Тема 4. Облік розрахункових операцій

Міжбанківські розрахунки — безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов’язаннями одного банку перед іншим. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися між банками однієї країни, а також між банками, що знаходяться в різних країнах.

У банківській практиці під кореспондентськими відносинами розуміють усі можливі форми співпраці між двома банками, що базуються на чесному і узгодженому виконанні взаємних доручень.

У більшості випадків, встановлення кореспондентських відносин між банками передбачає взаємне або одностороннє відкриття кореспондентських рахунків. Кореспондентський рахунок — рахунок, на якому відображаються операції списання і зарахування коштів, що виконує один банк за дорученням іншого банку на підставі кореспондентської угоди. Розрізняють два види таких рахунків: «лоро» та «ностро». Коли банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок «ностро», а з точки зору банку, що відкрив такий кореспондентський рахунок, він буде рахунком «лоро».

Українські банки можуть установлювати кореспондентські відносини і відкривати кореспондентські рахунки в Національному банку України, інших вітчизняних та закордонних банках.

Міжбанківські розрахунки здійснюються через спеціально створені платіжні системи. Відповідно до Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», обробка та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою як внутрішньодержавних (банківських та небанківських) платіжних систем, так і міжнародних платіжних систем, що діють в Україні.

Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньо‑банківські платіжні системи. Державною системою міжбанківських розрахунків в Україні є система електронних платежів Національного банку.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Згідно з Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, банки (філії) здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що формуються ними на підставі:

• паперових розрахункових документів клієнтів;

• паперових розрахункових документів банку (філії);

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта — ініціатора переказу;

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами внутрішньобанківської міжфілійної платіжної системи від філії банку;

• електронних розрахункових документів, автоматично сформованих системою автоматизації банку за умовами договорів або згідно з потребою банку (філії);

• електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв’язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов’язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, а саме: назву та номер; дату складання (число, місяць, рік); дату надходження до банку платника; ознаку дебет/кредит; суму; код платника, назву платника, рахунок платника; код банку платника; код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача; код банку отримувача; призначення платежу.

Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов’язково містити електронний цифровий підпис та технологічні реквізити (ідентифікатор ключа електронного цифрового підпису, відмітку про час оброблення документа тощо).

Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, а внутрішньобанківський переказ — в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) — державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу.

Зазначимо, що СЕП НБУ була створена у 1993 році і з того часу зазнала багато змін.

Зокрема, було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, нового покоління СЕП — СЕП‑2, яку було впроваджено в експлуатацію 10 листопада 2006 року.

Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунку в НБУ.

Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ, банкам відкриваються такі рахунки:

• консолідований кореспондентський рахунок — кореспондентський рахунок, що відкритий у територіальному управлінні і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

• технічний рахунок — інформація в електронній формі, що зберігається в Центрі оброблення СЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку безпосереднього учасника СЕП на певний час або обороти безпосереднього учасника СЕП, що не має кореспондентського рахунку, на певний час.

СЕП виконує міжбанківський переказ як у файловому режимі, так і в режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу — за його вибором. Функціонування СЕП у файловому режимі передбачає оброблення міжбанківського електронного розрахункового документа таким чином, що між списанням коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу. У файловому режимі обмін платіжними документами організовано у пакетному режимі, технологічними циклами приймання_передавання, тривалість циклу складає 15—20 хвилин. Зарахування коштів отримувачу здійснюється тільки після того, як він підтвердить отримання файла платежів відповідною квитанцією.

Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин: приймання інформації та передавання інформації.

Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, обліковуються на транзитних рахунках відповідного територіального управління.

Функціонування СЕП у режимі реального часу передбачає оброблення міжбанківського електронного розрахункового документа таким чином, що списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно.

За умови функціонування СЕП у режимі реального часу, її учасник формує засобами системи автоматизації банку пакет_запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета_запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет_відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета_запиту. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їх технічними рахунками

У бухгалтерському обліку банку для відображення операцій, що здійснюються через СЕП НБУ використовуються рахунки 1 класу «Казначейські та міжбанківські операції», розділів 12 «Кошти в Національному банку України» та 13 «Кошти Національного банку України», а саме:

• 1200 (активний) «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України».

Рахунок призначений для обліку коштів на кореспондентському рахунку банку, який відкрито в НБУ. За дебетом рахунку проводяться суми коштів, які надходять на користь комерційного банку та його клієнтів. За кредитом рахунку проводяться суми коштів, які списуються НБУ за дорученням банку‑власника рахунку за власними операціями, за операціями

його клієнтів, а також суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; у випадках, обумовлених договором між НБУ та банком;

• 1300 (пасивний) «Кореспондентський рахунок Національного банку України в банку».

Рахунок призначений для обліку коштів НБУ на кореспондентському рахунку в банку.

За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять на користь Національного банку України та його клієнтів. За дебетом рахунку проводяться суми, що списуються банком згідно з дорученням НБУ за його власними операціями та за операціями його клієнтів.

Перерахування банком коштів з поточного рахунку клієнта в інший банк через СЕП НБУ супроводжується проводкою:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

При зарахуванні банком коштів, що надійшли на користь клієнта з іншого банку через СЕП НБУ, виконується така проводка:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

За коштами, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку в НБУ нараховуються відсотки, що супроводжується такою проводкою:

Дт 1208 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в Національному банку України»

Кт 6000 «Процентні доходи за коштами на вимогу, що розміщені в Національному банку України».

При отримані нарахованих процентів, виконується проводка:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 1208 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в Національному банку України».

За інформаційно‑розрахункове обслуговування у системі електронних платежів банки сплачують комісійну винагороду, яка відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування і визнається щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг. Під час нарахування комісійних витрат здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково_касове обслуговування»

Кт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково_касове обслуговування».

Сплата банком комісійних супроводжується такою проводкою:

Дт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково_касове обслуговування»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

Операції за кореспондентським рахунком НБУ у банку супроводжуються такими бухгалтерськими записами:

• поступлення коштів на кореспондентський рахунок банку на користь НБУ чи його клієнтів:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку»;

• списання банком коштів з кореспондентського рахунку НБУ згідно з його дорученням і перерахування коштів в інший банк через СЕП:

Дт 1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку»;

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

• нарахування банком процентних витрат за коштами на кореспондентському рахунку Національного банку:

Дт 7000 «Процентні витрати за коштами на вимогу, що отримані від Національного банку України»

Кт 1308 «Нараховані витрати за кореспондентським рахунком Національного банку України в банку».

• сплата банком нарахованих процентів за коштами на кореспондентському рахунку Національного банку:

Дт 1308 «Нараховані витрати за кореспондентським рахунком Національного банку України в банку»

Кт 1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку».

Порядок функціонування СЕП НБУ, прийняття і виключення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання, пов’язані з діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України, який також регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.

Внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система (ВМПС) — це платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП — сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок.

У СЕП НБУ функціонують моделі, у яких банк не зобов’язаний створювати власну внутрішньобанківську міжфілійну систему, оскільки його філіям відкриваються технічні рахунки у центрі оброблення СЕП. До таких моделей, зокрема, відносяться четверта, сьома та восьма модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

У разі роботи за моделлю 3 банк зобов’язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні НБУ за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях НБУ і технічних рахунків у ЦОСЕП. Банк повинен мати власну внутрішню платіжну систему для виконання внутрішньобанківського переказу. Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС через АРМ‑СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

Банк, що створює ВМПС, зобов’язаний визначити умови та порядок її функціонування з урахуванням вимог законодавства України. Правила внутрішньобанківської платіжної системи мають бути узгоджені з НБУ.

Міжбанківські розрахунки, які здійснюються через ВМПС відображаються в обліку за рахунками 3 класу «Операції з цінними паперами та інші активи і зобов’язання», групи 39 «Розрахунки між філіями банку», зокрема:

• 3900 (активно-пасивний) «Рахунки філій, що відкриті в банку». Рахунок відкривається на балансі філії і призначений для обліку сум за розрахунками в національній та іноземній валюті між філіями банку. За дебетом рахунку проводяться суми, що надходять на користь філії банку та клієнтів. За кредитом рахунку проводяться суми, що списуються згідно з дорученням філії банку за її власними операціями та операціями клієнтів;

• 3901 (активно-пасивний) «Рахунки, що відкриті для філій банку». Рахунок відкривається на балансі банку і призначений для обліку сум за розрахунками в національній та іноземній валюті між філіями банку. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять на користь філії банку та клієнтів. За дебетом рахунку проводяться суми, що списуються згідно з дорученням філії банку за її власними операціями та операціями клієнтів.

Розрахункові операції, що здійснюються через ВМПС відображаються в обліку філії банку такими бухгалтерськими записами:

• списання філією банку коштів за дорученням клієнтів з їх рахунків і перерахування в інший банк чи філію:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 3900 «Рахунки філій, що відкриті в банку»;

• поступлення коштів на користь клієнтів філії:

Дт 3900 «Рахунки філій, що відкриті в банку»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб». Міжбанківські розрахунки, що здійснюються через ВМПС в обліку центрального офісу банку супроводжуються такими проводками:

• отримання від філії коштів для зарахування на клієнтські рахунки, відкриті в центральному офісі банку:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

• отримання від філії коштів і їх перерахування в іншу філію банку:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії платника)

Кт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії одержувача);

• отримання від філії коштів і їх перерахування в інший банк через СЕП НБУ:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії платника)

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

• поступлення коштів на кореспондентський рахунок банку на користь клієнтів, що обслуговуються у філії банку:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку».

• списання за дорученням клієнтів коштів з їх рахунків і перерахування на користь клієнтів філії банку:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку».

Суми коштів за міжбанківськими розрахунками, які не були підтверджені упродовж дня філіями банку, обліковуються на рахунках групи 392 «Транзитні рахунки за розрахунками між філіями банку», а саме:

• 3928 (активний) «Транзитні рахунки для дебетових сум, що не були підтверджені філіями банків, розташованими в Україні». Рахунок відкривається на балансі регіональних розрахункових палат банку для обліку дебетових сум, що не були підтверджені протягом робочого дня для кожної філії банку. За дебетом рахунку враховуються дебетові суми, за якими не надійшло електронне підтвердження від одержувача платежу. За кредитом рахунку здійснюється перерахування сум, за якими надійшло електронне підтвердження від одержувача платежу.

• 3929 (пасивний) «Транзитні рахунки для кредитових сум, що не були підтверджені філіями банків, розташованими в Україні». Рахунок відкривається на балансі розрахункових палат банку для обліку кредитових сум, що не були підтверджені протягом робочого дня для кожної філії банку. За кредитом рахунку враховуються суми, за якими не надійшло електронне підтвердження від одержувача коштів. За дебетом рахунку здійснюється перерахування сум, за якими надійшло електронне підтвердження від одержувача платежу.

На звітну дату залишків за рахунками 3928 «Транзитні рахунки для дебетових сум, що не були підтверджені філіями банків, розташованими в Україні» та 3929 «Транзитні рахунки для кредитових сум, що не були підтверджені філіями банків, розташованими в Україні» не повинно бути.

Міжбанківські розрахунки в Україні можуть здійснюватися не тільки через СЕП НБУ, але й через прямі кореспондентські рахунки, які банки відкривають один одному.

Після отримання від Національного банку України банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями банки мають право:

• ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та банків — нерезидентів у грошовій одиниці України;

• відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України та у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

Банк відкриває кореспондентський рахунок банку‑кореспонденту на підставі договору, укладеного між ними відповідно до законодавства та інших документів, визначених за домовленістю сторін. Для обліку операцій, що здійснюються за прямими кореспондентськими рахунками як у національній, так і в іноземній валюті, використовуються такі рахунки:

• 1500 (активно-пасивний) «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках». Рахунок призначений для обліку коштів на кореспондентських рахунках, що відкриті в інших банках; вкладів (депозитів) на вимогу в інших банках; отриманих кредитів овердрафт. За дебетом рахунку проводяться суми, що надходять на користь банку та його клієнтів. За кредитом рахунку проводяться суми, що списуються згідно з дорученням банку за власними операціями, операціями його клієнтів; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; суми, що обумовлені договором між банком‑кореспондентом та банком — власником рахунку, у тому числі отримані кредити овердрафт

• 1600 (активно-пасивний) «Кореспондентські рахунки інших банків». Рахунок призначений для обліку коштів на кореспондентських рахунках, що відкриті іншим банкам;

вкладів (депозитів) на вимогу, залучених від інших банків; облік кредитів овердрафт, що надані іншим банкам. За дебетом рахунку проводяться суми коштів, що списуються банком на підставі розпоряджень банків — власників рахунків за власними операціями та за операціями його клієнтів; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; у випадках, обумовлених договором між банком та банком‑кореспондентом; суми наданих кредитів овердрафт. За кредитом рахунку проводяться суми коштів, що надходять на користь банків‑кореспондентів та їх клієнтів;

суми непогашених кредитів овердрафт, що перераховуються на рахунок простроченої заборгованості за кредитами.

В аналітичному обліку до рахунків 1500 і 1600 відкриваються особові рахунки, одними з параметрів яких є код банку, резидентність банку, код валюти.

Для обліку грошового забезпечення міжбанківських розрахунків використовуються рахунки:

• 1502 (активний) «Кошти банків у розрахунках». Рахунок призначений для обліку кош_

тів у розрахунках, грошового покриття, розміщеного в інших банках, які вимагає банк_контрагент за різними операціями. За дебетом рахунку проводяться суми грошового покриття за відповідними операціями, у тому числі за акредитивами тощо. За кредитом рахунку проводяться суми виконаних акредитивів тощо; суми, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості та суми списаної безнадійної заборгованості.

• 1602 (пасивний) «Кошти в розрахунках інших банків». Рахунок призначений для обліку коштів у розрахунках, грошового покриття інших банків за різними операціями. За кредитом рахунку проводяться суми отриманих коштів для забезпечення розрахунків.

За дебетом рахунку проводяться суми виконаних акредитивів за дорученням банкуемітента; списання коштів за призначенням.

Міжбанківські операції за прямими кореспондентськими рахунками супроводжуються такими бухгалтерськими проводками:

• списання банком коштів з поточного рахунку клієнта і їх перерахування в банк_кореспондент:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

• отримання від філії коштів і їх перерахування в банк_кореспондент:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

• поступлення на кореспондентський рахунок банку коштів на користь свого клієнта:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

• списання коштів за дорученням банку_кореспондента з його кореспондентського рахунку на користь клієнта:

Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

• списання коштів за дорученням банку_кореспондента з його кореспондентського рахунку і перерахування їх в інший банк:

Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

Якщо банк із будь_яких причин не може виконати розрахунковий документ банка кореспондента, то він має повідомити про це банк_кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

Відповідно до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, примусове списання коштів в національній валюті банку‑кореспондента за платіжною вимогою банк виконує в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до підстав, установлених законодавством.

Прийняття і виконання документів про арешт коштів в національній валюті банку‑кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється з урахуванням таких особливостей:

• якщо на кореспондентському рахунку банку‑кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку‑кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку‑кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;

• якщо арешт на кошти банку‑кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку‑кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або звільнення коштів з‑під арешту.

Для здійснення контролю уповноваженим банком за операціями резидентів кошти в гривнях, які надійшли з кореспондентського рахунку банку‑нерезидента, підлягають попередньому зарахуванню на розподільчий рахунок 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» та обліковуються на цьому рахунку до того часу, поки клієнт не надасть банку документи, передбачені вимогами зазначеного вище Положення, але не більше п’яти робочих днів (враховуючи день зарахування коштів на розподільчий рахунок). Перерахування гривні на поточний рахунок клієнта здійснюється лише після одержання банком зазначених документів. Якщо клієнт протягом 5 днів не надав банку необхідні документи або надані документи на підтвердження здійснення операції щодо отримання коштів з кореспондентського рахунку банку‑нерезидента в гривнях не відповідають вимогам Положення, уповноважений банк зобов’язаний повернути кошти на кореспондентський рахунок банку‑нерезидента протягом двох банківських днів від дня виявлення порушення або закінчення 5‑денного строку (вказавши мотиви повернення).

Зазначені вище операції супроводжуються такими бухгалтерськими записами:

• зарахування на розподільчий рахунок суб’єктів господарювання коштів у гривнях, які надійшли з кореспондентського рахунку банку‑нерезидента:

Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання»;

• перерахування гривні на поточний рахунок клієнта після одержання банком необхідних документів:

Дт 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

• повернення уповноваженим банком коштів на кореспондентський рахунок банкунерезидента у зв’язку з тим, що клієнт не подав необхідних документів упродовж п’яти днів (або подав невідповідні документи):

Дт 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання»

Кт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».

Будь_які перерахування гривень на кореспондентський рахунок банку_нерезидента за договорами з нерезидентами здійснюються виключно з поточного рахунку клієнта.

У разі перерахування гривень за укладеними резидентами договорами з нерезидентами уповноважені банки з метою здійснення контролю за відповідністю операції чинному законодавству зобов’язані попередньо зарахувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками». В обліку банку зазначені вище операції відображаються такими бухгалтерськими проводками:

• списання коштів у гривнях з рахунку суб’єкта господарювання для їх переказу нерезиденту через кореспондентський рахунок банку_нерезидента:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»

Кт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками»;

• після отримання від суб’єкта господарювання довідки податкового органу:

Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками»

Кт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»;

• у разі неотримання довідки податкового органу або наявності в клієнта заборгованості перед бюджетом:

Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

за кореспондентськими рахунками банків_нерезидентів

у гривнях здійснюються операції лише за дорученням власників коштів на цих рахунках та в межах залишку коштів на початок робочого дня (з урахуванням сум коштів у вигляді депозитів та відсотків за ними, які повертаються на кореспондентський рахунок банку протягом цього робочого дня). Надання кредитів овердрафт у гривнях банкам‑нерезидентам не дозволяється.

За проведення розрахункових операцій через кореспондентські рахунки банки отримують та сплачують комісійну винагороду. При нарахуванні комісійних доходів за надані банку‑кореспонденту послуги виконуються такі проводки:

• в національній валюті:

Дт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково‑касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи»

Кт 6100 «Комісійні доходи від розрахунково‑касового обслуговування банків», або

6109 «Інші комісійні доходи за операціями з банками»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково‑касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 6100 «Комісійні доходи від розрахунково‑касового обслуговування банків»,

або 6109 «Інші комісійні доходи за операціями з банками».

Отримання від банку‑кореспондента нарахованих доходів (як в національній, так й іноземній валюті) в обумовлений угодою термін супроводжується такою проводкою:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково‑касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи».

Якщо нараховані доходи своєчасно не отримані в обумовлений угодою термін, то наступного робочого дня ці доходи визнаються простроченими і здійснюються такі проводки:

Дт 3579 «Прострочені інші нараховані доходи»

Кт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково‑касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи».

У разі сплати банком‑кореспондентом нарахованих доходів, що були визнані простроченими, виконується така проводка:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 3579 «Прострочені інші нараховані доходи».

Нарахування банком комісійних витрат за міжбанківськими розрахунковими операціями супроводжується такими бухгалтерськими записами:

• в національній валюті:

Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково‑касове обслуговування»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково‑касове обслуговування».

У випадку сплати банком нарахованих комісійних витрат (як в національній, так й іноземній валюті) виконується така проводка:

Дт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

При сплаті банком комісійної винагороди банку‑кореспонденту за отримані одноразові послуги виконуються такі бухгалтерські записи:

• в національній валюті:

Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

2) Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Списання комісійної винагороди з кореспондентського рахунку «лоро» за надані банку‑кореспонденту одноразові послуги супроводжується такими проводками:

• в національній валюті:

Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 6100 «Комісійні доходи від розрахунково‑касового обслуговування банків»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 6100 «Комісійні доходи від розрахунково‑касового обслуговування банків».

За коштами, що знаходяться на кореспондентських рахунках банки нараховують відсотки. У разі нарахування відсотків за коштами, що знаходяться на кореспондентських рахунках «лоро», виконуються такі бухгалтерські записи:

• у національній валюті:

Дт 7010 «Процентні витрати за коштами на вимогу інших банків»

Кт 1608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу інших банків»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу інших банків»;

2) Дт 7010 «Процентні витрати за коштами на вимогу інших банків»

Кт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

При сплаті банком нарахованих відсотків (як в національній, так й іноземній валюті) банку‑кореспонденту:

Дт 1608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу інших банків»

Кт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».

Нарахування банком процентних доходів за залишком коштів на кореспондентських рахунках «ностро» супроводжується такими проводками:

• в національній валюті:

Дт 1508 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках»

Кт 6010 «Процентні доходи за коштами на вимогу, що розміщені в інших банках»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 1508 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 6010 «Процентні доходи за коштами на вимогу, що розміщені в інших банках».

Одержання банком нарахованих відсотків (як в національній, так й іноземній валюті) за залишком коштів на кореспондентському рахунку у строк, передбачений кореспондентською угодою:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 1508 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках».

У випадку неотримання банком нарахованих відсотків у строк, передбачений кореспондентською угодою, на наступний робочий день нараховані відсотки визнаються простроченими, що супроводжується такою проводкою:

Дт 1509 «Прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках»

Кт 1508 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках».

У разі отримання банком прострочених нарахованих відсотків виконується проводка:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 1509 «Прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках».

З відкриттям кореспондентських рахунків і розміщенням на них коштів пов’язані витрати на формування спеціальних резервів під кредитні ризики. Банки зобов’язані формувати резерв на всю суму коштів, розміщених на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами

або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.

За коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках, відкритих у банкахнерезидентах, банки зобов’язані формувати резерв з урахуванням ризику країни. Для цього при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody’s, Standard & Poors тощо). Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділяються за групами відповідно до рейтингу країни. Рейтинг країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами, доводиться до відома банків Національним банком України. Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування (табл. 1).

Таблиця 1. Коефіцієнти резервування коштів уповноважених банків на кореспондентських

рахунках в банках-нерезидентах

Банки та інші позичальники, що розташовані в країнах, рейтинг яких не підтверджений однією з провідних світових рейтингових компаній, належать до групи 7.

До групи 8 належать банки (резиденти і нерезиденти) та інші позичальники, що визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.

Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1–2, вважаються «стандартними», а віднесені до групп 3–8 — «нестандартними».

Формування резервів банки зобов’язані здійснювати щомісяця в повному обсязі за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно_сальдового балансу (щомісяця).

Витрати на формування спеціальних резервів за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках, обліковуються за активно-пасивним рахунком

7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків».

Облік спеціальних резервів за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках

у банках здійснюється за контрактивним рахунком 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках». За кредитом рахунку проводяться суми сформованих резервів; суми збільшення резервів. За дебетом рахунку проводяться суми зменшення резервів; суми використаних резервів у встановленому порядку.

Витрати на формування резервів під кошти, що розміщені в інших банках відображаються в обліку такими проводками:

в національній валюті:

Дт 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»

Кт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»

Кт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках».

У випадку формування або збільшення резерву в іноземній валюті бухгалтерські проводки здійснюються з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют на день проведення операції.

У разі сторнування (зменшення) розрахункового розміру спеціальних резервів, сформованих у національній валюті, здійснюється така проводка:

Дт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках»

Кт 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків».

У випадку сторнування розрахункового розміру спеціальних резервів, сформованих в іноземній валюті за наявності інформації щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату формування (коригування) резерву, здійснюються такі проводки:

1) Дт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках» — за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату коригування резерву Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків» — за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату формування резерву

Дт або Кт 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами» — на суму різниці між сумою резерву за офіційним валютним курсом на дату формування резерву і сумою резерву за офіційним валютним курсом на дату коригування.

Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку_кореспондента є розірвання договору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законодавством. Під час закриття кореспондентського рахунку залишок коштів за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником.

Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Розрахунковий документ —це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Вимоги:

Банк здійснює розрахунковокасове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності чи недостатності коштів на цих рахунках.

Банки мають право зупинити видаткові операції за рахунком клієнта лише в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми.

Під час здійснення розрахункових операцій можуть використовуватиcь платіжні інструменти у формі:

• меморіального ордера;

• платіжного доручення;

• платіжної вимоги-доручення;

• платіжної вимоги;

• розрахункового чека;

• акредитива;

• векселя;

• платіжної картки.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, але не менше ніж два.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов’язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача — «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці платіжні вимоги повертаються без виконання.

Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково, а у випадку відсутності коштів — платіжні вимоги цього самого дня повертаються без виконання.

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта• у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

• у другу — списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;

• у третю — списуються кошти на підставі інших рішень суду;

• у четверту — списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;

• у п’яту — списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.

Дистанційне розпорядження — це розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку.

Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «клієнт_ банк», «клієнт — Інтернет — банк», «телефонний банкінг» тощо. Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку.

Під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт_ банк», «клієнт —Інтернет — банк» тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах «клієнт_ банк», «клієнт — Інтернет — банк», визначаються договором між банком та клієнтом, але обов’язково цей документ має містити такі з них:

• дату і номер;

• назву, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунку;

• назву та код банку платника;

• назву, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його рахунку;

• назву та код банку одержувача;

• суму цифрами;

• призначення платежу;

• електронний цифровий підпис;

• інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити».

Для здійснення операцій за рахунком клієнта за допомогою системи «телефоний банкінг» зазначає інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку клієнта.. Ідентифікація клієнта для доступу до системи «телефонний банкінг» здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені в договорі між банком та клієнтом. Засоби ідентифікації (номер клієнта, особистий ПІН_код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо) банк надає клієнту після укладення договору. Платіжне доручення — це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обов’язкових платежів). Відповідальність за відповідність інформаціїнесе платник.

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Дата валютування — це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача.

Банк отримувача операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку з обліку коштів клієнтів у розрахунках на рахунок отримувача оформляє меморіальним ордеромПлатіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами.

Фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних (депозитних) рахунків згідно з режимом використання цих рахунків без будьяких підтвердних документів.

Розрахунки з допомогою платіжних доручень супроводжуються списанням коштів з поточного рахунку платника ї їх зарахуванням на поточний рахунок одержувача. При цьому в бухгалтерському обліку банку платника виконуються такі проводки:

• якщо платник і одержувач коштів є клієнтами різних банків:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»:

• якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600, 2620)

Кт Поточний рахунок одержувача (2600, 2620).

Відображення в бухгалтерському обліку банку отримувача коштів, що надійшли на користь клієнта з іншого банку залежить від того, чи в платіжному дорученні вказано дату валютування.

Якщо в платіжному дорученні не вказано дати валютування, то зарахування коштів клієнту на поточний рахунок супроводжується проводкою:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Якщо в платіжному дорученні вказана дата валютування, то виконуються такі бухгалтерські записи:

• до настання дати валютування:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», або

2622 «Кошти в розрахунках фізичних осіб»;

• на початок операційного дня, який визначений датою валютування:

Дт 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», або

2622 «Кошти в розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Надходження в банк коштів на користь фізичної особи, яка не має рахунку в цьому банку, супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

Виплата з каси коштів, що поступили на користь фізичної особи, відображається проводкою:

Дт 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, який складається з двох частин:

• верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

• нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем коштів і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк отримувача через банк платника на договірних умовах. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину і подає до банку, що його обслуговує. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем.

Причини неоплати платником вимоги-доручення з’ясовуються безпосередньо між платником та отримувачем коштів без втручання банку.

Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Розрахунки з допомогою платіжних вимог-доручень відображаються в бухгалтерському обліку банку платника такими проводками:

• якщо платник і одержувач коштів є клієнтами різних банків:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

• якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600,2620)

Кт Поточний рахунок одержувача (2600, 2620).

Банк отримувача коштів за платіжною вимогою-дорученням під час зарахування коштів отрмувачу на його поточний рахунок виконує таку проводку:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Списання коштів з рахунку платника, що здійснюється на основі платіжної вимоги може бути примусове або договірне.

Примусове списання — це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом. Стягувач — це особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом.

Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.

Договірне списання — це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема:

• умови, за якими банк повинен здійснювати договірне списання;

• номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання;

• назву отримувача;

• номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника;

• перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

У випадку як примусового, так і договірного списання коштів в бухгалтерському обліку виконуються такі проводки:

• у банку платника:

а) якщо платник і одержувач коштів є клієнтами різних банків:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

б) якщо платник і стягувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600,2620)

Кт Поточний рахунок стягувача (2600, 2620);

• у банку стягувача:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Розрахунковий чек — це розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів. Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін чека на готівку та отримувати готівкою здачу із суми чека. Фізичні особи можуть обмінювати чек на готівку або отримувати здачу із суми чека готівкою (але не більше ніж 20 відсотків від суми цього чека).

Чеки виготовляються на замовлення банку Банкнотномонетним двором НБУ чи іншим спеціалізованим підприємством на спеціальному папері, брошуруються в розрахункові чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки, облік яких банки ведуть окремо від чекових книжок.

Чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку і обліковуються на рахунку 9821 «Бланки суворого обліку».

Для отримання чекової книжки клієнт повинен подати банкуемітенту заяву про видачу чекової книжки та платіжне доручення для перерахування коштів на окремий аналітичний рахунок «Розрахунки чеками», що відкривається на відповідному балансовому рахунку 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб» у банкуемітенті (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів або вносити суму готівкою). Бронювання коштів чекодавця на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» необхідне для гарантованої оплати чеків.

Видача банком чекової книжки клієнту відображається такими бухгалтерськими проводками:

• на суму коштів, що бронюється на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками»:

а) суб’єктів господарювання:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»

Кт 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання»;

б) фізичних осіб:

Дт 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»;

• на суму комісійної винагороди за видачу чекової книжки:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 6119 «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами»;

• на умовну оцінку виданої чекової книжки (1 чекова книжка прирівнюється до 1 грн.)

Дт 9910 «Контррахунок»

Кт 9821 «Бланки суворого обліку».

Строк дії чекової книжки — один рік, а чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або чека не враховується. Чек із чекової книжки пред’являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10календарних днів (день виписки чека не враховується).

Механізм проведення розрахунків з допомогою розрахункових чеків та їх відображення в бухгалтерському обліку банку залежить від того, чи чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку чи в різних і полягає в наступному (рис. 4.1., 4.2).

1. Чекодавець виписує чек із чекової книжки під час здійснення платежу і видає за отримані ним товари (роботи, послуги). 2. Приймаючи чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель здійснює відповідну перевірку чекачекодержатель відрізає чек від корінця, ставить на його зворотному боці та корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.

3. Чекодержатель здає в банк чеки разом з трьома примірниками реєстру розрахункових чеків якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках — якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в різних банках.

4. Банк чекодержателя перевіряє заповнення реквізитів реєстру розрахункових чеків.

Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату.

5а. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя. При цьому виконується така бухгалтерська проводка:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

5б. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в різних банках, то банк чекодержателя інкасує прийняті чеки разом з другим та третім примірниками реєстру чеків до банку-емітента. При цьому виконуються такі бухгалтерські проводки:

• прийняття банком розрахункових чеків на інкасо:

Дт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо»

Кт 9910 «Контрархунок»;

• відправлення прийнятих на інкасо розрахункових чеків:

Дт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо»

Кт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо».

6. Банкемітент, отримавши чек разом з двома примірниками реєстру чеків, перевіряє:

належність чека до цього банку Зробивши відповідну перевірку, банк списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя. Дана операція оформляється меморіальним ордером і супроводжується такою проводкою:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

Сплачений чек разом з примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку «Проведено».

Банк-емітент може відмовитися від оплати чека, якщо:

• чек або реєстр чеків заповнено з порушенням встановлених вимог або є виправлення, замість підпису стоїть факсиміле;

• чек виписаний чекодавцем на суму, більшу, ніж заброньована на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками».

7. Банк чекодержателя, отримавши від банкуемітента кошти за оплаченим чеком зараховує їх чекодержателю, а суму оплаченого чека списує з позабалансового рахунку 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо». При цьому виконуються такі бухгалтерські записи:

1) Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

2) Дт 9910 «Контрархунок»

Кт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо».

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: