Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Завдання на курсову роботу

КУРСОВА РОБОТА

 


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

 

Кафедра геотехногенної безпеки та геоінформатики

 

Л.І. Давибіда, Л.В. Штогрин

 

 

Аналіз експериментальних Даних засобами EXCEL і MATHСAD

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

Івано-Франківськ


УДК

ББК

Д – 13

 

Рецензент:

Чепурний І. В. канд. геол. наук, доц. кафедри геотехногенної безпеки і геоінформатики ІФНТУНГ

 

 

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол № __ від __________2015р.)

 

Давибіда Л. І., Штогрин Л. В.

Д – 13 Аналіз експериментальних даних засобами Excel i MathCAD: Курсова робота. / Л.І. Давибіда, Л.В. Штогрин – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2015. – 16 с.

 

 

МВ 02070855– –2015

 

 

Методичні вказівки складені згідно з вимогами стандарту університету до виконання курсових проектів (робіт) для студентів напряму "Геодезія, картографія і землеустрій" освітньо-кваліфікаційного рівня 6.080101 – бакалавр з метою надання допомоги студентам очної та заочної форм навчання при виконанні курсових робіт з дисципліни "Інформатика і програмування". У вказівках наведено перелік вимог щодо змісту і оформлення курсової роботи.

 

 


 

ЗМІСТ

ВСТУП 6

1 МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 6

2 ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ, ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ 7

3 СТРУКТУРА І ТЕМАТИКА КУРСОВОЇ РОБОТИ 7

3.1 Титульний аркуш 8

3.2 Завдання на курсову роботу 8

3.3 Анотація 8

3.4 Зміст 8

3.5 Вступ 9

3.6 Вказівки до виконання першого розділу курсової роботи 9

3.7 Вказівки до виконання другого розділу курсової роботи 9

3.8 Висновки 12

3.9 Перелік літературних джерел 12

3.10 Додатки 12

4 ВКАЗІВКИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 13

4.1 Текстова частина 13

4.2 Рисунки 13

4.3 Формули 13

4.4 Таблиці 14

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 14

Додаток А 15

Додаток Б 17

Додаток Б 18

 

 


ВСТУП

Наведені методичні вказівки розроблені для студентів напряму «Геодезія, картографія та землеустрій», які виконують курсову роботу з курсу «Інформатика та програмування» та вміщують стислі відомості, необхідні для виконання завдання, перелік рекомендованої літератури, вимоги до змісту та оформлення пояснювальної записки.

Зараз в процесі обробки та інтерпретації даних великого значення набувають ймовірнісно-статистичні методи аналізу. Дані, що отримані в окремих точках спостережень, варто розглядати як випадкові події. Теорія ймовірностей вивчає закономірності випадкових подій у часі та просторі і прийоми їх кількісного опису.

Мета виконання розрахункових завдань:

• закріпити та поглибити одержанні знання з дисципліни «Інформатика та програмування» шляхом використання їх при виконанні конкретних інженерних завдань;

• навчитися користуватися спеціальною літературою та іншими технічними матеріалами;

• навчитися роботі на ЕОМ з використанням пакетів прикладних програм при вирішенні інженерних задач.

Аналіз даних проводиться із застосуванням методів математичної статистики, яка дає можливість вивести оцінки характеристик випадкової величини серед яких використовуються: числові характеристики; характеристики розподілу; характеристики взаємозв’язку. Для розв’язання задач обчислювального характеру існує багато різноманітних програмних засобів. До таких засобів належать програмні пакети MathCad та Excel, які дозволяють виконувати математичні, статистичні, інженерні обчислення, та якісно оформляти одержані результати у звичайній математичній та графічній нотації.

Теоретичний матеріал дисципліни "Інформатика та програмування" передбачає наявність у студентів знань з дисциплін "Вища математика", "Топографія", "Основи геодезії". Навички, набуті у ході виконання курсової роботи можуть бути використані при виконанні дипломних проектів та у майбутній професійній діяльності.

 

1 МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота є самостійно виконуваною і відповідно оформленою творчою роботою студента з вирішення конкретного практичного завдання з дисципліни на основі набутих теоретичних знань з фундаментальних і загальноінженерних дисциплін.

Виконання курсової роботи ставить за мету набуття навиків:

– первинного статистичного аналізу результатів інженерного експерименту;

– обробки та аналізу даних в середовищі табличного процесора MS Excel;

– обробки та аналізу даних в середовищі інтегрованого математичного пакету Math CAD;

– оформлення результатів роботи відповідно до існуючих вимог засобами MS Word.

Апарат математичної статистики є одним з основних методів дослідження в сучасній науці. Принциповою особливістю статистичних методів дослідження є їх висока трудомісткість, великий обсяг розрахунків та громіздкість при відносно простому аналітичному апараті.

Завданням курсової роботи є комплексне вирішення задач первинного статистичного аналізу експериментальних даних із використанням засобів Excel і MathCAD. При цьому студенти самостійно вирішують таке коло питань:

– визначення основних статистичних характеристик;

– відображення моделей розподілу вибірок даних у вигляді гістограм;

– перевірка гіпотези про нормальність закону розподілу за показниками асиметрії та ексцесу;

– статистичний аналіз зв’язків (визначення вибіркового коефіцієнта кореляції, побудова моделі лінійної регресії).

2 ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ, ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вихідним документом для виконання курсової роботи є завдання, яке видають студентові не пізніше, ніж через 2 тижні від початку семестру, в якому виконується робота.

Завдання на курсову роботу видає керівник курсової роботи згідно тематики курсової роботи, яку затверджують на засіданні кафедри.

Керівник курсової роботи узгоджує із студентом календарний план роботи на весь період її виконання з зазначенням конкретних термінів завершення окремих розділів.

Графік консультацій керівника курсової роботи затверджується на засіданні кафедри і доводиться до відома студентів через тиждень від початку навчального семестру.

Студент представляє керівнику роботи свої підготовлені рішення по роботі. Керівник розглядає представлені матеріали, дає зауваження з обсягу і суті виконаної роботи та виявлених у ній помилок і недоробок. До розробки наступного розділу роботи студент приступає після узгодження з керівником виконаного попереднього розділу.

У випадку невиконання графіка керівник інформує про це завідувача кафедри. Якщо графік не виконується внаслідок причин, зумовлених змістом розв’язуваних задач (наприклад, отримання даних практично неможливих для проведення інженерних розрахунків) за погодження з керівником завдання на виконання курсової роботи можна скоректувати, про що робиться запис у змісті завдання з підписом керівника роботи.

За прийняті у курсовій роботі рішення, достовірність всіх даних у ній відповідає студент — автор роботи.

Дату захисту курсової роботи призначає керівник, затверджують на засіданні кафедри і доводять до відома студентів не пізніше ніж за десять днів до захисту. У склад комісії з приймання курсової роботи входить не менше двох викладачів кафедри, які призначаються розпорядженням по кафедрі.

Завершену та оформлену курсову роботу студент підписує і подає керівнику, який після перевірки і схвалення його підписує з відповідним висновком про допуск студента до захисту роботи.

Захист відбувається шляхом усного викладення суті виконаної роботи (3–5 хв.) і відповіді на запитання членів комісії. Для відповіді на запитання, які стосуються конкретних даних, студентові дозволяється користуватись розрахунково-пояснювальною запискою.

3 СТРУКТУРА І ТЕМАТИКА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна обов’язково містити пояснювальну записку загальним обсягом 25–35 аркушів формату А4.

Пояснювальна записка орієнтовно повинна містити:

1) титульний аркуш (1 арк.);

2) завдання на курсову роботу (1 арк.);

3) анотацію (1 арк.);

4) зміст (1 арк.);

5) вступ (1–2 арк.);

6) основні розділи (20–25 арк.);

7) висновки (1–2 арк.);

8) перелік літературних джерел (1 арк.);

9) додатки (1 і більше арк.).

В основних розділах повинна бути відображена суть виконаної студентом роботи. Назви основних розділів:

Теоретична частина

1.1 Аналіз даних із застосуванням методів математичної статистики

1.2 Характеристика можливостей табличного процесора Excel для вирішення задач статистичного аналізу даних

1.3 Характеристика можливостей інтегрованого пакета MathCAD для вирішення задач статистичного аналізу даних

Практична частина

2.1 Аналіз експериментальних даних засобами Excel

2.2 Аналіз експериментальних даних засобами MathCAD

У першому розділі студенти наводять теоретичні відомості щодо основних понять і термінів статистичного аналізу і загальні відомості про засоби автоматизації статистичних обчислень у середовищах Excel і MathCAD. У другому розділі наводять результати проведення статистичного аналізу даних конкретного інженерного експерименту за допомогою згаданих програмних пакетів.

 

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Титульний аркуш

Титульний аркуш студент повинен оформляти разом із керівником роботи на бланку (формату А4 ГОСТ 2.301), виконаному друкарським способом і заповнювати креслярським шрифтом (ГОСТ 2.304) або за допомогою ПЕОМ.

Завдання на курсову роботу

Завдання на курсову роботу оформляє студент разом із керівником роботи на бланку, виконаному друкарським способом. Заповнений бланк завдання, підписаний керівником і студентом, є підставою для виконання курсової роботи.

3.3 Анотація

Анотація призначена для ознайомлення з курсовою роботою і повинна містити коротку характеристику виконаної роботи обсягом не більше 500 слів. В анотації коротко подаються відомості про об’єм курсової роботи, виконане завдання, використане прикладне програмне забезпечення. У кінці анотації вказуються ключові слова.

Анотація повинна бути розміщена в пояснювальній записці після завдання на роботу на сторінці формату А4 без рамки і основного напису.

3.4 Зміст

Зміст пояснювальної записки оформляють на окремих аркушах і розміщують після анотації. У змісті мають бути наведені порядкові номери і назви розділів, підрозділів, додатків із зазначенням номерів сторінок, на яких їх наведено. Перша сторінка змісту є першою сторінкою пояснювальної записки.

Вступ

У вступі необхідно в стислій формі описати використане програмне забезпечення, його характерні особливості. Також вказуються актуальність теми курсової роботи, формулюють мету і задачі, які необхідно вирішити. Обсяг 1–2 стор.

3.6 Вказівки до виконання першого розділу курсової роботи

У першому підрозділі даного розділу студент на основі аналізу літератури наводить теоретичні відомості щодо основ статистичної обробки даних, характеризує такі терміни та поняття, як випадкова величина, вибірка даних, основні числові характеристики вибірки даних (математичне очікування (середнє арифметичне), мода, медіана, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, асиметрія, ексцес), гістограма, нормальний закон розподілу, кореляційний аналіз, регресійний аналіз.

У другому і третьому підрозділах студент коротко характеризує можливості, зокрема – вбудовані функції, програмних пакетів Excel і MathCAD для статистичної обробки і аналізу даних.

Обсяг розділу 8–10 стор.

3.7 Вказівки до виконання другого розділу курсової роботи

У другому розділі студент повинен навести результати статистичного аналізу даних відповідно до індивідуального варіанту у середовищах Excel (підрозділ 2.1) і MathCAD (підрозділ 2.2).

Перед студентом поставлено наступні задачі, які виконуються у нижче наведеній послідовності.

3.7.1 Ввести запропоновані відповідно до варіанту вхідні дані (наприклад, Х – відстань до точок по профілю і Y – абсолютні відмітки) у таблицю Excel і у середовище MathCAD у вигляді вектора (рекомендовано використати функцію доступу до структурованого файлу READPRN("ім’я файлу").

Для вхідних даних (випадкової величини Y) розрахувати основні статистичні характеристики: математичне очікування (середнє арифметичне), мода, медіана, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, асиметрія, ексцес. Розрахувати перераховані статистичні характеристики можна за допомогою зазначених нижче формул, яким відповідають нижченаведені статистичні функції Excel. В Excel виконати обчислення основних статистичних характеристик з використанням вбудованих функцій і пакету Аналіз даних, зберегти файл *.xls і відобразити результати розрахунків у розділі у вигляді відповідної таблиці.

Послідовність виконання і розрахунки із середовищ Excel і MathCAD скопіювати у документ пояснювальної записки.

 

3.7.2 Побудувати гістограму розподілу для величини У в Excel і MathCAD.

Гістограма – спрощена модель кривої густини розподілу випадкової величини. Побудувавши її та порівнявши з еталонними графіками основних законів, можна приблизно судити про ступінь подібності між ними.

Побудова гістограм та статистичної функції розподілу є основою обробки даних. Якщо гістограма симетрична відносно вертикальної осі, яка проходить через її вершину, то можна говорити про можливість нормального закону розподілу.

Для побудови гістограми у Excel розрахувати інтервали групувань даних вибірки і для подальшої побудови скористатися додатком Пакет аналізу.

У MathCAD для побудови гістограми випадкової величини Y необхідно:

− розрахувати проміжок групування

− визначити кількість проміжків, при необхідності заокруглення значення використати вбудовану функцію ceіl(a), де а - дійсне число.

− встановити границі інтервалів, починаючи від хmin, при j=2..r.

− визначити кількість, значень mi випадкової величини, що попадають в кожний з проміжків. Для цього, використовується вбудована функції hist(int, х), яка повертає вектор, елементами якого є шукані частоти -значення mi. Аргументи даної функції: х - вектор, в якому записані вхідні дані, int — вектор, в якому записані границі інтервалів.

− побудувати графічне зображення гістограми в координатах (m, int), підрахувати кількість рядків вектора значень mi випадкової величини k=rows(m). Гістограму (trace 1) представити у вигляді стовпчиків, використовуючи Traces→Type→bar (solidbar) (Слід → Тип → bar (solidbar)).

Відобразити результати побудов і розрахунків у тексті пояснювальної записки.

3.7.3 Встановити відповідність даних (величина Y) нормальному закону розподілу. Якщо об’єм вибірки невеликий, то про нормальність розподілу можна судити за розрахованими значеннями коефіцієнтів асиметрії та ексцесу. Будь-які параметри вибірки, в тому числі асиметрія та ексцес є випадковими величинами, отже навіть для нормального розподілу можуть відрізнятись від нуля. Розраховують емпіричні дисперсії асиметрії та ексцесу:

За такими дисперсіями можна оцінити, чи суттєво вибіркові асиметрія та ексцес відхиляються від своїх математичних очікувань, тобто від нуля. Якщо

і

то робимо висновок, що спостережений розподіл нормальний, в протилежному випадку гіпотезу нормальності варто відкинути або вважати сумнівною.

Здійснити відповідні розрахунки в Excel і MathCAD і зробити відповідні висновки про нормальність закону розподілу вхідних даних.

3.7.4 Виконати статистичну оцінку взаємозв’язку досліджуваних величин Х і Y (розрахувати коефіцієнт кореляції Пiрсона Rxy і побудувати регресійну модель) засобами Excel і MathCAD.

У Excel для визначення коефіцієнта кореляції можна скористатися вбудованою функцією КОРРЕЛ (масив1;масив2) чи вкладкою Пакету аналізу. RÎ[-1..1]. Якщо R<0 – обернена залежність, R>0 – пряма залежність, R=0 – відсутня залежність.

Для визначення емпіричної залежності даних Y(X) скористатися моделлю типу Y=a×Х+b – рівняння лінійної регресії (визначає характер (форму) взаємозв’язку між випадковими величинами X та Y).

Для знаходження регресійної моделі у Excel побудувати залежність величини У від величини Х за допомогою точкової діаграми і додати лінію тренда, винести на графік рівняння регресії і величину достовірності апроксимації. Результати зберегти у файлі *.xls і відобразити у пояснювальній записці.

Значимість коефіцієнта кореляції (суттєвість зв’язку між досліджуваними величинами) оцінюється за величиною його середньоквадратичного відхилення:

.

Зв’язок вважається статистично доведеним, якщо виконується умова .

Виконати аналогічну задачу у MathCAD з використанням вбудованих функцій і можливостей графічних побудов:

slope(x,y)а коефіцієнт лінійної регресії, що визначає tg кута нахилу лінії регресії до осі абсцис;

intercept(x,y)b коефіцієнт лінійної регресії, що визначає відрізок, який відсікає пряма на осі OY;

corr(x,y)- коефіцієнт кореляції.

Проаналізувати отримані результати, зробити висновок про тісноту взаємозв’язку досліджуваних величин, скориставшись відомою шкалою Чеддока:

Абсолютне значення коефіцієнта кореляції Тіснота зв'язку
1,00 Зв'язок функціональний
0,90—0,99 Дуже сильний
0,70—0,89 Сильний
0,50—0,69 Значний
0,30—0,49 Помірний
0,10—0,29 Слабкий
0,00 Зв'язок відсутній

 

Відобразити результати у тексті пояснювальної записки.

Обсяг розділу 10–15 стор. До розділу додаються файли з результатами обчислень у Excel і MathCAD на CD.

Висновки

Необхідно навести короткі висновки щодо виконаної роботи і результатів, отриманих у курсовій роботі, порівняти результати, отримані у Excel і MathCAD, зробити висновки щодо доцільності і ефективності застосування даних програмних пакетів для статистичного аналізу експериментальних даних.

3.9 Перелік літературних джерел

Перелік джерел, на які є посилання в пояснювальній записці, наводять у кінці тексту пояснювальної записки на окремому аркуші. Бібліографічні описи в переліку подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку літературних джерел повинні відповідати номерам посилань у тексті пояснювальної записки.

У списку використаних джерел необхідно навести перелік тих літературних джерел, які були використані в процесі роботи над курсовою роботою.

Додатки

Матеріали, що доповнюють курсову роботу розміщують у додатках. У додатки виносять таблицю із даними індивідуального завдання відповідно до варіанту. У випадку відображення алгоритму виконання завдання в програмних середовищах у вигляді скріншотів рекомендується їх наводити в додатках із використанням відповідних посилань, а не безпосередньо в другому розділі.

4 ВКАЗІВКИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Текстова частина

Пояснювальну записку курсової роботи оформлюють за допомогою принтера ПЕОМ українською мовою на аркушах паперу формату А4 шрифтом 14. Умовні позначення фізичних величин (наприклад U, Uвих, IК, PК, R) виконуються в редакторі формул або курсивом.

Оформлення пояснювальної записки повинно відповідати вимогам ГОСТ 2.105, серед яких є обов’язковою наявність рамки і основного напису на кожній сторінці. Відстань між рядками тексту повинна становити 8–10 мм (27–32 рядки на сторінці). Відстань від рамки до границь тексту повинна бути: початок рядка — 5 мм, кінець рядка — не менше 3 мм. Абзаци в тексті треба починати з відступом рівним 15–17 мм. Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту відповідно до верхньої або нижньої ліній рамки повинна бути не менше
5 мм. Внизу кожної сторінки в основному надпису проставляється номер сторінки і шифр пояснювальної записки, який містить умовне позначення документа (КР), скорочену назву напряму (ГКЗ), дві останні цифри залікової книжки, групи цифр з двох і трьох нулів і код документа (ПЗ), наприклад КР.ГКЗ-28.00.00.000 ПЗ (28 — дві останні цифри залікової книжки).

Назви кожного розділу виконуються великими літерами, а назви підрозділів починаються з великої літери. Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки і мати порядковий номер, який вказують перед назвою розділу. Вступ, висновки, перелік літературних джерел не нумерують. В заголовках розділів і підрозділів переноси в словах не допускаються і крапок в кінці заголовків не ставлять. Після заголовків розділів і підрозділів перед початком викладення їх тексту залишають інтервал, рівний двом рядкам тексту. Такий самий інтервал залишають в кінці тексту перед назвою наступного розділу. Назви розділів розташовують по центру, а назви підрозділів пишуть з абзацного відступу. Текст сторінки не повинен закінчуватись назвою наступного підрозділу.

 

Рисунки

Рисунки виконують засобами форматування і вкладають у текст пояснювальної записки у вигляді наступної сторінки після першого посилання на цей рисунок.

Рисунки повинні мати назву, яку розміщують під рисунком. За необхідності між рисунком і його назвою розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Назва рисунка починається зі слова "Рисунок…", далі наводять його номер і через коротке тире назву. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка в цьому розділі.

Формули

Формули виконують в редакторі формул та розташовують після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Формули повинні нумеруватися числами, які записують на рівні середини висоти формули праворуч у круглих дужках на відстані 10 – 15 мм від краю рамки. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Посилання у тексті на порядкові номери формул подають у дужках.

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, що встановлені відповідними стандартами.

Пояснення символів, що входять до формули, повинні бути наведені безпосередньо під формулою, якщо вони раніше не були пояснені в тексті пояснювальної записки. Пояснення кожного символу потрібно давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом "де" без відступу з абзацу.

Написання літер у формулах і рівняннях повинно відповідати стандарту ГОСТ 2.304.

 

4.4 Таблиці

Таблиці подають як окремі об’єкти у форматі Microsoft Word або Microsoft Excel з розмірами приведеними до сторінки складання. Текст таблиці виконують шрифтом основного тексту, кегль – 12, заголовки колонок: кегль – 12, шрифт – напівжирний, вирівнювання - по центру. Заголовки (назви) таблиць: кегль – 14, шрифт – звичайний. Нумерація таблиць: кегль – 14, шрифт – звичайний.

 

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний проект. Вимоги до змісту та оформлення. СТП 02070855-03-99 – Івано-Франківськ, ІФДТУНГ, 1999. – 72с.

2 Баженов В.А. і ін. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. – К.: Каравела, 2003. – 464 с.

3 Кукурудз С.Ф., Ваврик Т.О., Михайлюк І.Р. Microsoft Excel. Навчальний посібник, - Факел, 2004, с.

4 Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології.: Підручник/Пушкар О.І., ред.-К.:Академія, 2002. – 704 с.

5 Ганженко Н. С. Інформатика та обробка геологічних даних. Конспект лекцій. – ІФНТУНГ, 2003 – 157 с.

6 Дьяконов В. Mathcad 2001. учебный курс. – СПб.: Питер, 2001. – 624 с.

7 Зазуляк П. М., Гаврик В. У., Євсєєва Е. М., Йосипчук М. Д. Основи математичного опрацювання геодезичних вимірювань. – Львів: Растр – 7, 2007.- 408 с.

8 Большаков В. Д., Гайдаев П. А. Теория математической обработки геодезических измерений – М.: Недра, 1977.

Додаток A

Приклад оформлення елементів пояснювальної записки

 

Рисунок A.1 –Форма обкладинки пояснювальної записки

 

 

Додаток Б

Основні написи

Рисунок Б.1 – Основний напис для текстових документів (перший лист для пояснювальної записки і специфікації)

Рисунок Б.2 – Основний надпис для креслень (схем) і текстових документів (наступні листи пояснювальної записки і специфікації)

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
 | СПИСОК СПРАВОЧНОЙ И УЧЕБНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ. 1. Как я определяю свое отношение к кинематографу среди других искусств (литература, театр, живопись и т.д.).


Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных