Національні кухні країн ЄВРОПИ.

НАЦІОНАЛЬНІ КУХНІ СВІТУ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

План:

1. Національні кухні країн ЄВРОПИ.

2. Національні кухні країн АЗІЇ.

3. Національні кухні країн АМЕРИКИ.

4. Національні кухні країн АФРИКИ.

5. Національна кухня АВСТРАЛІЇ І ОКЕАНІЇ.

6. Екскурсія в УКРАЇНСЬКУ народну кулінарію.

Національні кухні країн ЄВРОПИ.

АВСТРІЯ

Національна кухня австрійців проста і вишукана. Вони автори рулетів, омлетів з начинками, багатьох видів печива. У XV ст. віденська кухня вважалася найкращою в Європі. І сьогодні багато страв австрійських кулінарів готуються в Україні і вони залишаються популярними в Західному регіоні.

Австрійці їдять досить багато і ситно, харчуються п'ять разів на день. З 7 год. до 9 год. — сніданок, з 10 до 11 год. — перекуска «сніданок на швидко», з 13 до 14 год. — обід, з 16 до 17 год. — другий обід-перекуски, і ввечері — вечеря.

Перший сніданок, як правило, легкий: булочка, масло, яйце на м'яко, варення і кава або чай. Другий сніданок ситніший: сосиски, дрібно нарізана печінка або холодне м'ясо з хріном та хлібом.

Обід обов'язково починається бульйоном або супом-пюре, який посипаний дрібно порізаною цибулею. З м'ясних страв австрійці люблять страви з яловичини та свинини, особливо сало з капустою, гуляш зі свинини, телятини або яловичини. Люблять також соусні страви з м'яса.

Споживають багато овочів, особливо капусти та картоплі. Картоплю смажать з кільцями ріпчастої цибулі, цей запах типовий для страв австрійської кухні. Приправи та прянощі застосовують у поміркованій кількості. Основний гарнір часто складається з борошняних фрикадельок.

Особливою повагою користується соус з кислої сметани, молочнокислі вироби, бутерброди, страви з яєць. Зі слабоалкогольних напоїв у великій пошані пиво.

Австрійці неабиякі шанувальники тістечок та легких солодких страв. Продукція авст­рійських пекарів та кондитерів відома далеко за її межами. Тут дуже люблять каву і го­тують її більш як п'ятдесятьма способами. Нею, як правило, закінчують обід або вечерю.

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ (АНГЛІЯ)

Ця кухня не має такого розповсюдження, як наприклад, французька. Англійці дуже консервативні у всьому. Вони вважають континентальну 'їжу не такою здоро­вою і корисною, як свою. Для англійської кухні характерні швидкі та нескладні технологічні прийоми приготування страв.

Режим харчування англійців відрізняється від загальноприйнятого в Європі. Це перший сніданок, ланч (другий сніданок) о 13.30 дня, файв-о-клок (подавання чаю) о 17 год. та обід (після 18 год.). У центральних та північних районах Англії замість обіду влаштовують «великий чай», але більш консервативні англійці до цього ставляться зі зневагою і віддають перевагу доброму обіду.

На перший сніданок англійці люблять яєчню з беконом, вівсяну кашу, і тости з апельсиновим варенням. Дехто замовляє смаженого оселедця, сосиски або нирки. П'ють багато чаю. Особливістю харчування англійців є їх відданість одному і тому ж сніданку щодня.

День англійця починається звичайно із сніданкового чаю або склянки апельси­нового соку. Чай англійці п'ють до семи разів на день. До чаю подають пиріжки з цукатами, мигдалем та іншими горіхами, галети, пряні хлібці або тонко нарізаний хліб з маслом.

З перших страв найбільш розповсюджені прозорі бульйони, супи-пюре. До них окремо подають гарніри; кусники звареного м'яса, яйце, локшину, свіжі овочі, а іноді — грінки, пиріжки.

Соуси, а точніше заправки, готують без борошна. Соуси в європейському застосуванні не характерні для англійської кухні. Тут віддають перевагу м'ятному соусу: настоянці рублених листків м'яти, оцту, цукру та води. Пудинги поливають коньячним соусом: вершкове масло прогрівають з цукром-піском, а відтак додають коньяк. Дуже популярний кетчуп.

Пшеничний та житній хліб використовується в незначних кількостях. Його замінниками є картопля, приготована по-англійськи. З борошняних виробів роз­повсюджені пироги з листкового тіста, пироги з м'ясом або овочами, з фрукта­ми, пудинги.

В англійській кухні достойно представлені страви з яловичини, баранини, птиці, дичини. Жирна свинина попитом не користується. М'ясо, птицю, дичину смажать основним способом — на решітці (рашпері) і в смажильній шафі. Крім смажіння, часто готують страви з відвареного м'яса, рідше — з тушкованого. Ростбіф належить до страв, що є гордістю англійської кухні. Він прикрашає столи будь-якого прийому. Подають його як у холодному так і в гарячому вигляді. Незмінний супутник ростбіфа — йоркширський пудинг.

Страви англійської кухні переважно смажать на свинячому салі або маргарині. Смаженину англійці їдять з м'ясним обезжиреним соусом (греві), баранину -з м'ятним, птицю — з білим соусом, біфштекс — зі смаженою цибулею.

Дуже люблять вони «пікулі» — дрібні мариновані овочі.

Англійці майже на вживають круп'яні гарніри. Вони віддають перевагу відва­реним овочам: картоплі, моркві, ріпі, капусті, спаржі, зеленій квасолі і т. д. Головне місце за столом займають овочі, зелень, фрукти, ягоди.

Англія — морська держава, що з усіх сторін омивається морем. Тому в хар­чуванні англійців риба займає важливе місце. Тріска, копчена пікша, копчені осе­ледці є складовою частиною меню жителів туманного альбіону. Особливо смачно готують сьомгу та калкана.

Великим попитом користуються продукти моря — прісноводні, омари, краби, мідії, молюски. З них готують різноманітні холодні закуски, які подають зі свіжими та вареними овочами, їх заправляють майонезом або салатною заправою. Англійці не їдять кетову (червону) ікру та заливну рибу.

Значне місце займають овочі та картопля, які споживають у відвареному вигляді.

Англійський аристократ Джон Монтас Сендвіч вигадав сендвіч — бутерброд, який користується великою популярністю в Англії. Цей бутерброд зручний тим, шо його можна їсти не забруднивши рук, оскільки він складається з двох ломтиків хліба, всередині яких поміщено продукт (сир, ковбасу, шинку тощо). Надалі почали випікати спеціальний рогалик, розрізавши який клали туди продукти. З часом сендвічі прийшлися до смаку в багатьох країнах.

З фруктів у Великобританії найбільше поважають яблука. Пиріг з яблуками — національна страва англійців. Для виготовлення тістечок використовують ізюм, лимони, апельсини, сливи, фініки, мигдаль та інші горіхи. Традиційні десерти -це компоти з сушених фруктів, вершки та желе.

В Англії виготовляють прекрасні сири, в тому числі «ЧЕСТЕР», що має світову славу. Ритуал вживання чаю в Англії більше ніж традиція. У будь-яких випадках, важ­ливих чи не дуже, англійці п'ють чай. Його заварюють, як правило, з декількох сортів.

П'ють його з невеликою кількістю молока, причому чай доливають до молока, а не навпаки. В установах вранці і після обіду роботу зупиняють на декілька хвилин, аби кожен з працівників міг випити горнятко чаю, який приготувала спеціальна працівниця.

До святкового столу англійці люблять вживати французькі, італійські, німецькі та інші вина. Найчастіше вони п'ють те, що кому подобається. Таке вино як Херес в Англії називають «шері» і подають як аперитив, тобто перед їжею. А портвейн називають «порт» і п'ють його після обіду. Віскі вживають в основному шотландське.

Небажано пропонувати англійцю рибні супи, круп'яні гарніри, кетову ікру, заливну рибу, млинці, пельмені, налисники. З мінеральних вод краще пропонувати нарзан. В Англії дуже люблять пунш з ромом.

ШОТЛАНДІЯ

Шотландська кухня мало відрізняється від англійської. Шотландці дуже люблять пудинги, особливо розповсюджені чорний (кров'яний) та білий (з суміші вівсяного борошна, сала та цибулі). На свята готують особливий солодкий пудинг. Особ­ливістю шотландської кухні є споживання в їжу великого асортименту круп, причому у вигляді каш. На сніданок вони часто їдять підсолоджену кашу на молоці і драчену з різних круп.

Шотландці частіше споживають перші страви (супи), найчастіше це круп'яні і м'ясні з картоплею та капустою. До національних страв відносять баранячі або телячі тельбухи, зварені з вівсяним борошном і приправлені цибулею та перцем.

БЕЛЬГІЯ

Бельгійська кухня має французьке походження, причому в ній домінують найкращі рецепти. За споживанням картоплі бельгійців можна вважати другими слов'янами. Страв з картоплі так багато, що її можна вважати в Бельгії другим хлібом. Звичайний хліб бельгійці їдять завжди з маслом.

Великим попитом користуються мідії, морські молюски, краби та в'ялена на сонці камбала. Чудові страви готують з форелі, щуки, вугра та грибів. Люблять бельгійці пиво. З гарячих напоїв на першому місці чорна кава, яку споживають під час будь-якого приймання їжі.

БОЛГАРІЯ

На характер болгарської кухні має великий вплив Схід. Це сприяє тому, що страви болгар досить популярні в Європі.

Болгари дуже люблять холодні та гарячі закуски, вироби з листкового тіста з сиром, м'ясом та шпинатом (баниця), сушене волове м'ясо (пастерма), йогурт розведений водою з огірками, горіхами та приправами. І, звичайно, солені овочі, які споживають взимку. Баницю готують також з начинкою з бринзи і яєць, руб­леного м'яса, шпинату, капусти, цибулі-порею. Вона може бути і солодкою.

Серед холодних закусок на першому місці знаходяться салати, їх подають як самостійну страву, а також як додатковий гарнір до других страв.

Болгарська кухня нараховує десятки супів: з м'яса, птиці, субпродуктів, риби. Дуже популярні вегетаріанські супи, зокрема холодні та супи-креми. Національна страва болгар — «чорба» (суп), така ж популярна, як в Україні борщ. Дуже популярні страви з фаршированих овочів. Зі стручкового перцю та помідорів обов'язково знімають шкірку.

Починаючи з травня в Болгарії не використовують в їжу картоплю, її замінюють овочами, рисом та макаронними виробами.

Для виготовлення других страв з м'яса, болгари віддають перевагу яловичині та баранині, хоча і використовують птицю, телятину та свинину. Зі способів теплового оброблення віддають перевагу тушкуванню. Смажать, переважно на рослинних оліях, рідше на свинному жирі або вершковому маслі. Люблять болгари смажити страви на відкритому вогні. М'ясо та овочі переважно тушкують з гострими приправами — часником, перцем, цибулею, оцтом, духмяними травами, прянощами.

Улюблена страва болгар — м'ясо смажене на рожні (металеві шпажки), страви смажені на вугіллі.

Користується попитом молоко та молочнокислі продукти, особливо йогурт. Його подають з різними приправами — часником, цукром, січеною зеленню, джемом, повидлом. Він входить до складу багатьох перших та других страв. До найбільш розповсюджених страв належать: холодний суп «таратор», овочевий сир, бринза, мотениця (гострий соус з солодкого перцю), баранина, тушкована з ово­чами і тас-кебаб (телятина в томатному соусі).

Двічі на день (обід та вечеря) болгари споживають гарячі страви. Постійно на столі присутні черешня, полуниці, абрикоси, персики, яблука, груші, виноград, кавуни, горіхи.

Болгари мають свої «секрети» виготовлення кондитерських виробів. Це баклава, реване, молочні галети, тістечка, булочки.

Болгарія здавен вважається країною вин. Кожен виноробний район славиться своїми неповторними винами. Мясковець — шампанським, - Пловдів — помідом, Асеновград — маврудом. Великою популярністю користується бренді зі слив — сливовіца (міцний алкогольний напій). Враховуючи, що болгарська кухня дуже подібна на грузинську та вірменську болгарам можна вільно пропонувати страви цих народів — шашлик, люля-кебаб, чахохбілі з баранини або курей, суп-харчо і т. д.

Болгари люблять білий пшеничний хліб і обмежено споживають житній. П'ють мінеральні та фруктові води, каву полюбляють міцну, по-східному. До обіду, як правило, подають вино, фрукти та соки. З міцних алкогольних напоїв популярні коньяк «Пліска» та лікер «Ментоловий».

Туристам з Болгарії не слід пропонувати окрошку, борщі, молочні супи, сирники, а також страви з рубленого м'яса та бутерброди.

УГОРЩИНА

Угорська кухня відома у світі своїми традиційними стравами — гуляш, перкельт, токаня.

Особливістю угорської кухні є її гострота і обширне застосування овочів та прянощів. Серед прянощів найрозповсюдженіші цибуля, кориця, часник, селера, кріп, чорний та червоний перець. Паприка, вино Токай і торт «Добоша» харак­теризують смакові уподобання угорців і є окрасою їх національної кухні.

Угорські кулінари дуже люблять вживати для приготування страв сметану. Найвідоміша угорська страва — гуляш — зовсім неподібна на той гуляш, який готують кухарі. Наш гуляш більше подібний на угорський перкелт. Справжній угорський гуляш — напівгуста страва, більше схожа на суп. Угорці готують всі страви на смальці, бо вважають, що він краще за смаком гармонує з паприкою. Смальцю дають багато, тому страви угорської кухні виходять жирними та дуже ситними. У зв'язку з тим, що угорці для приготування соусів використовують багато цибулі, соуси виходять густі і не потребують борошна. В угорській кулінарії використовуються всі види м'яса, баранину використовують переважно молоду.

Угорці їдять салати тільки з другою стравою, окремо їх подавати не слід. Для приготування страв широко застосовують гриби печериці..З перших страв популярні заправочні супи та бульйони. Рибу найбільше використовують прісноводну, зокрема судак та стерлядь.

На гарнір до других страв подають відварену та смажену картоплю, відварену капусту, зелений горошок, біб, квасолю, свіжі огірки, помідори та різноманітні консервовані овочі та фрукти. Готують багато овочевих страв з солодкого перцю, кабачків, баклажанів, капусти, помідорів. До найбільш улюблених борошняних виробів належить рване або нарізане соломкою тісто з домашнім сиром, відварна локшина, посипана дрібно нарізаною шинкою, маком або горіхами.

Серед кондитерських виробів дуже популярні яблучний та вишневий рулети. Угорці не полюбляють страви з котлетної маси, з морських та гостросолених продуктів. Не люблять кетової ікри, кільки, балика, щі, гречаної каші, киселів. До столу обов'язково потрібно подавати гірчицю, оцет, чорний та червоний перець, різні соуси. Хліб подають до столу тільки білий. З гарячих напоїв найбільше люблять каву, хоча п'ють і чай з лимоном. Угорці за їжею споживають багато рідини, тому на столи потрібно ставити глечики з перевареною водою та льодом.

НІМЕЧЧИНА

Німецька кухня належить до числа найситніщих та найжирніших кухонь, що містить багато висококалорійних страв. Це страви з м'яса свинини, яловичини, дичини, птиці, а також велике розмаїття бутербродів, їх готують з пшеничного, житнього хліба та хрустких хлібців. З овочів — найпопулярніша капуста та картопля. Німці дуже люблять тушковану капусту з сосисками, що завоювали світову славу.

Німецькі кулінари великі спеціалісти з виготовлення окістів, ковбасних виробів, копченостей, особливо сосисок. Прянощі та приправи використовують помірно. До складу багатьох страв входить пиво.

З холодних закусок, окрім ковбасних виробів, німці люблять масло з твердим сиром, шинку, ікру, сардини, страви з оселедців з різними гарнірами та соусами, салати з овочів заправлені майонезом, холодне м'ясо і рибу, рибне та м'ясне асорті, заливну рибу, буженину, відварені кури, порося з хріном, фаршировані яйця. З перших страв німці віддають перевагу супу з локшини, супам-пюре з овочів, бульйонам з гарнірами.

У німецькій кухні достойно представлені страви з котлетної маси, а також страви з молочнокислих продуктів.

Як гарніри використовують відварену або смажену картоплю, буряк, хрін, капусту, сардини, ломтики сиру. Для оздоблення страв використовують тарталетки, в які кладуть краби, гриби, рибу. Гарніри прийнято подавати окремо від основного продукту.

Серед солодких страв популярністю користуються фруктові салати, посипані цукровою пудрою та политі фруктовими сиропами, а також компоти, киселі, желе, пудинги, запіканки, морозиво, кондитерські вироби.

З гарячих напоїв німці віддають перевагу чорній каві, каві з молоком та вершками. Чай вживають обмежено. З холодних напоїв п'ють мінеральну та фруктову води. До національного напою належить пиво, яке в Німеччині виробляється і споживається у великій кількості. Хліб вживають пшеничний та житній.

Вершкове масло ставлять на стіл під час кожного приймання їжі. Обід та вечерю німці закінчують кавою. Фруктові салати подають сильно охолодженими.

ГРЕЦІЯ

За кулінарними уподобаннями Грецію можна поділити на північну м'ясоїдну частину та південну — вегетаріанську. Пояснюється це кліматичними особли­востями. Північ багата на пасовища і це сприяє розвитку тваринництва, тоді як івдень більш гірський, має погані пасовища і тут, в основному, розводять овець. їх м'ясо невисокої якості, його використовують для приготування рагу.

Смачні страви готують греки з субпродуктів: печінки, селезінки, рубців і т. д.

Великі ресторани спеціалізуються на стравах французької кухні, тоді як шинки та корчми мають місцеву кухню, коріння якої у турецькій та арабській кухнях.

Перед кожним прийомом їжі греки п'ють аперитив. До столу подають одну або дві страви (рибну та м'ясну), обов'язково овочі та десерт. Закінчують кавою, яку варять по-турецьки. Супи готують густими, додаючи до них яйця.

Греки дуже люблять страви з овочів. Найпоширенішими стравами є страви з кабачків, артишоків, томатів, бобових, гарбузів, дині, цибулі, солодкого та гіркого перцю, кропу, зелених стручків бобових рослин. Полюбляють салати з варених овочів. Для приготування національних страв часто використовують виноградне листя. Його маринують, наповнюють фаршем і поливають соусом, до складу якого входять яйця та лимонний сік.

Всі овочі, які можна наповнити, греки фарширують. Майже всі страви приправ­ляють лимонним соком. Багато споживають динь, винограду, мигдалю, кавунів.

Тістечка готують дуже калорійні, з кремом і дуже солодкі. Популярні сухі бісквіти «кураб’є». Греки виготовляють чудові сорти морозива. Вранці до чорної кави обов'язково подають молоко. Хліб споживають пшеничний, білий. На столі повинні знаходитися сіль, перець, оцет та олія.

ДАНІЯ

Датська кухня історично дуже довгий час знаходилася під впливом французької. Вона дуже ситна і калорійна, страви смачні і гарно оздоблені.

Риба є домінуючим продуктом у харчуванні данійців, а з морепродуктів — мідії, молюски, омари. Найбільшим попитом користуються оселедці та тріска, їх готують у вигляді закусок, перших та других страв, смажать, запікають, відварюють.

Для приготування страв у великій кількості використовується свинний шпик.

Данійці дуже полюбляють свіже молоко і вживають його по декілька разів на день. Популярні салати з салатною заправою або хріном, збитим з майонезом. Салати, рибні та овочеві страви кухарі у більшості випадків підсолоджують.

Гарячі страви данійці споживають один раз на день, основу денного раціону складають холодні закуски та бутерброди.

У Данії нараховується більше 700 видів бутербродів. Це може бути традицій­ний хліб з маслом і аж до складних багатоповерхових бутербродів-веж. Такі бутерброди їдять, знімаючи шар за шаром. Бутербродні є розповсюдженим типом підприємств харчування в багатьох містах Данії. Данія належить до числа євро­пейських держав, де добре розвинена відгодівля худоби. Тому яловичина, телятина, свинина займають певне місце в харчуванні населення.

Обід преважно закінчується горнятком міцної чорної кави та сиром. З алко­гольних напоїв споживають віскі, горілку, джин, різноманітні лікери. Дуже популярне пиво, сорт «Тіборг».

Для туристів з Данії на вечерю потрібно включати більше страв з риби. Баранини та страв з домашнього сиру вони не вживають. Хліб подають пшеничний та житній.

Ірландія

Ірландці люблять багатий та ситний обід. Ввечері, за старою традицією — великий чай, під час якого на стіл подають оселедець, салати, м'ясо, підсмажене на сковороді, тістечка, кекси.

Бекон — традиційна страва ірландців. Його подають у відвареному вигляді або в підсмаженому — з яєчнею. На другому місці баранина, зварена з петрушкою та каперсами.

З овочів віддають перевагу капусті та цибулі, але картопля є такою ж важливою в харчуванні як і в слов'янських народів.

Ірландці виготовляють особливе чорне тягуче пиво. Далі іде віскі, що в перекладі з кельтського означає «вода життя». Для країни, де здається ніколи не перестають іти дощі, ці напої справді рятують від холоду та простуди.

Ірландці мають досить риби в прісноводних річках, але споживають її порівняно мало. Зате споживають багато борошняних страв, їх подають до столу гарячими, з вогню, сильно посипавши цукром та корицею. Дуже смачні кондитерські вироби, зокрема тістечка.

З солодких страв популярне молочне желе, приправлене лимоном. В Ірландії дуже люблять солодкий хліб з ізюмом «бармбрек». Улюблений напій — чай, його п'ють у будь-яку пору дня.

Ірландським туристам можна пропонувати майже всі страви української кухні.

ІСПАНІЯ

Для іспанської кухні характерним є те, що в ній можна змішати все, що ми не звикли змішувати: рибу, морські продукти, котлети та копчені ковбаси, овочі, картоплю, а також перець, помідори.

Другою характерною рисою є використання у великих кількостях різноманітних прянощів та ароматичних трав. Для виготовлення соусів використовують часник, подрібнені соснові голки, цибулю, мигдаль, червоний перець, жовтий шафран.

Іспанія має три кліматичні пояси та гористий ландшафт. Це обумовлює характер харчування людей, що проживають на цих територіях. Так жителі середньо-морського узбережжя в основному споживають рис, рибу, телятину та свинину. У центральних районах споживають рис і баранину, на півночі — квасолю, кар­топлю і яловичину.

Іспанці споживають легкий сніданок о 9 годині, який складається з кави або шоколаду з молоком, тартинок з маслом, тістечок або оладок. Обід подають між 14 і 15 год. Вечеряють іспанці біля 22 години. На обід подають:закуску або суп, яйця або рибу, м'ясну страву з овочами і десерт.

Молоко та молочнокислі продукти іспанці люблять вживати в натуральному вигляді, вони входять до складу багатьох страв.

З овочів іспанці вживають всі овочі, що й ми, однак більше споживають бобових. Популярні страви з фаршированих овочів.

Іспанські кондитери за рівнем майстерності не відстають від інших євро­пейських країн.

Іспанія - морська держава, однак з продуктів моря улюбленими стравами є молюски, а також кальмари, запечені в тісті.

Іспанія знаходиться в числі найбільших виробників вина в Європі. На експорт йде не тільки знаменитий херес, але і чудові столові вина та Малага. Малага нале­жить до міцних вин, має 25 % спирту і темно-червоний або темно-янтарний колір.

Як аперитив іспанці найчастіше п'ють вино морілас та монтіла, що виробля­ються в провінції Корду. Містові жителі п'ють пиво та вермут, розводячи його водою.

З освіжаючих напоїв дуже популярний оршад (мигдалеве молоко). В Іспанії багато молока, чорної кави, кави з молоком, а також гарячий шоколад, який варять густим на молоці.

Хліб іспанці їдять пшеничний, на стіл необхідно подавати чорний та червоний перець.

ІТАЛІЯ

Італійська кухня здавна конкурує з французькою, вона є визнана в Європі і в світі, однак має свої специфічні ознаки та особливості. Хто її не знає добре, той думає, що то макарони і макарони. Безумовно італійці, як ніхто в Європі, споживають багато макаронних виробів, але то є лише частина їх смакових уподобань.

Італійська кухня, в першу чергу, дуже багата на вироби з тіста, і вони мають своєрідний смак.

Національною стравою італійців є безумовно спагетті. Зваривши їх у крутому кип'ятку, після відціджування їх промивають, на відміну від нас, гарячою, а не холодною водою. Дають стекти і відразу розкладають у тарілки. Ніхто спагетті не варить наперед і не розігріває потім у мікрохвильовій печі.

До спагетті подають тертий сир і різні соуси, яких італійці мають більше 50. Макарони, у перекладі з італійської означає «о, як мило». Так сказав на прийомі один з гостей і страва отримала назву, якою користуються у всьому світі.

У загальному, страви італійської кухні є гострими. Це обумовлене жарким кліматом, спека спонукає більше пити рідини, ніж їсти. Тому за допомогою спецій та приправ вдається стимулювати роботу шлунку та травних залоз. Використовують італійці ті ж приправи та спеції що й іспанці, угорці та болгари (часник, селера, цибуля, томат-пюре, різні види перцю, сири).

Овочі використовують ті самі, що і ми, але вони їх тушкують у власному соці або жирі.

Широке застосування має рис. Він використовується як гарнір і з нього виго­товляють різноманітні вироби.

Для приготування соусів італійські кухарі використовують кукурудзяне борошно, а в П'ємонті та Венеції з нього випікають вироби, які споживають замість хліба.

Оливкова олія є основним жиром, який використовується в італійській кулінарії. Більшість італійських соусів готують на основі томатів, анчоусів та грибів.

З м'яса італійці віддають перевагу телятині, рідше вживають яловичину і зовсім не вживають баранину. Смажене м'ясо люблять більше, як тушковане.

Італійці достойні конкуренти німців у розведенні свиней та не гірші знавці у виготовленні копченостей та ковбасних виробів. М'ясна гастрономія італійців відома у всьому світі.

Великих успіхів досягла італійська кулінарія у виготовленні різноманітних сортів морозива, їх з успіхом виготовляють на спеціальних апаратах (фрізерах) у закладах харчування по всьому світі. Обладнання для його виготовлення та реалізації вважається одним з найкращих.

Оскільки борошно займає значне місце в харчовому раціоні італійця, борошняні кондитерські вироби виготовляються в широкому асортименті. Де всілякі тістечка з мигдалем, тістечка «Панеттоне», булочки з виноградом і фруктами і т. д.

Будь-яке приймання їжі закінчується кавою, яку тут п'ють з маленьких чашок.Без столового вина не відбувається обід або вечеря, а традиційний напій «грапа» завершує застілля.

Італійці не люблять січеного м'яса і жирної свинини, хліб споживають тільки пшеничний (білий). Тверді сири подають перед чорною кавою.

ЛЮКСЕМБУРГ

Франція, Бельгія, Німеччина оточують цю маленьку державу, а це означає, що всі вони мають значний вплив на кухню народу, що тут проживає. Вона в той же час дуже проста, але приготування багатьох страв має свої, притаманні тільки люксембуржцям особливості. Раки, форель, щуку, смажених окунів тут готують так, як ніде в Європі. Особливим приготуванням відзначаються такі страви як арденський окіст, заливні молочні поросятка, копчений свинячий хребет з бобом та кров'яна ковбаса.

Тут люблять вживати вина вормеланг, крехен, кеміх, ан, єнем, маєтум. Дуже популярні лікери, особливо вишневий, яблучний, грушевий, чорносмородиновий.

НІДЕРЛАНДИ

У Нідерландах прийнято їсти часто, до шести разів на день, їжа ситна і насичена спеціями.

Голландія має мало лісів, більшість її території покрита чудовими лугами, що сприяє розвитку тваринництва, особливо великої рогатої худоби. Однак її розводять не стільки заради м'яса, як заради молока. Голландія виробляє велику кількість молокопродуктів дуже високої якості, відправляє на експорт у всі країни світу.

Добре розвинене землеробство забезпечує вирощування всіх відомих у Європі овочів, зокрема картоплі та зерна, які є основою харчування голландців. У країні з давен добре розвинений рибний промисел, видобуток таких морепродуктів як мідії. З риби тут споживають оселедці, морського вугра, камбалу, палтуса, дуже люблять молюски.

Відварену рибу голландці поливають розтопленим вершковим маслом і подають її, як правило, з картоплею, смаженою по-англійськи. Біфштекси відбивають несильно і завжди подають з соусом.

Тартинки (різновид тостів) невід'ємна частина харчування голландця, їх їдять з будь-якими продуктами і в будь-який час дня. Голландці, як і англійці мають два сніданки. Другий сніданок (ленч) у них називається «кофиєтафель» (кавовий стіл) і за ним подають хліб, шинку, сосиски, сир, варення. Найситніше їдять ввечері, часто це єдине приймання гарячих страв.

Найулюбленіший напій голландців — світле пиво. До речі, пивоваріння є найстарішим заняттям у Голландії. Окрім пива вживають багато молока ї холодних напоїв на його основі (наприклад холодний шоколад з молоком). Туристам з Голландії можна пропонувати страви зі звичайного меню європейських страв. Перші страви слід подавати об'ємом не більше 300 мл.

НОРВЕГІЯ

Норвегія — приморська держава, тому основу її кухні складають страви з риби та рибопродуктів. Рибу споживають у смаженому, копченому та в'яленому вигляді. Це тріска, оселедці, камбала, палтус. Улюблена національна страва «кліп-фікс» — висушена на скелях тріска без голови. Норвежці дуже люблять страви з відвареного лосося та горбуші під білим соусом з овочевим салатом. У скандинавських кухнях використовують м'ясо кита в тушкованому вигляді.

Харчування сільських жителів відрізняється від харчування жителів міста та приморських районів. Сільські жителі найбільше споживають оселедців з відва­реною картоплею, а влітку житню молочну кашу. Жителі міст рибу споживають до чотирьох разів на тиждень, вживають супи, десерт.

Норвежців гурманами не назвеш, кухні вони приділяють дуже мало уваги і до харчування невибагливі. Сніданок, як правило, ситний, другий сніданок — це дві— три тартинки з молоком або чаєм. Обід відбувається о 16 год., де за цілий день подається гаряча страва.

Норвежці люблять овочеві, рибні, м'ясні, заправлені борошном, супи.

Як і всі скандинави,, норвежці люблять пудинги та паштети. Популярний норвежський національний сир, який виготовляють з незбродженого козячого молока, його їдять з хлібом та маслом.

Різниця між повсякденним харчування та святковим столом у норвежців більш значна ніж у інших народів Європи, особливо у сільській місцевості. У Норвегії будь-де і в будь-яку пору року продають «смербреди» — бутерброди з вершковим маслом і різними гарнірами. Навіть у ресторанах обід може складатися виключно з бутербродів.

В українській кухні немає страв, які б не можна було подати туристам з Норвегії.

ПОЛЬЩА

Польська кухня дуже схожа з українською та російською, і можна довго сперечатися з приводу багатьох страв про історію їх походження. Причини тут перш за все історичні і, звичайно, великий вплив має географічне положення України та Польщі. Майже однакові кліматичні умови та близькість проживання обумовили подібність технології приготування страв та використання тих чи інших продуктів у їжу.

Тим не менше поляки за свою довгу історію набули певних звичок у харчуванні,

що дозволяє вирізняти польську кухню серед кухонь Європи. Поляки люблять ситний

сніданок та обід і легку вечерю. Страви здебільшого варять, тушкують'та запікають. Для закусок часто використовують домашній сир, який готують з додаванням паприки, зелені петрушки, кмину та кропу, цибулі, часнику, солі.

Поляки мають дуже багатий асортимент перших страв. До борщів поляки подають не хліб, а гарячу відварну картоплю, а до інших перших страв — кльоцки, пиріжки, каші, грінки і т. д. Рідко пропонують соуси до других страв з м'яса. Багато споживають сметани та вершкового масла. Не люблять страв з баранини.

Поляки люблять борошняні вироби — кулінарні та кондитерські. З кулінарних виробів тут популярні пиріжки, кулеб'яки, млинці, налисники, оладки і т. д., а з кондитерських виробів — торти, тістечка, печиво. Для їх виготовлення обов'язково використовують мак, горіхи, родзинки, цукати і т. д. З гарячих напоїв поляки п'ють каву (чорну та з молоком), чай.

З солодких страв поляки дуже люблять киселі, які готують густими, як желе.

ПОРТУГАЛІЯ

Португалія має дуже м'який клімат, вона невелика за територією і тому не має таких великих територіальних відмінностей в кухні як Іспанія. Страви португальсь­кої кухні не такі гострі, їжа соковита, ситна, дуже жирна, можна сказати важка для середнього європейця.

Особливість португальської кухні — застосування різних жирів у різних провін­ціях — оливкова олія в одних, смалець в других, вершкове масло — в третіх.

Як і французька, португальська кухня багата на соуси. Гарніри подають, як правило, з картоплі та овочів, а також рису. Причому рис використовують і для приготування десертів (з ваніллю, корицею, лимонними шкірочками).

Для приготування перших страв використовують м'ясо, рибу, молюсків. М'ясний бульйон приправляють оливковою олією. Перші страви їдять двічі на день — в обід і ввечері.

Важливе місце в португальській кухні займають яйця, їх широко використовують для приготування супів, закусок та других страв. Наприклад біфштекс подають з яєчнею. Португалія -- морська держава, тому португальці люблять готувати страви з морсь­кої риби, молюсків й інших продуктів моря. Національна страва португальців — тріска солена, яку готують більш як 150 способами. До неї подають гарнір, який складається з картоплі, зварених на твердо яєць і стебел ріпи, приправлених олив­ковою олією та оцтом.

Для португальців не існує конкурентів у кондитерському виробництві. В їх монастирях збереглися унікальні рецепти тортів та тістечок, які вже багато віків передаються з покоління в покоління і є справжніми шедеврами кулінарного мистецтва. Люблять португальці також цукерки та східні солодощі. З прянощів найбільш застосовуваними є кориця, мускатний горіх, гвоздика.

Португалія — батьківщина двох найвідоміших сортів вина —мадери та портвейну, більшу частину яких експортує. Аперитиви розповсюджені мало, вживаються різноманітні лікери. Міцні алкогольні напої в Португалії виготовляють не тільки з винограду, а й фініків, слив, цукрової тростини. Настоянки з вишень та черешень подають у закладах харчування повсюдно.

Португалія — країна з жарким кліматом, тому тут споживають багать прохолоджувальних напоїв. Найчастіше це лимонад, мандариновий напій, виноградний, ананасовий та інші соки, які подають з льодом або газованою водою (фізи). Пиво пропонують всюди, але португальці більше люблять свій напій «капіле», який готують із суміші води, сиропу та лимонної цедри.

З гарячих напоїв найпопулярнішим є чорна кава, відтак чай і нарешті різно­манітні ароматні настоянки на липі, м'яті, цедрі лимона.

На столі має постійно знаходитися чорний та червоний перець, рослинна олія та сіль.

РУМУНІЯ

Румунія як держава виникла на перехресті міжнародних шляхів. Вона постійно зазнавала впливу інших культур і на даний час її кухня містить рецепти страв, що мають турецьке, грецьке, арабське або слов'янське походження. У цілому, румунська кухня дуже схожа на болгарську, молдавську та грузинську.

Серед м'ясних страв переважають страви з натурального м'яса, більшість з яких смажать на відкритому вугіллі. Його добре засмажують.

Румунська кухня славиться холодними закусками, найвишуканішою є ікра із стерляді. Обід, як правило, починається з риби. Популярні страви з овочів в усіх відомих варіантах приготування. Румуни дуже люблять солені овочі і подають їх до всіх других страв. Улюблена риба в Румунії — короп. Його смажать на рожні, використовують для приготування супів, маринують, фарширують, подають у холодному вигляді смаженим і т. д. Дуже ціняться раки, які готують у пряному духмяному відварі, який приправляють корвелем, горіховим гаоре з олією, часником або рисом.

У румунській кухні широко представлена дичина (перепілки, куріпки, фазани, косулі, дикий кабан).

З молочних продуктів представлена бринза, домашній сир, різні сорти твердого сиру. Молоко п'ють, як правило, підігріте.

Більшість борошняних кондитерських виробів турецького походження: «баклава з горіхами», «сараіліє з мигдалем», «катаіф» та ін. Славиться варення з пелюстків троянди, шоколадний та кавовий твердий мармелад. З баштанних споживають дині та кавуни.

Румунія — виноробна держава. Тут виробляють прекрасні сорти білих та рожевих столових вин, виготовляють виноградне, абрикосове та персикове бренді, а також бренді «Сливовіца», яке тут називається «Цуйка». Чорної кави п'ють багато і всюди.

Румуни не їдять страв з баранини, обмежено споживають страви з січеного м'яса соусів та киселів.

До стола потрібно подавати мінеральну та фруктову воду.

ФІНЛЯНДІЯ

Фінська кухня за набором продуктів мало відрізняється від своїх сусідів — шведів та норвежців.

Фінляндія має близько 60 тисяч озер. І її справедливо називають країною озер. У них виловлюють багато сьомги, яку їдять сирою або соленою, вугрів і т. д. Цю рибу коптять, маринують, з неї роблять паштети та фарші.

Фіни люблять ситний сніданок, а обідають доволі пізно. Гарячі страви спо­живають один раз на день. Основу денного раціону складають бутерброди та холодні закуски, популярні багатоповерхові сандвічі, так звані датські бутерброди.

Багато фінів під час їжі п'ють свіже охолоджене молоко, люблять кефір, рідко споживають домашній сир.

Улюблена страва фінів — це оселедець з картоплею, млинці з рибними начинками, пельмені, гречана каша з шкварками або сосисками. Люблять фіни бобові, капусту та всілякі салати. Картоплю та моркву споживають відвареними, густо посипавши петрушкою. Дуже люблять гриби та страви з них.

Фіни не дуже люблять масло, його переважно змішують з іншими продуктами, а тоді мажуть на хліб. Не люблять картоплю - фрі.

Каву п'ють у будь-яку пору дня. Найрозповсюдженіші ягоди — це малина, чорниця та брусниця. З полярної малини фіни виготовляють знаменитий лікер з неповторним смаком «Лакка».

Найпопулярніша страва з Фінляндії — пиріг з рибою «калєкукко», а карельські пироги «кар'ялан-піракка» завжди отримують похвалу від іноземних гурманів.

На Новий рік фіни печуть пиріг «ріїсіпууро». За легендою, та дівчина, що знайде вкладений туди мигдаль у наступному, році вийде заміж. На десерт туристам з Фінляндії можна запропонувати пироги, рулет, торт з ягодами, варенням, яблуками, фруктові салати зі збитими вершками.

До столу потрібно подавати житній та пшеничний хліб, мінеральну та фруктову воду.

ФРАНЦІЯ

Ця кухня відома у всьому світі завдяки Марії Медичі, яка привезла з Італії в Париж першокласних кухарів. Вершини досконалості ця кухня досягла за часів королів Людовіка XIV та Людовіка XV.

Назви багатьох страв прийшли до нас з французької мови: рулет, котлета, бульйон, антрекот, соус, омлет і т. д.

Особливістю французької кухні є те, що в ній використовуються майже всі відомі продукти, прянощі та приправи, а також розмаїття способів теплового оброб­лення сировини. Це є універсальна кухня для будь-якого жителя нашої землі, бо кожен знайде в ній страви, що йому стануть до вподоби. Тому в Франції кухар є дуже поважною особою, на рівні космонавта чи прем'єра шанують переможців конкурсів на звання кращого кухаря країни.

Оскільки Франція є морською державою і має прекрасні зв'язки з бувшими колоніями в Африці, немає потреби перераховувати всі продукти, які використо­вують французькі кухарі для приготування страв. Все, що можна їсти, кухар-француз поєднує, заправляє спеціями чи соусом, чудово прикрашає і ви отримуєте свято, про яке будете довго згадувати.

З перших страв перевагу надають бульйонам та пюревидним супам, популярні супи-креми, заправлені льєзоном з яєць, вершків та вершкового масла. Особливе місце займають соуси, яких у французькій кухні є більше 3 тисяч.

Якщо говорити про технологію, то тут треба відзначити, що страви з м'яса найчастіше смажать, варять та тушкують. Для приготування страв часто викорис­товують вино, коньяк та лікери, вони ароматизують виріб, надають йому неповторного смаку. Вино також використовують для приготування маринадів для м'яса та риби.

Францію можна назвати країною сирів, без якого не обходиться ні одне застілля. Улюблена страва — смажений сир, який подають зі смаженою картоплею. Його подають на закуску та десерт, з нього готують прекрасний суп. Популярна страва з яєць — омлет, його готують з різноманітними продуктами. Серед прянощів кухарі використовують чабер, цибулю-порей, кервель, естрагон, петрушку, лавровий лист та багато інших.

Гарніри складають з багатьох овочів, серед яких найпопулярніші — це спаржа, артишоки, салат-латук. М'ясні супи французи їдять двічі на тиждень.

Сніданок француза легкий: кава з молоком, трохи хліба та масла. Ланч у полудень. Він ситніший ніж в Англії, але не важкий. Споживається багато хліба, його французи люблять їсти, вмокаючи в соус. З гарячих напоїв — чай, какао, кава.

О 17-й годині дітям дають тартинку з маслом та кусник шоколаду. Ввечері французи обідають: суп, печеня або рагу, Овочі, десерт. За св'ятковим столом подають вино, перед десертом шампанське. Відтак подають каву, а до неї коньяк, лікер або настоянки.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Французька кухня має довгу історію, яка бере свій початок ще з часів галлів. Улюбленою стравою тих часів було дике порося, нашпиговане часником, засмажене на повільному вогні і загарніроване диким зайцем, каплунами, гусями та іншою дичиною. Смаки галлів докорінно відрізнялися від уподобань римлян, які напів-лежачи поглинали майже абсурдні страви, наприклад язики солов'їв або мозок страусів. І все таки, французька кухня початкове знаходилась під впливом римлян і нагадувала більше карнавал. Величезні гори м'яса, риби та птиці підносили слуги з кухні, роздаючи ці страви за довгі столи. У моді, наприклад, була така страва: жайворонок в курці, курка в гусці, гуска в дрофі, і все це у лебеді.

У французьких феодалів була своя фірмова страва: смажений на рожні павич, в золочений дзьоб якого клали пучок палаючої камфори.

За часів Карла Великого нарешті дозволили бути за столом і жінкам, але без пар­фумів, щоб не зіпсувати апетит мужчинам. Однак на столах ще не було виделок, ложок та тарілок, і тому м'ясо подавали на товстому куску хліба одноразового помелу. Наприкінці раннього середньовіччя щоденно французи споживали 1,6—1,7 кг. Хліб був, переважно житнім, не високої якості. Крім того, селяни та горожани їли багато каші, бобів під часниковим соусом, часом сир і рибу. Доля фруктів та овочів у раціоні була невеликою, їжі не вистачало гостроти: прянощі коштували дорого, у щоденному харчуванні їх замінювали соусами з часнику, цибулі і різноманітних трав, а також оцтом та гірчицею.

Раціон заможних людей та знаті був багатшим та різноманітнішим. У 1279 році судова палата прийняла навіть закон, який визначав кількість страв, що дозволялось з'їдати за обідом (суп, дві других страви і десерт), але ця постанова не завжди виконувалась.

Сигнал до початку, званого обіду в багатому домі подавав слуга, в обов'язки якого входило, як тоді говорили «трубити воду», тобто трубити в ріг, запрошуючи гостей мити руки. Слуги подавали миски ювелірної роботи, які були наповнені водою з пелюстками троянд та пахучими травами.

Присутність дам за столом зробили етикет строгішим. Стало непристойно сякатися в скатертину або витирати руки об собаку господаря. Тому стали викорис­товувати хустинки до носа та полотняні серветки.

Всередині XVII ст. з'явилися виделки, але більшість рахувала, що вони придатні лише для того, щоби ними чистити зуби. Навіть Людовік XIV — «король-сонце» — продовжував їсти руками у своєму Версальському палаці. А його перший міністр Пьер Сег'є змішував всі страви в одну кашу, і пригорщами відправляв усе це в рот.

При дворі короля працювало 50 кухарів, які наполегливо працювали, ство­рюючи нові фантастичні страви. Розкіш королівського столу стала відома по всій Європі, отримавши світову славу і перетворилась у зброю держави.

«Король-сонце» запровадив у Версалі традицію, яка міцно утвердилась у фран­цузькій зовнішній політиці — дипломатію гастрономії.

ЧЕХІЯ ТА СЛОВАЧЧИНА

Кухня чехів та словаків мало відрізняється від російської та української. У ній домінують страви з м'яса свинини та продуктів її перероблення, страви з птиці та овочів, страви з борошна. Рибу споживають менше, ніж м'ясо, і то здебільшого річкову та озерну.

Гострі спеції та приправи чеські та словацькі кулінари використовують помірно, ними не забивають природний смак продуктів, а тільки підкреслюють смакові достоїнства страви

З холодних закусок вирізняють маленькі бутерброди, які мають вигляд тістечок (канапе), їх тут називають помазанками, їх готують з великою винахідливістю та смаком і тому вони є прикрасою різних типів бенкетів.

Перші страви споживають невеликими порціями (250—300 г). Готують їх, як правило, на кісткових та м'ясних бульйонах, а також овочевих відварах. Чехи та словаки люблять подавати на гарнір борошняні вироби, зокрема кренделики, яких тут готують багато видів. Другі страви з м'яса найчастіше гарнірують тушко­ваною капустою. До найпоширеніших страв належать: смажена свинина з кренде­ликами та тушкованою капустою, смажений короп, тушковані нирки та печінка, галушки з повидлом. До других страв часто подають як додатковий гарнір — овочеві салати із заправкою. Дуже популярні, як і в поляків, солодкі страви: киселі, компоти, желе, муси, самбуки, свіжі та консервовані ягоди. Виготовляється великий асортимент кондитерських, виробів, зокрема дрібноштучних тістечок.

Режим харчування у чехів та словаків такий: сніданок легкий (масло, кефір, шинка, булочка та кава), обід та вечеря — ситні, після прийому їжі обов'язково подають каву, їдять переважно білий хліб у невеликих кількостях. З прохолоджуючих напоїв люблять мінеральні води та соки, і звичайно пиво, культура споживання якого тут дуже висока.

Слід пам'ятати, що рибу чехи та словаки люблять більше в холодному вигляді під маринадом або майонезом. Страви з баранини та котлетної маси майже не споживають,

ШВЕЙЦАРІЯ

На кулінарне мистецтво цієї країни великий вплив мають такі держави, як Франція, Німеччина та Італія. У Швейцарії дуже розвинений туризм та готельне господарство і це стало запорукою розвитку кулінарії та обслуговування. Не дивлячись на те, що кухня швейцарців є інтернаціональною, у кожному місті є свої «фірмові» страви, приготування яких має також свої місцеві особливості. Місто Берн славиться своїми ковбасами, Цюрих — солодощами, що називаються «хюхлі» і «крепфлі», в Базелі виготовляють дуже смачне печиво, яке називається «Пелюстки лотоса». А швейцарські сири давно завоювали світову славу. Прекрасні смакові якості мають швейцарські вироби кондитерів, які дуже часто виготовляють у маленьких кондитерських міні-пекарнях, що знаходяться в житлових будинках. Якість швейцарського шоколаду не потребує взагалі ніякої реклами.

Швейцарці люблять ті самі холодні закуски, що й французи: омари, лангусти, осетрова ікра, лососина, холодна смажена свинина, ковбаси. З перших страв віддають превагу пюревидним, заправленим твердим сиром, бульйонам, люблять уху. На друге замовляють смажене м'ясо великими порціями з гарніром з овочів. Застілля завжди завершує кава.

ШВЕЦІЯ

Національна кухня Шведів багатша, ніж їх сусідів по Скандинавському півострову. Кулінари цієї країни дуже люблять цукор і підсолоджують ним всі страви, навіть хліб та мариновані оселедці. У Швеції готують кров'яну солодку ковбасу, яку подають до столу з ягідним компотом.

Швеція — морська держава, тому основним продуктом харчування її населення є риба та інші продукти моря. З риби готують салати, перші та другі страви. Користуються попитом страви з овочів та м'яса. Улюблена страва шведів — темний квасолевий суп з шпиком, також трохи підсолоджений.

У щоденному раціоні використовують асортимент бутербродів і холодних закусок. Причому для. бутербродів застосовують будь-які хлібобулочні вироби, крокети, палянички і т. д.

Картоплю, моркву та інші овочі подають, переважно відвареними, люблять картоплю в мундирі, млинці зі сметаною, розсипчасті каші.

Шведи готують оселедці так, як ніхто в світі, застосовуючи вишукані рецепти маринадів та соусів. Вони прекрасно готують вугра та копчену сьомгу. У від­повідності з древніми традиціями тут продовжують в'ялити та коптити м'ясо. Для приготування страв використовують різні сорти квасолі та інших бобових.

У шведів кулінарні традиції дуже прив'язані до релігійних свят. Тістечка готують наприклад, на Різдво, але не готують на Великдень. Таке саме правило стосується і страв з м'яса.

Кава — основний напій, чай вживають рідше.

У Швеції діють суворі обмеження щодо споживання алкогольних напоїв, воно нормується пайковими картками, а в закладах харчування існує норма відпускання. За межами своєї країни шведи часто себе не обмежують у вживанні алкоголю і потрапляють у різні складні ситуації: Це потрібно враховувати обслужуючому персоналу ресторану.

Перші страви слід подавати об'ємом до 300 мл, на столі повинен бути житній та пшеничний хліб, мінеральна та фруктові води.

ЮГОСЛАВІЯ, СЛОВЕНІЯ, БОСНІЯ, МАКЕДОНІЯ, ГЕРЦОГОВИНА, ЧОРНОГОРІЯ

Географічне розміщення Югославії сприяє розвитку скотарства, землеробства та садівництва. Південь омивається Адріатичним морем і має багату рослинність, а рівнини сприятливі для вирощування зернових. На схилах гір багато пасовищ та виноградників, у лісах багато дичини. На півночі Югославії чудові пасовища, які дають змогу випасати велику рогату худобу, забезпечуючи країну молоком, верш­ковим маслом та сиропом.

На даний час Югославія розпалася на окремі республіки, кожна з яких має свої мовні, релігійні та культурні традиції. Це стосується і кулінарії. На кухню Словенії (північ бувшої Югославії) найбільше вплинула австрійська кухня, хоча слов'янські страви тут зберегли свою оригінальність. Тому туристам з Словенії можна спокійно пропонувати австрійську та українську кухні.

У Сербії та Боснії панує кухня Сходу — страви жирні та ситні, дуже приправлені спеціями. У Чорногорії та Герцеговині відчувається вплив болгарської кухні, в Македонії страви, характерні для грецької кухні. У загальному ж, у бувших республіках Югославії відчувається домінуючий вплив турецької кухні, оскільки турки кілька століть володіли Балканами. Саме вони залишили рецепти при­готування м'яса на рожні, плову, рагу, ароматних солодких страв.

Республіки бувшої Югославії виробляють прекрасні вина, виноградне бренді. Як аперитив п'ють ракію. На півночі виготовляють добре пиво. Загальним для кухонь народів бувшої Югославії є використання в кулінарії овочів, яєць, птиці, бобових. Треба пам'ятати що тут проживає багато мусульман, які не вживають м'яса свинини та дотримуються інших традицій у харчуванні.

Одним гарячим напоєм є кава, яку готують двома способами: по-сербськи і по-турецьки. Чай — на другому місці.

До столу подають багато свіжого білого хліба, а також червоний та чорний перець, оцет, олію, бажано оливкову, мінеральну та фруктову воду. Дуже популярні молочні продукти: молоко, кисле молоко, кефір, домашній сир, тверді сири, з яких часто розпочинають застілля.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: