Динаміка капітальних та поточних витрат місцевих бюджетів України у 2009-13 роки, млрд. грн.

Джерело: Складено автором на базі звітів Міністерства Фінансів України

Загалом поточні видатки місцевих бюджетів у 2013 році становили понад 205,6 млрд. грн., що на 3 % менше, ніж за 2012 рік. Капітальні видатки профінансовано у розмірі 14,2 млрд. грн., їх обсяги зменшилися на 2 млрд. грн., або на 12,3 %.

Розглянемо динаміку та структуру видатків місцевих бюджетів за 20013 рік (рис. 2.4.).

Джерело: складено автором за даними з джерел [52-53]

Рис. 2.4. Динаміка та структура видатків місцевих бюджетів за 2013 рік

Більшість видатків місцевих бюджетів традиційно спрямовується на соціально-культурну сферу (освіта, охорона здоров’я, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків місцевих бюджетів складає по загальному фонду 91 %, а у спеціальному 42,9відсотків, що на 3,7% та 6,4% більше аналогічних показників по даним фондам відповідно.

Джерело: складено автором за даними з джерел [52-53]

Рис. 2.5. Видатки місцевих бюджетів на економічну діяльність за загальним фондом у 2009-2013 роках.

У структурі видатків місцевих бюджетів за функціональною класифікацією найбільші зміни відбулися за видатками на економічну діяльність. Так, їх частка з на 5,9 відсотків в загальному обсягу місцевих видатків зменшилась, за підсумками року, до 4,3%. Зазначимо, що таке зменшення відбулося наприкінці року за рахунок суттєвого зростання видатків місцевих бюджетів на соціальній захист та забезпечення з рівня 50 млрд. грн. у 2012 році, до 56,3 у 2013 році. Дані зміни можна прослідкувати на рис. 2.5. Відповідні зміни за спеціальним фондом зображені на рис.2.6.

.

Джерело: складено автором за даними з джерел [52-53]

Рис. 2.6. Видатки місцевих бюджетів на економічну діяльність за спеціальним фондом у 2009-2013 роках

Як видно з рис. 2.6 видатки спеціального фонду мали тенденцію до збільшення яка у 2011 році змінилась на протилежну, так за останні роки видатки на економічну діяльність збільшились на 2 млрд. грн., або на 35,1 %. Це може бути пов’язано з збільшенням надходжень до бюджету розвитку.

Щодо формування місцевих бюджетів розвитку, то законодавство досить чітко визначає джерела його доходів. Відповідно до статті 71 Бюджетного кодексу України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

1) єдиний податок;

2) дивіденди, нараховані на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно АРК, комунальна власність;

3) плата за надання місцевих гарантій;

4) кошти від відчуження майна, що належить АРК, та майна, що перебуває в комунальній власності, кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

5) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної;

6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних програм;

7) кошти від повернення кредитів, які надавалися з відповідного бюджету та відсотки, сплачені за користування ними;

8) місцеві запозичення;

9) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням Верховної Ради АРК, відповідної місцевої ради [7].

До капітальних видатків місцевих бюджетів розвитку належать:

- соціально-економічний розвиток регіонів;

- виконання інвестиційних програм;

- будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства;

- будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів;

- будівництво та розвиток мережі метрополітенів;

- розвиток дорожнього господарства;

- комп'ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів;

- інші заходи, пов'язані з розширеним відтворенням [7].

З прийняттям нової редакції Бюджетного кодексу надходження місцевих бюджетів збільшено в основному за рахунок єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва/

Проаналізувавши динаміку формування доходів місцевих бюджетів Одеської області за останні 5 років, можна зробити висновок, що надходження місцевих бюджетів мають стійку тенденцію до зростання. Позитивним чинником є те, що область зберігає позиції донора та щорічно близько 60% фінансового ресурсу передає Державного бюджету. Надходження від бюджету розвитку за останні роки коливаються, що свідчить про недостатнє фінансування інвестиційної складової. Адже інвестиції з бюджету розвитку в розбудову інфраструктури регіону сприяють покращенню економічного розвитку і його модернізації, що підвищує обсяги виробництва, і, відповідно збільшує податкові надходження до бюджетів.

Незважаючи на досить великий перелік надходжень, зазвичай найбільшу частку доходів місцевих бюджетів розвитку складають субвенції з інших бюджетів, в тому числі і з державного бюджету [17, с. 28].

Підсумовуючи зазначимо, що економічний розвиток територій чинним законодавством України віднесено до компетенції місцевих бюджетів, в структурі яких створюються в межах спеціального фонду бюджет розвитку. Бюджетний кодекс України чітко визначає перелік доходів бюджету розвитку, серед яких найвагомішим джерелом є єдиний податок, а також основні напрямки використання коштів бюджету розвитку, які повністю охоплюють сферу розширеного відтворення на даній території.

Державна влада одним з інструментів забезпечення економічного розвитку територій вважає створення відповідної матеріальної бази на місцях, зокрема за рахунок податкових важелів. Як засвідчив проведений аналіз доходів місцевих бюджетів України (на прикладі обласного бюджету Одеської області) визначені законодавством джерела поповнення обласного бюджету не здатні забезпечити фінансову самостійність бюджету, тому держава вимушена запроваджувати такий інструмент фінансування територій як міжбюджетні трансферти.

За аналізуємий період частка субвенцій складала близько 40-50% всього обсягу трансфертів та мала тенденцію до збільшення.

На сучасному етапі розвитку українській державі необхідно формувати довгострокову стратегію соціально-економічного розвитку на основі пріоритетності інноваційно-інвестиційного типу економічного зростання. При цьому не останню роль повинні відігравати місцеві бюджети розвитку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: