Мережа будинків-інтернатів системи міністерства праці та соціальної політики.

ТЕМА 4. Корекційно-реабілітаційна діяльність спеціалізованих соціальних служб міністерства праці та соціальної політики України

План

1. Мережа будинків-інтернатів системи Міністерства праці та соціальної політики.

2. Протезно-ортопедичні підприємства.

3. Центри професійної реабілітації інвалідів.

Література

1.Положення про Міністерство праці та соціальної політики (затверджене Постановою КМУ від 02.11.2006р.)

2. Типове положення про дитячий будинок-інтернат. (Затверджене Постановою КМУ від 30.08.2000р.)

3. Типове положення про психоневрологічний інтернат. (Затверджене Постановою КМУ від 30.08.2000р.)

4. Положення про забезпечення протезно-ортопедичними виробами інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (Затверджене Постановою КМУ від 15.08.2001р.).

Мережа будинків-інтернатів системи міністерства праці та соціальної політики.

Функціонування будинків-інтернатів здійснюється на таких принципах:

1. розміщення будинків-інтернатів в залежності від потреб окремих регіонів;

2. на базі правових норм, які розробляє Міністерство праці та соціальної політики України, здійснює єдиний підхід до планування, фінансування, організації та управління інтернатними установами, що забезпечує рівні можливості громадян;

3. надання реабілітаційних послуг, що дають можливість досягти і підтримувати оптимальний для підопічного рівень самостійності в життєдіяльності;

4. держава гарантує громадянам похилого віку та інвалідам отримання комплексу передбачених нормативними актами послуг на підставі принципу соціальної справедливості незалежно від статі, раси, національності.

1. Будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів.

геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці (далі - будинок-інтернат) є стаціонарною соціально-медичною установою загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Основним завданням будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги громадянам похилого віку та інвалідам, які потребують стороннього догляду і допомоги.

Мешканці будинку-інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм житлом, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом; раціональним чотириразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають у будинку-інтернаті в межах натуральних норм харчування; цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я; слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та життєво-необхідними ліками відповідно до медичного висновку; комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло, водопостачання тощо); організацією культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку мешканців будинку-інтернату; умовами, що сприяють адаптації громадян похилого віку громадян похилого віку, ветеранів війни, праці та інвалідів у новому середовищі.

До будинку-інтернату приймаються на державне утримання особи похилого віку, які досягли пенсійного віку та інваліди І і II групи, старші за 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким згідно з медичним висновком не протипоказане перебування у будинку-інтернаті та які не мають працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати за законом. Як виняток, до будинку-інтернату можуть прийматися особи похилого віку та інваліди, які мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних відповідно до чинного законодавства їх утримувати, якщо вони з об'єктивних причин не можуть цього робити.

За наявності вільних місць до будинку-інтернату можуть прийматися особи, які мають працездатних дітей або родичів, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані їх утримувати, за умови стовідсоткового відшкодування будинку-інтернату витрат на їх утримання.

Приймання до будинку-інтернату здійснюється за путівкою відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, виданою на підставі:

1. особистої заяви громадянина похилого віку чи інваліда про його прийняття до будинку-інтернату; 2. паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу); 3. медичної картки про стан здоров'я з висновком про необхідність стороннього догляду; 4. довідки про розмір призначеної пенсії; 5. довідки про склад сім'ї за встановленою формою; 6. довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи (за наявності групи інвалідності).

2. Дитячий будинок-інтернат

(далі - будинок-інтернат) є соціально-медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Будинки-інтернати поділяються на:

1. Будинки-інтернати І профілю для дітей з фізичними вадами і нормальним інтелектом дошкільного та шкільного віку, для яких самостійне пересування є значно утрудненим або неможливим, які частково себе обслуговують (змішані за статтю).

2. Будинки-інтернати, де можуть одночасно функціонувати:

- відділення II профілю - для дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і обслуговуватись (розділені за статтю);

- відділення III профілю - для дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і не можуть самостійно обслуговуватись (розділені за статтю);

- відділення IV профілю - для дітей різного ступеня розумової відсталості, які мають складні фізичні вади, не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись (змішані за статтю).

Основними завданнями будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, навчання, виховання та надання медичної допомоги дітям з психофізичними вадами розвитку. Мешканці будинку-інтернату забезпечуються:

-житлом з усіма комунально-побутовими зручностями, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;

-раціональним п'ятиразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням вікових груп і стану здоров'я вихованців, що проживають у будинку-інтернаті в межах натуральних норм харчування;

- цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я та щорічним літнім оздоровленням;засобами медичної корекції слуху та зору, зубопротезуванням, протезно-ортопедичними виробами, немоторизованими засобами пересування (інвалідними колясками), медикаментами та життєво-необхідними ліками відповідно до медичного висновку;

- комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, тепло-, водопостачання, радіофікація тощо);

-засобами навчання і виховання у будинку-інтернаті першого та відділеннях другого профілю; засобами корекції і виховання у відділеннях третього профілю;

-спортінвентарем для проведення оздоровчо-спортивної корекції фізичних вад вихованців;

-придбанням сільськогосподарської техніки та інвентарю для виробничих підрозділів і молодіжних відділень будинку-інтернату;

-організацією працетерапії;

-умовами, що сприяють адаптації вихованців у новому середовищі, організацією культурно-масової роботи.

До будинку-інтернату приймаються на державне утримання - діти віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги і яким згідно з медичним висновком не протипоказано перебування в цій установі незалежно від наявності родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати. Якщо над дітьми, які влаштовані до будинку-інтернату, опікунство чи піклування не встановлено, адміністрація будинку-інтернату виконує обов'язки опікуна (піклувальника) та одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки (піклування) над дитиною згідно з чинним законодавством

Для організації навчально-виховного та трудового процесів виховні, навчально-виховні групи формуються з урахуванням індивідуальних можливостей дітей відповідно до нормативів наповнюваності, які встановлюються у таких межах:

1.У дитячих будинках-інтернатах І профілю:

у виховних групах для дітей дошкільного віку - до 8 чоловік; у навчальних класах для дітей шкільного віку – до 10 чоловік.

2.У відділеннях II профілю:

у виховних групах для дітей дошкільного віку - до 8 чоловік;

у навчально-виховних групах для дітей шкільного віку - до 10 чоловік.

3.У відділеннях III профілю:

Навчально-виховний процес організовується і проводиться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, Мінпраці та соціальної політики України, які забезпечують одержання вихованцями необхідних умінь і навичок та корекцію вад їх психофізичного розвитку.

3.Психоневрологічний інтернат

є стаціонарною соціально-медичною установою, призначеною для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

Основним завданням інтернату є забезпечення належних умов проживання психічно хворих громадян, які потребують стороннього догляду.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: