Види і форми науково-дослідної роботи студентів

Класифікація науково-дослідних робіт
Наукове дослідження - це процес пізнання нового явища і розкриття закономірностей зміни досліджуваного об'єкта в залежності від впливу різних факторів для подальшого практичного використання цих закономірностей. Наукові дослідження класифікуються за різними ознаками: методам вирішення поставлених завдань, сфері застосування результатів дослідження, видами досліджуваного об'єкта та інших факторів
Дослідження можуть бути теоретичні, теоретико-експериментальні та експериментальні. Віднесення дослідження до одного з видів залежить від застосовуваних методів і засобів наукового дослідження.
Теоретичні дослідження базуються на застосуванні математичних та логічних методів пізнання об'єкта. Результатом теоретичного дослідження є встановлення нових залежностей, властивостей і закономірностей явищ, що відбуваються. Результати теоретичних досліджень повинні бути підтверджені практикою.
Теоретико-експериментальні дослідження передбачають останню експериментальну перевірку результатів теоретичних досліджень на натурних зразках або моделях.
Експериментальні дослідження здійснюються на натурних зразках або моделях в лабораторних умовах, при яких встановлюються нові властивості, залежності та закономірності, а також служать для підтвердження висунутих теоретичних припущень.
Наукові дослідження по сфері використання результатів поділяються на фундаментальні і прикладні.
Фундаментальні ставлять за мету вирішення принципово нових теоретичних проблем, відкриття нових законів, створення нових теорій. На їх основі вирішуються багато прикладні завдання стосовно до потреб конкретних галузей науки, техніки і виробництва.
Прикладні дослідження являють собою пошук і вирішення практичних завдань розвитку окремих галузей виробництва на основі результатів фундаментальних досліджень.
По складу досліджуваних властивостей об'єкта дослідження поділяються на комплексні і диференційовані.
Комплексні представляють собою вивчення різнорідних властивостей одного об'єкта, кожне з яких може передбачати застосування різних методів і засобів дослідження. Виконуються вони в різний час і в різних місцях.
Диференційованим називається таке дослідження, в якому пізнається одна з властивостей або група однорідних властивостей. (http://ua-referat.com/)

До НДРС, передбаченої діючим навчальним планом, можна віднести і написання рефератів по темах практичних занять. При цьому варто сказати про те, що найчастіше реферат є або переписаною статтею або, ще гірше, конспектом глави якогось підручника. Назвати це науковою працею можна з великим сумнівом. Але деякі реферати, написані на основі декількох десятків статей і джерел, по праву можна назвати науковими працями і включення їх у список видів НДРС цілком виправдано.

Дослідна робота поза вимогами, що пред'являються навчальними планами.

Як уже було сказано вище, така форма НДРС є найбільш ефективною для розвитку дослідницьких і наукових здібностей студентів. Це легко пояснити: якщо студент за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями якої-небудь дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме - мотивація студента до занять. Студент уже настільки розвинений, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою. Тобто студент із посудини, яку необхідно наповнити інформацією, перетворюється в джерело останньої. Він стежить за новинками літератури, намагається бути в курсі змін, що відбуваються в обраній ним науці, а головне - процес осмислення науки не припиняється за межами ВНЗ і підготовки до практичних занять і іспитів. Навіть під час відпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення.

Основними формами НДРС, що виконується у позаурочний час є:

Предметні гуртки;

Проблемні гуртки;

Проблемні студентські лабораторії;

Участь у наукових і науково-практичних конференціях;

участь у вузівських і республіканських конкурсах.

Участь у виконанні держбюджетної і договірної тематики кафедр. (http://referats.allbest.ru/pedagogics/9000136997.html)

Предметні гуртки.

Дана форма НДРС найчастіше використовується при роботі зі студентами молодших курсів. Це підготовка доповідей і рефератів, що потім прослуховуються на засіданнях гуртка або на науковій конференції. Гурток може поєднувати членів групи, курсу, факультету, а іноді - і всього ВУЗу.

Проблемні гуртки.

Проблемний гурток може поєднувати собою студентів різних факультетів і курсів, а також, якщо при вузі є такі, коледжів і ліцеїв. В центр дослідження може бути поставлена проблема, якою займається науковий керівник гуртка, або будь-який інший член гуртка, згідно свого бажання. Великою перевагою даної форми НДРС є можливість розгляду обраної теми найбільш глибоко і з різних ракурсів. Проблемні гуртки являють собою «полегшену» форму НДРС і тому на їх базі можлива організація зустрічей з людьми, що зіштовхуються з проблемами, обраними гуртком для розгляду, на роботі й у побуті, проведення різних вікторин і конкурсів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: