Середні породи з плагіоклазами

Головними породоутворюючими мінералами цих порід є середні плагіоклаз і рогова обманка, рідше присутні біотит, піроксен і кварц. У цій групі також переважають породи, що вилилися, над глибинними. Глибинні породи представлені діоритами і кварцовими діоритами; породи, що вилилися на поверхню – андезитами і порфіритами (андезитовими порфіритами).

Середні породи з калієвими польовими шпатами

Для деяких середніх порід характерний істотний зміст калієвих польових шпатів (ортоклазу або мікрокліну для інтрузивних порід і санідину і ортоклазу для ефузивних порід). Інтрузивні фації таких порід мають безперервний перехід як до порід типу габро, так і до гранітів. Такі комплекси калієвих порід нерідко спостерігаються в диференційованих масивах, наприклад, у Тагільському масиві на Уралі. Прикладом інтрузивних порід тут можуть бути сієніти, ефузивних порід – трахіти і ортофіри.

Кислі породи

Ці породи характеризуються високим вмістом кремнієвої кислоти (вище 65 %) незначним змістом кольорових компонентів (3-12%) і загальним світлим забарвленням. Питома вага їх близька 2,7.

Головними породоутворюючими мінералами кислих порід є кварц, КПШ, кислий плагіоклаз, біотит, рідше мусковіт і рогова обманка. З акцесорних мінералів типові апатит, циркон, турмалін. Вторинні зміни виражаються в розвитку серициту, каолініту, хлориту.

Глибинні породи кислої магми користуються надзвичайно широким розповсюдженням і зустрічаються що набагато частіше вилилися. До них відносяться граніти і близькі до них по складу, структурі і геологічному положенню перехідні породи до кварцових діоритів, та об’єднані під загальною назвою гранітоїдів.

До порід, що вилилися на поверхню, відносяться ліпарити і кварцові порфіри. Скловаті породи, відповідні за складом ліпаритам, звані вулканічними стеклами і представлені в кислих породах обсидіаном.

Лужні породи

Характеризуються підвищеним вмістом калію і натрію по відношенню до алюмінію. В їх складі не хапає кремнію для утворення алюмосилікатів типа польових шпатів (ПШ), тому для лужних порід характерний зміст нефеліну, а в ефузивних відмінностях (доволі рідко) – лейциту.

При різкій недостачі кремнію породи повинні були б бути віднесені до ультраосновних, оскільки вміст кремнезему в них доходить до 35%.

Частіше близька до 40-50%. Але за своїм мінералогічним складом породи різко відрізняються від звичайних ультраосновних порід ряду перидотитів і дунітів. У цьому позначається однобічність класифікації порід тільки по одній примарі – змісту вагової кількості кремнезему. Лужні породи зазвичай світлого кольору і мають невелику питому вагу 2,7-2,8. Поширеність лужних порід невелика, приблизно 0,4 % від усіх магматичних порід. Інтрузивні породи представлені нефеліновим сієнітом, уртитом, а ефузивні породи – фонолітами і лужними базальтами.

4. Структури і текстури магматичних гірських порід

Повнокристалічні, зернисті структури інтрузивних порід свідчать про повільну і спокійну кристалізацію під покривом порід, які були розміщені вище. Серед зернистих структур (залежно від розміру зерен) можна виділити грубозернисті (розмір зерен більше 5 мм), середньозернисті (від 2 до 5 мм) і дрібнозернисті (менше 2 мм). Виділяють також структури рівномірнозернисту, порфіровидну (серед основної, зазвичай дрібнозернистої маси розсіяні великі украплення мінералів, наприклад, польового шпату) (рис. 7.1.).

Слід відмітити пегматитову структуру, що виникає при одночасній кристалізації двох мінералів, що закономірно проростають один крізь одного (письмовий граніт) (рис. 7.2.).

Рис. 7.1. Порфіровидна структура граніту.

Рис. 7.2. Письмовий граніт.

Пойкілітова структура відрізняється проростанням одного крупного мінералу дрібними зернами інших мінералів (рис. 7.3).

Рис. 7.3. Крупні пойкілітові зерна магнетиту в діабазі.

Кристалізація ефузивних порід починається ще до виверження магми на земну поверхню. Мінерали, що утворилися в першу стадію кристалізації магми і плавають серед основної нерозкриталізованої маси, при виверженні і швидкому охолоджуванні розплаву магми утворюють украплення – порфірові виділення – або фенокрісти. Ці украплення розсіяні серед прихованокристалічної або скловатої основної маси, що не встигла закристалізуватися. Так утворюється характерна тільки для ефузивних порід порфірова структура (рис. 7.4).

Рис. 7.4. Вулканічне скло з порфіровою структурою.

Мікроліти (тобто зародки мінералів) можуть бути присутніми в склі магми в різних кількостях. Якщо цих включень багато, утворюється інтерсертальна структура; при малій кількості мікролітів така порода має вітрофірову або скловата структуру. Прикладом останньої може служити обсидіан (інша назва – вулканічне скло) (рис. 7.5).

Повнокристалічні зернистої породи зазвичай мають масивну текстуру. Для деяких порід, що були вивержені на земну поверхню, характерна флюїдальна текстура, пов’язана з течією магми, та мигдалевидна текстура, яка утворюється завдяки присутності порожнеч (мигдалин), виповнених кальцитом та іншими мінералами.

Рис. 7.5. Вулканічне скло з вітрофіровою структурою.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: