Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ІІ. ПЛЕМІННИЙ ОБЛІК




І. ЗАХОДИ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ ПРИ ВИНИКНЕННІ ЗАРАЗНИХ ХВОРОБ

Про всі випадки інфекційних хвороб та загибелі звірів працівники ферм зобов'язані негайно повідомити ветеринарного лікаря господарства, що дозволить своєчасно встановити діагноз та організувати відповідні заходи у разі появи інфекційних, інвазійних та інших хвороб.

При підозрі на заразну хворобу лікар ветеринарної медицини повинен поставити до відома керівників господарства, районну службу ветеринарної медицини і відправити патологічний матеріал у лабораторію для уточнення діагнозу. Усіх хворих і підозрілих у захворюванні звірів виділяють в ізолятор, інших щодня піддають клінічному огляду. Вивільнені клітки дезінфікують. Забороняють переміщення тварин, зважування, таврування і т.п.

Після підтвердження діагнозу на заразну хворобу лабораторними дослідженнями або комісією фахівців ветеринарної медицини у звірогосподарстві (звірофермі) запроваджують карантин або обмеження і проводять заходи відповідно до діючих інструкцій і рекомендаціями. Обслуговуючий персонал забезпечують додатковим спецодягом та взуттям.

ДЕЗІНФЕКЦІЯ.

Загальні принципи дезінфекції. Дезінфекція - комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних хвороб людини і тварин у навколишньому середовищі.

Як відомо, ліквідація тієї чи іншої інфекційної хвороби залежить від швидкості та ефективності впливу на усі ланки епізоотичного ланцюга: джерело збудника, шляхи передачі збудника інфекції, сприйнятливих тварин. Жодну заразну хворобу не можна вважати остаточно ліквідованою, якщо у зовнішньому середовищі не знищено збудник.

Патогенні мікроорганізми в зовнішньому середовищі нерідко зберігають вірулентність протягом певного часу. Залежно від характеру середовища тривалість їх життєздатності різна. Фекалії, сеча, харчові відходи, трупи звірів, вологий грунт - все це служить органічним середовищем, що містить в достатку різні поживні речовини і може забезпечити протягом якогось проміжку часу життєздатність і навіть розмноження мікробів.

Враховуючи труднощі боротьби з патогенними мікробами в зовнішньому середовищі, необхідно в першу чергу знищити збудник безпосередньо після його виділення з хворого організму, не допускаючи подальшого розмноження і поширення за межі первинного вогнища.

При дезінфекції об'єктів насамперед слід проводити їх механічне очищення, так як органічні речовини перешкоджають глибокому проникненню дезінфікуючих речовин і захищають мікроорганізми від їх впливу. Значення механічного очищення, особливо з використанням гарячої води, надзвичайно велике: після виконання цього прийому кількість мікроорганізмів на об'єкті зменшується більш ніж на 80 %.

Після механічного очищення будиночки, вигули, харчові дощечки, поїлки, піддони, приміщення і харчопереробні машини кормокухні миють гарячою водою, краще з додаванням 0,5‑5 % карбонату натрію (кальцинована сода) або 0,5 % гідроксиду натрію.

Механічне очищення в звірівництві підрозділяють на поточне і генеральне. Поточне роблять по мірі забруднення об'єктів, причому влітку частіше, ніж узимку. В особливій чистоті слід утримувати гнізда, будиночки, клітини, харчові дощечки, поїлки, не допускаючи накопичення в них залишків корму і фекалій. Генеральне очищення проводять 2 рази на рік: перед тим як самиці народжують і перед відсадженням цуценят.

Приміщення кормокухні, харчопереробні агрегати миють 2 рази на добу після приготування харчів (за одноразового годування – 1 раз). Дезінфекцію обладнання та ємностей проводять 1 раз на тиждень.

Дезінфекцію прийнято поділяти на профілактичну, поточну і заключну.

Профілактичну дезінфекцію в звірогосподарствах проводять 1 раз на рік після генерального механічного очищення. Якщо у господарстві не реєстрували випадки заразних хвороб звірів, а механічне очищення і миття будиночків, поїлок проводили із застосуванням дезінфікуючих засобів (гідроксид натрію, карбонат натрію, лізол), то профілактичну дезінфекцію можна проводити 1 раз на два-три роки.

Поточну дезінфекцію проводять під час захворювання звірів, заключну - після його ліквідації. При плануванні кратності поточної дезінфекції виходять з наявності вільних звіромісць на фермі або із запасу транспортних кліток в які можна на кілька годин висадити звірів.

Якщо захворювання звірів ліквідовано до появи ліньки, то після її завершення необхідно провести повторну заключну дезінфекцію.

Існують фізичні і хімічні засоби дезінфекції.

Фізичні засоби дезінфекції. Великий вплив на життєздатність патогенних мікроорганізмів надає сонячне світло, висушування і висока температура середовища.

Фіолетові і ультрафіолетові промені сонця діють на мікроорганізми бактерицидно. Теплові ж промені сонця, висушуючи органічну середу, в якій мешкають мікроби, погіршують умови їх існування аж до пригнічення або втрати ними життєздатності. Тому на території звіроферми не слід садити дерева і чагарники, затінюючі клітини звірів. Траву періодично викошують. З наступом теплої погоди ретельно очищають будиночки і клітки.

У звірівництві для дезінфекції використовують вогнемет, паяльні лампи, трупоспалюючу піч, водяну пару, киплячу воду, пароформалінові камери і біотермічне нагрівання.

Вогнеметами дезінфікують будиночки, клітки, кормові дощечки взимку, навесні або глибокої осені. Щоб уникнути нещасних випадків і пожеж вогнемети заправляють тільки гасом. В останні роки набули поширення газові вогнемети. Дерев'яні частини звірогосподарчих споруд обпалюють до їх потемніння (не до обвуглювання), металеві - швидким вогнем. Однак на проведення робіт необхідно отримати дозвіл пожежної служби. Також використовують гарячий пар, який повністю видаляє жирові нашарування по всій клітці, налиплі волосся і навіть іржу.

Кип'ятінням стерилізують спецодяг, шприці, голки, хірургічні інструменти.

Пароформалінові камери ефективні для дезінфекції будиночків, спецодягу та інвентарю. Вітчизняна промисловість випускає стаціонарні та пересувні камери. Для звірогосподарств більш зручна пересувна камера. Оскільки типова пересувна камера має порівняно невеликий обсяг, то її краще зробити безпосередньо в господарстві з підручного матеріалу або переобладнати для цього старий рефрижераторний автомобільний кузов. Камера повинна бути герметичною, стіни з високою теплоізоляцією. У камері встановлюють електричний обігрівач, розрахований на температуру 60 °С. У кутку камери кріплять електричну плитку з металевою кюветою, до якої підводять трубу невеликого діаметра (2,54‑3,8 см), протилежний кінець закріплюють на зовнішній стінці камери. Через цю трубу в кювету наливають формалін із розрахунку на 1 м3 ємності камери витрачають 75‑250 г чистого формаліну. Тривалість дії починаючи з моменту закипання формаліну 40 хв ‑ 2,5 год.

За робочий день можна дезінфікувати в пристосованій від рефрижератора камері мінімум 24 будиночка для лисиць і песців або близько 300 норкових. Після дезінфекції для нейтралізації формаліну в кювету наливають 25 %-вий розчин нашатирного спирту в обсязі, що дорівнює половині обсягу формаліну. Дезінфекція будиночків у пароформаліновій камері особливо ефективна при дерматомікозах звірів.

Халати, сачки, рукавиці розвішують на гачках; мітли, граблі та інший інвентар ставлять вздовж стін камери.

Біологічне знежирення гною показано лише при інфікуванні його вегетативними формами мікробів. В інших випадках гній дезінфікують хімічними засобами (хлорне вапно, хлорамін, сірчано-карболова суміш).

В автоклаві за високої температури і тиску стерилізують (дезінфікують) лікувальні розчини, живильні середовища, спецодяг і рукавиці для відлову звірів.

Хімічні засоби дезінфекції. У звірогосподарствах застосовують водні розчини дезінфікуючих речовин.

У звірогосподарствах використовують дезінфікуючий засіб «Пурга-Д», він дозволяє поєднувати мийку та дезінфекцію в одному процесі, що скорочує трудовитрати, час і вартість обробки. Препарат використовують у 0,5 ‑ 2%-вої концентрації. Він добре і швидко розчинний у воді, без запаху, не викликає псування гумових, пластмасових і інших деталей обладнання, простий у застосуванні, екологічно безпечний. З хорошими результатами в тваринництві використовують препарати надоцтової кислоти (дезоксон 1), що мають високу бактерицидну і спороцидну активністю, а також унідез і аскозоль. З фунгістатічних препаратів активний Глак.

ДЕЗІНСЕКЦІЯ

Дезінсекція - знищення шкідливих комах на фермах, кухні, складах та інших об'єктах.

На фермах, кухнях, близько холодильників та інших місцях звірівничого господарства, де є залишки їжі, гній, зустрічаються кімнатні мухи, сині та зелені м'ясні, осінні жигалки та інші двокрилі кровосисні комахи.

Профілактичні заходи щодо боротьби з комахами здійснюють із застосуванням фізичних, хімічних і біологічних засобів.

Фізичні засоби дезінфекції. Головним і вирішальним у боротьбі з мухами є дотримання санітарних вимог. Для виключення їх розмноження, необхідно стежити за чистотою території звіроферм, не допускати скупчення гною, брудної підстилки, не рідше 1 разу на 5 – 7 діб гнойові маси під клітками засипати торфом, тирсою з хлорним або гашеним вапном. Гнойові маси слід знешкоджувати в спеціальних гноєсховищах, які влаштовують не ближче 300 м від звірівничих будівель. Необхідно стежити за справністю каналізації, а ями для зливу нечистот і біотермічні ями слід герметично закривати.

Годівниці потрібно утримувати в чистоті, оберігати від мух м'ясні, рибні та інші корми. Територію навколо кормокухні не рідше одного разу на тиждень обробляють дезінфекційними засобами.

Хімічні засоби дезінсекції. Мух, личинок і лялечок в шедах, на кормокухнях і біля них знищують за допомогою інсектицидів. З цією метою застосовують карбофос, трихлорметафос, креолін, нафталізол, хлорне вапно і ін.

Для боротьби з комарами, гедзями, мокрицями і мошками на території звіроферм найкращим інсектицидом є карбофос.

Механічні способи дезінсекції. Для винищення мух в приміщеннях використовують липкий папір, який готують з двох частин розплавленої на вогні каніфолі і однієї частини касторової олії. Цю масу тонким шаром наносять на аркуші паперу, які розкладають в місцях скупчення мух. Такий папір зберігає свої якості до 2 тижнів.

ДЕРАТИЗАЦІЯ

Дератизація - заходи, спрямовані на знищення гризунів. У звірівничих господарствах мешкають сірі пацюки і чорні щури, домові миші і мишоподібні гризуни. Вони розміщуються в будівлях звіроферм, кормокухонь, у холодильниках, гної і смітті, вони дуже плодючі, так миші кожні 20 діб можуть приносити шість-вісім дитинчат. Гризуни в звірогосподарствах псують споруди, тару, поїдають випадково випали з клітин новонароджених цуценят, поїдають і псують зернові та м'ясо-рибні корми та можуть бути причиною виникнення і поширення збудників заразних хвороб хутрових звірів: чуми, сальмонельозу, сказу, лептоспірозу, туляремії, псевдомонозу та ін. Багато з перерахованих вище збудників здатні тривалий час зберігатися в трупах гризунів. Так, наприклад, лістерії виживають влітку до 28 діб, а взимку до 120 діб. Тривалий час у трупах гризунів зберігається збудник туляремії. Гризуни можуть занести збудника інфекції через бліх, що робить їх небезпечними як для звірів, так і для людини.

У звірогосподарствах гризунів знищують за допомогою хімічних, препаратів бактерій, а також з використанням механічних знарядь відлову.

Хімічні засоби дератизації. Використовують хімічні препарати, що згубно діють на гризунів при потраплянні в шлунково-кишковий тракт - зоокумарин (варфарин), ратіндан, крисід, фосфід цинку.

Препарати бактерій. Для приготування бактеріальних приманок збудник тифу мишоподібних гризунів вирощують на поживних середовищах.

Сріблясто-чорні лисиці, песці та норки несприйнятливі до збудника тифу мишоподібних гризунів, що дозволило рекомендувати бактеріальний метод дератизації з використанням бактерії Ісаченко (Sal. decmapicidum). Для боротьби з гризунами на звірофермах з успіхом використовують бактерії Прохорова (№ 5170).

Бактеріальні приманки готують наступним чином: на початку замішують дератизаційне тісто з розрахунку 1,5 – 2 кг борошна на літр препарату. Необхідно, щоб тісто було густе, не прилипало до рук і предметів. Потім його пересипають борошном, формують надаючи йому вигляду циліндра діаметром 2 см, ріжуть на шматки масою 3 або 30 г, посипають їх мукою і кожен окремо загортають у папір. Великі шматки розраховані на щурів, маленькі - на мишей.

Якщо приманки готують з сухарів, то рідкий препарат витрачають з розрахунку 1: 1, а на приманки з подрібненого зерна – 1 л рідкого препарату на 3 кг продукту. Принади з кістковою тирсою готують з розрахунку однієї вагової частини препарату бактерій, частини борошна і двох частин води. Все це змішують, а потім ділять на шматки масою 15 – 25 м.

Принади слід готувати з продуктів хорошої якості, так як приготовані з зіпсованих продуктів гризуни поїдають погано. Сірі пацюки добре поїдають приманки з кормів, які входять до раціону хутрових звірів, причому гризуни віддають перевагу тільки свіжо приготованим приманкам. Останнім часом широко використовують бактокумарин.

Дератизація в холодильних камерах. У холодильниках з низькою температурою хороший ефект дає використання діоксиду вуглецю з балонів. Перед заповненням газом створюють герметизацію і розраховують потребу газу. Концентрація діоксиду вуглецю в холодильниках повинна бути 25 – 30 %. Балони з газом в камерах холодильника розставляють вертикально. Спочатку відкривають балони, віддалені від дверей. Тривалість обробки камер 24 – 36 год. Після обробки двері холодильників відкривають на 4 ‑ 6 год. При роботі з діоксидом вуглецю необхідно дотримуватися запобіжних заходів, не допускаючи отруєння людей.

ІІ. ПЛЕМІННИЙ ОБЛІК

Племінний облік - це індивідуальна реєстрація суб'єктами племінної справи у тваринництві даних про:

- племінну цінність тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи;

- характер спадковості і наслідування господарсько-корисних ознак, величину і форму зв'язків цих ознак, динаміку цих зв'язків у направленій селекції та при зміні паратипових факторів, вплив різних ступенів інбридингу і різних методів схрещування на господарсько-корисні ознаки.

Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: зважування, нумерації, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.

Форми племінного обліку у звірівництві ведуть спеціалісти господарств, суб'єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності незалежно від підпорядкованості та належності або власники до вибуття звірів (кролів), після чого форми передаються і зберігаються в архіві.

Племінний облік у звірівничих господарствах ведуть за формами:

- форма N 1-зв "Картка самця основного стада"; - форма N 2-зв "Картка самиці основного стада"; - форма N 3-зв "Трафаретка самця основного стада"; - форма N 4-зв "Трафаретка самиці основного стада"; - форма N 5-зв "Трафаретка щеняти"; - форма N 6-зв "Виробничо-бонітувальний журнал"; - форма N 7-зв "Відомість поголів'я на 1 січня року".

При заповненні форм племінного обліку у звірівництві назва виду, породи і типу записуються кодом відповідно до кодування видів, порід і типів у звірівництві.

Зазначені форми племінного обліку в племінних заводах, племінних репродукторах і товарних господарствах заповнюють на звірів усього стада. У норківництві замість трафаретки щеняти допускається використання жетона з номером. На щенят користувальної (товарної) частини стада індивідуальні трафаретки не заповнюють.

Племінний облік у кролівничих господарствах ведуть за формами:

- форма N 1-крол "Картка самця основного стада"; - форма N 2-крол "Картка кролематки основного стада"; - форма N 3-крол "Відомість поголів(я основного стада кролів на рік"; - форма N 4-крол "Виробничий журнал на рік"; - форма N 5-крол "Відомість оцінки самців за якістю потомства на рік"; - форма N 6-крол "Трафаретка самця основного стада"; - форма N 7-крол "Трафаретка кролематки основного стада"; - форма N 8-крол "Трафаретка молодняку"; - форма N 9-крол "Журнал бонітування кролів за рік"; - форма N 10-крол "Журнал підбору пар кролів на рік"; - форма N 11-крол "Журнал нумерації і бонітування племінного молодняку кролів".






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных