Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ОСАДОВІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ. ПОХОДЖЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ




Осадовими називають гірські породи, що виникли в результаті руйнування і накопичення різних порід (магматичних, метаморфічних і навіть осадових). Відповідно до умов формування осадових порід виділяють породи різних фації[1]: континентальної, морської, болотної, лагунної, пустельної тощо. Процес перетворення осаду в гірничу породу називається діагенезом («діагенезис» - перетворення).

На осадові породи припадає майже 75% площі земної поверхні. Однак потужність їх невелика (в прогинах земної кори максимальна товща осадових порід 15-20 км). Осадові породи можуть залягати пластами, пропластками (тонкий шар породи), або лінзами. Їм властива шаруватість (горизонтальна, коса, діагональна та перехресна).

За умовами утворення осадові породи поділяють на три основні групи:

  • уламкові (утворені при руйнуванні різних типів гірських порід – пісок, галька,…);
  • хімічні (утворюються при випаданні осадів із розчинів – фосфорити, лімоніти, …);
  • органогенні (утворені із органічних решток – вапняк-черепашник, крейда,…).

В окрему групу можна виділити змішані породи що формуються під дією кількох факторів (наприклад, органогенно-хімічного походження).

Структуру уламкових гірських порід визначають за розміром частинок що складають породу:

1. Крупноуламкові породи – розмір частинок >2,0 мм

a. брили (окатані – валуни) – понад 20 см;

b. щебінь (окатана – галька) – 4–20 см;

c. жорства (окатана – гравій) – від 2мм до 4см;

2. Середньоуламкові породи – розмір частинок 0,05-2,0мм (піски та пісковики)

a. груба фракція піску – 1,0-2,0мм;

b. крупнозернисті піски – 0,5-1,0мм;

c. середньозернисті піски – 0,25 – 0,5мм;

d. дрібнозернисті – 0,1-0,25мм;

e. тонкозерниста фракція – 0,05-0,1 мм

Найчастіше піски бувають кварцовими, інколи з домішками польових шпатів, слюди, інших мінералів.

3. Дрібноуламкові породи – розмір частинок 0,05-0,005мм (до дрібноуламкових порід належить лес – порода пилуватого кольору, що складається на 5 % і більше з кварцу розміром 0,05-0,01мм з домішками глинистих частинок. 40-50% об’єму породи становлять пустоти. При зволожені лесові породи можуть просідати. До лесоподібних порід належать лесовидні суглинки, супіски.

4. Глинисті породи. До глинистих порід (пелінів) відносяться:

a. Супіски складаються з тонкозойнистого піску і пилу з вмістом глинистих частинок (<0,005 мм) від 3 до 10%.

b. Суглинки складаються з глини і тонкозернистого піску з вмістом глинистих частинок (<0,005 мм) від 10 до 30%.

c. Глини складаються в основному з частинок <0,01 мм і вмістом глинистих частинок (<0,005 мм) більше 30%.

 

Уламкові осадові породи можуть бути розсипчастими чи сцементованими. Цементи розрізняють за складом: глинистий, кремнистий, бітумний, карбонатний, залізистий. Сцементований щебінь і жорству називають брекчією; сцементовані гальку і гравій – конгломерат; супіски і суглинки – алевроліт; щільні сцементовані глини – аргіліт.

Органогенні породи можуть мати біоморфну структуру (складаються з добре збережених органічних решток), чи дейтритову (з погано збереженими органічними рештками – «детріус» - перетертий). Типовими породами органічного походження є вапняк-черепашник та дейтритусовий що складаються з решток морських організмів. Органічне походження має крейда що складається з дрібних частин фораменіфер, їх уламків та скелетів найпростіших водоростей, діатоміт (кремниста порода). Органічного походження і каустобіоліти (торф, горючі сланці, кам’яне вугілля, нафта, озокерит, асфальт, бурштин).

Хемогенні породи утворюються при випаданні осадів із розчинів в. До карбонатних хемогенних порід належать деякі види вапняків (щільні вапняки з тонкоритмічною масою, оолітові вапняки, травертинні), доломіти (мають подібну до вапняків будову, слабо реагують із соляною кислотою, має більшу твердість), мергель (50-75% кальциту і 25-50% - глинисті частинки). До кремнистих – яшма, змішане походження має трепел, опока (складається з залишків кремнієвих скелетів і зерен опалу).






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных