Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Період збирання урожаю та його зберігання




Агротехніка вирощування та зберігання цукрових буряків із урахуванням захисту рослин

 

 

У сівозміні

Не допускати порушення встановленого чергування культур і технологічних вимог щодо їх вирощування, що зменшує засмічення всіх полів, обмежує розмноження коваликів, кореневої бурякової попелиці, бурякової нематоди та розвиток коренеїда, звичайної парші, гнилей коренеплодів. Розвиток більшості шкідників трофічно пов'язаний з іншими культурами та бур'янами. Так, совки, лучний метелик, сірий та чорний довгоносики, ковалики, польові клопи розвиваються на бобових багаторічних та однорічніх травах. Лободові, гречкові, складноцвіті та інші бур'яни, що роступ на полях сівозміни уздовж доріг, лісосмуг та неорних ділянок, зумовлюють розвиток блішок, щитоносок, довгоносиків, попелиць тощо. А тому заходи захисту від бур'янів на всіх полях сівозміни обмежують розмноження цих шкідників. Насичення сівозміни цукровими буряками та їх насінниками не більше 20%, повернення буряків на попереднє поле через 4—5 років значно поліпшує фітосанітарний стан полів. Кращим попередником цукрових буряків є озима пшениця після чорного та зайнятих парів, гороху і багаторічних трав після першогс укосу.

У зоні поширення бурякової нематоди та підвищеної зараженості грунту (4—10 цист на 100 см3 з наявністю у них 200—700 личинок) буряки слід повертати на попереднє поле не раніше ніж через 4 роки а за 2—3 роки перед цим на таких полях вирощують культури, ще істотно зменшують чисельність паразитів. У таких випадках кращий передпопередником є багаторічні трави, горох, картопля, кукурудзі на зелений корм або силос, а попередником — озиме жито або озима пшениця. Ці культури за відсутності у них бур'янів стимулюють вихід личинок з цист, але не забезпечують їхнього нормального розвитку. Ефективним є вирощування проміжних культур (ріпак, редька) після збирання попередника і заорювання їх через 50 днів після появи сходів. Однією із важливих ланок у комплексній системі захисту посівії цукрових буряків від бур'янів є основний обробіток грунту. Його проводять залежно від типу забур'яненості поля і погодних умов за різними схемами. Якщо на полі переважають однорічні бур'яни, а зволоження грунту достатнє, то найефективнішим є напівпаровий зяблевий обробіток (післязбиральне лущення стерні, оранка в серпні та кілька поверхневих обробітків для зниження сходів бур'янів). В умовах кореневищного типу забур'яненості для знищення вегетативних органів пирію повзучого після збирання зернових попередників проводять два дискування на глибину 12—15 см дисковими боронами у поперечних напрямках, а після появи сходів пирію здійснюють глибоку культурну оранку ярусним плугом. Пирій можна ефективно знищувати під час зяблевого обробітку грунту також за методом виснаження кореневищ. При цьому після двох дискувань проводять плоскорізний обробіток, а потім ще кілька разів на глибину 12—15 см після появи чергової хвилі сходів.

Для знищення інших бур'янів, зокрема коренепаросткових шкідників і збудників хвороб зразу ж після збирання зернових культур також проводять післяжнивне лущення стерні. Перший раз дисковими лущильниками, а через 10—12 днів лемішними або застосовують плоскорізні знаряддя. У міру появи нових сходів бур'янів поле культивують або застосовують дискові лущильники. Оранку в такому випадку проводять пізно восени. У разі підвищеної засміченості полів кореневищними та коренепаростковими бур'янами (пирієм повзучим, осотовими) у серпні—вересні окремі вогнища, а за необхідності і усе поле обробляють відповідними гербіцидами. На кислих грунтах (з гідролітичною кислотністю понад 1,8 мг екв/100 г грунту) перед лущенням вносять вапняні добрива, що обмежує ураження рослин коренеїдом та іншими хворобами. Перед глибокою оранкою вносять органічні та мінеральні добрива в нормах і співвідношеннях елементів живлення, рекомендованих для цієї зони. Нестача азоту призводить до пожовтіння листків, викликає хлороз, а його надлишок — підсилює розвиток патогенів коренеїда, ризоманії, церкоспорозу. Нестача фосфору призводить до побурілості листків, калію — до некрозів їх країв. При загрозі масового розвитку пероноспорозу і церкоспорозу доцільно на фоні оптимального внесення азоту збільшити на 10% норми внесення фосфору і калію.

Перед збиранням урожаю всі бурякові поля необхідно обстежити на залягання шкідників (довгоносиків, совок, мінуючих мух, кореневої попелиці, бурякової нематоди, бурякової мінуючої молі), а також на ураженість коренеплодів гнилями, паршею, ризоманією, пероноспорозом, вірусними хворобами, іржею. Крім того, у вересні обстежити місця зимівлі блішок, щитоносок та інших шкідників. Для проведення довгострокового прогнозу забур'яненості на майбутньому полі цукрових буряків визначають величину засміченості верхнього шару грунту (0—5 см) насінням бур'янів, включаючи при цьому засміченість від внесення органічних добрив.

Період збирання урожаю та його зберігання

При збиранні врожаю цукрових буряків і в період зберігання коренеплодів слід оберігати їх від надмірного травмування, підв'ялення, підморожування, що призводить до загнивання. Підв'ялені коренеплоди і пошкоджені шкідниками (кореневою попелицею, буряковою нематодою тощо) необхідно переробляти у першу чергу, оскільки вони не зберігаються.

З метою обмеження щільності шкідників, патогенів хвороб і бур'янів після збирання урожаю насінників і коренеплодів поле ретельно очищають від рослинних решток і проводять глибоку оранку плугом з передплужниками, що забезпечує загортання шкідливих організмів на дно борозни та їх загибель.

У вогнищах з підвищеною буряковою нематодою (понад 700 личинок на 100 см грунту) після збирання врожаю коренеплодів або ранньою весною (за 30 днів до сівби буряків) вносять нематицид на глибину 15—25 см з наступним прикочуванням і поливанням.

У зимовий період

Найбільш ефективний економічний метод боротьби із шкідливими організмами — впровадження стійких проти них сортів та гібридів. Тому, замовляючи насіння на наступний рік слід віддавати перевагу сортам, толерантним до бурякової нематоди. Вирощування цих сортів знижує захворювання буряків на 20—50%, а в разі епіфітотій сприяє більш високій ефективності фунгіцидів. При інтенсивній технології вирощування цукрових буряків особливе значення має якість насіння. Воно повинно мати схожість не менше 90%, однопаростковість і вирівняність 95%. Насіння на насіннєвих заводах доводять до високих посівних кондицій і обробляють захисно-стимулюючими речовинами.

Стежать за зберіганням маточних коренеплодів у кагатах. При цьому регулюють температуру у межах 1—3°С за допомогою продух або додаткового вкривання, при необхідності видаляють гнізда кагатної гнилі. Промивають зразки грунту, відібрані для аналізу в осінній період, та пророщують насіння і встановлюють ступінь забур'яненості полів. Ретельно готують техніку для захисту бурякових плантацій від шкідливих організмів. Складають план диференційованої системи захисту на кожному буряковому полі залежно від ступеня загрози від шкідливих організмів згідно з прогнозом, врахуванням передпопередника.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных