Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Порядок виконання роботи. Дослідження реле частоти

Лабораторна робота №3

 

Дослідження реле частоти

 

Мета роботи

 

Вивчити будову, принцип дії і схеми підключення реле частоти типу РЧ‑1. Навчитися правильно виставляти уставки на частоту спрацювання і повернення.

 

2. Теоретичні відомості

 

Реле частоти є одним з основних елементів пристроїв протиаварійної автоматики енергосистем і призначений для контролю частоти мережі.

Для живлення реле від контролюючої мережі змінного струму або від джерела оперативного змінного струму призначений допоміжний пристрій типу ВУ-3.

Реле мають типи та номінальні дані відповідно з вказаними у табл. 1.

Таблиця 1

Тип реле Номінальна напруга контролюючої мережі змінного струму, В Номінальна частота мережі, Гц Уставки на частоту спрацювання, Гц Уставки на частоту повернення, Гц Номінальна напруга оперативного струму, В
постійного змінного
РЧ-1-УХЛ і РЧ-1-О     50–45 46–51 220, 110 100,127, 200
  60–55 56–61

 

Реле допускають можливість живлення схеми реле як від постійного, так і змінного оперативного струму. Принципова електрична схема реле приведена на рис. 1.

Реле забезпечують можливість зміни уставок на частоту спрацювання і повернення ступенями в 1 Гц і плавно в межах кожного ступеня.

Реле типу РЧ-1 має три уставки на час спрацювання 0,15; 0,3 і 0,5 с.

Час повернення – не більше 0,15 с.

Допустимі зміни напруги контролюючої мережі, допоміжних кіл реле і похибка реле на частоту спрацювання при одночасній зміні напруг контролюючої мережі і допоміжних кіл реле не перевищують величин, вказаних у табл. 2.

Різниця між частотою спрацювання реле і частотою повернення не більше 0,05 Гц на будь-якій уставці (при відключеному колі повернення).

Зміни частоти спрацювання при зміні температури навколишнього середовища при номінальних значеннях напруг контролюючої мережі та оперативного струму:

 


а) від 0 до 40° С – не більше 0,2 Гц;

б) від мінус 20 до 40° С – не більше 0,25 Гц;

в) від мінус 40 до 40° С – не більше 0,35 Гц;

г) від 20 до 40° С – не більше 0,1 Гц.

Таблиця 2

Тип реле Вид струму живлення допоміжних кіл реле Коливання напруги контролюючої мережі Коливання напруги оперативного струму Зміна частоти спрацювання не більше, Гц
РЧ-1-УХЛ і РЧ-1-О Постійний (0,4¸1,3) Uн (0,2¸1,3) Uн (0,8¸1,1) Uн 0,2 0,3
Змінний (0,4¸1,3) Uн (0,2¸1,3) Uн (0,4¸1,3) Uн 0,2 0,3

 

Кола змінного струму реле і пристрою повинні витримувати без пошкодження на протязі 10 с підвищення напруги до 1,5 Uн.

Кола постійного струму реле і кола змінного струму реле і пристрою повинні витримувати тривалий проміжок часу напругу 1,1 Uн.


Блок-схема реле представлена на рис. 2, час-імпульсні діаграми, що пояснюють принцип дії реле типу РЧ-1 – на рис. 3.

 

Т – вхідний трансформатор;

Ф – фільтр;

ЧЕ1, ЧЕ2 – частотозалежні елементи;

АП – активний подільник;

ФП1, ФП2 – формуючі пристрої;

ПО – пусковий орган;

ЛЕ – логічний елемент;

РІ – розширювач імпульсів;

ВО – виконавчий орган;

К – контакти ЧАВП;

ПТ – перетворювач тривалості імпульсу.


Схема реле реагує на зміну кута між двома напругами, що залежить від частоти. Подана на реле напруга поступає на частотно-залежну (фазозміщуючу) схему (рис. 4) і на активний подільник, з яких знімаються дві напруги U ­1 та U 2, які перетворюють у подальшому в імпульси.

Напруга U ­1, що знімається з частотнозалежного елемента, перетворюється в прямокутний імпульс з тривалістю, близькою до півперода Uф 1, а напруга з активного подільника U ­2 – спочатку в прямокутний імпульс Uф 2, а потім в короткий імпульс Uд. Імпульси Uф 1 та Uд подаються на логічний елемент Л. Логічний елемент виконаний так, що через нього може проходити імпульс Uд (позначений після проходження логічного елемента як д) тільки у випадку відсутності на вході логічного елемента імпульсу Uф 1. При наявності на вході імпульсу Uф 1 проходження через логічний елемент імпульсу Uд блокується. При частоті мережі вище частоти уставки спрацьовує реле (для реле пониження частоти) кут між напругами U 1 і U 2 такий, що імпульс Uд попадає на логічний елемент раніше імпульсу Uф 1, проходить через логічний елемент і далі у вигляді імпульсу д попадає на розширювач імпульсів. Розширювач імпульсів виконаний так, що при подачі на його вхід імпульсів, на виході його напруга Uрі рівна нулю. Таке виконання схеми дозволяє підвищити її завадостійкість, виключити хибні спрацьовування реле при випадкових імпульсах на вході.

При fc, менше або рівною fср кут між напругами змінюється, на логічний елемент попадає перший імпульс Uф 1, блокуючи проходження імпульсу Uд. Відсутність імпульсу на вході розширювача імпульсів приводить до появи на його виході напруги Uрі і спрацюванню виконавчого органу.

Для виключення хибного спрацювання реле при зникненні напруги контролюючої мережі в схему введений пусковий орган ПО, що приводить в дію розширювач імпульсів тільки при наявності напруги контролюючої мережі.

Для отримання можливості повернення реле при іншій частоті, що відрізняється від частоти спрацювання реле, передбачений додатково частотнозалежний елемент, виконаний на дроселі 2 L і конденсаторах 2 С і 3 С, які підключаються при замиканні кола між клемами 5 і 6 реле.

На лицьовій стороні панелі реле є кнопка “ S ”, натиснення на яку приводить до спрацювання реле незалежно від величини уставки, і служить для випробовування його дієздатності.

f ­1 – уставки на частоту спрацювання реле.


f ­2 – уставки на частоту повернення реле.

 


Програма роботи

 

3.1. Вивчити будову, структурну схему і принцип дії реле частоти.

3.2. Підключити реле частоти до мережі і перевірити його дієздатність.

3.3. Визначити точність частоти спрацювання і повернення реле частоти згідно виставлених уставок на передній панелі.

3.4. Визначити вплив вхідної напруги на частоту спрацювання.

 

4. Опис лабораторної установки

 


Лабораторна установка складається з реле частоти РЧ‑1, частотоміра ЧЗ‑33, вольтметра і генератора низької частоти (рис. 4.1). Основні робочі клеми РЧ‑1 виведені на панель стенда.

 

Передня панель реле з межами уставок за частотою спрацювання f 1, частотою повернення f 2 і часом спрацювання ts представлена на рис. 4.2.


Порядок виконання роботи

 

5.1. Для перевірки дієздатності реле зібрати схему згідно рис. 5.1.


Увага! Дати перевірити схему викладачеві.

 

5.2. Увімкнути генератор ГНЧ і виставити напругу частотою 50 Гц і діючим значенням 100 В, контролюючи ці вхідні параметри, відповідно, частотоміром PF і вольтметром PV.

5.3. Увімкнути автоматичний вимикач QF (рис. 5.1) на стенді. Натиснути кнопку S на панелі уставок реле (рис. 4.2). При правильному підключенні до мережі і справності реле повинно відбутися його спрацювання, тобто замикання вихідних контактів KF.

5.4. Для перевірки точності частоти спрацювання необхідно на передній панелі реле (рис. 4.2) уставку повернення f 2 виставити в максимальне положення. Виставити уставку спрацювання f 1 в максимальне положення, але f ­1 < f 2.

5.5. Увімкнути вимикач QF і зменшувати частоту вихідної напруги ГНЧ до спрацювання реле. Дані записати в табл. 5.1. Вимкнути вимикач QF.

Таблиця 5.1

Частота уставки спрацювання f 1, Гц          
Дійсна частота спрацювання fсп, Гц          
Відхилення частоти D f 1 = f 1 - fсп, Гц          

 

5.6. Зменшити уставку спрацювання на 1,0...1,2 Гц і повторити дії згідно п.5.5.

5.7. Для перевірки точності частоти повернення уставку спрацювання f 1 виставити в мінімальне положення. Замкнути контакти 5 і 6 реле (контакти ЧАВП). Виставити уставку повернення f 2 в максимальне положення (за вказівкою викладача).

5.8. Увімкнути вимикач QF і збільшувати частоту вихідної напруги до повернення реле, тобто розмикання контактів KF 2 і 4. Дані записати в табл. 5.2. Вимкнути вимикач QF.

Таблиця 5.2

Частота уставки повернення f 2, Гц          
Дійсна частота повернення fпов, Гц          
Відхилення частоти D f 2 = f 2 - fпов, Гц          

 

5.9. Зменшити уставку повернення на 1,0...1,2 Гц і повторити дії згідно п.5.8.

5.10. Для визначення впливу вхідної напруги на частоту спрацювання виставити одну із уставок спрацювання f 1, але за умови f ­1 < f 2. Встановити максимально допустиму вхідну напругу згідно технічної інструкції на РЧ‑1 з частотою fвх > f 1 уст (за вказівкою викладача).

5.11. Зменшуючи частоту вхідної напруги досягти спрацювання реле при даній вхідній напрузі. Дані записати в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

Вхідна напруга при f 1 уст = Uвх, В              
Дійсна частота спрацювання f 2, Гц              
Відхилення частоти D f = f 1 уст - fд, Гц              

 

5.12. Після спрацювання реле підвищити частоту вхідної напруги, тобто привести реле до стану відпускання. Зменшити вхідну напругу і провести дії аналогічні п.5.11.

5.13. За даними значень частот спрацювання і повернення згідно табл. 5.1, 5.2 і 5.3 зробити відповідні висновки.

 

6. Контрольні запитання

 

6.1. Призначення реле частоти РЧ‑1.

6.2. На чому заснований принцип роботи реле частоти?

6.3. З яких основних структурних елементів складається реле частоти?

6.4. Які основні технічні параметри реле частоти типу РЧ‑1?

6.5. Яке призначення уставок на частоту повернення реле?

6.6. Яке призначення клем 5 і 6 – “до контактів ЧАВП”?

6.7. Як схематично реалізується зміна уставок спрацювання реле за частотою?

6.8. Як схематично реалізується зміна часу спрацювання реле?

6.9. Нарисувати електричну схему вмикання реле в мережу.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тема № 20. Методика расследования преступлений в сфере экономической деятельности | Лицензионное соглашение.


Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных