Індивідуальна робота 1. Аналіз макроекономічних показників на основі міжгалузевого балансу

Мета роботи: вивчення методики аналізу макроекономічних показників на основі міжгалузевого балансу.

Зміст роботи:

1. На підставі індивідуальної інформації (додатки А-В) скласти міжгалузевий баланс виробництва.

2. Проаналізувати структуру макроекономічних показників на основі міжгалузевого балансу:

2.1) оцінити структуру валового випуску за часткою проміжної та кінцевої продукції. Зробити висновки щодо можливостей розвитку галузей;

2.2) проаналізувати структуру ВВП за кінцевим використанням (за сукупними витратами) в цілому по економіці та за окремими її секторами;

2.3) оцінити структуру споживчих витрат населення та визначити галузі, на продукцію яких існує найбільш високий попит;

2.4) провести оцінку структури державних закупівель та визначити галузі, що найбільш потребують підтримки з боку держави;

2.5) надати аналіз структури валового та чистого нагромадження. На основі співвідношення між інвестиціями та амортизацією та за часткою чистого нагромадження у ВВП зробити висновки щодо тенденцій розвитку економіки;

2.6) оцінити структуру експорту та імпорту та зробити висновки щодо прогресивності тенденцій між ними;

2.7) проаналізувати структуру ВВП за доходами (структуру валової доданої вартості) в цілому по економіці та за окремими її секторами. При цьому врахувати інформацію табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл ВВП за доходами за окремими секторами економіки виконати самостійно, враховуючи основні співвідношення між макроекономічними показниками.

3. Зробити загальні висновки щодо ефективності функціонування національної економіки на основі міжгалузевого балансу.

Зміст звіту:

1. Формулювання мети.

2. Наведення вихідних даних.

3. Подання результатів дослідження в табличній та графічній формах.

4. Висновки.

Методичні вказівки щодо виконання роботи:

Для аналізу структури національної економіки через структуру ВВП доцільно звернутися до схеми міжгалузевого балансу, який складається з чотирьох квадрантів (табл. 2).

Перший квадрант — це квадратна матриця міжгалузевих потоків, кожний елемент якої (Хij) характеризує, скільки продукції, виробленої в галузі i, використовується як проміжна продукція в галузі j. Елементи по ді­агоналі квадранту І (Х ₁₁ Х ₂₂ ... Х_nn) показують виробництво і спожи­вання власної продукції. Підсумком кожного рядка матриці є проміжна продукція галузі i. Сума всіх проміжних продуктів кожної галузі дорівнює обсягу проміжної продукції в цілому в економіці.

Показники І квадранту характеризують взаємозв'язок між галузями, а саме використання продукції однієї галузі для виробництва іншої за допомогою коефіцієнтів прямих витрат:

, (1)

де Х_ij — кількість продукції і-тої галузі, спожитої j -галуззю;

X _j — валовий випуск галузі-споживача (j -галузі);

а_ij — технологічні коефіцієнти прямих витрат, що характе­ризують кількість продукції однієї галузі (і -галузі), необхідної для виробництва одиниці продукції іншої (j -галузі).

0 < а _ij < 1,

де і, j= 1,2, 3,n. Вони є середніми величинами витрат галузі для кожного конкретного рівня розвитку техніки, технології та організації виробництва.

Другий квадрант характеризує структуру кінцевої продукції (яка є валовим внутрішнім продуктом) за її використанням або структуру ВВП за елементами сукупних витрат. Кожний рядок квадранту II міжгалузевого ба­лансу дозволяє проаналізувати компоненти кінцевого використання продукції певної галузі, а разом з даними квадранту І — визначити валовий випуск галузі:

, (2)

або для всієї економіки:

, (3)

де GDP — кінцева продукція (ВВП);

— проміжна продукція (виробниче використання).

Звідси виробництво валового внутрішнього продукту опису­ється формулою:

, (4)

Таблиця 2

Схема міжгалузевого балансу виробництва

	Проміжна продукція - виробниче споживання галузей	Кінцева продукція	Валовий випуск
	2…	j…	n	Всього	Споживання домогосподарств	Державні витрати на кінцеву продукцію	Валове нагромадження	Чистий експорт (ЕХ-ІМ)
основного капіталу	заміщення основних засобів
	Х11	Х12 …	Х1J…	Х1n		С1	G1	In1	A1	NX1	GP1
	Х11	Х22…	Х2J…	Х2n		С2	G2	In2	A2	NX2	GP2
.	.	.	.	.	.	.	.	.	.	.	.
.	.	I	.	.	.	.	.	II.	.	.	.
.	.	.	.	.	.	.	.	.	.	.	.
i	Хi1	Хi2…	Хij…	Хin		Сj	Gj	Inj	Aj	NXj	GPj
.	.	.	.	.	.	.	.	.	.	.
.	.	.	.	.	.	.	.	.	.	.
n	Хn1	Хn2…	Хnj…	Хnn		Сn	Gn	Inn	An	NXn	GPn
Всього						С	G	In	A	NX	GP
Заробітна плата	W1	W2 …	Wj …	Wn	W	IY КП=ВДВ C + In+A + G + NX = A + T + W + De+Dp.
Валовий прибуток підприємств:			III
у т.ч.:
амортизація	A1	A2 …	Aj …	An	A
прибуток підприємств	Dc1	Dc2…	Dcj…	Dcn	Dc
змішаний дохід	Dp1	Dp2…	Dpj…	Dpn	Dp
Чисті податки (непрямі)	T1	T2…	Tj…	Tn	T
Всього валова додана вартість	GDP1	GDP2 …	GDPj …	GDPn	GDP
Валовий випуск	GP1	GP2 …	GPj …	GPn	GP						GP

Для оцінки можливостей розвитку галузей враховується, що продукція більшості галузей використовується і як проміжна, і як кінцева. Тому для аналізу важливим є те, яка частка у вало­вому випуску галузі припадає на проміжну і кінцеву продукцію. Так, якщо переважає частка проміжної продукції, то для такої га­лузі властива зацікавленість у розвитку інших галузей, їх еконо­мічному зростанні. Якщо ж переважає частка кінцевої продукції, то для ефективного функціонування цієї галузі важливим є зрос­тання особистих доходів, інвестицій, державних закупівель, чис­того експорту, тобто сукупного попиту. За умови зростання су­купного попиту така галузь може успішно розвиватися.

У першому випадку характерним є співвідношення:

, (5)

У другому — навпаки:

. (6)

Крім того, можна відзначити, що економічне зростання, яке вимірюється динамікою ВВП, має місце тільки тоді, коли темпи зростання валового випуску перевищують темпи зростання про­міжного споживання:

коли . (7)

Для оцінки структури валового випуску за часткою проміжної та кінцевої продукції складається табл. 3.

Таблиця 3

Структура валового випуску, %

Структура ВВП за ви­користанням – за сукупними витратами – описується формулою:

GDP = C + I_g+G + NX, (8)

де GDP - валовий внутрішній продукт;

С - споживчі витрати;

Ig - валові інвестиції;

G - державна закупівля товарів і послуг;

NX - чистий експорт.

Для аналізу структури ВВП за кінцевим використанням (за сукупними витратами) в цілому по економіці та за окремими її секторами складається табл. 4.

Таблиця 4

Структура ВВП за кінцевим використанням, %

Споживчі витрати (С) — це витрати домашніх господарств на споживчі товари і послуги. В розвинутих країнах частка споживан­ня домашніх господарств у ВВП найвища порівняно з іншими ком­понентами сукупних витрат і становить більше половини сукупного попиту.

Для оцінки структури споживчих витрат населення та визначення галузей, на продукцію яких існує найбільш високий попит складається табл. 5.

Таблиця 5

Структура споживчих витрат населення, %

Валові інвестиції (I_g) включають чисті інвестиції (I_n) та амор­тизацію (А):

I_g = I_n + А, (9)

Інвестиції на заміщення вибуття основних засобів в макроекономічних розрахунках відповідають амортиза­ції.

Чисті інвестиції є джерелом розширеного відтворення. Це — інвестиції на устаткування, на будівельні об'єкти виробничого та невиробничого призначення, інвестиції для технічного пере­озброєння, реконструкції та модернізації, інвестиції у запаси.

Для аналізу структури валового нагромадження складається табл. 6.

Таблиця 6

Структура валового нагромадження, %

При цьому враховується, що співвідношення між валовими інвестиціями та амортизацією є індикатором стану економіки. Можливі три варіанти такого співвідношення.

1) I_g>A, І_п >0. Це ознака зростаючої економіки, коли відбувається розширене відтворення, а чисті інвестиції є його джерелом.

2) I_g = A, І_п = 0. Таке співвідношення характеризує статичну економіку, ко­ли виробляється рівно стільки капіталу, скільки необхідно для його заміщення. Чисті інвестиції відсутні, відтворення просте. Якщо за таких умов не будуть вжиті відповідні макроекономічні заходи, то економіка від стану застою може вступити в кризу.

3) I_g<A, І_п<0. Це співвідношення характеризує дуже несприятливу ситу­ацію стагнації економіки, коли відбувається абсолютне скорочення інвестицій. У такі періоді скорочується виробнитцво та зайнятість, виробничі потуж­ності не завантажені, не використовуються повною мірою. Відсутні стимули до заміщення зноше­ного капіталу, а тим більш – до його розширення. Амор­тизація починає перевищувати валові інвестиції.

Основним регулюючим параметром розвитку економіки є нор­ма нагромадження:

або , (10)

де n — норма нагромадження;

ЧН — чисте нагромадження;

НД — національний дохід;

ВВП — валовий внутрішній продукт.

Норма нагромадження вважається достатньою, якщо становить приблизно 25% від ВВП. Якщо частка чистого нагромадження у ВВП менша, то в економіці можуть спостерігатися застійні явища, оскільки не вистачає коштів для відновлення застарілих основних засобів. Тоді процеси відтворення не ефективні. Проте надто висока норма нагромадження (більш за 30%) одночасно знижує можливо­сті споживання, зменшує фонд споживання у ВВП.

Для оцінки розвитку економіки за нормою нагромадження складається табл. 7.

Таблиця 7

Норма нагромадження в цілому по економіці та за окремими секторами, %

Державні закупівлі (G) — це витрати держави і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. До них належать витрати на заробітну плату державних працівників (у бюджетній сфері), витрати на придбання кінцевої продукції під­приємств (за державним замовленням), а також витрати на това­ри й послуги колективного споживання. Держава здійснює свої витрати за рахунок надходження податків до бюджету або за ра­хунок позик на фінансовому ринку. На державну закупівлю в розвинутих країнах припадає при­близно до 20 % ВВП.

Для проведення оцінки структури державних закупівель та визначення галузей, що найбільш потребують підтримки з боку держави, слід скласти табл. 8.

Таблиця 8

Галузева структура державних закупівель, %

Галузева структура державних закупівель дозволяє визначити галузі, які найбільше по­требують підтримки з боку держави під час спаду у вигляді дер­жавної закупівлі.

Рівень державного споживання визначає зв'язок між темпами економічного зростання й темпами інфляції. У країнах з рівнем державного споживання менше 10% навіть значна інфляція не може перешкодити економічному зрос­танню.

Надмірне державне споживання в умовах низької монетизації економіки сприяє виникненню такого негативного явища, як зростання вартості грошей. Зростаючі номінальні відсоткові ставки, які значно перевищують рівень інфляції і впливають на реальну відсоткову ставку за кредит, зменшують попит на ін­вестиції. Крім того, надмірне вилучення коштів на фінансу­вання державних потреб призводить до занепаду виробництва, оскільки супроводжується скороченням витрат на валове нагромадження основного капіталу і зменшує темпи його онов­лення.

Досвід країн, що здійснюють перехід до ринкових відносин, свідчить, що рівень державного споживання, який перевищує 16-18% ВВП, перешкоджає створенню умов для економічного зростання через зменшення можливості нагромадження основно­го капіталу.

Чистий експорт (NX) — це величина, на яку закордонні витра­ти на вітчизняні товари й послуги перевищують витрати країни на іноземні товари й послуги. Чистий експорт може бути додат­ним і від'ємним:

NX = ЕХ - IМ, (11)

де NX - чистий експорт;

ЕХ - експорт;

IМ - імпорт.

Оцінка структури чистого експорту проводиться на основі табл. 9.

Таблиця 9

Галузева структура чистого експорту, %

Квадрант III міжгалузевого балансу характеризує структуру ВВП за доходами - структуру валової доданої вартості:

GDP = W + A + D_c+D_p+T, (12)

де W - заробітна плата з відрахуванням на соціальне страхуван­ня;

А - амортизація;

D_c - прибуток підприємств;

D_p - зміша­ний дохід (некопоративний прибуток);

Т - чисті податки (пода­тки мінус субсидії).

Отже, ВВП за доходами є сукупністю первинних (факторних) доходів в економіці.

Під час аналізу визначаються структура ВВП за доходами у вартісному виразі, питома вага кожного компоненту первинних доходів у загальному підсумку та в розрізі секторів. Результати обчислень систематизуються у табл. 10.

Таблиця 10

Структура ВВП за доходами, %

На формування структури ВВП за критеріями доходів впли­вають також зміна продуктивності праці, рівень її оплати, зміни у податково-бюджетній політиці, рівень безробіття, натуралізація доходів населення, співвідношення в темпах оплати праці та ін­фляції. Тенденція зменшення частки оплати праці веде до зни­ження платоспроможного попиту.

Найбільш вагомим компонентом первинних доходів є оплата праці, на яку припадає приблизно 65-73 % у розвинутих краї­нах.

Прибуток під­приємства (D_c) складається з трьох компонентів:

• податок на прибуток;

• дивіденди власникам акцій;

• нерозподілений прибуток, який разом з амортизацією відра­зу або пізніше є джерелом чистих інвестицій.

Підсумком кожного стовпця квадрантів І та III балансу є валовий випуск галузі (GPJ). Отже, квадрант І одночасно харак­теризує проміжний продукт і поточні матеріальні витрати. По стовпцях валовий випуск галузі розподіляється на поточні ма­теріальні витрати та витрати чинників виробництва (факторні доходи).

Квадрант IV міжгалузевого балансу підтверджує тотожність між змістом квадрантів II і III: кінцевий продукт суспільства (КП) дорівнює валовій доданій вартості (ВДВ), тобто:

КП=ВДВ, (13)

C + I_n+A + G + NX = A + T + W + D_e+D_p., (14)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: