Готель Швейцарський

Гранд Готель

З тієї самої хвилини, як Ви переступаєте поріг Гранд Готелю, Ви потрапляєте в атмосферу затишку і гостинності. Невід’ємною частиною оздоблення готелю є унікальні вітражі та авторські роботи відомих українських митців, картини яких прикрашають виставки і приватні колекції в багатьох країнах світу. Реконструкція готелю у 1992 р. зберегла оригінальні архітектурні ідеї інтер’єру.

Після напруженого дня Ви маєте чудову можливість відпочити у Фітнес центрі, який розташований у 5 хвилинах пішки від готелю. Там є все, що необхідно Вам для занять спортом і догляду за собою. Фітнес центр містить басейн із зустрічною хвилею, джакузі, сауну, тренажерний зал, солярій, пропонує послуги професійних масажистів і досвідчених тренерів.

Рецепція:

тел +38 032 2724042

+38 032 2974099

факс +38 032 2769060

e-mail reservation@ghgroup.com.ua

grand@ghgroup.com.ua

Менеджер рецепції:

тел/факс +38 032 2974015

Ресторан:

тел +38 032 2724091

+38 032 2974011

факс +38 032 2769060

e-mail restadmin@ghgroup.com.ua

Готель Швейцарський

Готель Швейцарський зустрічає своїх Гостей в самому серці Львова. Готель розташований в старому будинку, в самому центрі міста, у 2 хвилинах пішки від Площі Ринок. Вишуканий, гостинний та затишний готель Швейцарський демонструє надзвичайно шанобливе ставлення до спадщини славетних будівничих нашого міста, вміло поєднуючи класику і сучасність, витончений художній смак та вдале використання досягнень сучасних технологій і тому саме він став переможцем у номінації "Нове життя старого міста: збереження архітектурної спадщини Львова" у загальноміському конкурсі "Обличчя міста - 2011".

Контакти

«Швейцарський готель» розташований в старому будинку, в самому центрі Львова, у 2 хвилинах пішки від Площі Ринок, радо вітатиме Вас у своїх стінах, а його працівники зроблять усе можливе, щоби Ваш відпочинок з упевненістю можна було б назвати бездоганним. Готель прекрасно відповідає вимогам ділових або ж туристичних поїздок, а романтична чи весільна подорожі разом зі «Швейцарським» перетворяться на дивовижну пригоду, що запам’ятається на все життя. Ті, кого вабить усе нове та оригінальне, хто прагне незвичайних вражень, хто очікує сюрпризів, знайдуть усе це у непересічному та оригінальному “Швейцарському готелі”.

Україна, 79005 м.Львів, вул. Князя Романа, 20

Тел.: +380 32 2403777, +380 322 726248

Факс: +380 32 2616046

info@swiss-hotel.lviv.ua

Аптека-музей «Під чорним орлом»

Аптека-музей (вулиця Ставропігійська, 1) – найстаріша з існуючих аптек Львова, перетворена на єдиний в Україні музей, де можна оглянути старовинне аптекарське обладнання і зільники, якими користувалися середньовічні аптекарі. У аптеці-музеї, яка, до речі, з 1735 року працює як звичайна аптека, зібрано аптечний посуд і таблеткові машини різних віків, старовинні ваги, траворізки, середньовічні гербарії. Тут можна оглянути стародавні кам’яні ступки, у яких готували мазі або товкли висушені лікарські рослини. Поряд – мармурова ступка XV століття, дивують довершеністю також мідні ступки XVI століття. Годі відірвати погляд від засклених полиць дерев’яних шаф XVIII століття зі сотнями цінних експонатів. На них виблискує порцеляновий, металевий, скляний і відполірований дерев’яний аптекарський посуд. Тут бачимо пляшечки XIV століття і масивні штофи зі штучного рубінового скла XVIII століття. Золоті написи латиною на них свідчать про те, що тут зберігали особливо цінні ліки: «Напій життя», «Еліксир». Трепет проймав мешканців середньовічного міста, коли вони переступали поріг цієї аптеки. Тут ніби витав дух здоров’я, довголіття і навіть безсмертя. Люди у це вірили, тож саме ця віра була своєрідними психологічними ліками від недуг. У музейних кімнатах можна побачити унікальне аптекарське обладнання різних епох: амфори XIV століття для перевезення і зберігання рідин, колекцію дерев’яних і металевих аптекарських пресів, траворізки, тиглі, мензурки, колби, бутлі, оригінальні куби для дистиляції води, млинки для подрібнення та розтирання твердих препаратів, зразки цілющих рослин. Також тут зібрано найцінніші документи з історії фармації від сивої давнини до наших днів. Поміж експонатів музею займають особливе місце оригінальні видання Геленових праць XVI століття. Аптека володіє також автентичними стародруками фармацевтичних словників і рецептів XVIII століття. Поряд зі звичайними найсучаснішими ліками у львівській аптеці-музеї можна придбати фірмові ліки – «залізне вино» – тонізуючий напій, який продається лише тут.

Шевченківський гай

Шевче́нківський гай — етно-парк у Львові. Офіційна назва — Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай»

Розташування

Шевченківський гай розташований на лісистих горбах Розточчя (продовження Подільської височини) у північно-східній частині міста у місцевості Кайзервальд на території близько 84 гектарів, поблизу парку «Високий Замок», на території ландшафтного парку «Знесіння».

Музей вдало об'єднує горбистий ландшафт, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України.

Експозиція музею налічує 124 пам'ятки архітектури, котрі обєднані в 54 садиби. В Музеї функціоную 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею знаходиться близько 20 тисяч предметів щоденного побуту і ужиткового мистецтва. Територія музею площею 60 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона — це міні-село, що складається з 15 — 20 пам'яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і «Львівщина», причому останні три мало відвідуються туристами, адже є не вельми інформативними.

Адреса музею — вул. Чернеча гора, 1

телефон +380 (32) 271-23-60

Високий замок

Висо́кий За́мок (пол. Wysoki Zamek) — замок, збудований під керівництвом Галицько-Волинського князя Лева на Замковій горі у Львові.

За архівними документами і науковою літературою Високий та Низький замки у Львові виникли в часи Галицько-Волинської держави. З руських літописів і пізніших хронік XVI-XVII ст. (Альнпека, Ґруневеґа, Зиморовича) відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. 1259 року на вимогу хана Бурундая, укріплення були розібрані, але в 1270 році відбудовані наново. (Львівський історик В.Зиморович вважав цей рік датою первісного будівництва фортифікацій на Замковій горі) У 1340 році, коли Львів вперше був захоплений Казимиром ІІІ, за словами хроніста Длуґоша, було спалено дерев'яний замок. Повторно швидкоруч відновлений замок був спалений литовцями у 1353 році.

На початку XIX століття більшу частину Високого Замку розібрали. Рештки мурів майже дощента знищили у 1868—1869 роках під час насипання копця Люблінської унії. Фрагмент стіни, що зберігся — це південний мур так званого пригородку — двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.

У 2004-2005 у Львові обговорювалася можливість відтворення на Замковій горі кам'яної споруди замку. Проект знайшов своїх прибічників і противників і в цей час не реалізується.

Олеський замок

Олеський замок — пам'ятка архітектури і історії XIII—XVIII століття. Розташований у смт. Олесько, Буського району Львівської області.

Експозиція

Різноманітність фондів Львівської галереї мистецтв надала можливість створити своєрідну експозицію, що й нагадує замкові експозиції в інших містах, і досить відрізняється від них. Бурхлива історія замку не сприяла збереженню багатьох автентичних речей, тому автентику представляють фасади будівлі, замкові портали, геральдичні рельєфи з каменю.

Музеєфіковані цокольні та приміщення першого поверху, що в давнину використовувались як господарські. Житловими були приміщення другого та третього поверхів. Скрізь, де були залишки оздоб стародавніх інтер'єрів, вини реставровані.

Палацовий характер інтер'єру частково збережений в сучасній музейній залі № 6. Над проектом працював скульптор Леблан у 2-й половині 18 ст. Тоді ж виконані декоративна ліпнина на північній стіні та карниз біля стелі. В 18 столітті стелю прикрашав багаточасний плафон на міфологічну тему (Викрадення Європи). Альков прикрасили стюковою мозаїкою. Суміш з фарби, гіпсу, товченого мармуру та алебастру наносили на стіну, комбінуючи різні кольори, що імітувало природній мармур. Мозаїки створюють архітектурні детали, додатково прикрашені гірляндами з фруктів та квітів. Пошкоджені мозаїки зберіглися у трьох залах і частково відновлені.

Стрийський парк

Стрийський парк (Парк Кілінського) — один із найстаріших та найгарніших парків Львова, пам'ятка садово-паркового мистецтва національного значення, що знаходиться у місцевості Софіївка Галицького району. Вважався найгарнішим парком міжвоєнної Польщі.

Сучасний стан

Парк займає 52 з невеличким гектари, знаходиться у Галицькому районі Львова, між вулицями Івана Франка, Стрийською, Уласа Самчука і Козельницькою. Складається з трьох ландшафтних частин:

зона нижніх партерів — по дну балки

лісопаркова зона — на схилах балки

верхня тераса, яка фактично є територією колишньої виставки «Східні торги» (пол. Targi Wschodnie)

Основою планування паркової території є глибока ерозійна долина, якою протікав струмок Сорока (ліва притока Полтви); тепер тут пішохідна доріжка, яка зв'язує верхню терасу з нижньою частиною парку.

У Стрийському парку налічується понад 200 видів дерев і рослин, є оранжерея, альпінарій, платанова і липова алеї. Тут зростають червоний дуб, тюльпанове дерево, магнолія, сосна Веймутова, японський бузок, маньчжурська аралія, гінкго дволопатеве.

Біля головних воріт знаходиться ставок з лебедями. У парку є також спортивні корпуси Львівської політехніки (розташовані в будівлях колишнього Палацу Мистецтв та Рацлавицької панорами), головний корпус Української академії дизайну, кінотеатр «Львів», три ресторани, Львівська торгово-промислова палата, бібліотека № 18.

Розточчя (заповідник)

«Розто́ччя» — природний заповідник у Яворівському районі Львівської області. Створений у 1984 році з метою збереження та наукового вивчення унікальних ландшафтів Українського Розточчя.

Площа — 2 084,5 га.

Протяжність території з півночі на південь — 8 км, із заходу на схід — 12 км.

Флора

Особливістю рослинності заповідника є те, що тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників.

На долю лісових масивів припадає 92 %, а на лучну, болотну і прибережно-водну рослинність лише 8 %.

У заповіднику налічується 885 видів судинних рослин, 212 — мохоподібних, 65 — лишайників, 20 — синьо-зелених водоростей.

До Червоної книги України занесено 28 видів судинних рослин.

Фауна

У заповіднику зареєстровано 43 види ссавців, 169 — птахів, 17 — земноводних і плазунів, 16 — риб. До Червоної книги України занесено 17 видів тварин.

Рекреаційно-освітня робота

Озеро Янівський став відоме як місце відпочинку під час перельотів та зимівлі багатьох видів птахів.

У заповіднику також функціонує Музей природи Розточчя, проводиться активна еколого-освітня робота з молоддю, влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками для відвідувачів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: