Основна характеристика важких бетонів.

Важкий бетон є основним видом бетону, застосовуваним для виго­товлення будівельних, виробів та конструкцій масового виробництва, а також для монолітного бетонування в різних.

Основними матеріалами для виробництва бетону: є цемент, заповню­вачі і вода.

При виборі цементу враховують основні показники бетону: міц­ність, морозо- та корозійну стійкість, а також технологію виготов­лення виробів чи умови бетонування монолітних споруд. Для важ­кого бетону застосовують здебільшого портландцемент та його різно­види, рідше — глиноземистий цемент та інші в'яжучі.

Марку цементу рекомендується вибирати залежно від проектної марки бетону за міцністю на стиск. Наприклад:

марка бетону: 100 200 250 300 400 500 600 і вище

марка цементу: 300 300-400 400 400-500 500-600 600 600

На практиці найчастіше застосовують цемент марок 400...500. Чим вища марка цементу, тим менша його витрата. Наприклад, підви­щення марки на 10 МПа дає змогу знизити витрату цементу на 10... 15 %.

Залежно від розмірів зерен заповнювачі поділяють на:

· дрібні (піски) крупністю 0,16...5,00 мм

· крупні (щебінь чи гравій) крупністю 5... 70 мм.

При бетонуванні масивних споруд застосовують щебінь (чи гравій) розмірами до 150 мм, іноді крупніший.

Для виробництва важкого бетону застосовують, як правило, при­родні піски — сипку уламкову породу.

За мінералогічним складом розрізняють:

· кварцові

· польовошпатні

· карбонатні піски

Кварцові піски придатні для бетонів будь-яких ма­рок, оскільки власна міцність кварцу дуже велика (до 1000 МПа).

За походженням піски бувають:

· яровими (гірськими)

· річковими

· морськими

Штучні піски одержують подрібненням гірських порід або супутніх продуктів промисловості, наприклад металургійних шлаків.

Г р а в і й — це сипкий матеріал, утворюваний в результаті при­родного руйнування (вивітрювання) вивержених чи осадових гір­ських порід.

За походженням розрізняють гравій:

· яровий (гірський)

· річко­вий

· морський

За розмірами зерен розрізняють гравій:

· рядовий — 30...70 мм

· фракціонований

· особливо дрібний — 5... 10 (3...10)

· фракціонований дрібний — 5...20

· середній — 20..:40

· крупний — 40...70 мм.

Щ е б і н ь — це сипкий матеріал, одержуваний подрібненням гірських порід, які мають границю міцності при стиску від 20 до 120 МПа. Зерна щебеню мають кутасту форму й більш розвинуту, ніж у гравію, шорстку поверхню, а тому міцність зчеплення з цемент­ним каменем у щебеню вища, ніж у гравію.

Для виробництва щебеню подрібнюють: вивержені породи —граніт, діабаз, діорит; щільні осадові породи — вапняк, доломіт; мета­морфічні кварцити.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: