Післямова для уважного читача

Існує така категорія читачів - уважні, і я до таких ставлюся з особливою повагою. Вони, певно, вже збагнули, що події повісті відбуваються в Україні в епоху умовного середньовіччя, в період між заснуванням Запорізької Січі і початком воєн Богдана Хмельницького. І ще читачі зрозуміли, що автор не є татаро-, поляко- чи юдофобом - а просто зобразив реальні взаємини між представниками наших народів у згаданий період. Стосовно ж слова “жид”, то у середньовічній Україні воно не вважалося образливим (на відміну від слова “єврей”)...

Вони ж, читачі, напевне “вирахували”, що письменник, працюючи над повістю, послуговувався так званою “спеціальною літературою” - насамперед записками Гійома де Боплана про Україну і нарисами Яворницького про запорізьких козаків, а також книжками зі слов’янської демонології і фольклористики, зокрема, працями Зєлєніна, Максимова, Потебні та ін.

Саме за уважність і розуміння я і хочу подякувати тим, хто дочитав книгу до цих рядків: спасибі!

Київ, травень-липень 2001 р.

* Тут і далі слово “нечисть” може використовуватися у двох значеннях. Або як збірне поняття (і тоді воно жіночого роду), або для позначення окремої Істоти, яка належить до цієї категорії створінь - і якщо ця істота чоловічого роду, то і слово “нечисть” чоловічого роду.

* Не плутати з м’ясницями - періодом від Водохрещ до запусток, який у різні роки міг тривати різну кількість днів. Назва, як побачимо далі, схожа (на це й робився розрахунок того, хто вводив М’ясницю), але сутність - різна.

* Литвини - застаріла назва литовців.

* За народними повір’ями, кожна людина народжувалася з певною кількістю життєвої енергії, вітальності (від лат. “vita” – “життя”); цю частку (долю) вітальності кожен витрачав по-своєму, згідно з власним характером. Однак вважалося, що почасти характер цей зумовлений вищими силами - і тому кожному своє судилося, “у кожного своя доля” (частка саме тієї життєвої енергії.

* Ім’я “Гнат” походить віл лат. igneus - вогненний.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: