Лабораторна робота № 3. Тема роботи: Програмування рекурсивних функцій

Тема роботи: Програмування рекурсивних функцій

Мета роботи: Øпрактично закріпити теоретичні знання про рекурсивні функції;
Øнавчитися застосовувати рекурсивні функції для реалізації різноманітних рекурентних залежностей і процесів; Øпорівняти рекурсивний та нерекурсивний (ітераційний) варіанти програми (функцій) за складністю, наочністю і швидкодією.

Завдання лабораторної роботи: 

1. Перед початком роботи ознайомитися з теоретичним матеріалом щодо організації, структури, форм запису, роботи, переваг і недоліків рекурсивних функцій.

2. Розробити алгоритм розв’язування задачі з індивідуального завдання.

2. Написати ітераційний (нерекурсивний) варіант (варіанти) заданої функції. У процесі роботи ця функція може звертатися до інших допоміжних функцій.

3. Записати основну програму, в якій передбачити введення вхідних даних для контролю і перевірки правильності роботи розробленої функції та зручне відображення результатів на екрані. Якщо це сприятливо для програми, то розробити інші додаткові функції, наприклад, для введення чи виведення даних, виконання певних перевірок тощо.

4. Ввести текст програми та зберегти його в особистому каталозі.

5. Реалізувати програму для декількох наборів вхідних даних і занотувати результати.

6. Написати рекурсивний варіант реалізації заданої функції. Можливо, що рекурсивна функція буде викликатися з іншої додаткової функції або рекурсивна функція буде виконувати тільки якусь частину з того завдання, яке має виконувати вказана функція. Обов’язково треба звернути увагу на базис – умову завершення рекурсії та на коректне задання параметрів і запис рекурсивних викликів. Яку рекурсію – хвостову чи внутрішню краще застосувати в рекурсивній функції? Яка між ними різниця?

7. Реалізувати програму з рекурсивною функцією для тих самих вхідних даних, що в п.5, і порівняти отримані результати. Записати їх у звіт.

8. Доповнити рекурсивну функцію операторами виведення номера виклику функції. Для цього можна скористатись одним із параметрів функції, а якщо відповідного немає, то доповнити список таким параметром. Значення цього контрольного параметра треба виводити перед рекурсивним викликом і після нього. Запустити програму для рекурсії невеликої глибини (4-6). Проаналізувати виведені значення, пояснити їх і занести у звіт.

9. Офрмити звіт з лабораторної роботи. У висновках до роботи порівняти рекурсивний та ітераційний (нерекурсивний) варіанти реалізації заданих функцій.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: