Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Проблеми атомної енергетики




 

 

В світі до 2020 року у 80% атомних енергетичних реакторів спливе проектний термін експлуатації. Аналогічна ситуація склалась і в Україні, де починаючи з 2010 року, майже щороку, буде добігати кінця термін роботи одного з ядерних енергоблоків. Рішення про зупинку або продовження роботи по першому блоку Рівненської атомної електростанції має бути остаточно прийнято в грудні 2010 року.

 

Процес виводу з експлуатації ядерних енергоблоків потребує значних фінансових ресурсів, яких уряд України на сьогодні немає. Представники ядерної галузі та Міністерства палива та енергетики України бачать вихід в продовженні експлуатації старих енергоблоків, щоб АЕС мали змогу накопичити кошти на процес зупинки і виводу з експлуатації. Враховуючи українські реалії, навіть після продовження роботи, застарілі блоки не зароблять достатньо коштів для того, щоб забезпечити безпечний вивід АЕС з експлуатації, коли вона буде зупинена, а також щоб подбати про всі напрацьовані АЕС небезпечні відходи.

 

Прискорені темпи зміни кліматичного балансу та непередбачувані наслідки цього поставили людство перед питанням інтенсивного та якомога скорішого впровадження технологій, які б дозволили відмовитися від викопного палива та припинити використовувати атмосферу Землі як смітник для викидів парникових газів.

 

Сьогодні існує достатньо способів отримання енергії, які можуть забезпечити потреби у ній, не заподіюючи шкоди довкіллю. Але поряд із тим існує технологія, яку продовжують нав’язувати людству, подаючи її як альтернативу традиційним видам палива і потужним ресурсом, здатним вирішити ледь не усі енергетичні проблеми.

 

На міжнародних переговорах зі зміни клімату представники ядерної промисловості намагаються довести, що саме ядерна енергетика спроможна вирішити проблему зміни клімату.

 

Справді, атомні електростанції викидають набагато менше парникових газів, ніж теплові станції, які працюють на вугіллі, мазуті чи газі. Враховуючи повний цикл, включаючи виробництво ядерного палива, на одну вироблену кВт/годину атомна станція викидає тільки у 2,5-5 разів менше СО2 ніж станція що працює на природному газі. Більш того, при комбінованому виробництві тепла та електрики з природного газу за існуючими технологіями, отримують викиди СО2 менші ніж на атомній станції. Але водночас атомна енергетика спричинює низку інших не вирішених екологічних та економічних проблем.

 

Численні дослідження стверджують що, атомна енергетика – найдорожчий і найнебезпечніший з усіх видів отримання енергії.

 

У процесі виробництва електроенергії на АЕС утворюються радіоактивні відходи, які залишатимуться небезпечними десятки тисяч років. Досі не існує безпечної технології утилізації, переробки та захоронення радіоактивних відходів.

 

Збільшення кількості блоків на українських АЕС та продовження строку експлуатації існуючих блоків, як заплановано урядом України в Енергетичній стратегії розвитку ПЕК до 2030 року призведе лише до збільшення радіоактивних відходів і нових ризиків для населення.

 

У місті Дніпродзержинську, Дніпропетровської області накопичено 42 млн. тонн радіоактивних відходів, які лишилися місту після виробництва зі збагачення урану. Урядова програма з безпечного захоронення відходів чинна з 2003 року, але досі нічого з передбаченого нею не виконано, більше того, знайдені нові радіоактивні захоронення на території міста.

 

Всього Україна накопичила 120 млн. м3 твердих та рідких відходів. Переробка 1 дм3 за світовими цінам коштує $50. Це означає, що Україна має витратити не менше $60 трлн. на умовно безпечне зберігання цих відходів. Таким чином, проблема перекладається на майбутні покоління.

 

Сьогодні не існує жодного безпечного атомного реактора. На багатьох АЕС світу в результаті технічного дефекту чи людської помилки трапляються інциденти, що можуть призвести до аварії. Наслідки аварії на атомній станції значно перевищуватимуть матеріальні чи людські втрати, спричинені аварією на будь-якому іншому енергетичному об’єкті. За даними Державного комітету ядерного регулювання України на українських АЕС кожного місяця відбуваються 2-3 порушення у роботі реакторів.

 

Витрати на підвищення безпеки реакторів роблять атомну енергетику ще дорожчою і все одно не гарантують повної безпеки.

 

 

 

Історія ядерної епохи – це історія катастроф.

 

Висновок: Отже, атомна енергетика приносить як багато користі так і багато шкоди людям та навколишньому середовищу. Проте ви подивіться на ті колосальні числа і відсотки хіба це мало? Але згадайте аlже ще з молодших класів нас навчали, що здоров’я за гроші не придбаєш. А кожен рік з’являється все більше і більше шкідливих відходів які потрібно утилізовувати, навіть при повній утилізації на людей які проживають біля таких ядерних «могил» діє підступна радіація, хоч і в допустимих кількостях, але це все одно шкідливо для людського організму, не кажучи вже про можливість 2 Чорнобилю . Адже всю енергію яка видобувається в Україні можна з легкість перевести в грошові одиниці : нехай 1 Квт коштує 20 коп. тоді 18 мільярдів Квт це приблизно 3,6 мільярда грн. Тобто кожен рік в Україні виробляють та продають енергії на майже 44 мільярдів грн., якщо б ці гроші йшли на утилізування відходів, оновлення обладнання на атомних станціях та ін.. то це досить швидко підняло ядерну економіку нашої держави, проте майже не виділяються фінанси на утилізування ядерних відходів, на оновлення ядерних електростанцій не виділяються ті кошти які мали б виділятися.

 

 

Міні реактор

 

Групою вчених на чолі з Отисом Петерсоном з Національної Лабораторії Лос Алмос (Los Alamos National Laboratory) в штаті Нью-Мексико був винайдений мініатюрний ядерний реактор для виготовлення електроенергії в невеликих кількостях. Невеликі розміри цієї мініатюрної атомної електростанції, близько 1,5 м в висоту,дозволяють перевозити уже укомплектовану і готову до користування міні атомну станцію. Для того щоб ввести цей реактор в експлуатацію необхідно значно менше часу ніж для запуску її більших братів. При цьому ця установка може забезпечити електроенергією близько 20 тис. домів, чого достатньо для невеликого міста чи мікрорайона.

 

Розроблена вченими конструкція цього реактора повністю задовольняє умови підвищеної надійності та безпеки. Розроблена система управління і досить незначна кількість палива всередині реактора, по запевненню розробників, повністю виключає появлення критичних ситуацій, які можуть вивести реактор із роботи и привести до забруднення навколишнього середовища. В конструкції немає рухомих частин, реактор неможливо відкрити в стандартних умовах, що забезпечує відносну безпеку при використовуванні.

 

Однієї зарядки реактора активною речовиною повинно вистачати, по орієнтованим даним на період від 7 до 10 років, при цьому в реакторі виробляється незначна кількість відходів, об’ємом приблизно як тенісний м’яч. Обслуговування, очистка і перезарядка реактора буде виконуватись на спеціалізованих заводах з підготовленими працівниками.

 

По появленню фірми-виробника цих реакторів вони вже отримали закази, які розраховані на десять років вперед, в зв’язку з цим почали будувати 3 фабрики, які будуть виготовляти міні-АЕС.

 

Висновок: Отже, ядерна промисловість не стоїть на 1-му місці, з’являються все нові і нові вчені, які полегшують нам життя, от і знову ще один вчений придумав новинку в галузі ядерної енергетики, міні ядерний реактор – це новинка на зовнішньому ринку хоч зараз ним зацікавились більшість розвинених країн, проте ще не всі зрозуміли що воно таке і з чим його їдять, адже цей реактор допоможе уникнути масштабних ядерних викидів. Також виробники гарантують 99.9% безпеки для людей, тому цей реактор є 1-м із найбезпечніших ядерних реакторів на даний момент, хоч нічого не ідеальне і все колись стає небезпечним та руйнівним.

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных