Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Заповнювачі для бетону. Класифікація основні властивості.




Заповнювачами для бетону є сипкі суміші мінеральних зерен природного чи штучного походження певного гранулометричного складу. Залежно від розмірів зерна поділяють на дрібні (піски) крупністю 0,16-5 мм та крупні (щебінь та гравій) 5-70 мм. Природні піски за складом поділяють на кварцові, польовошпатні, карбонатні. Кварцові піски придатні для виготовлення бетонів будь-яких марок, а решту пісків слід перевіряти в лабораторних умовах шляхом виготовлення зразків бетону та оцінки їхньої міцності. Штучні піски одержують подрібненням гірських порід або супутніх продуктів та відходів промисловості. Придатність піску як дрібного заповнювача для бетонів визначають у лабораторних умовах за такими показниками: істинна та насипна густина, між зернова пустотність, вологість, вміст дрібних пилуватих частинок, органічних домішок, зерновий склад та модуль крупності. Вміст глинистих та пилуватих домішок визначається вимулюванням та повинен не перевищувати 3% за масою. Ці частинки вкривають зерна піску, перешкоджаючи їх зчепленню з цементним каменем. Вміст органічних домішок обмежується тому, що вони містять органічні кислоти, які руйнують цементний камінь.

Як крупний заповнювач для виготовлення важких бетонів використовують гравій або щебінь із щільних гірських порід. Гравій – сипкий матеріал, що утворюється в результаті природного руйнування вивержених чи осадових гірських порід. За походженням буває яровий (гірський), річковий та морський. Для бетону найбільш придатна форма зерен гравію – мало обкатана, пластинчата або голчаста - небажана. Щебінь – сипкий матеріал у вигляді зерен неправильної форми, що одержують подрібненням гірських порід міцністю на стиск 20-120 мПа. Зерна щебеню мають кутасту форму й шорстку поверхню, тому міцність зчеплення їх з цементним каменем більша, ніж у гравію.

Штучні пористі заповнювачі одержують механічною або термічною обробкою мінеральної і органічної сировини. Найбільш використовують керамзитовий гравій і його різновиди, аглопорит, шлакову пемзу, спучені вермикуліт та перліт, тремоліт, керамічний гравій тощо.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных