дітьми, нейтралізації негативного впливу сім'ї;

— підвищення авторитету батьків;

— стимулюванні батьків до самоосвіти, самовиховання;

— залученні батьків до керівництва гуртками, організації технічного конструювання;

— допомозі школі в обладнанні кабінетів, створенні дитячих майданчиків, музеїв та ін.

Зміст роботи громадських організацій з дітьми передбачає:

— залучення дітей до праці;

— проведення консультацій на підприємствах, конкурсів з тієї чи іншої професії;

— допомогу «важким» дітям;

— сумісну діяльність батьків, дітей, представників громадськості, школи (подорожі, екскурсії, праця з благоустрою вулиць, майданчиків тощо).

Короткі висновки:

Сім'я для дитини є середовищем, у якому формується її особистість. Залежно від атмосфери сім'ї, характеру сімейних стосунків, освітнього рівня, професії батьків, їх життєвого досвіду, знання педагогіки сімейного виховання розвиваються ті чи інші якості дитини. Саме у сім'ї формується сприймання дітьми людей, навколишньої дійсності, самих себе, досвіду сімейного життя, ставлення до неї як найважливішої духовної цінності, здійснюється моральне, естетичне, трудове навчання, закладаються основи політичної культури, здоров'я дитини, професійне самовизначення.

Методи сімейного виховання повинні справляти вплив на всі сфери життєдіяльності дитини. Через це необхідне розумне використання різних прийомів переконання, заохочення, але істотне місце в системі цих методів повинні зайняти методи організації діяльності, що сприяють формуванню умінь та навичок моральної поведінки.

Ефективність виховної діяльності в сім'ї визначається низков загальних педагогічних умов: глибоке і всебічне знання своїх дітей особистии приклад батькїв, їх авторитет; організація спільної діяльності, вільного часу, спілкування з дітьми і єдність вимог членів сім'ї, сім'ї і школи, оволодіння батьками педагогічною культурою.

Вихователі, вчителі, у свою чергу, повинні вивчати сім'ю, щоб спрямовувати сімейне виховання на всебічний розвиток дитини, надавати допомогу батькам у керівництві навчальною роботою дітей у домашніх умовах; у визначенні методів і прийомів виховання, формування у них позитивного ставлення до школи, навчання дїтей; їх участь у суспільній, трудовій діяльності,' спонукати батьків до педагогічної самоосвіти; залучати їх до навчально-виховної діяльності у школі, за необхідності корегувати виховні зусилля сім'ї, нейтралізувати негативні її впливи.

Важливе місце в цьому процесі має громадськість.

Питання для обговорення

1. Хлопчик говорить неповажним тоном з матір'ю.

Як краше, на вашу думку, сказати сину: а) ти просто грубіян; б) мені не подобається цей тон.

— Чому?

2. Мати Славика скаржилась класному керівникові:

— Коли не спитаю сина: «Ким ти будеш?», він відповідає: «Ким-небудь на селі: пастухом, конюхом або ветеринаром. Уявляєш, мамо, навколо трава, річка, високі дерева...». Ну що мені з ним, базікою, робити? Це все від того, що вчиться він так собі.

— Яку відповідь ви дали б матері Славика?

3. Дівчинка надіслала листа на радіо:

«Джульєтті Капулетті не було навіть 14 років, коли вона закохалася, а мене мати лають, якщо я приходжу додому запізно. Подруги сміються надімною і називають домосідкою. Розкажіть про мою матір по радю, хай їй буде соромно, тільки прізвища не називайте, а то зовсім мене ввечері на вулицю не випустять».

— Прокоментуйте цього листа.

4. Що найчастпце є причиною конфліктів батьків і дітей у сучасних умовах життя суспільства?

5. Сім'я має великий вплив на формування особистості. У одній і тій же сім'ї виростають різні за особистими якостями діти. Чому?

6. У брошурі А.В. Петровського «Дети и тактика семейного воспитания» (М., 1981) описані результати найпростішого експерименту, аналізу «окремих фактів»'.

1. Мати і син прогулювались вулицею до школи і назад. Що привернуло увагу матері, що вона запам'ятала?

Коли вийшли з двору, зустрілась сусідка з нашого під'їзду. Волосся вона знову перефарбувала, на цей раз під сивину, думала, що так виглядатиме молодшою, куди там — на 10 років старішою стала... Коли проходили повз крамницю готового плаття, побачила двох молодиць, що розгорнули якусь покупку і роздивлялись н, про щось сперечались... На третьому поверсі якась дівчина мила вікно. Певно, на вулиці ходить у штанях, а тут у халатику... Автомобіль на великій швидкості проїхав калюжею, оббризкавши літнього вже чоловіка, навіть не спробував загальмувати і, як на зло, жодного міліціонера поблизу...»

Цей же маршрут описав і син: «Була спека, хотілося пити, попросив маму купити морозива — не купила, каже, що горло заболить... Коло школи у дворі Валька Розгуляєв бився портфелем з двома з 5-го «Б». Він завжди перший починає, а потім плаче і скаржиться... Товстого дядька машина оббризкала, він шоферу кулак показав і кричав щось, смішний такий, подібний до артиста Леонова... Брат нашої Аньки Шувалової йшов зі своїм пуделем, а пудель побачив московську сторожову, яку дві тітоньки вели, загавкав на неї, і якби Аньчин брат його на руки не підхопив, то, мабуть, сторожова його на шматки розірвала б, вона його повністю проковтнути може. Вона знаєте скільки важить — 70 кіло...» (С. 18 — 20).

2. «У що ти перетворив свої нові брюки?» — обурюється мама, показуючи на ноги хлопчика, котрий щойно повернувся з чергової футбольної баталії у дворі...

«А що?» — чи то питає, чи то виправдовується хлопчик...

За цим коротким діалогом стоїть два мовчазних гірких монологи.

Мати. У нас з батьком з грошима не густо. Ну як, як мені їх привести в божеський вигляд до завтрашнього дня.

Мені ж треба зараз обід приготувати? Ну що, він не міг забігти додому, перевдягнутися, старі штани одягти? Який безсовісний, хіба ж він не бачить, як мені важко, як я б'юсь, щоб він був одягнений, як усі, щоб у нього все було. Невдячливий, грубий, егоїстичний!!!

Син. Я ж не знав, що мене на ворота поставлять. Ну вимазався, ну бачу. Як же мені їх не вимазати, якщо я чотири рази брав м'яч у падінні. Сєвка бив тоді у нижній кут, а я взяв. Мене сам Гошка хвалив: ти каже, класним воротарем будеш! А Гошка за юнацьку грає! От завжди так у мене, сьогодні найщасливіший день, а мати тільки про штани та взуття думає і пиляє, пиляє...» (С. 23 — 24).

— 3 якою метою можете використати цей матеріал на батьківських зборах? Які положення вашої лекції, бесіди ці приклади допоможуть обгрунтувати, довести?

7. «Учительская газета» (1987, 19 ноября) проводила конкурс – сформулювати 7 правил принципів сімейного виховання. Мати п'ятьох дітей назвала такі принципи:

1. Рівноправність. Діти — мої однодумці. Нам добре разом і погано разом...

2. Ніяких змагань. Так, я знаю, що переможець відчуває душевне піднесення, а що відчуває переможений?..

3. Ніяких покарань. Обговорити і забути — так будемо боротися з поганим... Зрозуміти і пробачити — ось так ми будемо вирощувати добре.

4. Всі свята загальні.

5. «Відкрита педагогіка». Говорять, що діти люблять, щоб їх виховували «непомітно», ніби сім'я — сцена театру і можна талановито удавати...

6. «Мій дім — моя фортеця», вірніше «наш дім — наша фортеця». Теплий дім, куди можна запросити друзів, привести бездомне кошенятко...

7. Мої діти хороші, моя дитина взяла без дозволу, але вона не злодій; одержав двійку, але не тупиця.

— Яка ваша оцінка цих принципів? Складіть своі принципи, якими повинні керуватися батьки у вихованні своїх дітей.

8. Соціолог Р.Г. Гурова в 70-ті роки повторила дослідження психолога Н.М. Колотинського (19О4), який виявляв стосунки між батьками і дітьми, зокрема обов'язки батьків і дітей.

Серед обов'язків було названі такі:

— дати освіту, загальний розвиток виховання;

— жертвувати своїми інтересами;

— не утискувати дітей;

— не заважати їх самостійності;

— виконувати прохання, не докучати нотаціями і ніжностями;

— не застосовувати тілесних покарань.

Обов'язки дітей:

— поважати і шанувати батьків;

— радитися і звертатися за допомогою;

— слухатись, не зловживати батьківською любов'ю;

— бути терплячим, якщо різні погляди;

— не ставитися з презирством, допомагати, особливо, коли нестатки, старість.

— Визначте, які, на вашу думку, обов'язки батьків і дітей у сучасних умовах?

9. У західній теорії, зокрема американській, у різні роки домінували такі підходи до виховання дітей, які відбилися в наведених порадах батькам'.

1910 рік — «Шмагай їх!»;

1920 рік — «Обмежуй їх хоч у чомусь!»;

1930 рік — «Не звертай на них уваги!»;

1940 рік — «Переконуй їх!»;

1950 рік — «Люби їх!»;

1960 рік — «Шмагай їх, але роби це з любов'ю!»;

1970 рік — «Господь з ними!»;

1980 рік — «Намагайтесь їх зрозуміти!».

— Які поради ви вважаєте доцільними для 2001 — 2005 рр..

Додаткові завдання

1. Скласти питання для бесіди із школярами певного віку з метою вивчення їхньої сім'ї.

2. Провести опитування школярів з метою виявлення їх ставлення до сім'ї, життєвих цінностей. Для цього можна використати такі питання і завдання:

І. Що для мене сім'я (відповіді ранжувати):

— сім'я для мене — джерело найсвітліших і високих почуттів;

— я не уявляю свого життя без сім ї;

— сім'я для мене — джерело побутового комфорту;

— сім'я — це необхідний зв'язок поколінь;

— свої основні життєві плани поєдную із створенням своєї особистої сім'ї;

— життя в сім'ї для мене — важка необхідність. Радий був би піти, але нікуди;

— будь-що інше.

ІІ. У важких життєвих обставинах розраховую перш за все... (відповіді ранжувати):

— лише на себе;

— на допомогу батьків;

— на допомогу близьких друзів;

— на церкву, на Бога;

— на людське милосердя;

— на підтримку товаришів по двору, вулиці;

— на допомогу родичів;

— на допомогу однокласників;

— на державу;

— на допомогу вчителів.

ІІІ. «Людина починається з плачу за померлими», — сказав філософ Мераб Мамардашвілі. Чи відвідуєте ви могили близьких? Робите це за вимогою родичів, рідних чи за традицією:

— так, роблю це регулярно;

— зрідка відвідую;

— не відвідую;

— не знаю, де вони.

(Використані матеріали соціологі чних досліджень, які представлено в газеті «Поиск». — 1992. — № 40. — С. 3).

3. У період педагогічної практики відвідайте сім'ю учнів і з'ясуйте: чи з охотою він виконує доручення батьків і які саме; як ставиться до своїх особистих речей, книжок; як реагує на зауваження; чи чуйний; чи виявляє самокритичність; як ставиться до виконання домашніх завдань.

Словник теми

Сімейне виховання –

виховання, яке поєднує цілеспрямовані дії батьків по відношенню до своїх дітей з повсякчасним впливом сімейного побуту.

Основний зміст виховання в сім'ї –

— фізичний розвиток дитини;

— розумове виховання;

— моральне;

— статеве;

— естетичне;

— трудове;

— економічне;

— екологічне.

Методи виховання в сім'ї –

способи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив батьків на дитину, її свідомість, почуття, волю.

Умови успішності виховання –

обставини, від яких залежить якість педагогічних процесів.

Література

1. Игошев К.Е., Минковский Г.М. Семья, дети, школа. — М., 1989. — 448 с.

2. Капралова Р.М. Работа классного руководителя с родителями. — М., 1980. — 190 с.

3. Маквренко А.С. Книга для родителей О' Сочин. и 7 т. — М., 1957. — Т. 4.

4. Сухомлинский В.А. Родительская педагогика. Избр. пед. соч. в 5-ти т.— К., 1980. — Т. 5.

5. Стельмвхович М.Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посі бник. — К.: 1996. — 228 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: